Справа № 526/668/25
Провадження № 2-а/526/21/2025
іменем України
15 серпня 2025 року Гадяцький районний суд Полтавської області у складі:
головуючої судді Максименко Л.В.
секретаря судового засідання Павленко Т.І.
адвоката Гусаренка О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в м. Гадяч адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
04 березня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення № 104 від 17 лютого 2025 року.
В обґрунтування позову зазначив, що 17.02.2025 ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковник ОСОБА_2 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за протоколом № 104 від 08.02.2025 відносно ОСОБА_1 , виніс постанову № 104 за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП про притягнення його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн. Відповідно до вищевказаної постанови «08.02.2025 ОСОБА_1 доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_2 працівниками поліції, за фактом відсутності військово-обліковий документ, тобто в особливий період порушив вимоги ч. 6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Позивач вважає постанову про адміністративне правопорушення протиправною, з огляду на наступне. На момент складання протоколу про адміністративне правопорушення, 08.02.2025 року він мав при собі військово-обліковий документ в електронній формі, що підтверджується витягом з додатку «Резерв +», у якому містяться відомості: «На обліку» та QR-код військо-облікового документу зазначено: «сформовано 15.07.2024», який він пред'явив працівникам ІНФОРМАЦІЯ_2 . Станом на 08.02.2025 року повістка про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 йому не направлялась та не вручалася, у розшуку він не перебував. Військово-обліковий документ у нього у паперовому вигляді теж є, але оскільки 08.02.2025 року йому терміново потрібно було відвезти вагітну дружину до лікарні, він його забув вдома.
Зазначає, що військово-обліковий документ в електронній формі (в тому числі роздрукований) та військово-обліковий документ у паперовій формі мають однакову юридичну силу. Застосунок «Резерв+» є тим мобільним додатком через який формується військово-обліковий документ в електронній формі, а дійсність сформованого військово-облікового документа підтверджується QR-кодом. Проте уповноважена особа ОСОБА_2 цього не врахував та виніс протиправну постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності, тому звернувся до суду.
11 березня 2025 року провадження у вказаній справі відкрито.
18 березня 2025 року відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_4 отримав ухвалу про відкриття провадження та цивільний позов з додатками, відзив на позовну заяву не надав.
Позивач 12.08.2025 звернувся до суду з заявою про розгляд справи без його участі.
Представник позивача - адвокат Гусаренко О.М. в судовому засіданні позов підтримав, суду пояснив, що ОСОБА_1 має всі військово - облікові документи та оновлення в додатку «резерв+». 8 лютого 2025 року він був зупинений працівниками поліції та доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_2 , де він пред'явив уповноваженій особі додаток «резерв+», де містяться всі його військово - облікові дані, однак з невідомих причин на нього було складено протокол, а 17 лютого винесена постанова, якою він притягнутий до відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП. Вважає дану постанову незаконною, оскільки в електронному вигляді він пред'явив військово - облікові документи, які прирівнюються до паперових. Того дня паперовий документ він забув вдома, оскільки терміново відвозив дружину, яка була на 9 місяці вагітності, до лікарні.
Представник ІНФОРМАЦІЯ_1 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 26 червня 2025 року.
Заслухавши пояснення адвоката, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
ОСОБА_1 є військовозобов'язаним та перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 , є рядовим запасу, що підтверджується посвідченням.
15 липня 2024 року ОСОБА_1 у додатку «Резерв+» створив військово -обліковий документ та своєчасно уточнив облікові дані - 15.07.2024.
08 лютого 2025 року діловод ІНФОРМАЦІЯ_1 склав протокол про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 , згідно якого 08.02.2025 ОСОБА_1 доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_5 працівниками Національної поліції за фактом відсутності військово-облікового документу, тобто в особливий період порушив вимоги ч. 6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. ОСОБА_1 повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 09 год 00 хв 17.02.2025 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 , кабінет № 1-а, за адресою АДРЕСА_1 .
17 лютого 2025 року начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковник ОСОБА_2 виніс постанову № 104, якою визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, суть якого заключається в наступному: ОСОБА_1 08.02.2025 доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_5 працівниками Національної поліції за фактом відсутності військово-облікового документу, тобто в особливий період порушив вимоги ч. 6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме у період проведення мобілізації громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово - обліковий документ та пред'явити його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України. Враховуючи, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн.
28 лютого 2025 року постанова №104 отримана ОСОБА_1 особисто.
Відповідно до вимог ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно з вимогами ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до ч. 1 ст. 287 КУпАП України постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.
Статтею 235 КУпАП передбачено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Згідно частини першої статті 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Згідно частини першої статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП, яка передбачає, що порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Приймаючи оскаржувану постанову, відповідач вказував, що позивачем порушені вимоги частини шостої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абзац перший якої передбачає, що у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ та пред'являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.
Аналогічні положення закріплені в абзаці третьому пункту 10-1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Правила), які є додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487.
Таким чином, позивач як громадянин України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язаний мати при собі військово-обліковий документ та пред'являти його за вимогою уповноваженої на це посадової особи.
Позивач, звертаючись до суду із цим позовом, обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення та в постанові про адміністративне правопорушення заперечив та пояснив, що мав при собі військово - обліковий документ в електронному вигляді «Резерв+», який пред'явив поліцейським та уповноваженій особі РТЦК.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідач не надав жодних доказів на спростування обставин, вказаних в оскаржуваній постанові.
Так, відповідно до частини першої статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч.6 ст. 22. «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ та пред'являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.
Під час перевірки документів уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейський здійснює фото- і відеофіксацію процесу пред'явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, а також може використовувати технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Установити, що вимоги, зазначені у частині шостій статті 22, щодо здійснення уповноваженими представниками територіального центру комплектування та соціальної підтримки фото- і відеофіксації процесу пред'явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, застосовуються з 17.07.2024 р. згідно із Законом № 3633-IX від 11.04.2024
До протоколу та оскаржуваної постанови відповідач не надав доказів того, що під час перевірки документів уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейський здійснював фото- і відеофіксацію процесу пред'явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, або використовував інші технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Вимоги, зазначені у частині шостій статті 22, щодо здійснення уповноваженими представниками територіального центру комплектування та соціальної підтримки фото- і відеофіксації процесу пред'явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, застосовуються з 17.07.2024 згідно із Законом України № 3633-IX від 11.04.2024. Тому, вказані вимоги підлягали застосуванню на час виникнення спірних правовідносин. Протокол про адміністративне правопорушення та постанова не місять такого посилання, як і інформації відносно свідків, які можуть підтвердити вчинення позивачем правопорушення.
Відповідно до частини другої статті 74 КАС обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Таким чином, саме фото- і відеофіксація процесу пред'явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації є доказом допущення позивачем інкримінованого йому порушення.
Всупереч цього, відповідач не надав доказів дотримання ним вказаних вимог абзацу другого частини шостої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», не пред'явивши суду відповідні докази фото- і відеофіксації процесу перевірки документів позивача.
Крім того, суд зазначає, що Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа» від 16 травня 2024 року № 559 (далі - Порядок № 559) затверджено нову форму військово-облікового документа, який і має таку назву.
Пунктом 2 цієї постанови установлено, що військово-облікові документи, оформлені до набрання чинності цією постановою, вважаються дійсними на всій території України до видачі військово-облікового документа нового зразка.
Відповідно до пункту 1 Порядку № 559 військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов'язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов'язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 559 «Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа».
Пунктом 2 Порядку № 559 встановлено, що військово-обліковий документ оформляється (створюється) та видається (замінюється):
- в електронній формі - засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста та/або Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони та/або Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія), зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації);
- у паперовій формі - на бланку, форма якого затверджується постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 559.
Згідно із пунктом 7 Порядку № 559 військово-обліковий документ в електронній формі формується на безоплатній основі за бажанням особи після проходження нею електронної ідентифікації та автентифікації.
Формування та відображення військово-облікового документа в електронній формі здійснюється автоматично за умови підключення електронного пристрою до Інтернету та наявності у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей, визначених у пункті 8 цього Порядку.
Відповідно до абзацу другого пункту 82 та пункту 9 Порядку № 559 формування військово-облікового документа в електронній формі для друку може здійснюватися особисто засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста та/або адміністратором центру надання адміністративних послуг засобами Порталу Дія (у разі особистого звернення) за умови уточнення облікових даних.
Військово-обліковий документ в електронній формі (у тому числі роздрукований) та військово-обліковий документ у паперовій формі мають однакову юридичну силу.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»15.07.2024 позивач оновив дані за допомогою електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста «Резерв+», тобто виконав обов'язок встановлений Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Відповідно до абзацу другого пункту 82 та пункту 9 Порядку № 559 формування військово-облікового документа в електронній формі для друку може здійснюватися особисто засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста та/або адміністратором центру надання адміністративних послуг засобами Порталу Дія (у разі особистого звернення) за умови уточнення облікових даних.
Військово-обліковий документ в електронній формі (у тому числі роздрукований) та військово-обліковий документ у паперовій формі мають однакову юридичну силу.
ОСОБА_1 стверджує, що він пред'явив військово-обліковий документ у електронному вигляді і судом встановлено, що позивач на час вчинення інкримінованого йому правопорушення такий документ мав, особисті дані були оновлені ним своєчасно.
Будучи належним чином повідомленим про час розгляду справи, відповідач будь-яких доказів в обґрунтування заперечень та відзиву на позов до суду не надав, розпорядившись своїм правом на власний розсуд.
При цьому, окремої уваги заслуговує та обставина, що відповідно примітки до ст.210 КУпАП положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Тобто, якщо Міністерство оборони України як держатель такого реєстру може отримати відомості про особу шляхом синхронізації з іншими державними електронними реєстрами, то особу не може бути притягнуто до відповідальності за неповідомлення таких відомостей.
Оскільки відповідачем у справі, не було надано до суду жодного належного та допустимого доказу на підтвердження складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП та правомірності прийняття постанови № 104 від 17 лютого 2025 року, яка є предметом оскарження у даній справі, а тому приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини справи та враховуючи положення ст.62 Конституції України, ст.280, 251 КУпАП, ст.77 КАС України, інших норм чинного законодавства, суд вбачає наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами порушення позивачем законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, правил військового обліку в особливий період, а тому притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП є безпідставним та неправомірним.
Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №543/775/17 зазначила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір за подачу позову в сумі 605,60 грн, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ч. 2 ст. 19, ст. 65 Конституції України, ст.ст. 7, 9, 210, 210-1, 235, 245, 247, 251, 252, 254-256, 268, 280, 283, 287-289, 291 КУпАП, ст.ст. 5, 20, 72, 77, 79, 139, 159, 162, 165, 194, 229, 241-246, 250, 251, 255, 268, 269, 286, 293 КАС України, суд
- позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Скасувати рішення суб'єкта владних повноважень - постанову від 17 лютого 2025 року № 104, винесену ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП в розмірі 17000 грн.
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП в зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Другого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, яким рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Повне найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 . Місце знаходження: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 .
Головуючий: Л. В. Максименко