Яготинський районний суд Київської області
Справа № 382/77/24
Провадження № 2/382/38/25
18 серпня 2025 року м. Яготин
Суддя Яготинського районного суду Київської області Нарольський М. М., розглянувши, без повідомлення учасників, заяву про самовідвід у цивільній справі № 382/77/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, треті особи - ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 про скасування державної реєстрації земельних ділянок,
На розгляді судді Яготинського районного суду Київської області Нарольського М. М. перебуває цивільна справа № 382/77/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_4
Суддею Нарольським М. М. заявлено про самовідвід від розгляду даної справи на підставі п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, тобто є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Самовідвід судді обґрунтовано тим, що Петраш М.В. фактично в поданих ним до справи "Запереченнях" звинуватив суддю ОСОБА_5 у вчиненні низки кримінальних правопорушень. Суддя Нарольський М. М. направив відповідне повідомлення до Генерального прокурора про вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 376 КК України.
В даному випадку у судді Нарольського М. М. виникли сумніви щодо його неупередженості після початку розгляду справи по суті, оскільки зазначені дії ОСОБА_1 можна сприймати як такі, що впливають, на здатність судді приймати незалежні рішення. Висловлювання ОСОБА_1 у «Запереченнях» носять звинувачувальний та образливий характер.
У стороннього спостерігача, у випадку не з'явлення самовідводу суддею Нарольським М. М. від розгляду вказаної справи та прийняття кінцевого рішення, може скластися враження, що задовольняючи позов ОСОБА_1 суддя прийняв рішення внаслідок побоювання притягнення його до відповідальності. У випадку відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 сторонній спостерігач може прийти до висновку, що у задоволенні позову відмовлено внаслідок образи судді та/або помсти судді за вчинене Петрашу М. В.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи безстороннім судом... Наявність безсторонності визначається у тому числі і тим, чи забезпечує суд умови, за яких були б неможливі сумніви у учасників процесу у його безсторонності та неупередженості.
Відповідно до ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов?язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
Відповідно до ст. 15 Кодексу суддівської етики, прийнятого у тому числі і у відповідності до Бангалорських принципів поведінки суддів, затвердженого ХХ черговим з'їздом суддів України 20.09.2024 року, суддя заявляє самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законом. У разі виникнення сумнівів у судді щодо його неупередженості у результаті розгляду справи суддя має право заявити самовідвід.
Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо існують обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
Пунктом 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 № 2006/23, передбачено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
У рішенні від 9 листопада 2006 року в справі «Білуха проти України» ЄСПЛ з посиланням на його усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед іншого, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49).
Як зазначено у Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо стандартів незалежності судової влади та незмінюваності судді, незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
Відповідно до ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Відповідно до ч. 1, 2, 7, 8, 9 ст. 40 ЦПК України передбачено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Питання про відвід вирішується невідкладно. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. Питання про самовідвід судді вирішується ухвалою суду, що розглядає справу, яка оформлюється окремим документом. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Аналіз зазначених положень дає підстави дійти висновку про те, що підставою для самовідводу не обов'язково має бути доведений факт необ'єктивності чи зацікавленості судді, а достатнім є лише припущення, що суддя в силу будь-яких обставин не може зберегти безсторонність.
З наведеного слідує, що самовідвід є обов'язком судді з метою забезпечення гарантування неупередженості та об'єктивності здійснення судочинства.
Заява про самовідвід судді Нарольського М. М. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, оскільки у судді виникли сумніви щодо його неупередженості після початку розгляду справи по суті та у стороннього спостерігача можуть виникнути обґрунтовані сумніви у неупередженості судді Нарольського М. М., а тому, з метою забезпечення права сторін на справедливий суд, уникнення у сторін, інших осіб (сторонніх спостерігачів) будь-яких сумнівів в неупередженості або об'єктивності судді при розгляді зазначеної справи, запобігання звинувачень у заінтересованості результатів розгляду справи, запобігання конфліктних ситуацій, які ставлять під сумнів можливу неупередженість судді, заява про самовідвід підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 36, 39, 40, 258-261, 351-355 ЦПК України,
Заяву судді Нарольського Максима Михайловича про самовідвід задовольнити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремому оскарженню не підлягає.
Ухвала складена та підписана 18.08.2025 року.
Суддя М. М. Нарольський