Справа №295/7934/25
Категорія 156
3/295/2094/25
18.08.2025 року м. Житомир
Суддя Богунського районного суду м. Житомира Панченко Г. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого у АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
07.06.2025 о 01-10 год., м. Житомирі по просп. Миру, 50, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen Golf», реєстраційний номер НОМЕР_2 , перебуваючи з ознаками алкогольного сп'яніння. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, хоча був обізнаний, що відносно нього розглядається справа про адміністративне правопорушення, про що свідчить його підпис у відповідній графі протоколу. Судом також направлялось повідомлення про дату, час і місце судового засідання на адресу, вказану ним при складанні протоколу, однак конверт повернувся на адресу суду не врученим з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Європейський суд з прав людини у справі «UNION ALIMENTARIA SANDERS S. A. проти Іспанії» (рішення №11681/87 від 07.07.1989) зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Також в рішенні Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» (рішення №3236/03 від 03.04.2008) наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Враховуючи, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі, ОСОБА_1 повідомлений належним чином про дату і час розгляду справи, будь-яких клопотань не подавав, тому суд відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП, розглядає справу у його відсутність.
Захисник Рвачов О.О. в судове засідання не з'явився подав клопотання про закриття провадження по справі у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. В обґрунтування клопотання, зокрема зазначив, що огляд на визначення стану сп'яніння проведений не уповноваженою особою. Так, захисник стверджує, що під час складання матеріалів ОСОБА_1 наголошував, що є військовослужбовцем, а тамо, на думку захисника, огляд мав бути проведений в порядку встановленому ст. 266-1 КУпАП, а не в порядку ст. 266 КУпАП, а саме: огляд мав проводитись посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у ЗСУ або командиром (начальником) військової частини, іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів. Крім цього зазначив, що рапорт поліцейського, який міститься в матеріалах справи не можу бути визнаний належним і допустимим доказом у справі, оскільки є внутрішнім документом органів Національної поліції. Також зазначив, що направлення в медичний заклад складено поліцейськими без присутності ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, крім рапорту поліцейського, також підтверджується сукупністю доказів по справі.
Протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№353923 від 07.06.2025 підтверджується факт вчинення правопорушення та його обставини, зокрема те, що у вказану дату, час і місці ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen Golf», реєстраційний номер НОМЕР_2 , перебуваючи з ознаками алкогольного сп'яніння : запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився. Від керування транспортним засобом відсторонено в порядку ст. 266 КУпАП.
Направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння та актом огляду підтверджується, що ОСОБА_1 мав ознаки сп'яніння, а саме : запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя, огляд не проводився.
На відеозаписі із відеореєстратора поліцейських зафіксовано рух та зупинку транспортного засобу, під керуванням ОСОБА_1 , а також те, як останній, на вимогу працівника поліції, відмовився від огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та проїхати до медичного закладу також відмовився. В обґрунтування перебування з ознаками алкогольного сп'яніння зазначив, що випив трошки. Також зазначив, що є військовослужбовцем та на даний час перебуває на лікуванні в госпіталі.
Досліджений судом відеозапис має достатньо високу інформативність, позбавлений упередження і суб'єктивного ставлення.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 статті 130 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність, зокрема за : керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції; 2) передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів; 3) відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; що утворюють окремі склади адміністративного правопорушення.
Доводи захисника про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення спростовуються дослідженими під час судового розгляду доказами.
Щодо доводів захисника про проведення огляду не уповноваженою на те особою, слід зазначити, що оскільки ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, як водій транспортного засобу і він несе відповідальність на загальних підставах. ОСОБА_1 , під час зупинки його працівниками поліції, фактично не виконував службових обов'язків військової служби, не перебував на бойовому завданні, не виконував наказ командира, його зупинено поза межами військової частини та території тимчасової дислокації військової частини. Також, ОСОБА_1 здійснював керування не військовим автомобілем, а автомобілем «Volkswagen Golf», реєстраційний номер НОМЕР_2 , та з його слів перебував на лікуванні і їхав додому.
Інші доводи захисника спростовуються дослідженими під час судового розгляду доказами та не звільняють водія від обов'язку, відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд на стан сп'яніння.
З огляду на наведене, діями, що виразилися у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу яка притягається до адміністративної відповідальності, ступінь вини, відсутність обставин, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, суд приходить до висновку про накладення на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладене таке стягнення.
Керуючись ст.ст. 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
постановив:
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Штраф стягнути на рахунок: Отримувач ГУК у Жит. обл/Житомирська обл/21081300, Код отримувача (ЄДРПОУ) - 37976485, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA368999980313060149000006001, Код класифікації доходів бюджету 21081300 «Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху».
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави, в особі ДСА України, судовий збір в розмірі 605,60 грн. (Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/ м. Київ/ 22030106; Код за ЄДРПОУ: 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Роз'яснити особі, щодо якої застосоване адміністративне стягнення, що відповідно до ч.1ст.307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя Г. В. Панченко
Постанова підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.