Справа № 766/19571/24
н/п 2/766/2922/25
(ЗАОЧНЕ)
28.07.2025 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючої судді Шестакової Я.В.,
за участі секретаря Сивкович О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Херсоні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Житлово-експлуатаційної контори №9, Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у м. Херосні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про зняття арешту з нерухомого майна, -
Представник позивача - адвокат Кравчук Т.М. звернулася до суду з позовом в якому просить зняти арешт накладений на підставі постанов АА №769900 від 15.11.2002 року та АА №079373 від 18.11.2002 року Державною виконавчою службою Дніпровського районного управління юстиції на майно ОСОБА_2 , а саме 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки у згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на 1/2частки квартири АДРЕСА_2 накладено арешт за постановами АА № 769900 від 15.11.2002 року та АА № 079373 від 18.11.2002 року Державною виконавчою службою Дніпровського районного управління юстиції. 26.11.2001 року Дніпровським районним судом міста Херсона у справі № 2-3578/01 ухвалено рішення, про стягнення на користь ЖЕК № 9 Дніпровського району м. Херсона з ОСОБА_2 289.87 гривень заборгованості з квартирної плати за період з липня 1999 року по вересень 2001 року включно. Згідно отриманої відповіді від Херсонського міського суду інших справ з постановлення рішення про стягнення коштів, які розглядалися судом, у яких ОСОБА_2 була б відповідачем, немає. 01.08.2024 року отримана відповідь від Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), відповідно до якої відмовлено у задоволені клопотання про зняття арешту, при цьому повідомлено що на виконанні відділу відсутнє виконавче провадження відносно ОСОБА_2 , однак згідно постанови про арешт майна АА №769900 від 15.11.2002 року було накладено арешт на все майно ОСОБА_3 . Позивач для отримання інформації про арешт майна звернувся до КП «Херсонське бюро технічної інвентаризації» та отримав копію постанови АА №079373 від 18.11.2002 року яка видана Державною виконавчою службою Дніпровського районного управління юстиції та містилась в матеріалах інвентарної справи на квартиру АДРЕСА_2 , інших постанови відсутні.
Оскільки наявність накладеного обтяження порушує права позивача на вступ у спадщину, та іншим шляхом ніж через звернення до суду відновити порушене право є неможливим. В зв'язку з вищевикладеним позивач змушена звернутися до суду з даним позовом.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 19.11.2024 року прийнято позов до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у даній справі. Призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 05.12.2024 року замінено відповідача на належного.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 13.02.2025 року закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивач та її представник в судове засідання не з'явилися, від представника позивача надійшла заява про підтримання позовних вимог, просила їх задовольнити, справу розглядати без її участі.
Відповідачі у судове засідання не з'явилися повторно, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.
Процесуальним правом надати відзив на позов або письмові пояснення по суті предмету спору не скористалися. Документів, що підтверджують поважність причин їх відсутності суду не надано. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надійшло.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів.
Відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши письмові докази, вивчивши матеріали справи, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.
Законодавець у частині першій статті16 ЦК установив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в частині другій цієї статті визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом. Частиною другою статті 16 ЦК встановлено способи захисту цивільних прав та інтересів судом
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
З'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, судом встановлено, що згідно свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 виданого 31.01.1995 року квартира АДРЕСА_2 належить на праві приватної, спільної, сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 виданого 27.11.2023 року ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис №2233.
У видачі свідоцтва про право на спадщину за законом було відмовлено, оскільки у згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на 1/2 частки квартири АДРЕСА_2 накладено арешт за постановами АА №769900 від 15.11.2002 року та АА №079373 від 18.11.2002 року Державною виконавчою службою Дніпровського районного управління юстиції.
26.11.2001 року Дніпровським районним судом міста Херсона у справі № 2-3578/01 ухвалено рішення, про стягнення на користь ЖЕК №9 Дніпровського району м. Херсона з ОСОБА_2 289.87 гривень заборгованості з квартирної плати за період з липня 1999 року по вересень 2001 року включно.
Згідно отриманої відповіді від Херсонського міського суду Херсонської області інших справ з постановлення рішення про стягнення коштів, які розглядалися судом, у яких ОСОБА_2 була б відповідачем, немає.
01.08.2024 року отримана відповідь від Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), відповідно до якої відмовлено у задоволені клопотання про зняття арешту, при цьому повідомлено що на виконанні відділу відсутнє виконавче провадження відносно ОСОБА_2 , однак згідно постанови про арешт майна АА №769900 від 15.11.2002 року було накладено арешт на все майно ОСОБА_3 .
Позивач для отримання інформації про арешт майна звернувся до КП «Херсонське бюро технічної інвентаризації» та отримав копію постанови АА № 079373 від 18.11.2002 року яка видана Державною виконавчою службою Дніпровського районного управління юстиції та містилась в матеріалах інвентарної справи на квартиру АДРЕСА_2 , інших постанови відсутні.
Відповідно до роз'яснень, які містяться в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», відповідачем у справі за позовом про зняття арешту з майна є або боржник, або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване.
Оскільки позивачем не заявлено вимоги про визнання права власності на арештоване майно, а лише вимога про зняття з нього арешту, то належним відповідачем у справі є особа, в інтересах якої накладено арешт на майно.
Статтею 41 Конституції України передбачено право кожного громадянина володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Відповідно з ст.1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.
Відповідно до ст.ст.316,317,319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
Отже оскільки позивач не має змоги оформити свої спадкові права на належне йому майно через арешт який було накладено на майно з метою виконання рішення суду, виконавче провадження згідно листа відділу державної виконавчої служби не виявлено, арешт накладений на майно позивача порушує його право власності.
Згідно із ч. 2ст. 50 ЗУ «Про виконавче провадження», у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу, який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3ст. 60 ЗУ «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника. З майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.
Позивач є спадкоємцем померлої ОСОБА_2 та має намір реалізувати свої спадкові права.
Закон України «Про виконавче провадження» надає можливість зняття арешту судом у випадку, коли такий арешт підлягає зняттю, проте державний виконавець не може його зняти самостійно у відповідності до норм Закону України «Про виконавче провадження».
Таким чином, на час звернення з заявою до суду відкриті виконавчі провадження відносно ОСОБА_2 відсутні, відповідач Житлово-експлуатаційна контора №9, в інтересах якого було накладено арешт, заперечень щодо зняття арешту не надав, тверджень викладених у позовній заяві не спростував, за наявності арешту (обтяжень) накладених на нерухоме майно, порушуються спадкові права позивача, внаслідок чого він позбавлений права прийняти спадщину, підстав для продовження обтяження на майно суд не вбачає, а тому право позивача підлягає судовому захисту у заявлений ними спосіб шляхом зняття арешту з майна.
Керуючись ст.ст. 2,4,5,10, 11, 12,13,76-82,89 ,247,258,263-265,280-283 ЦПК України суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Житлово-експлуатаційної контори №9, Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у м. Херосні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про зняття арешту з нерухомого майна - задовольнити.
Зняти арешт накладений на підставі постанов АА №769900 від 15.11.2002 року та АА №079373 від 18.11.2002 року Державною виконавчою службою Дніпровського районного управління юстиції на майно ОСОБА_2 , а саме 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача , поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Згідно загального порядку оскарження, дане рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Херсонського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач: Житлово-експлуатаційна контора №9, місцезнаходження: м. Херсон, вул. Порт-елеватор, 2, ЄДРПОУ 05449874.
Повний текст рішення виготовлено 28.07.2025 року
СуддяЯ. В. Шестакова