Справа № 681/835/25
Провадження 2/681/569/2025
"15" серпня 2025 р.
Полонський районний суд Хмельницької області
в складі: головуючого - судді Горщара А.Г.
з участю секретаря судових засідань Салюк Т.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полонне за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
встановив:
У липні 2025 року ТОВ «Споживчий центр» через систему "Електронний суд" звернулося до суду з позовом, у якому просить стягнути з відповідачки 39124,80 грн заборгованості за кредитним договором № 30.08.2024-100000470 від 30.08.2024, а також судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2422,40 грн, мотивуючи тим, що ОСОБА_1 не виконала свій обов'язок щодо своєчасного повернення коштів, чим порушила умови договору.
Ухвалою судді від 10 липня 2025 року у вказаній справі відкрито провадження, яку постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
25 липня 2025 року представник позивача Кузьменко М.В. через систему «Електронний суд» звернувся до суду з заявою, в якій просив повернути подану позовну заяву в даній справі та сплачений позивачем судовий збір, мотивуючи тим, що ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 14.07.2025 в справі № 924/706/25 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , відтак справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.
Заяву аналогічного змісту представником позивача також подано до суду 13.08.2025.
Дослідивши письмові докази, суд зазначає про таке.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України
Пункт 3 частини 4 статті 185 ЦПК України передбачає, що позовна заява повертається у випадку, якщо до постановлення ухвали про відкриття провадження у справі від позивача надійшла заява про відкликання позовної заяви.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
При цьому чинні норми ЦПК не містять положень про повернення судом позовної заяви після відкриття провадження по справі.
Як вбачається з матеріалів справи провадження у ній відкрито ухвалою суду від 10 липня 2025 року, а тому суд не вбачає законних підстав для повернення позовної заяви та відповідно судового збору як того просить представник позивача.
Відтак заява представника позивача про повернення позовної заяви до ОСОБА_1 та відповідно повернення судового збору задоволенню не підлягає.
Що стосується повідомлених в поданій заяві представником позивача обставин про відкриття провадження у справі № 924/706/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 Господарським судом Хмельницької області суд зазначає про таке.
Як вбачається з відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень з повним доступом ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 14 липня 2025 року заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи прийнято до розгляду, підготовче засідання призначено на 24 липня 2025 року.
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 24 липня 2025 року відкрито провадження у справі №924/706/25 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів боржника та мораторій на задоволення вимог кредиторів, призначено керуючої реструктуризації в справі № 924/706/25 арбітражну керуючу Белінську Н.О., призначено попереднє засідання на 10 год. 04 вересня 2025 року.
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
У статті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи про банкрутство (неплатоспроможність) та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника.
Положеннями ст.1 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) надано визначення поняття боржника - юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов'язання, строк виконання яких настав; та поняття грошового зобов'язання (борг) як зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.
Частиною 2 ст. 6 КУзПБ визначено, що відповідно цього Кодексу щодо боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури: реструктуризація боргів боржника; погашення боргів боржника. Процедура погашення боргів боржника вводиться у справі про неплатоспроможність разом з визнанням боржника банкрутом.
Відповідно до частин першої та другої статті 7 КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з частиною третьою статті 7 КУзПБ матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо спорів, зазначених у частині другій цієї статті, провадження в якій відкрито до або після відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність),за ініціативою учасника справи або суду невідкладно, але не пізніше п'яти робочих днів, надсилаються до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), який розглядає спір по суті в межах цієї справи.
Системний аналіз положень законодавства про банкрутство дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство (неплатоспроможність) він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Кодексу України з процедур банкрутства мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.
Норми Кодексу України з процедур банкрутства передбачають концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.
Вказана правова позиція передбачена у постанові Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі №201/15806/15.
Отже, порушення провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) боржника обумовлює особливість вирішення таких спорів і полягає в тому, що вони розглядаються та вирішуються по суті саме у межах цієї справи.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 607/6254/15-ц (провадження № 14-404цс19) зазначено, що захист осіб, які мають вимоги до банкрута полягає у тому, що інші суди, незалежно від юрисдикції, які розглядали справи за позовами до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство після відкриття провадження в інших справах, не закривають таке провадження, а передають справу до належного суду для розгляду по суті. При цьому таким належним судом є виключно суд господарської юрисдикції, який відкрив справу про банкрутство відповідача.
У вказаній справі Велика Палата Верховного Суду погодилась із висновками судів першої та апеляційної інстанції, що спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а належить до господарської юрисдикції. Однак не погодилася з висновками про закриття провадження у справі, оскільки такі дії перешкоджають позивачу у доступі до правосуддя та унеможливлюють захист його прав у господарському процесі у повному обсязі з урахуванням визначених строків звернення, встановлених статтею 45 Кодексу № 2597-VIII, а до цього - статтею 23 Закону № 2343-XII, та направила справу до господарського суду, на розгляді якого перебуває справа про банкрутство.
Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 31 серпня 2023 року у справі № 640/26320/20 (провадження № 11-97апп23).
Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 14 липня 2025 року заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи прийнято до розгляду, підготовче засідання призначено на 24 липня 2025 року, а ухвалою того ж суду від 24 липня 2025 року відкрито провадження у справі №924/706/25 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів боржника та мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Виходячи зі змісту та підстав позову, характеру спірних правовідносин, враховуючи наведені положення чинного законодавства, спір між сторонами у цій справі виник з приводу стягнення коштів з відповідачки (боржниці), відносно якого відкрита справа про неплатоспроможність, що відповідає ознакам спору, який підлягає розгляду в порядку господарського судочинства господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, згідно з наведеними вище приписами ГПК України.
Отже, спір, який виник між сторонами у цій справі, не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а належить до господарської юрисдикції. При цьому необхідності закриття провадження у справі немає, оскільки зазначені дії можуть призвести до створення перешкод позивачу у доступі до правосуддя та унеможливить захист його прав у господарському процесі у повному обсязі з урахуванням визначених строків звернення, встановлених статтею 45 КУзПБ.
Аналогічні висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладено Верховним Судом у постановах від 26 лютого 2020 року у справі №199/6577/16-ц, від 18 березня 2020 року у справі №200/10257/14-ц, від 20 травня 2020 року у справі №161/18582/17, від 10 червня 2020 року у справі №640/20224/15-ц, від 08 червня 2022 року у справі №711/8269/17, від 22 червня 2022 року у справі №523/12426/16 , від 26 жовтня 2022 року у справі №753/4673/21, від 09 серпня 2023 року у справі №757/32326/19-ц.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги спеціальні норми Кодексу України з процедури банкрутства щодо надіслання справ до господарського суду, а також висновки Великої Палати Верховного Суду, суд вважає за необхідне матеріали цивільної справи №681/835/25 передати до Господарського суду Хмельницької області для розгляду в межах справи № 924/706/25.
Керуючись наведеним, ст.ст. 260, 261, 353-355 ЦПК України суд, -
постановив:
В задоволенні заяви представника позивача про повернення позовної заяви та повернення судового збору відмовити.
Передати цивільну справу № 681/835/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором до Господарського суду Хмельницької області для розгляду в межах справи № 924/706/25 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Анатолій ГОРЩАР