465/6924/25
1-кс/465/1271/25
про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
13.08.2025 м. Львів
Cлідчий суддя Франківського районного суд м. Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши клопотання слідчого ВРЗЗС СВ ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_6 , погодженого з прокурором погодженого з прокурором Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12025141370000667 від 11.08.2025, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Кегичівка, Кегичівського району, Харківської області,
Слідчий ВРЗЗС СВ ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_6 , як сторона кримінального провадження, звернувся з клопотанням, погодженим з прокурором Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області ОСОБА_3 про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави.
Клопотання мотивує тим, що 11.08.2025 року, приблизно о 09:40 год., тобто, відповідно до Указу Президента України N?64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 N? 2102 IX (із подальшими змінами), під час дії на території України воєнного стану, ОСОБА_5 , перебуваючи у приміщенні торгівельного залу магазину «М?ясо Вам», що на перехресті вилиць Стрийська - Наукова у м. Львові, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, ввівши в оману продавця магазину про належність йому майна, внаслідок чого та не усвідомлювала протиправність його дій, таємно викрав мобільний телефон ОСОБА_7 Xiaomi Redmi Note 12 вартістю 7904 грн., який та з необережності залишила на прилавку магазину, та в подальшому вживала заходів для повернення вказаної речі собі, внаслідок чого заподіяв матеріальну шкоду потерпілій на вказану суму.
Таким чином ОСОБА_5 підозрюється у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.
11.08.2025 ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
12.08.2025 у відповідності до ст.ст. 40, 42, 276, 277, 278 КПК України ОСОБА_5 повідомлено про підозру, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, роз?яснено та вручено процесуальні права та обов?язки підозрюваного.
В діях ОСОБА_5 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за вчинення якого, передбачена ч. 4 ст. 185 кк України і за яке законом передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від п?яти до восьми років.
Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов?язків, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів у даному кримінальному провадженні. Вказані потреби досудового розслідування виправдовують застосування до підозрюваного ОСОБА_5 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою, як ступінь втручання у права та свободи особи.
При вивченні особи підозрюваного ОСОБА_5 , встановлено, що він є особою працездатного віку, який на даний час притягується ЛРУП N?2 ГУ НІ у Львівській області до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого 4.4 ст.185 КК України, не одружений, офіційно не працевлаштований, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, санкцією статті якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 (п?яти) до 8 (восьми) років, а тому є підстави вважати, що підозрюваний може з метою ухилення від кримінальної відповідальності переховуватись від органів (восьми) років, а тому є підстави вважати, що підозрюваний може з метою ухилення від кримінальної відповідальності переховуватись від органів досудового розслідування та суду, тобто наявний ризик, передбачений п. 1 ч. продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, оскільки 1 ст. 177 КПК України, вчинити інше кримінальне правопорушення чи ОСОБА_5 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, що характеризує його як особу, що схильна, до вчинення кримінальних правопорушень, тобто наявний ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Підставою застосування вказаного запобіжного заходу є наявність обгрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та наявність відповідних ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 , може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому менш суворі запобіжні заходи не є достатніми для запобігання вищевказаним ризикам.
Приймаючи до уваги те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п?яти до восьми років, а тому застосування до нього запобіжного заходу у виді особистого зобов?язання є явно недостатнім для запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Таким чином просить підозрюваному ОСОБА_5 , обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб із можливістю внесення застави у розмірі розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Прокурор та слідчий в судовому засіданні клопотання підтримали, просили задоволити.
Захисник заперечив щодо задоволення клопотання, просив застосувати альтернативний запобіжний захід, а саме домашній арешт або зменшити розмір застави, зважаючи на позитивну характеристику, проблеми зі здоров'ям та готовність матері забезпечити перебування підозрюваного за місцем її проживання.
Підозрюваний у судовому засіданні підтримав захисника.
Заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного та його захисника, оглянувши та перевіривши надані матеріали клопотання та кримінального провадження, слідчий суддя прийшов до наступних висновків.
З матеріалів клопотання вбачається, що в провадженні слідчих органів перебуває кримінальне проводження, внесене до Єдиного реєстру досудового розслідування №12025141370000667 від 11.08.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України.
Про підозру у вчиненні даного злочину ОСОБА_5 повідомлено 12 серпня 2025 року.
У відповідності до положень ч.1 ст.194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При розгляді даного подання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою,слідчий суддя вважає, що слідчий та прокурор довели обґрунтованість підозри висунутої підозрюваному, яку слідство обґрунтовує: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 11.08.2025; протоколом огляду місця події в приміщенні магазину «М?ясо Вам» поблизу перехрестя Стрийська - Наукова; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_8 від 11.08.2025; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 11.08.2025 та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Згідно положень ст.177 КПК України визначено, що метою обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 , є є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов?язків, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів у даному кримінальному провадженні. Вказані потреби досудового розслідування виправдовують застосування до підозрюваного ОСОБА_5 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою, як ступінь втручання у права та свободи особи.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України передбачено, що запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
При обранні запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5 слідчий суддя погоджується із доводами слідчого та прокурора про те, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, які обгрунтовуються слідчим у заявленому клопотанні.
Так кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частина 5 статті 9 КПК).
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі «Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom» від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04)). Хоча факти на момент вирішення питання про утримання під вартою і не повинні бути переконливими настільки, щоб можна було визначити винуватість особи у вчиненні злочину, суд повинен оцінити докази, надані сторонами, на предмет їхньої допустимості, достовірності та належності і відкинути ті з них, що не відповідають цим критеріям. При цьому суд має обґрунтовувати своє рішення на підставі дослідження у суді обґрунтованої підозри, а не на основі даних, поданих стороною обвинувачення.
Крім того, як зазначає ЄСПЛ, існують різні критерії доведеності необхідні для звинувачення (як правило, доведеність за відсутності обґрунтованих сумнівів) та переслідування (як правило, обґрунтована підозра у скоєнні злочину) особи. Отже, можуть бути звичайно такі випадки, коли обґрунтована підозра не призводить у результаті судового розгляду до засудження особи за відсутності обґрунтованих сумнівів. Однак, у таких ситуаціях держава має законний інтерес забезпечити, аби особи, щодо яких існує обґрунтована підозра у скоєнні злочину, не намагались ухилитися від правосуддя або підірвати належне проведення судового розгляду, у ході якого має бути розглянуто питання про їхню винність або невинність ( «СПРАВА LAVRECHOV ПРОТИ ЧЕСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ», рішення від 20.06.2013, заява № 57404/08, п. 50).
Наявність обґрунтованої підозри є умовою sine qua non законності застосування запобіжного заходу.
Зокрема, обґрунтованими є доводи слідчого про те, що підозрюваний ОСОБА_9 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; чинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Так, при вивченні особи підозрюваного ОСОБА_5 , встановлено, що він є особою працездатного віку, який на даний час притягується ЛРУП N?2 ГУ НІ у Львівській області до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого 4.4 ст.185 КК України, не одружений, офіційно не працевлаштований, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, санкцією статті якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 (п?яти) до 8 (восьми) років, а тому є підстави вважати, що підозрюваний може з метою ухилення від кримінальної відповідальності переховуватись від органів (восьми) років, а тому є підстави вважати, що підозрюваний може з метою ухилення від кримінальної відповідальності переховуватись від органів досудового розслідування та суду, тобто наявний ризик, передбачений п. 1 ч. продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, оскільки 1 ст. 177 КПК України, вчинити інше кримінальне правопорушення чи ОСОБА_5 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, що характеризує його як особу, що схильна, до вчинення кримінальних правопорушень, тобто наявний ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Враховуючи наведені вище обставини, прихожу до переконання, що до підозрюваного слід застосувати запобіжний захід - тримання під вартою з визначенням розміру застави.
Вирішуючи питання щодо визначення розміру застави, саме стаття 5 Конвенції розкриває питання права на свободу та особисту недоторканість.
Відповідно до прецедентного права Суду, гарантія, передбачена статтею 5§3 Конвенції покликана забезпечити явку обвинуваченого у судовому засіданні (дивіться Мангурас проти Іспанії [ВП], №. 12050/04, § 78, ЄСПЛ 2010 року). Тому розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підсудного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі (дивіться Неймайстер проти Австрії, 27 червня 1968 року, § 14, серія А 8). Оскільки питання, яке розглядається, є основним правом на свободу, гарантованим статтею 5, органи влади повинні докладати максимум зусиль як для встановлення належного розміру застави, так під час вирішення питання про необхідність продовження тримання під вартою. Крім того, розмір застави, має бути належним чином обґрунтовано у рішенні про визначення застави і повинна враховувати майновий стан обвинуваченого (дивіться Maнгурас, наведена вище, § § 79 - 80). Нездатність національних судів оцінити здатність заявника сплатити необхідну суму може викликати виявлення Судом порушення. Проте обвинувачений, якого судові органи готові звільнити під заставу, повинні вірно подати достатню інформацію, яку можливо перевірити, якщо це буде необхідно, щодо суми застави, яку необхідно встановити (дивіться Toшев проти Болгарії, № 56308/00, § 68, 10 серпня 2006 року; і Iванчук проти Польщі, № 25196/94, § 66, 15 листопада 2011 року).
Навіть якщо рішення національних судів про відмову звільнення під заставу засновані на «відповідних» і «достатніх» підставах Суд повинен також встановити, чи виявили компетентні національні органи влади «особливу ретельність» при вирішенні цього питання. Суд вважав, що цей критерій повинен бути доречним навіть у зв'язку з рішенням щодо визначення умов звільнення під заставу після того, як звільнення під заставу було офіційно дозволено, якщо особа залишилася в ув'язненні внаслідок відсутності можливості внести заставу (дивіться Koлаковіч проти Мальти, № 76392/12, § 74, 19 березня 2015 року).
Так, у справі Mangouras v. Spain ЄСПЛ вказав, що оскільки зростаючий стандарт в галузі захисту прав людини відповідно і неминуче вимагав більшої твердості при оцінці порушень фундаментальних цінностей демократичних суспільств, при визначенні розміру застави не можна виключати прийняття до уваги професійного середовища, яке сформувало обставини для даної діяльності, з метою забезпечення ефективності даного заходу.
Так, у цій справі заявнику було призначено заставу у сумі 3 000 000 євро і було встановлено, що вказана сума, швидше за все, перевищувала платоспроможність заявника. Однак, враховуючи винятковий характер справи та величезний збиток ЄСПЛ визнав, що визначення застави у такому розмірі не є порушенням пункту 3 статті 5 Конвенції.
Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі Punzelt v. CzechRepublic від 25.04.2000 (заява № 31315/96, пункт 86) констатовано, що ані неодноразова відмова у звільненні під заставу заявника, ні в подальшому встановлена застава у розмірі 30 000 000 чеських крон, не були порушенням прав заявника, враховуючи масштаб його фінансових операцій.
Таким чином, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза його втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув'язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.
Тому, виходячи з засад виваженості, розумності та справедливості, беручи до уваги інтереси кримінального провадження, майновий та сімейний стан підозрюваного, тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких останній підозрюється, оцінюючи ступінь порушення загальносуспільних прав та інтересів, кількість та ступінь ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, так і дані про особу підозрюваного, вважаю, що підозрюваному слід визначити заставу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2025 року.
На думку слідчого судді, такий розмір застави достатньою мірою забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не буде завідомо непомірним для нього.
На підставі наведеного, керуючись вимогами статей 177, 178, 183, 186, 194, 196, 197, 395 КПК України, -
Клопотання задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком на 60 діб.
Строк тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з часу затримання - 11 серпня 2025 року.
Строк дії ухвали становить шістдесят днів до 09.10.2025 включно.
Визначити розмір застави ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить в сумі 60 560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) грн. 00 коп., у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною чи юридичною особою (заставодавцем).
У випадку внесення вказаного розміру застави на відповідний рахунок, ОСОБА_5 звільняється з-під варти у порядку визначеному ч. 4 ст. 202 КПК України.
У випадку звільнення з-під варти на ОСОБА_5 покладаються такі обов'язки:
-прибувати за викликом слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою, в тому числі у разі виклику за допомогою телефонного зв?язку;
-??не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-??повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
-??утриматися від спілкування із свідками та потерпілими у кримінальному провадженні;
-??здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в?їзд в Україну.
Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому, захиснику обвинуваченого та направити начальнику державної установи «Львівська установа виконання покарань (№19)».
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1