Справа № 461/6538/25
Провадження № 1-кс/461/5092/25
15.08.2025 року слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області майора поліції ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42025142410000264 від 10.07.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, -
Слідчий звернувся до слідчого судді з вказаним клопотанням, яке обґрунтоване тим, що в слідче управління ГУНП у Львівській області з 1 головного відділу 6 управління ДВКР СБУ надійшли матеріали про виявлення кримінального правопорушення, відповідно яких встановлено, що військова службова особа військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуваючи у змові із ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою незаконного збагачення, використовуючи можливості займаних посад та володіючи тісними дружніми відносинами зі службовими особами з числа військовослужбовців ТЦК та СП і працівників військово-лікарської комісії, які ймовірно можуть бути причетними до вказаної протиправної діяльності, вимагали та отримали від військовозобов?язаного громадянина неправомірну вигоду в розмірі від 4000 доларів США за здійснення впливу на вище вказаних осіб з метою прийняття рішення про визначення ступеня придатності для проходження військової служби.
В ході проведення досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 перебуваючи у змові із ОСОБА_5 вимагали неправомірну вигоду від ОСОБА_6 , в сумі 4000 доларів США для себе та третіх осіб за вплив на прийняття рішення працівниками РТЦК та СП в частині зняття з розшуку ОСОБА_6 та вплив на прийняття рішення працівниками військово-лікарської комісії в частині визнання ОСОБА_6 обмежено придатним до військової служби
Вказана інформація підтверджується показаннями свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які пояснили, що ОСОБА_4 висловив вимогу надання йому неправомірної вигоди в сумі 4000 доларів США за вчинення вище вказаних дій.
14.08.2025 ОСОБА_4 та ОСОБА_5 затримано у порядку ст. 208 КПК України за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Слідчий вказує, що з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, у період із 23.52 год 13.08.2025 - 00.52 год 14.08.2025 на підставі ч. 3 ст. 233 КПК України у зв'язку із невідкладним випадком пов'язаним із врятуванням майна (речей), речових доказів проведено обшук в іншому володінні, яким користується ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме в автомобілі марки «Nissan X-TRAIL», з номерним знаком « НОМЕР_2 », VIN: НОМЕР_3 , який знаходився за адресою: Львівська область, автодорога Е40 на перехресті вулиці Городоцька м. Львова та об'їзної дороги перед знаком населеного пункту Зимна Вода, в ході якого було вилучено речі.
Слідчий зазначає, що попереднім візуальним оглядом під час вилучення встановлено, що на мобільному телефоні ОСОБА_5 наявні відомості про спілкування з іншими співучасниками кримінального правопорушення, а також відповідно, можуть бути збережені переписки чи інші відомості щодо вчинення кримінального правопорушення, так як він використовувався в ході вчинення злочину, вилучений автомобіль, який перебував у користуванні ОСОБА_5 , міг використовувати під час вчинення кримінального правопорушення, пересування під час злочинної діяльності та отримувати неправомірної вигоди.
Крім цього, вилучені речі в сукупності з іншими доказами містять відомості, які мають значення у кримінальному провадженні та які необхідно зберегти з метою використання під час доказування.
Слідчий вказує, що постановою від 14.08.2025 року вилучені в ході обшуку речі були визнані речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.
Крім того, на переконання слідчого, з врахуванням тяжкості злочину та інших об'єктивних причин, є підстави вважати, що причетні до вчинення кримінального правопорушення особи, оскільки вже обізнані про кримінальне провадження то маючи доступ до вказаних речей, з метою уникнення кримінальної відповідальності, можуть внести до них зміни, або видалити інформацію наявну в мобільних телефонах, чи знищити їх. Також, вказані речі необхідні органу досудового розслідування для їх огляду та збереження як речових доказів з метою використання під час доказування у кримінальному провадженні, а також, в разі необхідності, проведення відповідних судових експертиз, а тому слідчий просить клопотання задовольнити.
Слідчий в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, у якій просить розглядати клопотання без його участі.
З метою забезпечення арешту майна, слідчий суддя вважає за можливе в порядку ч.2 ст.170 КПК України, проводити розгляд клопотання про накладення арешту на майно без виклику власника майна.
Дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню за наступних обставин.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження
Клопотання узгоджено з вимогами ст. 171 КПК України і доводи слідчого, якими він обґрунтовує клопотання, підтверджені доданими до клопотання копіями документів.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні зазначено підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна.
Відповідно до ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.
Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності у підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб, а також які перебувають у власності юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову.
Арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частиною 2 ст.173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктами 2, 3 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно з ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані. як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до частини 4 ст. 170 КПК України, заборона використання майна, а також заборона розпорядження таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до знищення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
На даний час досудове розслідування у кримінальному провадженні №42025142410000264 від 10.07.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України триває, та в подальшому може виникнути необхідність в додатковому дослідженні вказаних в клопотанні речових доказів для встановлення відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Таким чином, враховуючи викладене, слідчий суддя доходить висновку що вказані в клопотанні речі відповідають критеріям ст. 98, ч.2 ст. 170 КПК України, є речовими доказами, а також можуть мати суттєве значення для встановлення істини в даному кримінальному провадженні для швидкого, повного та неупередженого розслідування, встановлення та притягнення винних до відповідальності. у зв'язку з чим, з метою їхнього збереження, слідчий суддя вважає за необхідне накласти на них арешт.
Такий правовий висновок узгоджується з практикою застосування ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону. Досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під. час відповідного втручання було дотримано принципу "законності" і воно не було свавільним, тобто для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити "особистий і надмірний тягар для особи. На початковій стадії досудового розслідування в цьому кримінальному провадженні виправдана потреба у тимчасовому втручанні в права та інтереси власників та володільців майна, шляхом накладення арешту, заборони користування та розпорядження, вилученими в ході обшуку речима, з метою запобігання їх зникненню, пошкодженню чи відчуженню. Держава гарантує право громадянина на забезпеченням забезпечення проведення ефективного досудового розслідування. Таким чином, тимчасове обмеження Конституційних прав власника/володільця має незначний строковий характер, відтак перераховані основоположні суспільні інтереси, переважають принцип мирного володіння майном.
Керуючись ст.ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя-
Клопотання слідчого про арешт майна задовольнити.
Накласти арешт на вилучені в ході проведення обшуку автомобіля марки «Nissan X-TRAIL», з номерним знаком « НОМЕР_2 », VIN: НОМЕР_3 , речі, зокрема на:
-3200 гривень, 100 доларів США;
-мобільний телефон марки «iPhone11»;
-автомобіль марки «Nissan X-Trail» з номерним знаком « НОМЕР_4 », серійний номер НОМЕР_3 .
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Крім того, відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя ОСОБА_1