ЄУН: 336/7651/25
Провадження №: 1-кс/336/684/2025
16 серпня 2025 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ст. слідчого СВ відділу поліції № 3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_4 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Норильськ краснодарського краю російської федерації, громадянки України, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 без реєстрації, яка не працює, раніше не судимої,
підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України,
Слідчий за погодженням з прокурором Шевченківської окружної прокуратури ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді із вищевказаним клопотанням у кримінальному провадженні № 120250820800001089 від 17.07.2025 року, яким просить обрати щодо підозрюваної запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів.
В обґрунтування клопотання зазначає, що досудовим розслідуванням встановлено, що при невідомих обставинах ОСОБА_5 , маючи умисел на придбання наркотичного засобу, обіг якого обмежено - метадон, з метою збуту, придбав речовину рослинного походження
Посилаючись на наявність ризиків, передбачених п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий просить застосувати відносно підозрюваної запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали клопотання.
Захисник заперечив проти задоволення клопотання, заперечуючи наявність частини ризиків. Вважав достатнім для запобіганням ризикам запобіжний захід у виді домашнього арешту за фактичним місцем проживання підозрюваної. Надав суду заяву двох співвласників квартири, які не заперечували проти застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
ОСОБА_5 зазначила, що не заперечує обґрунтованість підозри, має на утриманні 9-річну дитину, просила застосувати більш м'який запобіжний захід.
Заслухавши думки учасників судового засідання, перевіривши клопотання та доводи прокурора наданими доказами, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Так, згідно із ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити речі чи документи, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
За змістом ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує особі, у разі визнання її винною, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків, наявність постійного місця роботи, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, репутацію обвинуваченого, наявність у нього судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів у випадках їхнього попереднього застосування.
Із змісту наведених норм випливає, що завданням застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення належної процесуальної поведінки особи, яка піддана кримінальному переслідуванню, а при обранні того чи іншого запобіжного заходу, достатнього і необхідного у кожному конкретному випадку, крім тяжкості звинувачення необхідно враховувати сукупність перелічених в законі обставин.
В силу ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Як встановлено слідчим суддею та підтверджується долученими до клопотання документами, слідчими ВП № 3 ЗРУ ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120250820800001089 від 17.07.2025 року.
15.08.2023 ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України та того ж дня повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1, ч.2 ст. 307 КК України.
Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 вказаного злочину підтверджуються наданими стороною обвинувачення доказами, які були перевірені слідчим суддею, зокрема відомостями, що містяться у протоколах допиту ОСОБА_8 , понятих ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , протоколах оглядів, протоколу обшуку, експертних висновках.
Слідчий суддя погоджується із доводами слідчого про існування ризиків переховування від органів досудового розслідування та суду та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, адже долучені до клопотання матеріали свідчать про те, що пред'явлена підозра не є остаточною та надалі може уточнена форма участі підозрюваної та можливих співучасників злочину.
На думку слідчого судді натепер наявні і певні ризики продовження злочинної діяльності, що обумовлено відсутністю працевлаштування, а також можливість тиску на свідків.
Ризик знищення, спотворення речей і документів слідчий обґрунтовує тим, що зазначена категорія злочинів вчиняється за допомогою мережі інтернет, а підозрюваній достеменно відомо його акаунти у месенджерах, хмарних сервісах, поштових скриньках тощо, вхід до яких здійснюється з різних засобів зв'язку, що може бути використано підозрюваною для знищення наявних у нього відомостей щодо спілкування між учасниками вірогідного скоєння кримінального правопорушення, тобто, знищення важливих для кримінального провадження доказів.
Проте слідчий суддя не може погодитися із таким доводом, адже з пред'явленої підозри та показань ОСОБА_8 , залученого до проведення оперативної закупки, не вбачається використання підозрюваною для зв'язку месенджерів чи зберігання нею якоїсь інформації у хмарних сервісах.
Оцінюючи обставини, визначені ст. 178 КПК України, що враховуються при обрані запобіжного заходу, слідчий суддя виходить з такого.
Злочини у вчиненні, якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 є тяжкими, підозрюваній, у разі визнання її винуватою загрожує покарання від 6 до 10 років із конфіскацією майна.
Водночас підозрювана раніше не судима, має на утриманні малолітню дитину.
Тяжкість кримінального правопорушення сама по собі не може слугувати підставою для тримання особи під вартою, а прокурором не доведено, що застосування більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти наявному ризику.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання (ч. 4 ст.194 КПК України).
Відповідно до положень ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого.
Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження.
Працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Таким чином, враховуючи обставини, перераховані у ст.178 КПК України, на думку слідчого судді, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем фактичного проживання може запобігти встановленим ризикам та саме вказаний запобіжний захід необхідно застосувати до підозрюваної з покладенням на неї обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність яких доведена матеріалами клопотання.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 184, 193, 196 КПК України,
Клопотання слідчого задовольнити частково.
Застосувати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту, заборонивши їй цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 .
Покласти на підозрювану ОСОБА_5 обов'язок прибувати до слідчого, прокурора, суду за першим викликом.
Заборонити ОСОБА_5 спілкуватися з особами, які мають статус свідків у кримінальному провадженні.
Визначити строк дії цієї ухвали до 15 жовтня 2025 року включно.
Відповідно до ч. 3 ст. 202 КПК України підозрюваний негайно доставляється до місця проживання і звільняється з-під варти, якщо згідно з умовами обраного запобіжного заходу йому заборонено залишати житло цілодобово.
Цю ухвалу передати для виконання до органу Національної поліції за місцем обрання підозрюваному домашнього арешту, зобов'язавши вказаний орган негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчого.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1