Справа № 308/7471/25
1-кп/308/767/25
14 серпня 2025 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді клопотання прокурора про продовження строку тримання під домашнім арештом у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025071030001003 від 13.05.2025, про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,
У провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області знаходиться кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025071030001003 від 13.05.2025, про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Прокурором подано клопотання про продовження строку тримання під домашнім арештом ОСОБА_4 , згідно з яким просить продовжити щодо обвинуваченого запобіжний захід у виді домашнього арешту на строк два місяці.
На обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що обраний ОСОБА_4 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту закінчується 25.08.2025. Наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами. Прокурор вказує на наявність декількох ризиків, передбачених у ст. 177 КПК України, а саме можливість: переховуватися від суду, що підтверджується тим, що ОСОБА_4 вчинив умисне, корисливе кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжких, тому існують ризики, що він не буде виконувати покладені на нього обов'язки та зможе переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, усвідомлюючи тяжкість покарання, яке загрожує йому у разі визнання винним; незаконно впливати на свідків та потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні з метою зміни їх показань на свою користь, оскільки такі безпосередньо судом не допитувалися; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_4 згідно з довідкою про судимість неодноразово судимий за вчинення корисливих кримінальних правопорушень. Обвинувачений не має будь-яких офіційних джерел заробітку коштів, що свідчить про те, що він надалі може вчиняти корисливі кримінальні правопорушення для власного збагачення. Крім того, може безперешкодно покину ти територію України. Беручи до уваги викладене, а також відсутність міцних соціальних зв'язків у ОСОБА_4 , зокрема те, що майновий стан його залишається незадовільним, оскільки він ніде не працює, а також те, що вчинене ним кримінальне правопорушення відноситься до категорії тяжких злочинів, з метою забезпечення виконання ОСОБА_4 покладених на нього обов'язків, а також запобігання наведеним ризикам, враховуючи те, то підстав для застосування до ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу не має та менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаних ризиків, а тому, необхідно продовжити обвинуваченому запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
Прокурор у судовому засідання вказане клопотання підтримала та просила задовольнити.
Обвинувачений у судовому засіданні не заперечив щодо задоволення клопотання.
З урахуванням думки обвинуваченого, який не заперечив щодо розгляду клопотання прокурора про продовження строку тримання під домашнім арештом у відсутності захисника, клопотання розглянуто судом без участі захисника.
Розглянувши клопотання прокурора, заслухавши учасників судового провадження з цього приводу та вивчивши наявні матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступного висновку.
Як встановлено судом, згідно з пред'явленим обвинуваченням ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, а саме: відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно та в умовах воєнного стану.
Під час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні згідно з ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.05.2025 (справа №308/6745/25, провадження №1-кс/308/2899/25) відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 60 днів, тобто до 10.07.2025, включно. Строк тримання під вартою визначено рахувати з 13.05.2025 з 21 год. 29 хв. Визначено розмір застави, достатньої для забезпечення виконання ОСОБА_4 обов'язків, передбачених КПК України - у вісімдесят розмір прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 242240 грн. У разі внесення застави у вказаному розмірі постановлено покласти на ОСОБА_4 обов'язок прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу, а також протягом двох місяців з дня внесення застави виконувати наступні обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України: не залишати м. Ужгород та Ужгородський район без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування із потерпілою, свідками та експертами у цьому кримінальному проваджені.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.06.2025 задоволено клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу. Постановлено змінити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід з тримання під вартою на запобіжний захід у виді домашнього арешту із забороною цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , із застосуванням електронних засобів контролю. На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покладено на ОСОБА_4 наступні обов'язки: прибувати до суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; носити електронний засіб контролю. Встановлено строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту до 25.08.2025, включно.
За змістом ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби.
За приписами ч. 7 ст. 194 КПК України обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Під час розгляду клопотання судом встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, який згідно зі ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.
Вирішуючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під домашнім арештом, суд враховує тяжкість покарання за ч. 4 ст. 186 КК України, що загрожує обвинуваченому в разі визнання його винуватим у цьому кримінальному правопорушенні, дані про особу ОСОБА_4 , який є молодою особою, стан здоров'я обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, відсутність у нього постійного місця роботи та джерела доходу, майновий стан обвинуваченого, а також наявність у нього судимостей (раніше судимий вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07.05.2019 за ч. 2 ст. 27 - ч. 2 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років, на підставі ст. 71 КК України частково приєднано покарання за вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10.04.2017 та остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років 6 місяців, 08.04.2021 звільнений у зв'язку з відбуттям покарання).
Суд також враховує вимоги п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
При вирішенні питання доцільності продовження строку тримання під домашнім арештом обвинуваченого, суд виходить з необхідності уникнення ризику, визначеного п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховування обвинуваченого ОСОБА_4 від суду, з огляду на тяжкість злочину, у вчиненні якого обґрунтовано він обвинувачується та суворість покарання, що загрожує йому в разі визнання його винуватим, що оцінені в сукупності з даними про його особу.
При цьому суд бере до уваги суспільну небезпечність інкримінованого злочину, вчиненого в умовах воєнного стану, що свідчить про відсутність належних гарантій, які б переважали наявний ризик його ухилення від суду, що може перешкодити виконанню завдань кримінального провадження.
Судом не встановлено наявності таких міцних соціальних зв'язків, які б переважали встановлений судом ризик.
Таким чином, підстави, за яких судом було застосовано до обвинуваченого запобіжний захід у виді домашнього арешту та обставини, які при цьому враховувалися, не змінилися, а ризик не зменшився та є триваючими.
Враховуючи викладене, з метою забезпечення обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також у зв'язку із відсутністю підстав для зміни або скасування запобіжного заходу, суд вважає необхідним продовжити строк тримання під домашнім арештом обвинуваченого у межах строків, встановлених ст. 194 КПК України.
Разом з тим, суд вважає за необхідне продовжити строк дії додаткових обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, покладених на обвинуваченого.
За таких обставин, клопотання сторони обвинувачення є підставним, відповідає вимогам закону та підлягає до задоволення, а тому обвинуваченому слід продовжити строк тримання під домашнім арештом до 12.10.2025, із забороною цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , із застосуванням електронних засобів контролю, продовживши строк виконання покладених на нього обов'язків згідно з ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.06.2025.
Керуючись ст. 177, 178, 181, 194, 197, 369, 372, 376 КПК України, суд,
Клопотання про продовження строку тримання під домашнім арештом - задовольнити.
Продовжити строк тримання під домашнім арештом ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, до 12 жовтня 2025 року, із забороною цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , із застосуванням електронних засобів контролю.
Продовжити до 12 жовтня 2025 року строк виконання покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 КПК України, згідно з ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27 червня 2025 року, а саме:
прибувати до суду за першою вимогою;
не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;
повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
носити електронний засіб контролю.
Ознайомити обвинуваченого ОСОБА_4 з цією ухвалою під розпис.
Копію ухвали про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_4 - до Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що відповідно до частини п'ятої статті 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Згідно з частиною сьомою статті 194 КПК України обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік обвинуваченого, щодо якого застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту, і повідомити про це суду.
Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурорів Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_6 та ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області ОСОБА_1