Справа № 190/1373/25
Провадження №1-кп/190/141/25
ЄРДР № 12025041560000326
18 серпня 2025 року м. П'ятихатки
П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області
в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
потерпілої ОСОБА_6 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. П'ятихатки кримінальне провадження по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Каленна Сквирського району Київської області, громадянина України, освіта середньо-технічна, одруженого, не працює, мешканця АДРЕСА_1 , раніше не судимого
у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
04 червня 2025 року, приблизно о 11 год. 37 хв. водій ОСОБА_4 , керуючи технічно справним легковим автомобілем «КІА Sorento» державний номерний знак НОМЕР_1 , який на праві власності, згідно свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 , належить останньому, рухався по автодорозі М-30 сполученням «Стрий-Тернопіль-Кропивницький-Знам'янка-Луганськ-Ізварине», проїзна частина дороги асфальтобетонна, суха, шириною 8,7 м., призначена для руху в двох напрямках. На проїзній частині дороги нанесена дорожня розмітка 1.1 Правил дорожнього руху України, яка позначає краї проїзної частини дороги та розділяє транспортні потоки протилежних напрямків. По ходу руху транспортних засобів учасників ДТП дорожні знаки Правил дорожнього руху України відсутні.
Під час руху по автодорозі М30, сполученням «Стрий-Тернопіль-Кропивницький-Знам'янка-Луганськ-Ізварине», ОСОБА_4 , як водій механічного транспортного засобу, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки та її змінам, за умов необмеженої видимості та оглядовості, не маючи перешкод механічного чи технічного характеру, повинен був вести транспортний засіб зі швидкістю, при якій він мав би можливість виконувати всі необхідні дії з управління автомобілем, що забезпечують безпеку всіх учасників дорожнього руху.
Іншими словами, водієві ОСОБА_4 необхідно було діяти відповідно до вимог п.12.1, який свідчить:
- п. 12.1 Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Однак, в порушення вимог пункту 12.1 Правил дорожнього руху України ОСОБА_4 , здійснюючи рух по автодорозі М-30, сполученням «Стрий-Тернопіль-Кропивницький-Знам'янка-Луганськ-Ізварине», проявив злочинну самовпевненість, не вибрав безпечну швидкість руху автомобіля, втратив можливість виконувати всі необхідні дії по керуванню автомобілем, не впорався із керуванням, допустив виїзд керованого ним автомобілю «КІА Sorento» державний номерний знак НОМЕР_1 , на смугу зустрічного руху, та в подальшому виїхав за межі проїзної частини де відбувся контакт автомобіля з деревом.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажиру автомобіля ОСОБА_6 спричинені тілесні ушкодження у вигляді: закритої травми грудної клітки з множинними переломи 1,2,3,4 ребер праворуч, закритого перелому руків'я грудини зі зміщенням уламків та стернального кінця правої ключиці, розриву правої легені: травматичного гемопневмотораксу праворуч, підшкірної емфіземи, пневмомедіастинуму-які могли виникнути від дії (співударяння) тіла з тупим твердими предметом (предметами) з обмеженою жорсткою поверхнею на рівні контакту, якими могли бути виступаючі частини салону автомобіля з великою силою (великою швидкістю дії) в строк та можливо при обставинах, що вказані в постанові тобто 04.06.2025 року та в своїй сукупності носять ознаки ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень. Всі вище викладені, тілесні ушкодження оцінюються в сукупності оскільки вони могли виникнути від одноразової дії.
Порушення Правил безпеки дорожнього руху виразилося в тому, що водій ОСОБА_4 , керуючи автомобілем, порушив вимоги п. 12.1 Правил дорожнього руху України, які свідчать:
-п. 12.1 - під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Невиконання вимог п. 12.1 Правил дорожнього руху України знаходиться в причинному зв'язку з подією, що настала.
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України - як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження.
24 червня 2025 року між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_4 укладено угоду про визнання винуватості, згідно з якою ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України за обставин, викладених в обвинувальному акті.
Також, при укладенні угоди між сторонами, останні погодилися на призначення покарання за ч. 2 ст. 286 КК України у виді 3 роки позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами, на підставі ст. 75 КК України пропонують звільнити обвинуваченого від відбування покарання з встановленням іспитового строку, поклавши на нього обов'язки передбачені ст. 76 КК України.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні зазначив, що при укладанні угоди були дотримані всі вимоги і правила КПК та КК України, а тому просив суд затвердити зазначену угоду і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.
При цьому, обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину у скоєнні злочину повністю визнав, а також зазначив, що він розуміє надані йому законом права, передбачені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення угоди про визнання винуватості згідно ч. 2 ст. 473 КПК України, а також наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України та вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди про визнання винуватості та наполягав на затвердженні останньої.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 просив затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між його підзахисним та прокурором, на умовах, визначених у ній.
Потерпіла ОСОБА_6 надала письмову згоду прокурору на укладення між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_4 угоди про визнання винуватості та в судовому засіданні просила затвердити угоду про визнання винуватості.
Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника, який просив затвердити угоду про визнання винуватості, розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Умови угоди не суперечать вимогам КПК України, відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, укладення угоди відбулося добровільно, умови, які б ускладнювали виконання угоди обвинуваченим, не встановлено. Суд переконався, що укладення угоди сторонами є також добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений визнав себе винним, віднесено до категорії тяжкого кримінального правопорушення, унаслідок вчиненого обвинуваченим злочину шкода завдана потерпілій, яка надала письмову згоду прокурору на укладення угоди.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.
Керуючись ст.ст. 369 - 371, 373 - 376 КПК України, суд
Затвердити угоду про визнання винуватості укладену 24 червня 2025 року між прокурором Жовтоводської окружної прокуратури ОСОБА_7 та обвинуваченим ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 визнати винуватим у пред"явленому обвинувачені за ч. 2 ст. 286 КК України та призначити покарання ТРИ роки позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.
Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку в ОДИН рік.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов"язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експертів, а саме - 2228,50 грн. витрати на проведення судової автотехнічної експертизи (висновок експерта № СЕ-19/104-25/23021-ІТ від 11.06.2025 року); 2674,20 грн. витрати на проведення судової експертизи технічного стану транспортного засобу (висновок експерта № СЕ-19/104-25/23022-ІТ від 16.06.2025 року); 2228,50 грн. витрати за проведення судової експертизи технічного стану транспортного засобу (висновок експерта № СЕ-19/104-25/23023-ІТ від 17.06.2025 року).
Саксувати арешт накладений на автомобілем «КІА Sorento» державний номерний знак НОМЕР_1 , на підставі ухвали П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 09.06.2025 року.
Речові докази - автомобілем «КІА Sorento» державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_3 що зберігається на території ВП № 7 Кам'янського районного управління ГУНП в Дніпропетрвоській області - повернути ОСОБА_4 ..
Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в П"ятихатський районний суд Дніпропетровської області на протязі тридцяти днів з дня проголошення вироку.
Вирок, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий суддя ОСОБА_1