Ширяївський районний суд Одеської області
14.08.2025 Справа №: 518/952/25 Провадження № 2/518/361/2025
14 серпня 2025 року селище Ширяєве
Ширяївський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - Гуржій А.В.
секретаря - Майнич В.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Ширяєве цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі - ТОВ) звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 06.05.2024-100002335 від 07.05.2024 року в сумі 15350 гривень та судового збору. В обґрунтування вимог, позивач зазначає, що 07.05.2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 06.05.2024-100002335 від 07.05.2024 року, який підписаний останнім за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання перед відповідачем виконало та надало останньому кредит в сумі 5000 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на його платіжну картку, однак відповідач зобов'язання щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав.
Внаслідок невиконання відповідачем зобов'язань щодо погашення кредиту та процентів у встановлений строк за ним утворилась заборгованість у розмірі 15350 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 5000 грн., по процентам в розмірі 7350 грн., комісія 500 грн., 2500 неустойка.
Ухвалою Ширяївського районного суду Одеської області від 09.06.2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з (повідомленням) викликом сторін по справі.
У судове засідання сторони не з'явились.
Представник позивача разом з позовною заявою подав заяву про розгляд справи без участі, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач до суду у не з'явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, відзиву на позов, письмових пояснень, заперечень чи зустрічного позову не надав, судова повістка та ухвала суду направлялася за адресою зареєстрованого місця проживання відповідача. Поштова кореспонденція повернута на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Згідно із ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлявся про дату розгляду справи і позивач не заперечує проти розгляду справи у відсутності відповідача суд, відповідно до ст. 280 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.
На підставі абз. 2 ч. 1 ст. 244 ЦПК України судом відкладено ухвалення та проголошення судового рішення до 14.08.2025 року.
Суд, розглянувши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 07.05.2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 06.05.2024-100002335 (далі - Договір), який підписаний останнім за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до умов договору відповідачу надано кредит в сумі 5000 грн., строком на 98 днів, з визначеною датою повернення - 12.08.2024 року та сплатою процентної ставки - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1.5% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит (надалі - "процентна ставка"). Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Розрахунок денної процентної ставки: 1.18% = (5799.87 / 5000)/98 ? 100%. Проценти (економічна сутність - плата за користування кредитом) розраховуються шляхом множення всієї суми кредиту (включаючи всі транші) (залишку від всієї суми кредиту) (база розрахунку) на кількість днів користування кредитом/залишком кредиту та на процентну ставку. Комісія, пов'язана з наданням кредиту (надалі - "комісія", економічна сутність - плата за надання кредиту) - 10% від суми Кредиту та дорівнює 500 грн. 00 коп.
З довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором від 07.05.2024 року вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 складає: 5000 грн. - основний борг, 7350 грн. - проценти, 500 грн. - комісія, 2500 грн. - неустойка, разом 15350 грн.
Так, відповідачем у кредитному договорі були зазначені реквізити платіжної банківської карти для перерахування кредитних коштів.
ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання перед відповідачем виконало та надало останньому кредит в сумі 5000 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на його платіжну картку, що підтверджується квитанцією платіжного сервісу «LIQPAY» №2458729509 від 07.05.2024 року.
Відомостей щодо погашення в добровільному порядку заборгованості за кредитним договором матеріали справи не містять.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
З поданих позивачем доказів вбачається, що відповідач згідно з укладеним кредитним договором №06.05.2024-100002335 отримав від ТОВ «Споживчий центр» кредит в сумі 5000 грн., тому вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту в розмірі 5000 грн. підлягає задоволенню.
Водночас, суд критично оцінює розмір заборгованості, яку позивач просить стягнути з відповідача по вищезазначеному договору в частині нарахованих відсотків за користування кредитом.
Суд враховує, що кредитним договором №06.05.2024-100002335 передбачено, що відповідачу кредит надано на 98 днів строком до 12.08.2024 року.
В той же час, в порядку ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, позивачем не надано суду доказів, а матеріали справи таких не містять щодо пролонгації строку кредитування та доказів складання та доведення до відповідача оновлених графіків платежів, тощо.
Крім того, позивачем не надано суду обґрунтованого розрахунку нарахованих відсотків в сумі 7350 грн., 500 грн. комісії, 2500 грн. неустойки з врахуванням умов договору кредиту.
Так, на підтвердження заявлених позовних вимог та розміру заборгованості відповідача за процентами позивачем надано суду копію заявки кредитного договору п. 9 графіку платежів заявки договору №06.05.2024-100002335 (кредитної лінії) - загальний розмір платежу з процентів у складі чергового платежу становить 5299,87 грн.
Крім того, суд враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), згідно з якої після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст.1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором про надання за кредитним договором №06.05.2024-100002335 від 07.05.2024 у розмірі 10299, 87 грн. з яких: 5000 грн. заборгованість за кредитом (тіло кредиту) та 5299,87 грн. заборгованість за відсотками. Водночас вимога про стягнення іншої частини суми відсотків є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Щодо вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 500 грн. комісії неустойки в розмір 2500 грн., суд дійшов висновку, що така задоволенню не підлягає з огляду на таке.
10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв'язку з чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту. Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно з частиною п'ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Закону України «Про споживче кредитування», щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Оскільки в кредитному договорі не зазначено та не надано доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які фінансовою установою встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Аналогічні правові висновки викладені у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду від 06.11.2023 по справі №204/224/21.
Послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.
Такий правовий висновок, викладений Верховним Судом України в постанові від 06 вересня 2017 року у справі № 6-2071цс16.
Також Верховний Суд України у постанові від 16 листопада 2016 року у справі № 6-1746цс16 вказав, що відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).
Однак, суд не погоджується щодо стягнення з відповідача неустойки в розмір 2500 грн., виходячи з такого.
Згідно з п.18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Відповідно до висновку Касаційного цивільного суду Верховного Суду, викладеного у постанові від 31.01.2024 у справі № 183/7850/22, тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань і така особливість проявляється: - в періоді існування особливих правових наслідків, яким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; - в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки, зокрема, договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; - у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указами Президента України №№ 64/2022, 65/2022, 69/2022 від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, введено воєнний стан та оголошено загальну мобілізацію, які тривають.
Судом встановлено, що кредитний договір (оферта) №06.05.2024-100002335 між позивачем та відповідачем укладений 07.05.2024 року, тобто в період дії воєнного стану, отже нарахування неустойки не узгоджується зі встановленими вимогами п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
При зазначених обставинах, беручи до уваги, що з 24.02.2022 і по даний час в Україні діє воєнний стан та з огляду на викладені положення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, згідно яких у період дії в Україні воєнного стану позичальник звільняється від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки за таке прострочення, позивачем безпідставно нараховано відповідачу неустойку в розмірі 2500 грн., яка стягненню не підлягає.
За правилами ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно вимог ст. 76 цього Кодексу, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Як вбачається зі ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до вимог частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, суд приходить до переконання, що заявлені позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за іншими платежами задоволенню не підлягають.
За таких обставин, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а саме з ОСОБА_1 слід стягнути заборгованість за кредитним договором № 06.05.2024-100002335 від 07.05.2024 року в загальному розмірі 10299,87 грн., з яких: 5000 грн. заборгованість за основним боргом; 5299,87 грн. заборгованість за відсотками.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно ст. 4 Закону України "Про судовий збір", із позовних заяв майнового характеру справляється судовий збір в розмірі 1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.
З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду через систему "Електронний суд" позивачем сплачений судовий збір у сумі 2422,40 грн., з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати за сплату судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 1625,43 грн.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.76, 211, 247, 258, 259, 263-265, 273, 280-289, 352, 354 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код за ЄДРПОУ: 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_2 ) заборгованість за кредитним договором № 06.05.2024-100002335 від 07.05.2024 року у розмірі 10299,87 грн. (десять тисяч двісті дев'яносто дев'ять гривень) 87 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код за ЄДРПОУ: 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 1625,43 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, а у випадку оголошення вступної та резолютивної частини протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя А.В. Гуржій