Справа № 947/27888/25
Провадження № 1-кс/947/11814/25
13.08.2025 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю слідчого ОСОБА_3 , третьої особи ОСОБА_4 , її представника - адвоката ОСОБА_5 , представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання т.в.о. слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджене прокурором Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_8 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 42025164690000051 від 08.07.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, -
І. ВИКЛАД ФАКТИЧНИХ ОБСТАВИН ДАНОГО КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ:
Згідно поданого стороною обвинувачення клопотання вбачається, що слідчим управлінням ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42025164690000051 від 08.07.2025за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Нагляд за додержанням законів під час досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням здійснюється прокурорами Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону.
Досудовим розслідуванням на теперішній час встановлено, що ОСОБА_6 . перебуваючи на посаді т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , являючись, згідно примітки 1 статті 364 КК України, службовою особою, яка займає відповідальне становище, діючи умисно та протиправно, всупереч ст.ст. 19, 68 Конституції України, ст.ст. 3, 22, 24 Закону України «Про запобігання корупції», усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки своїх дій і бажаючи їх настання, переслідуючи корисливий мотив, направлений на одержання неправомірної вигоди, з метою особистого незаконного збагачення, використовуючи надане йому службове становище:
- 24.07.2025, знаходячись в адміністративній будівлі ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , висунув вимогу військовозобов'язаному громадянину ОСОБА_9 надати йому, ОСОБА_6 , неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 1500 доларів США в еквівалентній сумі в гривнях, що станом на цю дату за курсом валют гривні до іноземних валют становило 62600 грн, за вчинення дій в інтересах останнього, а саме за зняття з розшуку ОСОБА_9 в електронній системі «Оберіг», без застосування заходів мобілізаційного характеру відносно останнього, вказавши, що вказані грошові кошти необхідно перерахувати на банківську карту № НОМЕР_1 ;
- 26.07.2025, близько 09:20, знаходячись поблизу адміністративної будівлі ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , одержав від ОСОБА_9 раніше обумовлену неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 62600 грн, які ОСОБА_9 за вказівкою ОСОБА_6 перерахував на банківську карту № НОМЕР_1 , за вчинення дій в інтересах ОСОБА_9 , а саме за зняття з розшуку ОСОБА_9 в електронній системі «Оберіг», без застосування заходів мобілізаційного характеру відносно останнього. Після чого ОСОБА_6 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.
Так, 04.08.2025 за адресою мешкання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проведено обшук, а саме за адресою: АДРЕСА_2 , під час якого виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 92600 гривень, 2300 доларів США, які поміщено та опечатано до спеціального пакету NPU 5319559.
04.08.2025 на підставі постанови слідчого вилучене майно визнано речовими доказами в рамках означеного кримінального провадження.
ІІ. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОДАНОГО КЛОПОТАННЯ:
Сторона обвинувачення зазначає, що вилучене майна є речовими доказами, оскільки відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України - є матеріальними об'єктами, які були знаряддям кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протравним шляхом.
З урахуванням викладеного у своїй сукупності, сторона обвинувачення просить дане клопотання задовольнити та накласти арешт на зазначене у клопотанні майно.
ІІІ. ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СУДОВОГО ЗАСІДАННЯ:
Слідчий вимоги поданого клопотання підтримала, просила його задовольнити. Крім того, просила звернути увагу, що вилучені грошові кошти були виявлені в сумці від ноутбуку, де також були документи ОСОБА_6 , на думку сторони обвинувачення свідчить про те, що вказані грошові кошти належать саме ОСОБА_6 .
Представник ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання сторони обвинувачення, посилаючись на його необґрунтованість. Крім того, наголосив, що власником вилучених грошових коштів є саме ОСОБА_4 . На підтвердження власних доводів долучив копії документів, які просив врахувати.
Представник ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 заперечував проти задоволення клопотання сторони обвинувачення, наголосивши, що грошові кошти належать цивільній дружині ОСОБА_6 .
Третя особа ОСОБА_4 повідомила, що вона є цивільною жружиною ОСОБА_6 , а вилучені грошові кошти є її власністю та не мають відношення до обставин даного кримінального провадження. Просила відмовити у задоволенні клопотання слідчого.
IV. ВИСНОВКИ СЛІДЧОГО СУДДІ:
Дослідивши подане клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступних висновків, а також звертає увагу на наступні правові підстави для прийнятого рішення.
(1). Нормативно-правова основа при вирішенні даного клопотання:
Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням (ч. 3 ст. 132 КПК України).
Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч. ч. 1, 2 ст. 170 КПК України).
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).
Речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ст. 98 КПК України).
(2). Правова підстава та мета арешту майна:
Слідчий суддя враховує, що досудове розслідування в рамках такого кримінального провадження здійснюється за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368 КК України.
Досудове розслідування кримінального провадження наразі триває, встановлюються усі фактичні обставини, які можуть мати значення для доведення предмету доказування у кримінальному провадженні.
26.07.2025 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, за кваліфікуючими ознаками: одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, поєднане із вимаганням неправомірної вигоди.
04.08.2025 проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_6 , в ході якого було виявлено грошові кошти.
Так, слідчий суддя критично оцінює доводи представника ОСОБА_4 щодо належності вилучених грошових коштів останній.
Згідно наданих адвокатом ОСОБА_5 документів вбачається, що 1) ОСОБА_4 укладено договір з ТзОВ «ТЕХНОКОМПАС» про надання фінансової поворотної фінансової допомоги у сумі 1 100 000 гривень; 2) 01.08.2025 остання внесла заставу за ОСОБА_6 у сумі 1 014 380 гривень; 3) 25.03.2025 останньою здійснено платіжні операції, тобто отримано у банку 62466, 90 та 26.03.2025 - 49 616, 93 гривні (відповідно до платіжних інструкцій); 4) надано відомості з автоматичних систем ПФУ відносно ОСОБА_4 .
При цьому, слідчий суддя вважає на теперішній час непереконливими відомості, які містяться у наданих документах, зокрема відповідно до їх змісту неможливо встановити, що вилучені під час обшуку грошові кошти належать саме ОСОБА_4 . ОСОБА_4 та її представник також не надано будь-яких інших відомостей та не наведено інших ознак того, що грошові кошти, вилучені за місцем проживання підозрюваного, можуть належать саме ОСОБА_4 , а не ОСОБА_6 , який, будучи т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , на теперішній час обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, яке є умисним корисливим злочином.
В цьому ж розрізі, слідчий суддя не може залишити поза увагою те, що слідчим в судовому засіданні було повідомлено, що означені грошові кошти були виявлені у сумці від ноутбука, в якій також були наявні документи саме підозрюваного ОСОБА_6 , що додатково може свідчити про те, що такі грошові кошти належать останньому, оскільки зберігалися з його особистими речами.
З огляду на викладене, слідчий суддя приходить до переконання, що грошові кошти, вилучені за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_6 , могли бути отримані останнім злочинним шляхом внаслідок здійснення ним кримінально-протиправної діяльності, у вчиненні якої він наразі обґрунтовано підозрюється.
У зв'язку з чим, таке майно відповідає категорії речових доказів, що власне підтверджується долученою до клопотання постановою про визнання речових доказів від 04.08.2025, а отже, вилучене майно потребує збереження, в цілях його подальшого дослідження.
З урахуванням наведеного, слідчий суддя зазначає, що підставою для арешту майна є відповідність вилученого майна до категорії речових доказів (абзац 1 ч. 1 ст. 170 КПК України), при цьому метою арешту майна є необхідність забезпечення збереження речових доказів (п. 1 ч. 2 ст. 171 КПК України.
(3). Завдання, необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених абзацом 2 ч. 1 ст. 170 КПК України:
Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Як вбачається з підстав та мети застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, вилучене майно відповідає критеріям речових доказів, передбачених ч. 1 ст. 98 КПК України.
Відтак, оскільки майно є речовими доказами в рамках кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що існує ризик його можливого зміни або знищення, в цілях подальшого ймовірного уникнення передбаченої законом відповідальності за ймовірно вчинені дії, у випадку підтвердження їх факту у встановленому законом порядку.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
У зв'язку з викладеним, з метою забезпечення досягнення завдань кримінального провадження наявна необхідність в накладенні арешту на вилучене майно, з встановленням заборони розпорядження та користування такого майна, з огляду на встановлені вище ризики.
(4). Розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження:
Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. The United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
Слідчим суддею встановлено, що за обставинами даного кримінального провадження втручання у право власності зацікавлених осіб пов'язано із здійсненням кримінального провадження, необхідністю забезпечити збереження речових доказів, а отже, обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності. При цьому дотримано справедливий баланс між вимогами загального суспільного інтересу (у вигляді досягнення завдань кримінального провадження) та вимогами захисту права власності окремих осіб, адже досягнення мети збереження речового доказу неможливо досягти в інший спосіб, ніж арешт майна.
Додатково, слідчий суддя акцентує увагу, що у випадку, якщо в рамках даного кримінального провадження буде спростовано відповідність зазначеного майна категорії речових доказів, зацікавлені особи в порядку ст. 174 КПК України мають процесуальне право на звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання т.в.о. слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджене прокурором Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_8 - задовольнити.
Накласти арешт із забороною користування та розпорядження на майно, вилучене 04.08.2025 в ході обшуку за адресою мешкання ОСОБА_6 , а саме за адресою: АДРЕСА_2 , а саме на грошові кошти в сумі 92600 гривень, 2300 доларів США, які поміщено та опечатано до спеціального пакету NPU 5319559.
Виконання ухвали покласти на т.в.о. слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1