вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"12" серпня 2025 р. м. Київ Справа № 911/2024/25
За позовом ОСОБА_1
до Громадської організації "Товариство індивідуальних забудовників "Зелений маєток"
про визнання рішень загальних зборів недійсними,
Суддя Антонова В.М.
Секретар судових засідань Бойченко С.І.
Представники учасників справи:
від позивача: Петрик В.В.;
від відповідача: Бабанін А.М.;
ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Громадської організації "Товариство індивідуальних забудовників "Зелений маєток" (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати недійсними рішення загальних зборів членів Громадської організації «Товариство індивідуальних забудовників «Зелений маєток» від 18.12.2024, які оформлені протоколом № 43 загальних зборів членів Громадської організації «Товариство індивідуальних забудовників «Зелений маєток».
Разом з позовною заявою позивачем подано клопотання про витребування доказів судом.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржуване рішення загальних зборів прийнято з порушенням вимог законодавства та статуту громадської організації щодо порядку скликання зборів та за відсутності кворуму для прийняття такого рішення.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.06.2025 дану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.
25.06.2025 від позивача надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в справі №911/2024/25, її розгляд постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 22.07.2025.
17.07.2025 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
У підготовче засідання 22.07.2025 з'явились представники позивача та відповідача.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.07.2025 клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів судом задоволено частково, у порядку ст.81 ГПК України витребувано у відповідача документи, відкладено підготовче засідання у справі 911/2024/25 на 12.08.2025.
31.07.2025 від позивача надійшла відповідь на відзив.
01.08.2025 від відповідача надійшла заява на виконання ухвали суду від 22.07.2025.
07.08.2025 від представника позивача надійшло клопотання про збільшення позовних вимог, в якій останній просить задовольнити дане клопотання та збільшити позовні вимоги, доповнивши їх наступними:
- визнати недійсним рішення про прийняття громадян ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до членів ГО, що відображено у протоколі №170723-1 засідання Правління Громадської організації «Товариство індивідуальних забудовників «Зелений маєток» від 17.06.2023;
- визнати недійсним рішення правління ГО про продовження дії розміру членських внесків, що відображено у протоколі №300120-1 засідання правління Громадської організації «Товариство індивідуальних забудовників «Зелений маєток» від 30.01.2020 року.
Крім цього, 07.08.2025 від представника позивача надійшло клопотання про витребування доказів та клопотання про залучення до участі у справі ОСОБА_6 , як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, в обґрунтування якого зазначає, що ОСОБА_6 є користувачем інфраструктури на якого, поширюється обов'язок зі сплати внесків за користування інфраструктурою організації, а тому рішення в даній справі може вплинути на його права або обов'язки.
12.08.2025 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив та заперечення на клопотання представника позивача про збільшення позовних вимог.
У підготовче засідання 12.08.2025 з'явились представники сторін. Суд протокольною ухвалою відмовив у задоволенні клопотання представника позивача про збільшення позовних вимог, відмовив у задоволенні клопотання представника позивача про залучення третьої особи, задовольнив клопотання представника позивача про витребування доказів та відклав підготовче засідання на 19.08.2025.
Відповідно до ч.5 ст.233 ГПК України, ухвали суду, постановлені окремим документом, підписуються суддею (суддями) і приєднуються до справи. Ухвали, постановлені судом без оформлення окремого документа, зазначаються у протоколі судового засідання. Суд може оформити такі ухвали окремим документом після закінчення судового засідання.
Розглянувши клопотання представника позивача про збільшення позовних вимог, суд зазначає наступне.
Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом (частина 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України).
При цьому відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Отже, право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом, до підсудності якого вона віднесена. Особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 31.05.2023 у справі № 916/1029/22.
Згідно з положеннями статті 162 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Визначення відповідача/відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача.
Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним із принципів господарського судочинства є диспозитивність, суть якого визначена у статті 14 цього Кодексу, та полягає в тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Процесуальним законодавством не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) суд, виходячи з її змісту, а також зі змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: 1) подання іншого (ще одного) позову, 2) збільшення або зменшення розміру позовних вимог, 3) об'єднання позовних вимог, 4) зміну предмета або підстав позову.
При поданні заяви про зміну предмета позову позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.04.2024 в справі №926/3515/22.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Частиною 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Під предметом позову розуміють певну матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Отже, зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Тому в разі подання позивачем заяви, спрямованої на одночасну зміну предмета і підстав позову, господарський суд повинен відмовити в задоволенні такої заяви і розглянути по суті раніше заявлені позовні вимоги, якщо позивач не відмовляється від позову.
Водночас, під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Збільшенням розміру позовних вимог не може вважатися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви. Така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10.12.2019 у справі 923/1061/18, від 19.12.2019 у справі № 925/185/19, від 23.01.2020 у справі № 925/186/194.17.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.04.2024 у справі № 657/1024/16-ц зробила висновок, зокрема, про те, що: "як збільшення або зменшення розміру позовних вимог потрібно розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Збільшенням розміру позовних вимог не може бути заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені в тексті позовної заяви. Заяву про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави) і норми права (юридичні підстави), які позивач первісно не визначив підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами".
Висновки з приводу того, що неправомірно висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви також наведені у пункті 4.16 постанови Верховного Суду від 09.07.2020 року у справі №922/404/19.
Так, за змістом позовної заяви, позивач просить суд визнати недійсними рішення загальних зборів членів Громадської організації «Товариство індивідуальних забудовників «Зелений маєток» від 18.12.2024, які оформлені протоколом №43 загальних зборів членів Громадської організації «Товариство індивідуальних забудовників «Зелений маєток», обґрунтовуючи позовну вимогу тим, що оскаржуване рішення загальних зборів прийнято з порушенням вимог законодавства та статуту громадської організації щодо порядку скликання зборів та за відсутності кворуму для прийняття такого рішення.
У заяві про збільшення позовних вимог позивач доповнив позов двома вимогами:
- визнати недійсним рішення про прийняття громадян ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до членів Громадської організації, що відображено у протоколі №170723-1 засідання правління Громадської організації «Товариство індивідуальних забудовників «Зелений маєток» від 17.06.2023;
- визнати недійсним рішення правління Громадської організації про продовження дії розміру членських внесків, що відображено у протоколі №300120-1 засідання Правління Громадської організації «Товариство індивідуальних забудовників «Зелений маєток» від 30.01.2020 року.
Суд зазначає, що вказана заява про збільшення позовних вимог містить інше матеріально-правове обґрунтування, ніж первісний позов, та не є доповненням первісних обставин позову новими.
Позивачем у заяві про збільшення позовних вимог зазначено, що особи, якими прийнято оскаржувані рішення загальних зборів відповідача від 18.12.2024, незаконно прийняті до складу громадської організації рішенням правління відповідача, яке діяло без належних повноважень, що крім цього також приймало й інші рішення.
При цьому позивач посилається на протоколи засідань правління №170723-1 від 17.06.2023, № 300120-1 від 30.01.2020, №310121-1 від 31.01.2021 та №290122-1 від 29.01.2022, водночас позов не містить ні обґрунтування зазначених обставин, ні посилання на зазначені вище докази якими позивач обґрунтовує заяву про збільшення позовних вимог.
Як було зазначено вище, збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Збільшенням розміру позовних вимог не може бути заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені в тексті позовної заяви.
Отже, заява про збільшення позовних вимог в розумінні господарського процесуального законодавства не є заявою про збільшення позовних вимог, оскільки, містить у собі прохання про розгляд судом 2 нових немайнових вимог, з іншим обґрунтуванням та підставами, тобто фактично є іншим позовом, отже суд розцінює останню як заяву про одночасну зміну предмету та підстав позову, що не відповідає вимогам ст.46 Господарського процесуального кодексу України.
Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов'язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (частина 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Неправомірно під виглядом зміни позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені в тексті позовної заяви.
Подібна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10.12.2019 у справі №923/1061/18, від 23.01.2020 у справі № 925/186/19, від 09.07.2020 у справі № 922/404/19.
Предмет позову кореспондує із способами захисту права, які визначені, зокрема статтею 16 Цивільного кодексу України, а відтак, зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права в межах спірних правовідносин.
Якщо в заяві позивача йдеться про зміну немайнових вимог шляхом додавання нових (наприклад, про визнання недійсним ще одного акта крім того, стосовно якого відповідну вимогу вже заявлено), то фактично йдеться про подання іншого позову.
Збільшення позовних вимог не може бути пов'язана з пред'явленням додаткових позовних вимог немайнового характеру, про які не йшлося в первісній позовній заяві. Якщо такі додаткові позовні вимоги пов'язані з раніше заявленими позовними вимогами підставою виникнення або поданими доказами, то вони можуть бути пред'явлені з дотриманням вимог, зокрема, положень статті 173 Господарського процесуального кодексу України, що регулює порядок об'єднання позовних вимог. Право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, надано суду до початку підготовчого засідання.
Отже, зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Тому в разі подання позивачем заяви, спрямованої на одночасну зміну предмета і підстав позову, господарський суд повинен відмовити в задоволенні такої заяви і розглянути по суті раніше заявлені позовні вимоги, якщо позивач не відмовляється від позову.
Подібні висновки Верховного Суду щодо застосування частини третьої статті 46 ГПК України викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15 та у постанові Верховного Суду від 15.10.2020 у справі № 922/2575/19, від 27.06.2018 у справі № 910/18802/17, від 11.11.2021 у справі № 904/6468/20, від 28.03.2019 у справі № 910/23066/17.
З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви представника позивача про збільшення позовних вимог.
Одночасно суд звертає увагу представника ОСОБА_1 на те, що останній не позбавлений права та можливості звернутись до суду з окремим позовом в частині зазначених вимог.
Суд, розглянувши клопотання позивача про залучення ОСОБА_7 , як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, дійшов висновку про таке.
Так, відповідно до ст. 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Враховуючи викладене вище та, зокрема, предмет спору в даній справі, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання позивача про залучення ОСОБА_7 до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, оскільки позивачем не обґрунтовано та не доведено, яким чином рішення в даній справі може вплинути на його права або обов'язки.
Відповідно до ч.2 ст.183 ГПК України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках визначених частиною другою статті 202 цього Кодексу, зокрема, в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.
Керуючись статтями 81, 182, 183, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити представнику ОСОБА_1 у задоволенні заяви про збільшення позовних вимог.
2. Відмовити у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 про залучення до участі у справі ОСОБА_6 як третої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні позивача.
3. Клопотання представника ОСОБА_1 про витребування доказів задовольнити.
4. У порядку ст.81 ГПК України витребувати у відповідача:
- належним чином завірену копію протоколу загальних зборів членів Громадської організації «Товариство індивідуальних забудовників «Зелений маєток», на яких було обрано до складу Правління організації ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 ;
- належним чином завірену копію протоколу №43 загальних зборів членів Громадської організації «Товариство індивідуальних забудовників «Зелений маєток» від 18.12.2024 року.
Встановити строк для надання суду документів/пояснень до 18.08.2025 (включно).
5. Зобов'язати відповідача надати для огляду в засіданні оригінали:
- протоколу загальних зборів членів Громадської організації «Товариство індивідуальних забудовників «Зелений маєток», на яких було обрано до складу Правління організації ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 ;
- протоколу №43 загальних зборів членів Громадської організації «Товариство індивідуальних забудовників «Зелений маєток» від 18.12.2024 року.
6. Відкласти підготовче засідання в справі №911/2024/25 на 19.08.2025 о 14:50 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Київської області за адресою: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 16/108, зал №5.
7. Попередити учасників справи, що при ухиленні від виконання вимог суду до них можуть бути застосовані заходи процесуального примусу у вигляді штрафу, передбаченого ст. 135 Господарського процесуального кодексу України.
8. Встановити учасникам справи строк для подання заяв з процесуальних питань (заяв, клопотань, заперечень), відповідно до ч.3 ст.169 ГПК України - за 5 днів до судового засідання у письмовій формі.
9. Викликати у підготовче засідання учасників справи та їх представників. У відповідності до ст.60 ГПК України надати документи, що підтверджують повноваження представників учасників справи.
10. Звернути увагу сторін на положення статей 74, 80, 81 Господарського процесуального кодексу України щодо порядку подання доказів, наслідків неподання їх та доказів їх направлення іншим сторонам, а також щодо порядку витребування доказів. Звернути увагу сторін на те, що копії письмових доказів, які подаються, повинні бути оформлені у відповідності до вимог ч.4 ст.91 Господарського процесуального кодексу України.
11. Повідомити сторін, що інформація по справі, що розглядається, доступна на офіційному веб - порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://court.gov.ua/fair/ та на інформаційному сайті за посиланням: http://www.reyestr.court.gov.ua/.
12. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя В.М. Антонова