Ухвала від 15.08.2025 по справі 911/2308/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"15" серпня 2025 р. Справа № 911/2308/23

за заявою боржника ОСОБА_1 , Київська область, с. Горбовичі (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

про неплатоспроможність

Суддя Лопатін А.В.

Обставини справи:

У провадженні господарського суду Київської області перебуває справа № 911/2308/23 за заявою ОСОБА_1 про її неплатоспроможність.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.02.2024 р. відкрито провадження у справі № 911/2308/23 про неплатоспроможність ОСОБА_1 ; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідно до ст. 121 Кодексу України з процедур банкрутства; введено процедуру реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 та призначено керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Приходька Дмитра Володимировича.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.11.2024 р. розгляд кредиторських заяв з кредиторськими вимогами до боржниці, а також розгляд клопотання представника кредиторів адвоката Андрєєва М.А. про призначення судово-технічної експертизи документів, розгляд клопотання керуючого реструктуризацією про скасування арешту та вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів, розгляд заяви керуючого реструктуризацією про виплату основної грошової винагороди за рахунок коштів авансованих заявником, розгляд заяви представника ОСОБА_1 про скасування арешту та вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів, та попереднє засідання суду відкладено на 21.05.2025 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.05.2025 р. визнано вимоги низки кредиторів до боржниці ОСОБА_1 , в тому числі за результатами розгляду заяви ОСОБА_2 про грошові вимоги кредитора до боржника від 30.10.2024 р. до фізичної особи ОСОБА_1 ; визнано грошові вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 у загальному розмірі 434 487,90 грн, які складаються з: 434 487,90 грн, - вимоги другої черги; в іншій частині вимоги заяви відхилено; витрати на оплату судового збору в розмірі 4 844,80 грн покладено на боржника, які підлягають відшкодуванню у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

Судом встановлено, що заявник у своїй заяві серед інших вимог просив суд визнати його кредиторські вимоги до боржника у сумі 5000,00 доларів США за попереднім договором про укладання договору купівлі-продажу квартири від 11.05.2019 р., обґрунтовані договором від 11.05.2019 р. про внесення змін та доповнень до попереднього договору про укладення договору купівлі-продажу квартири.

За результатами розгляду заяви ОСОБА_2 про грошові вимоги кредитора до боржника від 30.10.2024 р. судом в ухвалі від 21.05.2025 р. у даній справі не вирішено питання та не ухвалено судове рішення стосовно цієї вимоги до боржника, з приводу якої заявником подано докази. Зокрема, до заяви з вимогами до боржника було долучено зазначений договір від 11.05.2019 р. про внесення змін та доповнень до попереднього договору про укладення договору купівлі-продажу квартири (Т. 26, а.с. 190).

Відповідно до пункту першого статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Відповідно до положень частини першої статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина третя статті 244 ГПК України).

З метою повного та всебічного розгляду заяви вимоги ОСОБА_2 до боржника, зважаючи на викладене, на підставі пункту першого частини першої статті 244 ГПК України, суд вважає за необхідне ухвалити додаткову ухвалу щодо заявленої ОСОБА_2 вимоги до боржника.

Розглянувши зазначену вимогу ОСОБА_2 у сумі 5000 доларів США до боржника судом встановлено наступне.

Заявлена грошова вимога обґрунтована укладеним між ОСОБА_3 , який діяв від імені ОСОБА_1 , (як продавцем) та ОСОБА_2 (як покупцем) попереднім договором про укладення договору купівлі-продажу квартири від 11.05.2019 р., за пунктом 1 якого у строк до 30.09.2019 р. продавець зобов'язався передати у власність покупця з укладенням договору купівлі-продажу, а покупець зобов'язався прийняти і оплатити квартиру АДРЕСА_1 /22, та підключених до центральних комунікацій (водопостачання та водовідведення, газопостачання та електроенергія), в порядку та на умовах, передбачених цим та основним договором.

Пунктом 3 вказаного договору визначено, що ціна продажу квартири складає 20 985,00 доларів США.

Заявник вказує, що згідно пункту 4 зазначеного договору, при укладанні цього договору на підтвердження намірів сторін покупець передав, а продавець прийняв передоплату у вигляді авансу в розмірі 10 500,00 доларів США.

Також заявник вказує, що другий платіж у розмірі 5000,00 доларів США покупець зобов'язується сплатити до 01.07.2019 р., а третій платіж у розмірі 5 485,00 доларів США покупець зобов'язується сплатити до 11.11.2019 р.

Заявник в особі представника у своїй заяві від 30.10.2024 р. повідомив суд про те, що в подальшому між сторонами укладено договір про внесення змін та доповнень до попереднього договору, яким внесено зміни в пункт 1 в частині строків виконання передачі у власність квартири, а саме: у строк до 30.06.2020 р. Крім того, внесено зміни в п. 4 попереднього договору щодо розміру авансу, який покупець передав продавцю. Так, станом на момент укладання договору про внесення змін та доповнень до попереднього договору покупець передав, а продавець прийняв грошову суму у розмірі 15 500,00 доларів США. Залишок суми у розмірі 5 485,00 доларів США покупець зобов'язується виплатити до 30.06.2020 р.

Заявник вказує, що він на виконання умов зазначеного договору передав, а боржник прийняв грошову суму в загальному розмірі 15 500,00 доларів США.

На підставі норм частини першої статті 2, статті 45, частини другої статті 47, статті 122 Кодексу України з процедур банкрутства, статей 2, 4, 12 ГПК України заявником заявлено вимоги про визнання кредиторських вимог до боржника у розмірі 15 500,00 доларів США.

Від боржника та керуючого реструктуризацією боргів результатів розгляду заяви з вимогами до боржника ОСОБА_2 до суду не надійшло.

Ухвалою господарського суду Київської області у цій справі від 21.05.2025 р. було встановлено наступне.

11.05.2019 р. між ОСОБА_3 , який діяв від імені ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на підставі довіреності, посвідченої Михальченко М.М., приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області 10.03.2017 р. за реєстровим № 1143 (продавець), та ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків: НОМЕР_2 (покупець) було укладено Попередній договір про укладення договору купівлі-продажу квартири (надалі за текстом стосовно заяви ОСОБА_2 "попередній договір").

Відповідно до пункту 1 вказаного договору, за цим договором до 30.09.2019 р. продавець зобов'язується передати у власність покупця з укладенням договору купівлі-продажу (далі - основний договір), а покупець зобов'язується прийняти і оплатити квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 44,3 кв.м., збудованому на земельній ділянці площею 0,1009 га, кадастровий номер 3222486200:03:006:0021, що знаходиться в АДРЕСА_3 , у порядку та на умовах, передбачених відповідно цим та основним договором.

Згідно з пунктом 3 вказаного попереднього договору, сторони домовилися про такі умови основного договору, в тому числі: продавець зобов'язується збудувати на вищевказаній земельній ділянці житловий будинок до 30.09.2019 р., в якому буде розташовуватись вищезазначена квартира, яка згідно плану забудови земельної ділянки знаходиться на 12 поверсі; договір купівлі-продажу квартири має бути нотаріально посвідчений не пізніше 30.11.2019 р.; ціна продажу 20 985 доларів США; підготовкою і збиранням документів на квартиру, що розташована за вищевказаною адресою, необхідних для укладення договору купівлі-продажу квартири займається продавець.

Згідно з пунктом четвертим попереднього договору, при укладенні цього договору на підтвердження намірів сторін покупець передав, а продавець прийняв від покупця грошову суму в розмірі 10500 доларів США. Другий платіж у розмірі 5000 доларів США покупець зобов'язується сплатити до 01.07.2019 р. Третій платіж у розмірі 5 485 доларів США покупець зобов'язується сплатити до 11.11.2019 р.

У пункті 5 попереднього договору сторони дійшли згоди про те, що у випадку відмови (ухилення) продавця від продажу квартири у строк, передбачений цим договором, або наявної заборони на продаж майна продавцем, або визнання об'єкту будівництва незаконною забудовою, або наявність підстав для визнання забудови як об'єкту будівництва, побудованого з порушенням чинних норм, що не дає можливості ввести його в експлуатацію, продавець повинен повернути покупцю одержану від нього суму авансу у розмірі 10500 та внесений другий платіж протягом одного місяця.

Згідно з пунктами 10, 11 попереднього договору, цей договір вважається укладеним і набуває чинності з моменту його підписання сторонами. Зміни та доповнення до цього договору, а також його розірвання оформляється у вигляді окремого договору.

Даний договір укладено у письмовій формі, підписаний ОСОБА_3 від імені ОСОБА_1 за довіреністю № 1143 від 10.03.2017 р., та ОСОБА_2 (Т. 26, а.с. 189).

Повноваження ОСОБА_3 на укладення попереднього договору, отримання грошових коштів підтверджено копією довіреності, посвідченої Михальченко М.М., приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області № 1143 від 10.03.2017 р. (Т. 25, а.с. 174), яка дійсна до 10.03.2022 р.

Судом також встановлено, що попередній договір був укладеним та відповідає законодавству, чинному станом на дату його укладення.

Крім того судом було встановлено, що ОСОБА_2 (як покупець) при укладенні попереднього договору 11.05.2019 р. на підтвердження намірів сторін передав, а продавець ( ОСОБА_1 , від імені якої діяв на підставі довіреності діяв ОСОБА_3 ) прийняв від покупця грошову суму в розмірі 10500 доларів США.

Дослідивши матеріали справи судом було встановлено, що укладення основного договору між заявником та боржником та його нотаріальне посвідчення не відбулись в порушення умов пункту 1 попереднього договору; докази повернення в порядку, встановленому п. 5 попереднього договору боржником заявнику отриманих за попереднім договором грошових коштів, суду не надано. Станом на поточну дату жодні зобов'язання продавцем відповідно до вказаного попереднього договору не виконані, доказів зворотного суду не надано; прострочення повернення авансового платежу за попереднім договором розпочалось з 02.11.2019 р.

За наслідком розгляду судом вимог заявника до боржника щодо коштів, сплачених заявником 11.05.2019 року відповідно до попереднього договору, ухвалою господарського суду Київської області у даній справі від 21.05.2025 р. судом визнано вимоги ОСОБА_2 до боржника по основному боргу з повернення авансового платежу у сумі 434 487,90 грн.

Як встановлено судом, окрім встановленої судом заборгованості за попереднім договором, заявник в своїй вказав на те, що між сторонами попереднього договору 06.12.2019 р. було укладено договір про внесення змін та доповнень до попереднього договору, яким було внесено зміни в п. 1 в частині строків виконання передачі у власність квартири, а саме у строк до 30.06.2020 р. Крім того, було внесено зміни до п. 4 попереднього договору щодо розміру авансу, який покупець передав продавцю. Відповідно до змісту внесених змін, 06.12.2019 р. заявником було сплачено боржнику в особі його представника Саченка О.О. 5000 доларів США і заявник просить визнати його кредиторські вимоги щодо цих сплачених за попереднім договором коштів.

На підтвердження зазначеної вимоги заявником долучено копію договору від 11.05.2019 р. про внесення змін та доповнень до попереднього договору про укладення договору купівлі-продажу квартири (Т. 26, а.с. 190).

Детально дослідивши вимогу заявника про визнання кредиторських вимог у сумі 5000 доларів США, сплачених відповідно до договору від 06.12.2019 р. про внесення змін та доповнень до попереднього договору, матеріали справи, судом встановлено наступне.

06.12.2019 р. між ОСОБА_3 , який діяв від імені ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на підставі довіреності, посвідченої Михальченко М.М., приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області 10.03.2017 р. за реєстровим № 1143 (продавець), та ОСОБА_2 (покупець) було укладено договір про внесення змін та доповнень до попереднього договору про укладення договору купівлі-продажу квартири від 11.05.2019 р. (надалі - договір про внесення змін та доповнень).

Відповідно до преамбули договору про внесення змін та доповнень, сторони уклали договір про внесення змін та доповнень до попереднього договору про укладення договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 20.10.2018 р. приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Михальченко М.М. за реєстровим № 5188).

Відповідно до пункту 1.1. договору про внесення змін та доповнень сторони дійшли згоди та виклали пункт 1 попереднього договору в наступній редакції: "За цим договором у строк до 30.06.2020 р. продавець зобов'язується передати у власність покупця з укладенням договору купівлі-продажу, (далі - основний договір), а покупець зобов'язується прийняти і оплатити квартиру № 169, загальною площею 44,3 кв.м., на 12 поверсі в багатоквартирному житловому будинку, збудованому на земельній ділянці площею 0,1009 га, кадастровий номер 3222486200:03:006:0021, що знаходиться в АДРЕСА_4 у порядку та на умовах, передбачених відповідно цим та основним договором".

Відповідно до пункту 1.2. договору про внесення змін та доповнень сторони дійшли згоди внести зміни до пункту 4 попереднього договору та виклали пункт 4 попереднього договору в наступній редакції: "при укладенні цього договору на підтвердження намірів сторін покупець передав, а продавець прийняв від покупця грошову суму в розмірі 15500 доларів США. Залишок суми у розмірі 5 485 доларів США покупець зобов'язується виплатити до 30.06.2020 р.".

Відповідно до пунктів 2-4 договору про внесення змін та доповнень, інші умови договору залишаються без змін; цей договір про внесення змін та доповнень є невід'ємною частиною до договору і діє із ним як єдине ціле. Цей договір про внесення змін та доповнень до договору набирає чинності з моменту його підписання сторонами.

Детально проаналізувавши матеріали справи, долучені докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що оскільки предмет та об'єкт попереднього договору згідно попереднього договору про укладення договору купівлі-продажу квартири від 11.05.2019 р. та за договором про внесення змін та доповнень від 06.12.2019 р. є ідентичними (зокрема: продавець зобов'язується передати у власність покупця з укладенням договору купівлі-продажу (далі - основний договір), а покупець зобов'язується прийняти і оплатити квартиру АДРЕСА_5 поверсі в багатоквартирному житловому будинку, збудованому на земельній ділянці площею 0,1009 га, кадастровий номер 3222486200:03:006:0021, що знаходиться в АДРЕСА_4 у порядку та на умовах, передбачених відповідно цим та основним договором), що підтверджено документально, а також врахувавши те, що сплата коштів у сумі 5000 доларів і сума зобов'язання щодо платежу корелюють умовам, встановленим пунктом 4 попереднього договору, суд дійшов висновку про те, що вказівка у преамбулі договору про внесення змін у договір від 20.10.2018 р. є помилковою.

Даний договір про внесення змін укладено у письмовій формі, підписаний ОСОБА_3 від імені ОСОБА_1 за тією ж довіреністю № 1143 від 10.03.2017 р. що і попередній договір, та ОСОБА_2 (Т. 26, а.с. 190).

Повноваження ОСОБА_3 на укладення попереднього договору, отримання грошових коштів підтверджено копією довіреності, посвідченої Михальченко М.М., приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області № 1143 від 10.03.2017 р. (Т. 25, а.с. 174), яка дійсна до 10.03.2022 р.

Відповідно до частини першої статті 545 ЦК України, прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі.

Судом встановлено, що зважаючи, що відповідно до попереднього договору заявником було сплачено 10500 доларів США, та згідно заяви з вимогами до боржника всього заявником сплачено боржнику 15500 доларів США, фактично 06.12.2019 р. мала місце сплата ОСОБА_2 при укладенні договору про внесення змін та доповнень 5000 доларів США, а продавець прийняв зазначені кошти, про що прямо вказано у договорі про внесення змін та доповнень (пункт 1.2.). Факт передачі покупцем та отримання продавцем коштів підтверджується підписами сторін на цьому договорі.

Отже, належними доказами підтверджено факт одержання 06.12.2019 р. ОСОБА_1 від імені якої діяв ОСОБА_3 на підставі довіреності від ОСОБА_2 грошових коштів у встановленій сумі.

Відповідно до частини третьої статті 635 ЦК України зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

Проаналізувавши умови попереднього договору судом встановлено, що пунктом 4 попереднього договору було обумовлено сплату покупцем залишку коштів до 01.07.2019 р. та до 11.11.2019 р.; передачу у власність покупця квартири з укладенням договору купівлі-продажу квартири до 30.09.2019 р. (п. 1).

Як встановлено судом, в строк до 30.09.2019 р. і в наступному основний договір укладено не було, а отже відповідно до частини третьої статті 635 ЦК України зобов'язання, встановлене попереднім договором, припинилось.

В свою чергу проаналізувавши зміст умов договору про внесення змін та доповнень, судом встановлено, що у пункті 1.1. сторони узгодили всі істотні умови попереднього договору, включаючи предмет, об'єкт, строк та намір укласти попередній договір, чим по суті поновили договірні відносини з попереднього договору із вказівкою на те, що інші умови договору залишаються без змін, чим сторони підтвердили зміст своїх зобов'язань.

Як слідує зі змісту заяви станом на дату звернення до суду боржником попередній договір не виконано, кошти не повернуті.

Судом встановлено, що у строк до 30.06.2020 р. основний договір між сторонами укладено не було.

Умовами пункту 5 попереднього договору сторонами передбачено, що у випадку відмови (ухилення) продавця від продажу квартири у строк, передбачений цим договором, або наявної заборони на продаж майна продавцем, або визнання об'єкту будівництва незаконною забудовою, або наявність підстав для визнання забудови як об'єкту будівництва, побудованого з порушенням чинних норм, що не дає можливості ввести його в експлуатацію, продавець повинен повернути покупцю одержану від нього суму авансу у розмірі 10500 та внесений другий платіж протягом одного місяця.

Таким чином сторонами не було обумовлено повернення коштів, сплачених 06.12.2019 р.

Відповідно до частин першої-третьої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

В зв'язку з наведеним, відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України, кошти сплачені покупцем 06.12.2019 р. є збереженими боржником без достатньої правової підстави, які боржник зобов'язаний повернути заявнику.

Суд дійшов висновку про те, що заявник на обґрунтування своїх вимог в даній частині послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини щодо визнання кредитором у заявленій сумі коштів, сплачених 06.12.2019 р., в зв'язку з чим керуючись принципом jura novit curia ("суд знає закони"), суд дійшов висновку про те, що до даних правовідносин підлягають застосуванню норма статті 1212, 1214 ЦК України та вимоги заявника підлягають визнанню судом, проте частково.

Правова позиція суду щодо застосування судом принципу jura novit curia аналогічна правовій позиції, викладеній судом при розгляді заяви ОСОБА_4 .

Так, заявник просить суд визнати його кредиторські вимоги у сумі 5000 доларів США.

Відповідно до договору про внесення змін та доповнень, кошти були сплачені у доларах США.

Нормою частини другої статті 45 спеціального нормативно-правового акту з питань банкрутства - Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов'язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника.

У такому разі на підставі наведеного суд дійшов висновку про те, що до правовідносин за попереднім договором підлягають застосуванню норми статей 45 (абзац четвертий частини другої), та вимоги кредитора підлягають визнанню, визначаються в гривнях за офіційним курсом Національного банку України, встановленим для відповідної валюти на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника.

Заява заявником була подана до суду 30.10.2024 р., що підтверджено документально (Т. 26, а.с. 185, 193).

Станом на 30.10.2024 р. офіційний курс гривні щодо долара США, встановлений Національним банком України становив 41,3798 грн за 1 дол. США (https://bank.gov.ua/ua/markets/exchangerates?date=30.10.2024&period=daily).

За перерахунками основного боргу, здійсненими судом відповідно до абзацу 4 частини 2 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, суд дійшов висновку про те, що сума коштів, що підлягає поверненню заявнику складає 206 899 грн (41,3798 грн х 5000 доларів США).

Таким чином здійснивши перерахунок основного боргу судом встановлено, що сума основного боргу з повернення авансового платежу становить 206 899,00 грн, вимоги у цій частині є обґрунтованими та підлягають визнанню судом та згідно частини четвертої статті 133 Кодексу України з процедур банкрутства належать до вимог другої черги, в іншій частині вимоги заявника щодо визнання його вимог у доларах США відхиляються судом як такі, що не відповідають вимозі частини другої статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства.

Таким чином суд, реалізувавши принцип jura novit curia ("суд знає закони"), надав правову кваліфікацію вимогам заявника відповідно до їх змісту.

Керуючись статтями 123, 244 Господарського процесуального кодексу України та Законом України "Про судовий збір", суд

ухвалив:

1. Додатково до визнаних ухвалою господарського суду Київської області у справі № 911/2308/23 від 21.05.2025 р. вимог ОСОБА_2 , визнати грошові вимоги ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_6 ) до фізичної особи ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; паспорт серії НОМЕР_3 , виданий 12.12.1998 р., адреса місця проживання: АДРЕСА_7 ; АДРЕСА_8 ) у розмірі 206899 (двісті шість тисяч вісімсот дев'яносто дев'ять) гривень 00 копійок, - вимоги другої черги; в іншій частині вимоги відхилити.

2. Копію ухвали направити учасникам у справі про неплатоспроможність.

Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 235 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 256-257 ГПК України, з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.

Дата підписання 15.08.2025 р.

Суддя А.В. Лопатін