14.08.2025 року м.Дніпро Справа № 904/254/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Дарміна М.О. (доповідач)
суддів: Кощеєва І.М., Чус О.В.
при секретарі судового засідання: Карпенко А.С.
Представники сторін:
від позивача: Ємельянов Віталій Аркадійович (в залі суду) - прокурор відділу - посвідчення № 080251 від 18.11.2024р.
від відповідача: Акулов Євген Валерійович (в залі суду) - від ТОВ "Бізнес Ріелт Груп КР" - витяг з ЄДР
позивач в особі ОЛЬХОВСЬКА АННА МИКОЛАЇВНА (поза межами приміщення суду) - від Криворізької міської ради - витяг з ЄДР
інші представники сторін не з'явилися
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури Савенко Олександра Анатолійовича на ухвалу про затвердження мирової угоди Господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2025 у справі №904/254/25 (суддя Крижний О.М.)
за позовом Керівника Криворізької центральної окружної прокуратури в інтересах держави в особі Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Ріелт Груп КР", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
1) ОСОБА_1 , м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Аспект Ріелт КР", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
3) ОСОБА_2 , м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
про зобов'язання усунути перешкоди у праві користування та розпорядження земельною ділянкою, повернення земельної ділянки та скасування державної реєстрації.
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:
Керівник Криворізької центральної окружної прокуратури в інтересах держави в особі Криворізької міської ради звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просив:
- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Ріелт Груп КР" усунути перешкоди територіальній громаді міста Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради у праві користування та розпорядження земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:06:054:0447 площею 0,0129 га та повернути земельну ділянку шляхом знесення об'єкту самочинного будівництва: нежитлова будівля А, магазин продовольчих та непродовольчих товарів, площею 61,3 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, мікрорайон Гірницький, 23Б (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1937689612110);
- скасувати державну реєстрацію права приватної власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Ріелт Груп КР" на об'єкт нерухомого майна, нежитлова будівля А, магазин продовольчих та непродовольчих товарів, площею 61,3 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом внесення до Державного реєстру запису про відсутність права із закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об'єкт нерухомого майна 1937689612110;
- скасувати державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:06:054:0447 площею 0,0129 га, яка розташована за адресою: м. Кривий Ріг, мікрорайон Гірницький, 23Б.
Позовні вимоги обґрунтовані вчиненням численних реєстраційних дій щодо нерухомого майна, розташованого на спірній земельній ділянці з метою зміни її характеристик та адреси для неможливості виконання рішення в майбутньому. Прокурор зазначає, що підставою для звернення з даним позовом стала незаконна, на думку прокурора, реєстрація права власності 11.10.2019 за ОСОБА_1 на об'єкт нерухомого майна та подальша неодноразова перереєстрація за ТОВ "Аспект Ріелт КР", ОСОБА_2 та ТОВ "Бізнес Ріелт Груп КР", права власності на вищевказаний об'єкт, самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво на ній.
Таким чином, прокурор стверджує, що право власності на спірний об'єкт виникло у відповідача без відповідних правових підстав.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2025, яка є предметом апеляційного оскарження у справі № 904/254/25, затверджено мирову угоду у справі №904/254/25, укладену між Криворізькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес Ріелт Груп КР", в редакції, яка узгоджена сторонами:
у справі № 904/254/25
м. Кривий Ріг " 26" березня 2025 року
Криворізька міська рада (далі по тексту - Позивач) (юридична адреса: 50101, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Молодіжна, будинок 1; код ЄДРПОУ 33874388). в особі Кудіна Максима Вікторовича, що діє на підставі довіреності, іменована надалі Позивач, з однієї сторони, та
Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Ріелт Груп КР" (далі по тексту - ТОВ "Бізнес Ріелт Груп КР" та/або Відповідач) (юридична адреса: 50000. Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вул. Олександра Поля, буд. 44; код ЄДРПОУ 44259633, в особі директора Чистікової Елеонори Валеріївни, що діє на підставі Статуту, іменоване надалі Відповідач, з іншої сторони, (спільно іменовані надалі Сторони а окремо Сторона), уклали цю Мирову угоду у справі №904/254/25 про наступне:
1. З метою врегулювання господарського спору у справі №904/254/25 за позовом Керівника Криворізької центральної окружної прокуратури в інтересах держави в особі Криворізької міської ради до відповідача ТОВ "Бізнес Ріелт Груп КР" про скасування державної реєстрації права оренди, усунення перешкод у користуванні самовільно зайнятою земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:06:054:0447, припинення володіння нерухомим майном розташованого за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, мікрорайон Гірницький, 23Н та скасування державної реєстрації права приватної власності, що розглядається Господарським судом Дніпропетровської області. Сторони досягли взаємоприйнятної домовленості відносно предмету спору по справі №904/254/25.
2. На земельній ділянці з кадастровим номером 1211000000:06:054:0447, розташовується об'єкт нерухомого майна - нежитлова будівля, загальною площею 61,3 кв.м., що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, мікрорайон Гірницький, 23Б, власником якого є ТОВ "Бізнес Ріелт Груп КР" відповідно до Акту приймання-передачі майна до статутного капіталу Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Ріелт Груп КР" від 08.04.2021, посвідченого приватним нотаріусом Тищенко О.І. та зареєстрованого в реєстрі за номером973, 974.
3. Криворізька міська рада не заперечує про надання земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:06:054:0447 в оренду ТОВ "Бізнес Ріелт Груп КР", яка вже перебуває в оренді ТОВ "Бізнес Ріелт Груп КР" під нерухоме майно, та не заперечує проти права власності на майно, яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ТОВ "Бізнес Ріелт Груп КР".
4. ТОВ "Бізнес Ріелт Груп КР" зобов'язується протягом 36 (тридцяти шести) місяців після затвердження цієї Мирової угоди сплачувати Криворізькій міській раді орендну плату за земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:06:054:0447 на якій розміщено нерухоме майно визначене у пункту 2 цієї Мирової угоди у подвійному розмірі (звичайний розмір орендної плати встановлений Договором оренди земельної ділянки) та з передплатою на 6 (шість) місяців (передплата вноситься протягом 30 календарних днів з моменту затвердження цієї Мирової угоди Господарським судом Дніпропетровської області):
5. Після спливу 36 місяців з моменту затвердження цієї Мирової угоди ТОВ "Бізнес Ріелт Груп КР" зобов'язується сплачувати Позивачу оренду плату відповідно до умов укладеного Договору оренди земельної ділянки та/або іншого Договору, яким буде визначено розмір орендної плати чи іншого платежу за земельну ділянку під нерухомим майном визначеного у пункті 2 цієї Мирової угоди.
6. Протягом 30 днів з моменту затвердження цієї Мирової угоди Господарським судом Дніпропетровської області ТОВ "Бізнес Ріелт Груп КР" зобов'язуються перерахувати на розрахунковий рахунок Дніпропетровської обласної прокуратури грошові кошти на відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання органами прокуратури в інтересах держави в особі Позивача - Криворізької міської ради позовної заяви.
7. Сторони гарантують та підтверджують, що з дня затвердження Господарським судом Дніпропетровської області цієї Мирової угоди та після виконання всіх умов цієї Мирової угоди Сторони не матимуть і не заявлятимуть в майбутньому одна до одної жодних вимог, претензій, позовів тощо з приводу предмету, спору та правовідносин, що випливають та/або пов'язані з цією справою.
8. Сторони цієї Мирової угоди дійшли згоди, що у разі невиконання ТОВ "Бізнес Ріелт Груп КР" своїх зобов'язань визначених пунктом 4, 5 цієї Мирової угоди, ухвала про затвердження мирової угоди у справі №904/254/25 є виконавчим документом згідно ст. 193 Господарського процесуального кодексу України та у відповідності до вимог Закону України "Про виконавче провадження" передається для примусового стягнення в органи ДВС.
9. Сторони заявляють, що ані в процесі укладення цієї Мирової угоди, ані в процесі виконання її умов не були, не будуть і не можуть бути порушені права та охоронювані законом інтереси будь-яких третіх осіб. Сторони підтверджують, що ця Мирова угода укладена з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і стосуються виключно прав та обов'язків Сторін, а умови цієї Мирової угоди не суперечать закону, є виконуваними та такими, що не порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб.
10. Сторони з цією Мировою угодою ознайомлені та заперечень не мають. Наслідки укладення цієї Мирової угоди та її затвердження передбачені статтями 192. 193 та 231 Господарського процесуального кодексу України Сторонам відомі та зрозумілі. Представники Сторін, що підписали цю Мирову угоду, уповноважені на її підписання/укладання.
11. Ця Мирова угода набуває чинності з дня її затвердження Господарським судом Дніпропетровської області і є обов'язковою для Сторін по справі.
12. Цю Мирову угоду укладено у трьох примірниках: один примірник залишається у Позивача, другий - у Відповідача, третій - в матеріалах справи №904/254/25.
Стягувач: Криворізька міська рада (50101, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пл. Молодіжна, буд. 1, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 33874388)
Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Ріелт Груп КР" (50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Олександра Поля, буд. 44, ідентифікаційний код 44259633)
2. Провадження у справі №904/254/25 закрити.
3. Ухвала набирає законної сили - 16.04.2025.
5. Скасувати заходи до забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.01.2025.
6. Ухвала є виконавчим документом відповідно до пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" та може бути пред'явлена до виконання до 16.04.2028.
Приймаючи оскаржувану ухвалу, місцевий господарський суд виходив з того, що дана мирова угода стосується лише прав та обов'язків сторін щодо предмету спору, не суперечить законодавству, не порушує прав і охоронюваних інтересів інших осіб, відповідно, підлягає затвердженню судом та закриттю провадження у справі.
Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:
Не погодившись з зазначеною ухвалою, через систему “Електронний суд», Заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури Савенко Олександра Анатолійовича, звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить поновити Дніпропетровській обласній прокуратурі строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2025 у справі №904/254/25. Скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2025 про затвердження мирової угоди та про закриття провадження у справі та направити справу №904/254/25 для продовження розгляду до Господарського суду Дніпропетровської області. Стягнути з відповідача у справі на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (реквізити отримувача: 49044, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 38, МФО 820172, р/р UA228201720343160001000000291 в ДКСУ в м. Київ, код ЄДРПОУ: 02909938, код класифікації видатків бюджету 2800) сплачений судовий збір.
Узагальнення доводів апеляційної скарги:
Апеляційна скарга обґрунтована наступним:
Скаржник зазначає, що ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2025 у справі № 904/254/25 постановлено із неправильним застосуванням норм матеріального (ст.ст. 5, 13, 14 Конституції України, ст.ст. 3, 13, 15, 16, 324, 376, 178, 228, 328, 376 ЦК України, ст. ст. 116, 134, 152, 212 ЗК України, ст.ст. 1, 2, 6, 10, 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність», ст. 39 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності») та процесуального права (ст.ст. 2, 4, 11, 20, 45, 50, 55, 192 ГПК України), без повного та всебічного з'ясування обставин справи, а тому вона підлягає скасуванню на підставі ст. ст. 277, 280 ГПК України.
Скаржник звертає увагу, що предметом розгляду даної справи №904/254/25 є позовні вимоги керівника Криворізької центральної окружної прокуратури до ТОВ «Бізнес Ріелт Груп КР» про зобов'язання усунути перешкоди у праві користування та розпорядження земельною ділянкою та повернути міській раді земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:06:054:0447 площею 0,0129 га шляхом знесення об'єкту самочинного будівництва будівлі А, магазину, площею 61,3 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, мікрорайон Гірницький, 23Б , скасування права оренди земельною ділянкою та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно. Судом проігноровано обґрунтування позову прокуратури вимогами ст. 228 ЦК України та актуальною практикою Великої Палати Верховного Суду (постанова від 20.07.2022 у справі №923/196/20) та ствердження прокуратурою про нікчемність договору оренди земельної ділянки комунальної власності, які укладено без дотримання конкурентних засад, під самочинно збудований об'єкт нерухомого майна, за відсутності для цього підстав, визначених в ч. 2 ст. 134 ЗК України, з огляду на що очевидним є його спрямування на незаконне заволодіння земельною ділянкою комунальної власності, на порушення публічного порядку, конституційних прав і свобод людини і громадянина.
За доводами апелянта, судом проігноровано, те, що мирова угода не містить жодних умов про знесення самочинно збудованого об'єкту, що виключає виконання мирової угоди щодо основних позовних вимог прокуратури про знесення самочинно збудованого торгівельного павільйону, як виконавчого документу в порядку ст. 193 ГПК України та унеможливлює можливість у подальшому звернення до суду із позовом про знесення самочинно збудованого торгівельного павільйону.
У порушення вимог ст.ст. 76-77 ГПК України судом не взято до уваги, що набуття відповідачем права користування на умовах оренди земельною ділянкою у неконкурентний спосіб у порядку абзацу другого частини другої статті 134 ЗК України на підставі зареєстрованого права власності на самочинно збудований об'єкт нерухомості, за жодних обставин не може свідчити про легітимізацію такого об'єкту. Він був та залишається самочинним.
Скаржник наголошує, що в даній справі Криворізька міська рада представляє інтереси територіальної громади м. Кривого Рогу в силу вимог ст.ст. 5, 13, 14 Конституції України, ст. 324 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 6, 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», з огляду на що має право звертатися до суду в її інтересах, та відповідно до ч. 2 ст. 55 ГПК України позбавлена права на укладення від імені територіальної громади м. Кривого Рогу мирових угод, предметом яких є земельні ділянки комунальної власності. В даній справі порушені права значного кола жителів м. Кривого Рогу, що підтверджується безліччю голосів членів територіальної громади, які підписали петиції, чим підтверджується, що мирова угода від 26.03.2025 не могла бути укладена між ТОВ «Бізнес Ріелт Груп КР» та Криворізькою міською радою та не підлягала затвердженню судом, оскільки остання суперечить волі власника земельних ділянок.
Згідно доводів скаржника, мирова угода від імені міської ради підписана начальником юридичного управління Виконкому Криворізької міської ради Кудіним М.В. в умовах зловживання своїми правами та конфлікту інтересів. Так, Кудін М.В. не мав повноважень на підписання мирової угоди, оскільки на пленарному засіданні міської ради рішення відповідно до ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» не приймалося.
Разом з тим, умови мирової угоди від 26.03.2025 не містять жодних поступок зі сторони ТОВ «Бізнес Ріелт Груп КР», оскільки фактично, у порушення вимог ст. 376 ЦК України, легалізують самочинно збудований магазин. Така мирова угода порушує принцип рівності всіх перед законом та створює умови для нечесної економічної конкуренції серед підприємців, оскільки доброчесний підприємець не може проводити незаконну реєстрацію права власності на нерухоме майно з метою обходу процедури земельних торгів та розміщення своїх торгівельних павільйонів у найбільш привабливих з економічної точки зору місцях.
З огляду на наведене, враховуючи, що мирова угода від 26.03.2025 у справі №904/254/25 суперечить ст.ст. 5, 13, 14 Конституції України, ст.ст. 3, 13, 15, 16, 324, 376, 178, 228, 328, 376 ЦК України, ст. ст. 116, 134, 152, 212 ЗК України, ст.ст. 1, 2, 6, 10, 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність», ст. 39 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», ст. 55 ГПК України та грубо порушує права та охоронювані законом інтереси мешканців територіальної громади міста Кривого Рогу, тому мирова угода, укладена 26.03.2025 між ТОВ «Бізнес Ріелт Груп КР» та Криворізькою міською радою, не підлягала затвердженню судом.
Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:
21.05.2025 до Центрального апеляційного господарського суду надійшов відзив ТОВ «Бізнес Ріелт Груп КР», за змістом якого останній заперечує проти вимог викладених у апеляційній скарзі на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2025 року у справі №904/254/25, оскільки вважає вимоги прокуратури необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, а ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2025 року у справі №904/254/25 законною, обґрунтованою та прийнятою з дотримання норм матеріального та процесуального права.
Позивач вказує на те, що з матеріалів справи не вбачається, що прокуратурою ставиться питання про незаконність складання і використання у господарській діяльності ТОВ «БІЗНЕС РІЕЛТ ГРУП КР» вищезазначених правовстановлюючих документів і також не ставиться питання щодо підробки відповідних документів, на підставі яких було здійснено первинну реєстрацію права власності саме за ТОВ «БІЗНЕС РІЕЛТ ГРУП КР».
Позивач зазначає, що ТОВ «БІЗНЕС РІЕЛТ ГРУП КР» сумлінно дотримується вимог податкового законодавство згідно з яким подає податкові декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки а також податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) та сплачує відповідні податки та збору у повному обсязі, що забезпечує надходження грошових коштів до відповідних бюджетів (місцевого та державного) (довідка про відсутність заборгованості зі сплати податків та зборів додається до Відзиву на позовну заяву).
В свою чергу, жодною посадовою особою органу державної влади та/або місцевого самоврядування не пред'явлено позову до ТОВ «БІЗНЕС РІЕЛТ ГРУП КР» з приводу стягнення завданої шкоди, тобто, будь-які збитки а також цивільні позови про відшкодування збитків до ТОВ «БІЗНЕС РІЕЛТ ГРУП КР» з приводу нежитлової будівлі не пред'являлися. Більш того, втрата добросовісним набувачем свого статусу суперечить ст.388 ЦК України (щодо зобов'язання знести об'єкт нерухомості, який зареєстрований у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно) та призводить до позбавлення його майна, що змушує добросовісного набувача самостійно шукати способи відшкодування своїх втрат.
Позивач вказує на те, що на час отримання відповідного майна ТОВ «БІЗНЕС РІЕЛТ ГРУП КР» було запроваджено Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, відомості з якого презюмуються правильними, доки не доведено протилежне, тож добросовісний набувач, не повинен перевіряти історію придбання нерухомості та робити висновки щодо правомірності попередніх переходів майна, а може діяти, покладаючись на такі відомості, за відсутності обставин, які з точки зору розумного спостерігача можуть викликати сумнів у достовірності цих відомостей.
Додатково позивач зазначає, що основним видом діяльності нашого підприємства є надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, що в свою чергу підтверджує господарську мету відповідного договору купівлі-продажу. Втрата добросовісним набувачем свого статусу суперечить ст.388 ЦК України та призводить до позбавлення його майна, що змушує добросовісного набувача самостійно шукати способи відшкодування своїх втрат.
Позивач наголошує, що відповідно до вимог чинного законодавства України, умови мирової угоди стосуються прав та обов'язків учасників справи щодо предмета позову. На підставі частини першої статті 192 ГПК України сторони погодили умови укладеної між ними (сторонами) угоди. Мирова угода укладена в інтересах учасників справи та не суперечить вимогам чинного законодавства. Погодження умов мирової угоди між ТОВ «БІЗНЕС РІЕЛТ ГРУП КР» та КМР є достатніми для її затвердження.
Щодо нерелевантності висновків викладених в ухвалі Верховного Суду у справі №904/3912/25 від 10.12.2024 року та постанови Верховного Суду по справі №922/436/22 від 22.05.2024 року та начебто необхідності застосуванні висновків викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2024 року по справі №907/825/22, позивач вказує на те, що відповідні твердження не відповідають дійсності, так як у п.4 Мирової угоди від 26.03.2025 року по справі №904/254/25 зазначено, що Криворізька міська рада отримує орендну плату за земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:06:054:0447, на якій розміщено нерухоме майно визначене у пункту 2 цієї Мирової угоди у подвійному розмірі.
Окрім того позивач зазначає, що Криворізька міська рада затверджуючи мирову угоду не приймає рішення щодо надання відповідних земельних ділянок в оренду ТОВ «БІЗНЕС РІЕЛТ ГРУП КР», так як відповідні рішення щодо надання земельних ділянок в оренду, ще до звернення прокуратури до суду, були прийняті на сесії міської ради (за яке віддали свої голоси депутати міської ради) та на підставі яких були укладені договори оренди земельних ділянок з ТОВ «БІЗНЕС РІЕЛТ ГРУП КР» і таким чином відповідні висновки Верховного Суду по справі №907/825/22, №911/15/19 є нерелевантними по відношенню до нашої справи.
На підставі викладеного, позивач вважає, що судом першої інстанції при винесенні ухвали повно та всебічно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка матеріалам справи, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2025 року у справі №904/254/25 відсутні.
Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:
Згідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 30.04.2025 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Дармін М.О., судді: Чус О.В., Кощеєв І.М.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.05.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури Савенко Олександра Анатолійовича на ухвалу про затвердження мирової угоди Господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2025 у справі №904/254/25 (суддя Крижний О.М.). Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 22.07.2025 об 09:30 годин.
В судовому засіданні 22.07.2025 колегія суддів переходить до стадії прийняття судового рішення оголошення вступної та резолютивної частини якого відбудеться 05.08.2025р. о 14:00год.
Судове засідання, призначене на 05.08.2025 не відбулось, у зв'язку з відпусткою судді доповідача Дарміна М.О.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.08.2025 розгляд апеляційної скарги Заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури Савенко Олександра Анатолійовича на ухвалу про затвердження мирової угоди Господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2025 у справі №904/254/25 (суддя Крижний О.М.) призначено в судове засідання на 14.08.2025 о 14:00 год.
14.08.2025 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови Центрального апеляційного господарського суду.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:
Керівник Криворізької центральної окружної прокуратури в інтересах держави в особі Криворізької міської ради звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просить:
- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Ріелт Груп КР" усунути перешкоди територіальній громаді міста Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради у праві користування та розпорядження земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:06:054:0447 площею 0,0129 га та повернути земельну ділянку шляхом знесення об'єкту самочинного будівництва: нежитлова будівля А, магазин продовольчих та непродовольчих товарів, площею 61,3 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, мікрорайон Гірницький, 23Б (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1937689612110);
- скасувати державну реєстрацію права приватної власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Ріелт Груп КР" на об'єкт нерухомого майна, нежитлова будівля А, магазин продовольчих та непродовольчих товарів, площею 61,3 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, мікрорайон Гірницький, 23Б, шляхом внесення до Державного реєстру запису про відсутність права із закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об'єкт нерухомого майна 1937689612110;
- скасувати державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:06:054:0447 площею 0,0129 га, яка розташована за адресою: м. Кривий Ріг, мікрорайон Гірницький, 23Б.
Позовні вимоги обґрунтовані вчиненням численних реєстраційних дій щодо нерухомого майна, розташованого на спірній земельній ділянці з метою зміни її характеристик та адреси для неможливості виконання рішення в майбутньому. Прокурор зазначає, що підставою для звернення з даним позовом стала незаконна, на думку прокурора, реєстрація права власності 11.10.2019 за ОСОБА_1 на об'єкт нерухомого майна та подальша неодноразова перереєстрація за ТОВ "Аспект Ріелт КР", ОСОБА_2 та ТОВ "Бізнес Ріелт Груп КР", права власності на вищевказаний об'єкт, самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво на ній.
Таким чином, прокурор стверджує, що право власності на спірний об'єкт виникло у відповідача без відповідних правових підстав.
Від Криворізької міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Ріелт Груп КР" через систему "Електронний суд" надійшли спільні заяви про затвердження мирової угоди між Криворізькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю від 26.03.2025 у справі №904/254/25.
Спільна заява про затвердження мирової угоди мотивована тим, що на момент купівлі-продажу Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес Ріелт Груп КР" відповідного майна, відповідний об'єкт нерухомого майна був зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за іншою особою і фізично існував. І новий власник в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Ріелт Груп КР" жодним чином не мав змоги встановити самочинності будівництва відповідного об'єкта майна.
Таким чином Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Ріелт Груп КР" є добросовісним набувачем майна а в свою чергу втрата добросовісним набувачем свого статусу суперечить ст.388 Цивільного кодексу України (щодо зобов'язання знести об'єкт нерухомості, який зареєстрований у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно) та призводить до позбавлення його майна, що змушує добросовісного набувача самостійно шукати способи відшкодування своїх втрат. Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду викладеної у п.6.53 Постанови від 02.11.2021 року у справі №925/1351/19 втрата добросовісним власником свого статусу є неприпустимим, оскільки покладає на добросовісного набувача індивідуальний та надмірний тягар).
Як зазначено сторонами у спільній заяві про затвердження мирової угоди відповідно до вимог чинного законодавства України, умови мирової угоди стосуються прав та обов'язків учасників справи щодо предмета позову. Мирова угода укладена в інтересах учасників справи та не суперечить вимогам чинного законодавства. Погодження умов мирової угоди між Криворізькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес Ріелт Груп КР" є достатніми для її затвердження. (Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду по справі №922/436/22 від 22 травня 2024 року (вимога прокуратури у цій справі відповідає вимогам у цій справі та зводяться до усунення перешкод у користуванні самовільно зайнятою земельною ділянкою, припинення володіння нерухомим майном шляхом його знесення).
Від Криворізької центральної окружної прокуратури надійшли заперечення проти затвердження мирової угоди. Прокурор зазначає, що:
- предметом розгляду даної справи №904/254/25 є позовні вимоги про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самочинно збудованих торгівельних павільйонів та скасування державної реєстрації, проте, умови мирової угоди від 26.03.2025 фактично легалізують самочинне будівництво, у спосіб, який не передбачено ст. 376 ЦК України, оскільки мирові угоди не містять жодних умов про знесення самочинно збудованих об'єктів, що унеможливлює виконання мирових угод щодо основних позовних вимог прокуратури про знесення самочинно збудованих торгівельних павільйонів, як виконавчих документів в порядку ст. 193 ГПК України та виключає можливість у подальшому звернення до суду із позовом про знесення самочинно збудованих торгівельних павільйонів;
- Криворізька міська рада у справі №904/254/25 не представляє власні інтереси як юридичної особи щодо власного майна, а є представницьким органом територіальної громади м. Кривого Рогу, відповідно до вимог ст.ст. 5, 13, 14 Конституції України, ст. 324 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 6, 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні";
- сторонами при укладенні мирової угоди проігноровано пряму заборону органів, які мають право звертатися до суду в інтересах осіб, на укладення мирових угод, передбачену ч. 2 ст. 55 Господарським процесуальним кодексом України;
- на думку прокурора, матеріалами справи підтверджується набуття відповідачем права оренди земельною ділянкою комунальної власності у неконкурентний спосіб у порядку абзацу другого частини другої статті 134 Земельного кодексу України на підставі зареєстрованого права власності на неіснуючий об'єкт нерухомості, що за жодних обставин не може свідчити про легітимізацію самочинно збудованого на такій ділянці об'єкта;
- у Кудіна Максима Вікторовича відсутні повноваження на укладення мирової угоди (відсутнє відповідне рішення міської ради), подана мирова угода також не затверджувалась на сесії міської ради. Також прокурор вважає, що підписання Кудіним М.В. мирової угоди від імені міської ради в умовах конфлікту інтересів, оскільки Кудін М.В. є головою комісії з перевірки фактів у сфері земельних відносин;
- прокурор вважає, що умови мирової угоди умови мирової угоди суперечать закону або порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними, а також одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє;
- умови мирової угоди не містять жодних поступок зі сторони відповідачів, оскільки фактично, у порушення вимог ст. 376 ЦК України, легалізують самочинно збудований торгівельний павільйон;
- висновки, викладені в ухвалі Верховного Суду від 10.12.2024 у справі №904/3912/23 у спірних відносинах, на думку прокурора є нерелевантними.
У судовому засіданні представники позивача та відповідача підтримали подану заяву та просили затвердити мирову угоду, представник прокуратури заперечував проти затвердження мирової угоди господарським судом.
Представник позивача не погоджувався із доводами прокурора, посилаючись на те, що спірна земельна ділянка на даний час на законних підставах перебуває в оренді у відповідача під розміщення об'єктів, які належать відповідачу, тому є безпідставними посилання прокурора на недотримання вимог статті 134 Земельного кодексу України, звертає увагу, що у Кудіна Максима Вікторовича наявні повноваження на підписання мирової угоди, вирішення питання щодо укладення мирової угоди не є обов'язковим для вирішення на сесії міської ради відповідно до вимог Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", звернув увагу, що обмеження, передбачені статтею 55 Господарського процесуального кодексу України на укладення мирових угод стосуються прокурора, а не позивача у справі.
Представник відповідача також не погодився із доводами прокурора, зазначив що відповідачу належить нерухоме майно на законних підставах протягом тривалого часу, спірною земельною ділянкою користується на підставі договору оренди, який укладено з дотриманням вимог земельного законодавства, тому є безпідставними посилання прокурора щодо недотримання порядку отримання земельної ділянки в оренду. Щодо поступок звертає увагу, що за умовами мирової угоди відповідач зобов'язується протягом 36 місяців після затвердження цієї Мирової угоди сплачувати Криворізькій міській раді орендну плату за спірну земельну ділянку у подвійному розмірі (звичайний розмір орендної плати встановлений договором оренди земельної ділянки) та з передплатою на 6 (шість) місяців (передплата вноситься протягом 30 календарних днів з моменту затвердження цієї Мирової угоди Господарським судом Дніпропетровської області.
Мирова угода у справі №904/254/25 від Криворізької міської ради підписана Кудіним Максимом Вікторовичем, що діє на підставі довіреності (повноваження також підтверджуються відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), від Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Ріелт Груп КР" підписана директором Чистіковою Елеонорою Валеріївною, що діє на підставі Статуту.
Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:
Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області, що є предметом оскарження, закрито провадження у справі у зв'язку із затвердженням мирової угоди. Процесуальні дії щодо затвердження судом мирової угоди та закриття у зв'язку з цим провадження у справі перебувають у нерозривному взаємозв'язку та не можуть розглядатися окремо одна від одної. Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 911/918/15 та від 24.01.2020 у справі № 911/5310/14.
При цьому, суд першої інстанції відхиливши заперечення Прокурора про те, що умови мирової угоди суперечать закону, інтересам Відповідача та Держави, встановив, що мирова угода відповідає фактичним обставинам справи та не суперечить вимогам чинного законодавства України, не порушує права третіх осіб, підписана уповноваженими особами та скріплена їх печатками.
Згідно частини 7 статті 46 ГПК України сторони можуть примиритися, у тому числі шляхом медіації, на будь-якій стадії судового процесу. Результат домовленості сторін може бути оформлений мировою угодою.
Частинами 1, 2 ст. 192 ГПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов'язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, якщо мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.
При цьому затвердження мирової угоди під час розгляду справи має здійснюватися з застосуванням принципу «судового розсуду». Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими ГПК України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення, встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), такий, що є найбільш оптимальним в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.
Разом з тим, надавши учасникам справи право на врегулювання спору між собою на засадах диспозитивності, законодавець в той же час визначив межі реалізації такого права, дотримання яких є обов'язковим і для учасників правовідносин, і для суду.
Частиною 5 статті 192 ГПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо: 1) умови мирової угоди суперечать закону або порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або 2) одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Повноваження суду щодо ухвалення судового рішення у зв'язку з укладенням сторонами мирової угоди також є обмеженими та передбачають можливість відмови у затвердженні мирової угоди та продовження судового розгляду у вказаних випадках.
Отже, укладення мирової угоди, як способу реалізації процесуальних прав, є правом сторони, яке, в свою чергу згідно процесуального Закону неможливо реалізувати якщо такі дії суперечать законодавству або це призводить до порушення чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів.
З викладеного свідчить, що суд має дослідити умови мирової угоди на предмет того, чи відповідають ці умови закону; перевірити чи не порушує мирова угода права чи охоронювані законом інтереси інших осіб; чи не є її умови невиконуваними; а також чи відповідають дії представників сторін мирової угоди інтересам осіб, яких вони представляють ( подібний за змістом правовий висновок викладено у постановах Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 р. у справі № 911/918/15 та від 24.01.2020 р. у справі № 911/5310/14).
Господарським судом встановлено, що мирову угоду від 26.03.2025 укладено між Криворізькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес Ріелт Груп КР" і підписано від імені Позивача (Криворізької міської ради ) - Кудіновим Максимом та засвідчено печаткою цієї міської ради, від імені Відповідача (ТОВ "Бізнес Ріелт Груп КР") - директором Чистіковою Елеонорою та засвідчено печаткою цієї юридичної особи.
Повноваження представника Криворізької міської ради підтверджуються відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, копією довіреності від 13.12.2024 р. № 12/26/540, якою надано право Кудіну М. В., зокрема, на укладення мирової угоди. Повноваження керівника ТОВ "Бізнес Ріелт Груп КР" підтверджуються відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Зазначені документи не містять даних щодо обмеження права вказаних осіб підписувати та подавати мирові угоди.
Колегія суддів враховує, що ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.12.2024 по справі №904/3912/23 були встановленні повноваження на підписання мирової угоди з боку представника позивача та відповідача. Всі учасники процесу, обставини справ, предмети спору (за виключенням кадастрових номерів і адрес земельних ділянок та торговельних павільйонів) у справах №904/3912/23 і №904/254/25 є ідентичними. Саме наведеною ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.12.2024 було затверджено мирову угоду між Криворізькою міською радою та ТОВ "Векта Лайн" та відповідно встановлені обставини правомірності укладення такої угоди.
Відтак, Мирова угода підписана процесуально праводієздатними особами, що мають необхідний для цього обсяг повноважень.
Отже, доводи апеляційної скарги в частині: «… Так, Кудін М.В. не мав повноважень на підписання мирової угоди, оскільки на пленарному засіданні міської ради рішення відповідно до ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» не приймалося.
… Відповідно до п.п. 2, 3 Мирової угоди Криворізька міська рада не заперечує про надання спірної земельної ділянки комунальної власності в оренду під розміщення самочинно збудованого магазину.
Крім цього, п. 5 мирової угоди від 26.03.2025, у порушення рішень міської ради, якими визначені ставки орендної плати та вимог чинного законодавства, якими не передбачено сплата орендної плати у подвійному розмірі, ТОВ «Бізнес Ріелт Груп КР» зобов'язується протягом 36 місяців після затвердження мирової угоди сплачувати Криворізькій міській раді орендну плату за земельну ділянку, у подвійному розмірі та з передплатою на 6 (шість) місяців (звичайний розмір орендної плати встановлений договором оренди земельної ділянки). При цьому, таке зобов'язання щодо подвійного розміру та щодо передплати не містить жодних часових графіків та не містить визначення жодних сум.
Таким чином, оскільки п.п. 2-5 мирової угоди вирішено питання щодо земельних ділянок комунальної власності та встановлено змінену орендну плату за її використання, що є істотною умовою договору оренди, вказане свідчить про наявність виключного повноваження розгляду таких питань саме на пленарному засіданні сесії Криворізької міської ради, в силу вимог п.п. 28, 34, 35 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в України».
Однак ніяких пленарних засідань сесії міської ради з цього питання не розглядалися та не приймалися, що підтверджується інформацією із сайту Криворізької міської ради, згідно із якою рішення міської ради про затвердження мирової угоди від 26.03.2025 відсутні …
… Висновки щодо необхідності позитивного рішення сесії відповідної ради викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2024 у справі №907/825/22. …
… Таким чином, з урахуванням того, що передача земельних ділянок можлива лише за наявності рішення сесії міської ради то і будь-які розпорядження земельними ділянками, у тому числі щодо укладення мирових угод у справах за позовами про знесення самочинно збудованого майна та повернення до комунальної власності земельних ділянок належить також до виключної компетенції сесії міської ради.
Підписання мирової угоди начальником юридичного управління Виконкому Криворізької міської ради за відсутності рішення міської ради не може розцінюватися як воля територіальної громади.
Аналогічний правовий висновок щодо виключного повноваження розгляду таких питань саме на пленарному засіданні сесії органу місцевого самоврядування викладено у постанові Верховного Суду від 07.04.2021 у справі №911/15/19. …» колегією суддів відхиляються як безпідставні.
Посилання Прокурора на досудове розслідування кримінального провадження, а саме: «…Криворізькою центральною окружною прокуратурою 19.12.2024 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні №42024042080000160 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України за фактами, що можуть свідчити про внесення посадовими особами органу місцевого самоврядування та приватних підприємств неправдивих відомостей до офіційних документів поданих до суду, з метою визнання права власності на майно за приватними підприємствами …» колегія суддів відхиляє з огляду на те, що досудове розслідування кримінального провадження не є остаточним рішенням (вироком), яким завершено кримінальне провадження, а лише відображає проведення досудового розслідування за заявою особи для встановлення обставин, на які посилається така особа. Крім того, в процесі проведення досудового розслідування дії, за якими було порушено кримінальне провадження, можуть бути перекваліфіковані, а тому відкриття кримінального провадження не може вважатись єдиним належним доказом у справі. Тобто у розгляді даної справи необхідно оцінювати всі докази в їх сукупності, що й було зроблено судом першої інстанції. Вказана правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.01.2020 р. у справі № 911/5310/14.
Колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що умови Мирової угоди стосуються прав та обов'язків Сторін щодо предмету позову у справі та не є такими, що не можуть бути виконані.
Судом також не встановлено осіб, чиї права або охоронювані законом інтереси можуть бути порушені внаслідок укладення Мирової угоди, а остання не суперечить вимогам чинного законодавства та укладена в інтересах Сторін.
Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин Суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.05.2024 р. у справі № 922/436/22 залишено без змін ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 19.03.2024 р. у справі № 922/436/22, якою затверджено мирову угоду, укладену між Харківською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Маяк Інвест Холдинг", та закрито провадження у справі. Водночас у справі № 922/436/22 позов подано керівником Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк Інвест Холдинг" про визнання незаконним та скасування рішення з одночасним припиненням права власності, усунення перешкод у користуванні земельною
ділянкою шляхом зобов'язання вчинити певні дії. Позовні вимоги у справі № 922/436/22 були обґрунтовані самочинним будівництвом на самовільно захопленій земельній ділянці.
Таким чином, з урахуванням критеріїв подібності, визначених у пунктах 39, 96, 97 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 р. у справі № 233/2021/19, суд зазначає, що правовідносини у справах № 904/39/24 та № 922/436/22 є подібними.
Верховний Суд у справі № 922/436/22, залишаючи без змін ухвалу апеляційного господарського суду, якою затверджено мирову угоду між Харківською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Маяк Інвест Холдинг" та закрито провадження у справі, зазначив, що мирова угода є вираженням взаємного волевиявлення сторін, що спрямоване на вирішення спору між ними на основі компромісу та припинення його подальшого судового розгляду. Крім того, Верховний Суд з посиланням на приписи ст. 376 ЦК України зазначив, що знесення самочинного об'єкта нерухомості є крайньою мірою впливу на забудовника і можливе лише тоді, коли використано всі передбачені законодавством заходи з метою усунення порушень та коли неможлива перебудова об'єкта нерухомості чи особа відмовляється від здійснення такої перебудови. При цьому Верховний Суд у справі № 922/436/22 зазначив, що керівник Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова подав позов в інтересах власника земельної ділянки - Харківської міської ради. Водночас висловленим при укладенні мирової угоди волевиявленням Харківська міська рада погодилася з будівництвом відповідачем на земельній ділянці житлового комплексу та з подальшим оформленням прав на земельну ділянку в установленому порядку. Враховуючи правові наслідки надання власником земельної ділянки згоди на її використання та можливість у подальшому визнання права власності на об'єкт, Верховний Суд у справі № 922/436/22, з огляду на приписи статей 375 та 376 ЦК України, визнав надмірними доводи керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова про необхідність знесення самочинного будівництва.
З огляду на наведене, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги в щодо нерелевантності висновків, викладених в ухвалах Верховного Суду у справах №904/3912/23, № 922/436/22 у спірних відносинах, а саме: «… Так, судом першої інстанції обґрунтовано оспорювану ухвалу нерелевантними висновками Верховного Суду у справах № 904/3912/23 та № 922/436/22, які за предметом спору та обставинами справи не є подібними до спірних правовідносин у справі № 904/4642/24, оскільки їх предметом не виступали: землі історичного ареалу м Кривого Рогу, щодо преюдиційного рішення суду, яким встановлені обставини самочинної забудови, обставини справ не містили посилання на заборону міської ради, як органу, що має право звертатися до суду в інтересах територіальної громади, на укладення мирової угоди щодо земельних ділянок комунальної власності (ч. 2 ст. 55 ГПК України) та порушення права значного кола жителів м. Кривого Рогу, що підтверджується безліччю голосів членів територіальної громади, які підписали петиції, що свідчить про суперечність волі власника земельних ділянок.
Також обставини справ № 904/3912/23 та № 922/436/22 не містили посилання на те, що передача земельних ділянок комунальної власності можлива лише за наявності рішення сесії міської ради то і будь-які розпорядження земельними ділянками, у тому числі щодо укладення мирових угод у справах за позовами про знесення самочинно збудованого майна та повернення до комунальної власності земельних ділянок належить також до виключної компетенції сесії міської ради.
Крім цього обставини справ № 904/3912/23 та № 922/436/22 не містили посилання на те, що підписант мирової угоди від імені міської ради - начальник юридичного управління Виконкому Криворізької міської ради Кудін М.В. підписував мирову угоду в умовах конфлікту інтересів та зловживання своїми правами, оскільки в період її підписання був головою комісії з перевірки фактів, викладених у зверненнях органів прокуратури, у сфері земельних відносин, відповідно до рішення Виконкому Криворізької міської ради №1393 від 01.11.2024.
Крім цього, ухвала Верховного Суду від 10.12.2024 у справі №904/3912/23 не містить висновків Верховного Суду щодо застосування норм права, а тільки процесуальне рішення суду за наслідками розгляду мирової угоди.
Крім цього, слід звернути увагу, що при постановленні ухвали Верховний Суд у справі №904/3912/23 послався на постанову Верховного Суду від 22.05.2024, якою залишено без змін ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 19.03.2024 у справі № 922/436/22, якою затверджено мирову угоду між Харківською міською радою та ТОВ «Маяк Інвест Холдинг».
Відповідно до п. 5 мирової угоди у справі № 922/436/22 сторони домовилися, що відповідач зобов'язується протягом 90 днів з моменту оформлення всіх необхідних документів по закінченому будівництвом (реконструюванням) житловому комплексу передати Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради 16 квартир, орієнтованою площею 369 кв.м., для поповнення житлового фонду територіальної громади м. Харкова.
У даній справі територіальна громада м. Кривого Рогу не набуває права власності на самочинно збудоване майно, що свідчить про нерелевантність висновків Верховного Суду викладених у справах № 922/436/22, №904/4642/24 зі спірними правовідносинами, що виключає можливість їх застосування та врахування у справі №904/254/25. …».
Колегія суддів відхиляє помилкові доводи апеляційної скарги в частині того, що оскаржуване судове рішення суду першої інстанції у справі №904/254/25 ухвалена місцевим господарським судом без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 07.04.2021 у справі № 911/15/19, від 18.12.2024 у справі № 907/825/22, 21.03.2023 у справі № 914/3014/20, від 24.01.2020 у справі № 911/5310/24, від 18.09.2024 у справі № 914/1785/22, від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18, від 15.11.2023 у справі № 916/1174/22, від 14.02.2024 у справі № 523/8263/20, від 20.07.2022 у справі № 923/196/20, оскільки у кожній із зазначених справ судами досліджувались різні за змістом докази, які подавались сторонами, та на підставі встановлених судами різних за змістом обставин приймалися відповідні судові рішення, що, у свою чергу, не може свідчити про подібність правовідносин, оскільки під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.
Колегією суддів відхиляються посилання Прокурора на висновки Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду як безпідставні, оскільки справи, на які посилається Прокурор, суттєво відрізняються за предметом і підставами позовних вимог, установленими фактичними обставинами, змістом правовідносин та їх матеріально-правовим регулюванням від справи, що розглядається.
При цьому, суд погоджується із доводами Сторін про те, що вирішення питання щодо укладення мирової угоди не є обов'язковим для вирішення на сесії міської ради відповідно до вимог Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", обмеження, передбачені ст. 55 ГПК України на укладення мирових угод стосуються Прокурора, а не Позивача у справі.
Таким чином, обставини, визначені частиною 5 ст. 192 ГПК України, щодо наявності підстав для відмови у затвердженні мирової угоди, відсутні.
Приписами п. 7 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом.
Частиною 3 ст. 231 ГПК України зазначено, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
В пункті 10 мирової угоди сторони підтвердили, що наслідки укладення мирової угоди та її затвердження судом, передбачені статтями 192, 193 та частиною 3 ст. 231 ГПК України, відповідно до якої повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається, сторонам відомі і зрозумілі.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 193 ГПК України виконання мирової угоди здійснюється особами, які її уклали, в порядку і строки, передбачені цією угодою; ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження", а також зазначає, що у разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень ( на підставі ст. ст. 3, 5 Закону України "Про виконавче провадження" ).
Отже, умови мирової угоди стосуються прав та обов'язків учасників справи щодо предмета позову. На підставі частини 1 ст. 192 ГПК України сторони погодили умови укладеної між ними (сторонами ) угоди. Мирова угода укладена в інтересах учасників справи та не суперечить вимогам чинного законодавства.
З огляду на наведене, колегія суддів виснує, що викладені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування судового рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні Скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відповідно до частини 1 статті 271 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права
Відповідно до частин 1, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Під час розгляду оспорюваної ухвали, колегією суддів не встановлено порушень норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
Відповідно, колегія суддів виснує, що скаржнику надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин. Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, викладених в ухвалі Господарського суду Дніпропетровської області, яка є предметом апеляційного оскарження.
З урахуванням вищевикладеного, ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2025 про затвердження мирової угоди у справі №904/254/25 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури на неї, відповідно, підлягає залишенню без задоволення.
Розподіл судових витрат:
У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги у сумі 2 422,40 грн. покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури Савенко Олександра Анатолійовича на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2025 про затвердження мирової угоди у справі №904/254/25 - залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2025 про затвердження мирової угоди у справі №904/254/25 - залишити без змін.
Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку в строки передбачені ст. 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено 15.08.2025р.
Головуючий суддя М.О. Дармін
Суддя І.М. Кощеєв
Суддя О.В. Чус