вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"11" серпня 2025 р. Справа№ 910/1418/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Корсака В.А.
суддів: Алданової С.О.
Євсікова О.О.
за участю секретаря судового засідання: Замай А.О.,
за участю представників учасників справи:
від позивача: Римська А.П.
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Креативний Квартал-Київ.1»
на рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2025
у справі №910/1418/25 (суддя І.В. Алєєва)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІВС і КО»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Креативний Квартал-Київ.1»
про стягнення коштів
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ІВС і КО» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Креативний Квартал-Київ.1» про стягнення 579 100,13 грн, з яких: основний борг 498 509,57 грн, пеня 45 429,21 грн, три відсотки річних 5145,81 грн, інфляційні втрати 30 015,54 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав у повному обсязі свої зобов'язання, передбачені договором про надання послуг по прибиранню № 23/03-2020/Б від 23.03.2020 обов'язку щодо оплати за надані послуги, незважаючи на те, що ці послуги були надані позивачем у повному обсязі та прийняти відповідачем.
Матеріально-правовою підставою позову позивач обрав норми статей 11, 202, 509, 525, 526, 625, 629, 901, 903 ЦК України.
Короткий зміст доводів та заперечень відповідача
Відповідач, в суді першої інстанції, у строк, встановлений ч.1 ст. 251 ГПК України, не подав до суду відзиву на позов, тобто не скористався наданими йому процесуальними правами, передбаченим ст. 178 ГПК України.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.04.2025 у справі №910/1418/25 позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Креативний Квартал-Київ.1» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІВС і КО» заборгованість у розмірі 498 509 грн 57 коп., пеню у розмір 45 429 грн 21 коп., 3 % річних у розмірі 5145 грн 81 коп., інфляційних втрат у розмірі 30 015 грн 54 коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 8686 грн 50 коп.
Рішення, з посиланням на статті 11, 202, 509, 525, 526, 625, 629, 901, 903 ЦК України та статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» мотивовано тим, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджується порушення відповідачем зобов'язань за договором, а отже відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання за договором, що є підставою для стягнення суми основної заборгованості, неустойки, інфляційних втрат та 3 % річних за весь період прострочення грошового зобов'язання.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з цим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, з посиланням на статті ЦК України просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Апеляційна скарга, з посиланням на статі 509, 901, 902 ЦК України, та статтю 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» обґрунтована тим, що рішення прийнято з порушенням вимог матеріального та процесуального права.
А саме апелянт посилається на те, що:
- позивачем не доведено належними та допустимими доказами обставини реального надання відповідачу послуг з прибирання, а відтак, відсутні підстави для задоволення позову;
- сам факт складання та підписання сторонами актів про надання послу не є безумовним свідчення реальності господарської операції за договором:
- надані послуги повинні підтверджуватися низкою інших документів, що не враховано судом.
Правова позиція щодо апеляційної скарги позивача
Позивач, у судовому засіданні з доводами апеляційної скарги не погодився посилаючись на те, що послуги були надані ним у повному обсязі. Претензій щодо якості та повноти виконаних робіт відповідач не висловлював. Рішення вважає законним та обґрунтованим.
Поданий позивач відзив на апеляційну скаргу колегія суддів не приймає. Оскільки його подано в порушенням строку, встановленого судом в ухвалі про відкриття провадження у справі від 17.06.2025.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.05.2025, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді - Євсіков О.О., Алданова С.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2025 постановлено витребувати у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/1418/25. Відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги до надходження матеріалів справи з Господарського суду першої інстанції.
Після надходження матеріалів справи, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.06.2025 апеляційну скаргу залишено без руху на підставі ст.ст. 174, 260 ГПК України у зв'язку з відсутністю доказів сплати судового збору. Роз'яснено скаржнику, що протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали останній має право усунути недоліки зазначені у її мотивувальній частині, надавши суду відповідні докази.
16.06.2025 недоліки апеляційної скарги усунуто.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Креативний Квартал-Київ.1» на рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2025 у справі №910/1418/25. Закінчено проведення підготовчих дій. Повідомлено учасників справи про призначення апеляційної скарги до розгляду на 11.08.2025. Роз'яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі не пізніше ніж 04.08.2025. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі не пізніше ніж 04.08.2025. Участь у судовому засіданні для учасників справи не визнано обов'язковою.
Явка представників учасників справи
Представник позивача в судовому засіданні 11.08.2025 заперечив проти доводів апелянта та просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги.
В судове засідання 07.10.2024 представник відповідача не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, про що в матеріалах справи містяться відповідні докази. Зокрема, залучено судом до справи довідку про доставку електронного документа до його електронного кабінету.
За змістом ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції, з метою дотримання прав сторін на судовий розгляд справи упродовж розумного строку, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи те, що явка представників сторін та третьої особи обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком учасника справи, зважаючи на відсутність обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача, який належним чином повідомлений про судовий розгляд справи в апеляційному порядку.
Розгляд клопотань та заяв учасників справи
До судового засідання 11.08.2025 відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням в м. Одесі за сімейними обставинами.
Колегія суддів дійшла висновку про відхилення зазначеного клопотання за відсутності обґрунтованих поважних причин.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 11 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.
Частиною 12 ст. 270 ГПК України визначено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Суд звертає увагу, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.
У розгляді клопотання судом враховано, що явка представників учасників справи у судове засідання обов'язковою не визнавалась; його позиція викладена у апеляційній скарзі; представник відповідача у клопотанні про відкладення не зазначає конкретних причин, які безпосередньо перешкоджають йому з'явитися до судового засідання, тоді як перебування в іншому місті не зупиняє роботи судів, як і діяльності адвокатів.
До того ж, враховуючи приписи ст. 197 ГПК України, учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів відеоконференцзв'язку.
Такого клопотання представником відповідача заявлено не було.
Таким чином, беручи до уваги те, що суд апеляційної інстанції не визнавав участь банку обов'язковою, відповідач належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, причини неявки судом поважними не визнані, враховуючи наявність достатніх у матеріалах справи доказів для вирішення даної справи, колегія суддів дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про відкладення розгляду справи та можливість здійснення апеляційного перегляду оскарженого рішення за наявними матеріалами.
При цьому, судом врахований принцип ефективності судового процесу, який діє у господарському судочинстві і направлений на недопущення затягування процесу, а також враховано положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яким передбачено, що справа має бути розглянута судом у розумний строк.
Межі перегляду справи судом апеляційної інстанції
Згідно зі ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Статтею 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржене рішення без змін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Суд першої інстанції, на підставі сукупності належних та допустимих доказів встановив такі обставини правовідносин сторін.
23.03.2020 між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) укладено Договір про надання послуг по прибиранню №23\03-2020\Б, за яким виконавець зобов'язався надати якісні послуги з професійного прибирання приміщень замовника загальною площею 4736 м.кв., а замовник зобов'язався їх прийняти та оплатити (п. 2.1. Договору).
Відповідно до п. 3.1. Договору, сторони погодили вартість послуг за один місяць. У випадку зміни об'єму та/або переліку послуг, що надаються вартість послуг визначається відповідно до підписаного сторонами акту приймання-передачі наданих послуг та виплачуватись за фактично надані послуги.
Згідно п. 3.2. Договору, замовник зобов'язався здійснювати оплату наданих послуг не пізніше 10 числа кожного місяця за послуги надані в попередньому місяці.
Приймання замовником робіт відбувається шляхом підписання акту приймання - передачі наданих послуг (п. 5.1. Договору).
Відповідно до п. 5.2. Договору, факт виконання договірних зобов'язань виконавця підтверджується Актом прийому-передачі наданих послуг. Акт складається і підписується сторонами договору після виконання робіт. У випадку, якщо протягом 7 (семи) календарних днів з моменту відправлення акту замовник не надасть виконавцю підписаний примірник, чи не заявить письмові мотивовані зауваження, Акт буде вважатись визнаним та узгодженим з замовником та таким, що має повну юридичну силу.
Позивач вказує, що на виконання умов договору ним надало послуги прибирання, а відповідачем прийнято такі послуги на загальну суму 7 050 570,09 грн.
Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором щодо вчасного та повного розрахунку за отримані послуги, в замовника перед виконавцем в період з 11.08.2024 по 22.01.2025 виникла заборгованість у розмірі 498 509,57 грн, що підтверджується відповідними актами здачі - приймання робіт (надання послуг), оборотно - сальдовою відомістю по рахунку 361, виписками по рахунку в АТ «Кредобанк», актами звірки взаємних розрахунків. Вказані докази долучені позивачем разом з позовною заявою.
Позивач вказує, що заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 498 509,57 грн за період з 11.08.2024 по 22.01.2025 не погашена, що і стало підставою для звернення до господарського суду з даним позовом.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції
Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Договір про надання послуг характеризується особливим об'єктом, який, по-перше, має нематеріальний характер, по-друге, нероздільно пов'язаний з особистістю послугонадавача. Тобто, у зобов'язаннях про надання послуг результат діяльності виконавця не має матеріального змісту, як це має місце при виконанні роботи, а полягає у самому процесі надання послуги. З урахуванням наведених особливостей слід зазначати, що стаття 177 Цивільного кодексу України серед переліку об'єктів цивільних прав розглядає послугу як самостійний об'єкт, при цьому її характерною особливістю, на відміну від результатів робіт, є те, що послуга споживається замовником у процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності виконавцем. Тобто, характерною ознакою послуги є відсутність результату майнового характеру, невіддільність від джерела або від одержувача, синхронність надання й одержання послуги. При цьому, виникнення обов'язку здійснити оплату за договором законодавець пов'язує саме з її фактичним наданням у строки та в порядку, що встановлені договором; строк (термін) виконання обов'язку здійснити оплату також визначається у відповідності з умовами договору.
Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Колегія вважає безпідставними та недоведеним доводи апеляційної скарги відповідача щодо недоведеності позивачем обставини реального надання відповідачу послуг з прибирання.
Відповідно до п.5.1. укладеного між сторонами договору, приймання замовником робіт відбувається шляхом підписання акту приймання - передачі наданих послуг.
Пунктом 5.2. договору передбачено, що факт виконання договірних зобов'язань виконавця підтверджується Актом прийому - передачі наданих послуг. Акт складається і підписується сторонами Договору після виконання робіт. У випадку, якщо протягом 7 (семи) календарних днів з моменту відправлення акту замовник не надасть виконавцю підписаний примірник, чи не заявить письмові мотивовані зауваження, Акт буде вважатись визнаним та узгодженим з Замовником та таким, що має повну юридичну силу.
Відповідно до п.4.11 замовник зобов'язується підписувати надані виконавцем Акти або надавати мотивовану відмову від їх підписання протягом 7 календарних днів з моменту їх отримання. Замовник не має права відмовлятися або ухилятися від підписання акту. У випадку виникнення розбіжностей при підписанні акту, сторони підписують вказаний акт із застереженнями про розбіжності. Розбіжності повинні бути підтверджені виключно актами про невиконання виконавцем своїх зобов'язань відповідно до Договору, складених за наявності уповноваженого представника Виконавця. У випадку недотримання цієї умови, претензії Замовника до виконавця прийматись не будуть.
Апелянтом не спростовані доводи позивача про ухилення відповідача від підписання акту. У цьому контексті слід враховувати, що відповідач не вчинив дій, передбачених укладеним між сторонами договором щодо виконання, з його боку, встановленої сторонами у договорі, процедури прийняття наданих послуг. Доказів надання відповідачем претензій щодо кількості та якості наданих послуг до матеріалів судової справи не додано. Разом з цим не надано доказів укладання Актів про невиконання позивачем, як виконавцем, своїх договірних зобов'язань.
Статтею 74 ГПК України (серед іншого) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Частина 4 цієї норми встановлює, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Суд апеляційної інстанції застосовує положення статті 13 ГПК України, яка (серед іншого) визначає, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
При цьому, частина 4 цієї норми встановлює, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За результатами апеляційного перегляду справи апелянт не спростував належними та допустимими доказами висновків суду першої інстанції. Враховуючи, що строк оплати за надані послуги настав, ненадання відповідачем контррозрахунку заборгованості чи будь-яких заперечень на позов та враховуючи відсутність доказів оплати, вимога позивача про стягнення з відповідача основної суми заборгованості за договором у розмірі 498 509,57 грн обґрунтовано задоволена судом першої інстанції.
Також судом першої інстанції правильно застосовані положення статей 549, 611, 625 ЦК України статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», а також п. 7.3. укладеного між сторонами договору щодо стягнення пені, інфляційних втрат та 3 % річних за прострочення грошового зобов'язання. Розрахунки цих нарахувань перевірені судом апеляційної інстанції є арифметично вірними.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Згідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Нормою ст. 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За результатами апеляційного перегляду справи колегія суддів встановила, що оскаржене рішення суду першої інстанції ухвалено у відповідності до вимог чинного законодавства, при повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, підстави для його зміни чи скасування в розумінні приписів статті 277 ГПК України відсутні. Натомість викладені в апеляційні скарзі доводи не спростовують вірних висновків суду першої інстанції, а тому в її задоволенні слід відмовити.
Судові витрати
Згідно вимог статті 129 ГПК України, у зв'язку із відмовою у задоволенні апеляційної скарги судові витрати покладаються на апелянта.
Керуючись Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2025 у справі №910/1418/25 залишити без змін.
Матеріали справи повернути до господарського суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано, - 14.08.2025.
Головуючий суддя В.А. Корсак
Судді С.О. Алданова
О.О. Євсіков