Провадження № 33/803/2191/25 Справа № 199/9635/25 Суддя у 1-й інстанції - Щербина-Почтовик І.В. Суддя у 2-й інстанції - Крот С. І.
14 серпня 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі: головуючого судді Крот С.І., розглянувши апеляційну скаргу захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 адвоката Кисельова Б.В. на постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпра від 23 липня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік та стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.,
Згідно постанови Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпра від 23 липня 2025 року водій ОСОБА_1 19 червня 2025 року о 00:10 годині біля будинку №23 по вулиці Решетилівській у м.Дніпрі керував транспортним засобом «Honda Accord», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою провадження по справі закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги посилається на те, що постанова суду першої інстанції є незаконною, винесеною з істотним порушенням норм процесуального та матеріального права. Наголошує на тому, що з матеріалів справи не вбачається відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, як і не вбачається відмови від проходження на стан сп'яніння в медичній установі. Вказує на те, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення відомості про вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП не підтверджуються доказами, а отже і протокол не можна визнати доказом вини ОСОБА_1 у розумінні ст.251 КУпАП.
Особа, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та його захисник Кисельов Б.В. у судове засідання не з'явилися, були належним чином повідомлені про дату та час розгляду справи, надали клопотання про розгляд справи за їх відсутності, у зв'язку з чим апеляційний перегляд здійснено за відсутності вказаних осіб.
Суд апеляційної інстанції, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, дійшов наступного висновку.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення.
Викладений в постанові суду першої інстанції висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, складеним уповноваженою особою з дотриманням вимог, передбачених ст.ст. 254 - 256 КУпАП; відеозаписом з бодікамери поліцейського, а також іншими наявними в матеріалах справи письмовими доказами.
Таким чином, встановлені обставини в їх сукупності об'єктивно і в повній мірі підтверджують факт відмови ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння на вимогу працівників поліції, які виявили у нього ознаки такого сп'яніння, визначені Інструкцією про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що і стало підставою вимоги пройти відповідний огляд.
Об'єктивних підстав ставити під сумнів достовірність і належність доказів, наданих під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, по справі не вбачається.
Доводи захисника стосовно того, що з матеріалів справи не вбачається відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, як і не вбачається відмови від проходження на стан сп'яніння в медичній установі, спростовується наявним у матеріалах справи відеозаписом із бодікамери поліцейського, згідно якого водій ОСОБА_1 неодноразово відмовлявся від проходження огляду на встановлення стану сп'яніння на місці та у медичному закладі. При цьому, апеляційним судом враховується, що ОСОБА_1 намагався втекти від працівників поліції, внаслідок чого був затриманий та доставлений до відділення поліції.
В матеріалах справи відсутні та під час апеляційного перегляду не надано достатньо доказів на підтвердження факту істотних порушень працівниками поліції вимог закону під час складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Дії працівників поліції відповідали вимогам Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17 грудня 2008 року № 1103, а також Інструкції, затвердженої спільним наказом МВС та МОН України від 09 листопада 2015 року № 1452/735.
Наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності об'єктивно і в повній мірі свідчать про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При розгляді справи судом порушень ст.ст. 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено.
Спираючись на встановлені фактичні обставини даного адміністративного провадження, які підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_1 є доведеною поза розумним сумнівом.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без зміни.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Апеляційну скаргу захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 адвоката Кисельова Б.В. - залишити без задоволення.
Постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпра від 23 липня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП - залишити без зміни.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду С.І.Крот