Справа №638/9519/25
Провадження № 2/638/4988/25
14 серпня 2025 року Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Цвіри Д.М.,
за участі секретаря судових засідань - Пухно М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Шевченківського районного суду м. Харкова клопотання представника позивача про закриття провадження у цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,-
встановив:
У провадженні Шевченківського районного суду м. Харкова перебуває вищевказана цивільна справа.
28 липня 2025 року представником позивача подано до суду подано клопотання про закриття провадження у зв'язку із відсутністю предмета спору.
В обґрунтування клопотання зазначено, що відповідач погасив поточну заборгованість за договором.
Представник позивача у судове засідання не з'явився. У матеріалах справи міститься клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив.
Суд, дослідивши подану заяву, вивчивши матеріали справи, дійшов наступного.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч. 1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Як зазначив Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постанові від 15 листопада 2023 року у справі № 522/3680/22, поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті наведеної правової норми (пункт 2 частини першої статті 255 ЦПК України) дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред'явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв'язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні).
Якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо.
Подібного правового висновку Верховний Суд дійшов у постановах: від 10 квітня 2019 року у справі № 456/647/18 (провадження № 61-2018св19), від 13 травня 2020 року у справі № 686/20582/19-ц (провадження № 61-1807св20), від 09 вересня 2020 року у справі № 750/1658/20 (провадження № 61-9658св20).
Відповідно до ч.1 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Відповідно до ч. 3 ст. 206 ЦПК України, у разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши заяву представника позивача, суд розцінює таку позицію позивача як відмову від позову, яка не суперечить вимогам закону і не порушує права інших осіб.
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для прийняття відмови від позову та закриття провадження.
При цьому, суд роз'яснює, що відповідно до ч.2 ст.256 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
Відповідно до ч.2 ст. 255 ЦПК України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.
Відповідно до ч.1 ст. 142 ЦПК України та ч.3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про необхідність повернення позивачу 50 відсотків суми сплаченого ним судового збору при зверненні до суду, тобто 1514 грн 00 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 13, 142,206, 255, 256 ЦПК України, суд, -
постановив:
Клопотання представника позивача про закриття провадження у цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити частково.
Провадження у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - закрити.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (IBAN № НОМЕР_1 ) з державного бюджету 50 відсотків сплаченого судового збору за платіжною інструкцією №111087 від 18.04.2025, що становить 1514 (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять) грн 00 коп.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua).
Суддя: Д.М. Цвіра