про залишення позовної заяви без руху
15 серпня 2025 рокусправа № 380/16283/25
Суддя Львівського окружного адміністративного суду О.Желік, перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії, -
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненаправлення на розгляд комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій довідки за формою згідно з додатком 6 відповідно до Постанови КМУ від 20 серпня 2014 року № 413, яка є підставою для надання ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 подати на розгляд комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій довідку за формою згідно з додатком 6 відповідно до Постанови КМУ від 20 серпня 2014 року № 413, яка є підставою для надання ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , що полягає у ненаданні ОСОБА_1 довідки за формою згідно з додатком 6 відповідно до Постанови КМУ від 20 серпня 2014 року № 413;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 видати ОСОБА_1 довідку за формою згідно з додатком 6 відповідно до Постанови КМУ від 20 серпня 2014 року № 413.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.
Перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали суддя встановив, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України, з огляду на таке.
Частиною першою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини другої цієї статті, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, законодавством регламентовано шестимісячний строк звернення особи до суду за захистом її прав, свобод та законних інтересів, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.
Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічні правові висновки висловлені Верховним Судом у постановах від 28.03.2018 у справі №809/1087/17, від 22.11.2018 у справі №815/91/18 та від 12.04.2023 у справі №380/14933/22.
Предметом спору в межах даної адміністративної справи є надання позивачу довідку за формою згідно з додатком 6 відповідно до Постанови КМУ від 20 серпня 2014 р. №413.
Як встановила суддя, 22.10.2024 представник позивача зверталася до Військової частини НОМЕР_1 із заявою, в якій просила надати довідку командира військової частини про безпосередню участь ОСОБА_1 в бойових діях, форма якої затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. №413.
Листом Військової частини НОМЕР_1 від 19.11.2024 №10484/2 повідомлено представника позивача про те, що позивач не має права на набуття статусу учасника бойових дій, а відтак довідку за формою згідно з додатком 6 надати не можливо.
Таким чином, про порушення своїх прав позивач повинен був дізнатись саме з моменту отримання вищевказаного листа Військової частини НОМЕР_1 №10484/2 - 19.11.2024.
При цьому до Львівського окружного адміністративного суду позивач звернувся через свого представника 08.08.2025, що свідчить про пропуск ним шестимісячного строку звернення до суду, встановленого частиною другою статті 122 КАС України.
Будь-яких причини пропуску позивачем строку звернення до суду представником не наведено.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини 1 та 2 якої у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Пунктом 8 ч. 1 ст. 240 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами №22083/93, №22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства», пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).
Таким чином, зважаючи на висновок суду про пропуск позивачем шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, позовна заява підлягає залишенню без руху із одночасним встановленням позивачу строку для подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Керуючись статтями 19, 122-123, 169, 171, 240, 243 та 248 КАС України, суддя, -
позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
Встановити позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальні частині ухвали, з дня вручення копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде залишена без розгляду.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Желік О.М.