14 серпня 2025 рокусправа № 380/21428/24
м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Андрусів У. Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Сектору з пенсійних питань з обслуговування Харківської області (м. Харків) Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Харківській, Полтавській та Сумській областях (філія ГСЦ МВС) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Сектору з пенсійних питань з обслуговування Харківської області (м. Харків) Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Харківській, Полтавській та Сумській областях (філія ГСЦ МВС) (далі - відповідач), у якому просить:
- визнати протиправними дії Сектору з пенсійних питань з обслуговування Харківської області (м. Харків) Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Харківській, Полтавській та Сумській областях (філія ГСЦ МВС) щодо відмови ОСОБА_1 у виготовленні та скеруванні до Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку його пенсії станом на листопад 2019 року із зазначенням відомостей про посадовий оклад за 20 тарифним розрядом згідно з наказом Міністерства освіти і науки від 26.09.2005 №557 «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ», додатку 2 «Схема тарифних розрядів посад керівних та науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації», доплати за науковий ступінь доктора наук 25% від посадового окладу, почесне звання «заслужений» 20% від посадового окладу, доплати за вчене звання професора 33% від посадового окладу відповідно до положення ч. 2 ст. 59 Закону України «Про вищу освіту», із обов'язковим зазначенням інших відомостей про розміри основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для перерахунку основного розміру пенсії;
- зобов'язати Сектор з пенсійних питань з обслуговування Харківської області (м. Харків) Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Харківській, Полтавській та Сумській областях (філія ГСЦ МВС) виготовити довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , що враховується для перерахунку його пенсії станом на листопад 2019 року із зазначенням відомостей про посадовий оклад за 20 тарифним розрядом згідно з наказом Міністерства освіти і науки від 26.09.2005 №557 «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ», додатку 2 «Схема тарифних розрядів посад керівних та науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації», доплати за науковий ступінь доктора наук 25% від посадового окладу, почесне звання «заслужений» 20% від посадового окладу, доплати за вчене звання професора 33% від посадового окладу, відповідно до положення ч. 2 ст. 59 Закону України «Про вищу освіту», із обов'язковим зазначенням інших відомостей про розміри основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для перерахунку основного розміру пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Стверджує, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.05.2024 у справі №380/9149/24 Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснило перерахунок пенсії, за змістом якого пенсія обчислена без врахування доплат за науковий ступінь та за вчене звання. Стверджує, що станом на сьогодні за атестованою посадою позивача, декан Харківського національного університету внутрішніх справ виплачується посадовий оклад за 20 тарифним розрядом, який становить 12909,30 грн. З метою реалізації права на отримання довідки із зазначенням відповідного окладу та спірних доплат позивач звернувся до відповідача, однак отримав відмову. Вважаючи дії відповідача щодо відмови у підготовці та наданні до ГУ ПФУ у Харківській області нової довідки станом на листопад 2019 року протиправними та такими, що порушують його право на належний соціальний захист, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою судді від 23.10.2024 позовну заяву залишено без руху, позивачу встановлено десятиденний строк на усунення недоліків.
07.11.2024 позивач подав клопотання про усунення недоліків позовної заяви, до якого долучив оригінал квитанції про сплату судового збору на суму 968,96 грн.
Ухвалою судді від 11.11.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач 22.11.2024 подав до суду відзив на позовну заяву із викладом заперечень щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову. Свою позицію мотивує тим, ГСЦ МВС через РСЦ ГСЦ МВС з 01.05.2024 уповноважений видавати довідки про розмір грошового забезпечення за березень 2019 року та листопад 2019 року. Наголошує, що на адресу відповідача списки осіб, пенсії яких підлягають перерахунку з метою складання оновлених довідок про розмір грошового забезпечення не надходили, тому на переконання відповідача, вимоги позивача є передчасними. Згідно з наказом МВС України від 17.02.2017 № 138 посада начальника навчально-наукового інституту підготовки фахівців для підрозділів кримінальної міліції ХНУВС прирівняна до посади заступника начальника управління, посадовий оклад за яким складає 4800,00 грн. Зазначає, що зважаючи на те, що позивач звільнений зі служби, пов'язаної з педагогічною (викладацькою) та науковою роботою у закладі вищої освіти із специфічними умовами навчання, який підпорядковується Міністерству внутрішніх справ, довідка про розмір грошового забезпечення за прирівняною посадою поліцейського для проведення перерахунку пенсії виготовлена відповідно до постанови №988. З огляду на зазначене просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на які сторони покликаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив такі обставини та відповідні їм правовідносини.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - ГУ ПФУ в Харківській області) та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_1 .
Позивачу присвоєно науковий ступінь доктора наук, що підтверджується копією диплома серії НОМЕР_2 , та вчене звання професора, про що свідчить копія атестата професора серії НОМЕР_3 .
ОСОБА_1 присвоєно почесне звання «Заслужений юрист України», що підтверджується посвідченням № НОМЕР_4 .
З Єдиного державного реєстру судових рішень суд установив, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 31.05.2024 у справі № 380/9149/24 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 01.11.2023 щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
З наявного перерахунку пенсії від 21.08.2024 вбачається, що позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.08.2024 із грошового забезпечення, яке складається з:
- посадового окладу 4800,00 грн;
- окладу за військове звання 2400,00 грн;
- процентної надбавки за вислугу років (25%) 1800,00 грн;
- наукового ступеня доктора наук (10%) 480,00 грн;
- наукового ступеня доктора наук (10%) 480,00 грн;
- наукового ступеня доктора наук (10%) 480,00 грн;
- надбавки в умовах режимних обмежень (10%) 480,00 грн;
- надбавки за специфічні умови проходження служби (100%) 9000,00 грн;
- премії (50,43%) 10045,66 грн.
Всього грошове забезпечення становить 29965,66 грн.
У відповідь на заяву від 08.07.2024, листом від 12.07.2024 №1/2376 Харківський національний університет внутрішніх справ повідомив позивачу, що посада начальника навчально-наукового інституту (начальника інституту, декана інституту) Харківського національного університету внутрішніх справ відсутня.
Відповідно до довідки про визначення розміру посадового окладу, виданої відділом фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Харківського національного університету внутрішніх справ від 10.07.2024 №4/1093, визначення посадових обов'язків начальника навчально-наукового інституту згідно з діючим штатом ХНУВС передбачено посадою «декан». Тарифний розряд для визначення розміру посадового окладу за атестованою посадою декан ХНУВС встановлюється згідно з наказом №577 та відповідає 20 тарифному розряду. З покликанням на постанови №23, №1298 зазначено, що розмір посадового окладу за цим тарифним розрядом на теперішній час становить 12909,30 грн.
У відповідь на заяву від 11.10.2024 стосовно надання оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на листопад 2019 року, листом від 16.10.2024 №31/32/16/Б-2438-2076-2024 відповідач повідомив представника позивача про те, що основним та єдиним нормативно-правовим актом, який регулює умови грошового забезпечення поліцейських є постанова №988. Наголосив, що відповідно до п. 3 розділу XVIII наказу №138 (навчальні заклади МВС (Національна академія внутрішніх справ та національні університети внутрішніх справ (юридичний ліцей, науково-педагогічний склад) ОСОБА_1 займав посаду на час звільнення зі служби в органах внутрішніх справ - начальник навчально-наукового інституту підготовки фахівців для підрозділів кримінальної міліції ХНУВС і прирівняна до посади заступника начальника управління. Згідно з додатком 3 до постанови №988 посадовий оклад по прирівняній посаді - 4800,00 грн. Зазначив, що нормами Закону України «Про вищу освіту» не регулюється порядок та умови виплати грошового забезпечення, яке враховується для перерахунку пенсій військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу. Зважаючи на наведене, на переконання відповідача, складання оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на листопад 2019 року з урахуванням положень ч. 2 ст. 59 Закону України «Про вищу освіту» неможливе.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у виготовленні та наданні до ГУ ПФУ в Харківській області оновленої довідки, позивач пред'явив цей позов до суду.
Спірні правовідносини між сторонами склалися стосовно відмови у виготовленні оновленої довідки про розмір грошового забезпечення з урахуванням посадового окладу відповідно до наказу №557 та встановлення доплат за науковий ступінь і вчене звання у відповідних відсоткових розмірах.
Надаючи правову оцінку цим правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд застосовує такі норми законодавства України та робить висновки по суті спору.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України унормовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналіз цієї норми дає змогу виснувати, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.
Відповідно до ч. 5 ст. 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
За змістом ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є Закон України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв'язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців є приписи ст. 43 та ст. 63 Закону №2262-XII.
За правилами ст. 43 Закону №2262-ХІІ пенсії особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, оклади та/чи доплати за військове (спеціальне) звання, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку (доплату) за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Крім того, ч. 18 зазначеної норми передбачено, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано ст. 63 Закону № 2262-ХІІ, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції та податкової міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Аналіз наведених вище норм права у системному взаємозв'язку свідчить, що підставою для проведення перерахунку пенсії особам, які отримують пенсію за нормами Закону №2262-ХІІ, є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, або введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, установлених на підставі рішення Кабінету Міністрів України. Перерахунок пенсії здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду після надходження від уповноваженого органу відповідної довідки та виключно з урахуванням тих складових грошового забезпечення, які вказані у такій довідці.
Отже, Кабінету Міністрів України надано право встановлювати умови та порядок перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України від 01.07.2014 № 1556-VII «Про вищу освіту» (далі - Закон № 1556-VII) законодавство України про вищу освіту базується на Конституції України і складається із законів України «Про освіту», «Про наукову і науково-технічну діяльність», цього Закону та інших нормативно-правових актів, міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.
Відповідно до п. 6-1 ч.1 ст. 1 Закону № 1556-VII заклад вищої освіти із специфічними умовами навчання - заклад вищої освіти державної форми власності, який здійснює на певних рівнях вищої освіти підготовку курсантів (слухачів, студентів), ад'юнктів для подальшої служби на посадах середнього та вищого складу Національної поліції України, начальницького складу з метою задоволення потреб Міністерства внутрішніх справ України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань.
За правилами ч. 4 ст. 13 Закону № 1556-VII державні органи, до сфери управління яких належать вищі військові навчальні заклади, заклади вищої освіти із специфічними умовами навчання, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, мають право своїми нормативно-правовими актами встановлювати особливі вимоги щодо: 1) управління відповідними вищими військовими навчальними закладами, закладами вищої освіти із специфічними умовами навчання, військовими навчальними підрозділами закладів вищої освіти та організації освітнього процесу в них; 2) діяльності та повноважень органів управління і громадського самоврядування у відповідних вищих військових навчальних закладах, закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти; 3) кандидатів на посади керівників (заступників керівників) відповідних вищих військових навчальних закладів, закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, їх структурних підрозділів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти; 4) призначення та звільнення з посад керівників (заступників керівників) відповідних вищих військових навчальних закладів, закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, їх структурних підрозділів; 5) додаткових до визначених стандартами вищої освіти компетентностей та програмних результатів навчання за відповідними освітніми програмами, порядку розроблення та затвердження освітніх програм у відповідних вищих військових навчальних закладах, закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти; 6) формування переліку спеціалізацій підготовки здобувачів спеціалізованої освіти у вищих військових навчальних закладах, закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти; 7) кандидатів на посади педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників та конкурсного відбору на посади педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників у відповідних вищих військових навчальних закладах, закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти; 8) реалізації прав і обов'язків педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників та осіб, які навчаються у вищих військових навчальних закладах, закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти; 9) відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення курсантів, слухачів, ад'юнктів (аспірантів), докторантів, які навчаються у вищих військових навчальних закладах, закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти; 10) підготовки науково-педагогічних і наукових кадрів в ад'юнктурі (аспірантурі) та докторантурі у вищих військових навчальних закладах, закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти; 11) нормативів чисельності курсантів, слухачів, ад'юнктів (аспірантів), які навчаються у вищих військових навчальних закладах, закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, на одну посаду науково-педагогічного працівника; 12) порядку підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії у вищих військових навчальних закладах, закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти; 13) формування індивідуальних навчальних планів та індивідуальних освітніх траєкторій здобувачів вищої освіти; 14) практичної підготовки осіб, які здобувають вищу освіту у відповідних вищих військових навчальних закладах, закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти. Нормативно-правові акти, передбачені пунктами 8-14 цієї частини, затверджуються за погодженням із центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Таким чином, законодавством передбачено створення закладів вищої освіти зі специфічними умовами навчання. Водночас основним нормативно-правовим актом, який регулює діяльність таких закладів та яким передбачено гарантії науково-педагогічним, науковим, педагогічним та іншим працівникам закладів вищої освіти, в тому числі щодо матеріально-фінансового забезпечення, є Закон України «Про вищу освіту».
Суд установив, що позивач виконував посадові обов'язки начальника навчально-наукового інституту Харківського національного університету внутрішніх справ, тобто закладу вищої освіти зі специфічними умовами навчання та йому призначено пенсію на умовах Закону №2262-ХІІ.
Механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII регламентований Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 (далі порядок № 45), п. 1 якого передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 2 порядку № 45 Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС, Службі судової охорони (далі державні органи).
Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено порядком № 45 (п. 3 Порядку № 45).
Згідно з п. 5 порядку № 45 (у редакції, до внесення змін постановою № 103) для перерахунку пенсій грошове забезпечення враховується у розмірі, встановленому за відповідною посадою (посадами), в межах визначеної законодавством максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з урахуванням таких його видів:
- посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років - у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України або керівником державного органу у межах його повноважень на момент виникнення права на перерахунок за відповідною посадою та військовим (спеціальним) званням;
- надбавки за знання та використання в роботі іноземної мови, почесне звання «заслужений» чи «народний», службу в умовах режимних обмежень, спортивні звання, доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук та вчене звання - у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України на момент виникнення права на перерахунок, якщо вони були фактично встановлені особі;
- щомісячні надбавки, доплати та підвищення, конкретні розміри яких за відповідними посадами (категоріями) установлені Кабінетом Міністрів України - у зазначених розмірах на момент виникнення права на перерахунок;
- інші щомісячні надбавки, доплати (крім доплати, розмір якої визначається як різниця між розміром грошового забезпечення до і після запровадження нових умов його виплати), підвищення та щомісячна премія - у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію;
- щомісячні надбавки за особливі умови служби (крім надбавки за службу у віддаленій місцевості) особам, звільненим з військової служби, які проходили службу та обслуговували ядерну зброю на об'єктах «С» у складальних бригадах ремонтно-технічних баз, у складі екіпажів атомних підводних човнів, на території військових полігонів, де проводилися випробування ядерної зброї або навчання із застосуванням такої зброї, та у військових частинах, що обслуговували космодром «Байконур», якщо такі надбавки виплачувалися їм на день звільнення із служби у відсотках посадового окладу, що встановлювалися до 1 січня 2008 р. для обчислення розміру пенсії, але не більше розміру надбавок за особливі умови служби відповідно до законодавства.
Кабінет Міністрів України з метою реалізації ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-ХІІ прийняв 21.02.2018 постанову «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - постанова № 103).
Відповідно до абз. 1 п. 3 постанови № 103 постановлено перерахувати з 01.01.2016 пенсії, призначені згідно із Законом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції». Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року.
Згідно з п. 5 постанови № 103 перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) відповідно до пункту 3 цієї постанови проводиться на підставі довідок про розміри грошового забезпечення, поданих Міністерством внутрішніх справ органам Пенсійного фонду України до набрання чинності цією постановою, або довідок, додатково оформлених та поданих відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45.
Кабінет Міністрів України 11.11.2015 прийняв постанову №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі - постанова №988), яка набрала чинності 02.12.2015, згідно з п. 1 якої Кабінет Міністрів України установив, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Правовою дією п. 3 постанови №988 Кабінет Міністрів України затвердив: схему окладів за спеціальним званням поліцейських у розмірах згідно з додатком 1; схему посадових окладів курсантів вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання в розмірах згідно з додатком 2; схеми посадових окладів поліцейських у розмірах згідно з додатками 3-10.
Відповідно до ст. 94 Закону України «Про Національну поліцію», постанови № 988, з метою впорядкування структури та умов грошового забезпечення поліцейських та курсантів вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських Міністерство внутрішніх справ України 06.04.2016 видало наказ №260, яким затвердило «Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання» (далі - порядок № 260).
За приписами п. 2 порядку № 260 наказ яким затверджений цей Порядок, набирає чинності з дня його офіційного опублікування (27.05.2016) та застосовується з дня набрання чинності Закону № 580, тобто з 07.11.2015.
Згідно з п. 3 порядку № 260 грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання.
До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
При цьому, цим порядком установлено такі додаткові види грошового забезпечення: надбавка за стаж служби в поліції (пункт 3); надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції (пункт 4); надбавка за безперервний стаж на шифрувальній роботі (пункт 5); надбавка за виконання функцій державного експерта з питань таємниць (пункт 6); надбавка за службу в умовах режимних обмежень (пункт 7); надбавка за почесне звання «заслужений» (пункт 8); доплата за науковий ступінь з відповідної спеціальності (пункт 9); доплата за вчене звання (пункт 10); доплата за службу в нічний час (пункт 11).
Водночас рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2019 у справі № 826/12704/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019, зокрема, визнано протиправним та скасовано пункт 3 Постанови № 103, який стосується перерахунку пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції).
У цих рішеннях суди дійшли висновку, що п. 3 постанови № 103 передбачає перерахунок пенсії, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення та премій виплачених поліцейським у січні 2016 року, хоча фактично додаткові види грошового забезпечення поліцейським були затверджені лише у квітні 2016 року наказом МВС України № 260 від 06.04.2016. За таких обставин оскаржений п. 3 постанови № 103 у відсотковому співвідношенні встановлює зменшення виплати пенсії військовослужбовцям у порівнянні з тими умовами, які вони мали до його прийняття, фактично звужують складові грошового забезпечення, які підлягають врахуванню при обрахунку пенсії вказаним особам, а тому звужують зміст вже існуючих прав таких осіб. Отже, Кабінет Міністрів України, визначаючи новий порядок перерахунку раніше призначених пенсій, з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, не враховував всі види грошового забезпечення військовослужбовців, вичерпний перелік яких встановлений Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», і які відображають умови, особливості військової служби кожної особи, яка має право на пенсію за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Отже, починаючи з 19.11.2019 дня набрання законної сили судовим рішенням у справі № 826/12704/18, виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії.
З огляду на зазначене, саме з цієї дати виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою № 988, та відповідно до вимог ст. 43, 63 Закону № 2262-ХІІ.
Згідно з правовим висновком, викладеним Верховним Судом у постанові від 12.11.2019 у справі № 826/3858/18, до повноважень Кабінету Міністрів України не входить зміна структури грошового забезпечення, а приводом для перерахунку пенсій є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій, саме розмір якого, а не складові, можуть змінюватись Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання виплати пенсій окремим категоріям громадян» №1088 від 24.12.2019 (набрала чинності 01.01.2020) пункти 1-3 постанови № 103 виключено.
Інші положення порядку № 45, зокрема й ті, які визначають алгоритм дій, пов'язаних із перерахунком пенсії, після втрати чинності 05.03.2019 положеннями п. 1, 2 постанови № 103 та змін до п. 5 і додатку 2 порядку № 45, а 19.11.2019 п. 3 постанови №103, фактично не змінилися.
Пунктом 2 порядку № 45 (зі змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 784 від 21.08.2019) регламентовано, що Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС, Службі судової охорони.
Також, у Додатку 2 до порядку № 45 містилась форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій. Постановою № 103 доповнено порядок № 45 Додатком 3, а саме: Довідкою про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції).
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано п. 6 постанови № 103, яким вносилися зміни у порядок № 45 (зокрема, у п. 1-3, 5 та додаток 2, а також доповнено цей порядок додатком 3).
Оскільки зміни, внесені постановою № 103, зокрема, до додатку 2 порядку № 45, в якому доповнено порядок додатком 3, визнані судом протиправними та нечинними, то з дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18 діє редакція додатку 2 до порядку № 45, яка діяла до внесення зазначених змін.
Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений в рішенні Верховного Суду у зразковій справі від 17.12.2019 № 160/8324/19, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020.
Суд зазначає, що порядок дій, який повинні вчинити, зокрема, відповідач, у зв'язку з втратою чинності п. 1, 2, 3 постанови № 103 та змін до пункту 5 і додатку 2 порядку № 45, не змінився.
Оскільки п. 3 постанови № 103, що стосується перерахунку розміру грошового забезпечення особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), визнано протиправним рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №26/12704/18, яке набрало законної сили 19.11.2019, саме з 01.12.2019 (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії) виникли підстави для перерахунку пенсії позивача, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою № 988 та порядком № 260 відповідно до вимог ст. 43 і 63 Закону №2262-ХІІ.
Водночас обов'язок з перерахунку пенсії у пенсійного органу виникає після отримання ним належної довідки.
З матеріалів справи суд установив, що позивач обіймав посаду начальника навчально-наукового інституту Харківського національного університету внутрішніх справ.
Відповідно до довідки про визначення розміру посадового окладу від 10.07.2024 №4/1093 виконання посадових обов'язків начальника навчально-наукового інституту діючого штату ХНУВС передбачено посадою «декан».
Зі змісту цієї довідки вбачається, що розміри посадових окладів встановлюються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери», наказу Міністерства освіти і науки України від 26.09.2005 № 557 «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ», а також постанови Кабінету Міністрів України від 23.01.2019 № 36 «Про підвищення посадових окладів науково-педагогічних працівників» і відповідно тарифний розряд для визначення посадового окладу декана ХНУВС відповідає 20 тарифному розряду та становить 12909,30 грн.
Питання, що стосується права на пенсійне забезпечення визначено наказом Міністерства внутрішніх справ України «Про затвердження Переліку посад осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що прирівнюються посадам поліцейських» від 17.02.2017 № 138 (далі - наказ № 138).
Згідно з наказом №138, з урахуванням ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України № 45 від 13.02.2008 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України № 393 від 17.07.1992 затверджено перелік посад осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що прирівнюються посадам поліцейських.
Відповідно до п. 3 розділу XVIІI наказу №138 посада позивача (начальник навчально-правового інституту підготовки фахівців для підрозділів кримінальної міліції ХНУВС) прирівняна до посади заступника начальника управління, що не входить до складу структурного підрозділу апарату.
Проте суд зазначає, що дані посади за своїми класифікаційними характеристиками, перш за все розмірами посадових окладів та іншими особливостями є абсолютно різними.
Таке прирівняння порушує інтереси позивача, оскільки впливає на визначення посадового окладу, та як наслідок, грошового забезпечення для перерахунку його пенсії.
Статтею 8 Конституції України закріплено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Суди, незалежно від того, конкретизовані приписи Конституції України в галузевому законодавстві чи ні, зобов'язані захищати права і свободи людини й громадянина. Тобто суддя, конкретизуючи право, повинен застосувати «підхід, який би був найбільш сприятливий до особи» (постанова Великої Палати Верховного Суду від 21.04.2021 у справі №360/3611/20).
Суд вказує, що найбільш сприятливим для особи буде зазначення у довідці про розмір грошового забезпечення позивача станом на 19.11.2019, посадового окладу за посадою декана, яку він обіймав на дату звільнення, із визначенням посадового окладу за 20 тарифним розрядом згідно з додатком 2 до наказу Міністерства освіти і науки України від 26.09.2005 №557 «Схема тарифних розрядів посад керівних та науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації».
Окрім цього, відповідно до ст. 1 та 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.Так, у рішенні ЄСПЛ від 07.11.2013 у справі «Пічкур проти України» (заява № 10441/06, пункти 41- 43, 52) Суд акцентував увагу на тому, що: якщо в Договірній державі є чинне законодавство, яким передбачено право на соціальні виплати, обумовлені або не обумовлені попередньою сплатою внесків, це законодавство має вважатися таким, що породжує майновий інтерес, який підпадає під дію статті 1 Першого протоколу, для осіб, що відповідають вимогам такого законодавства.
Водночас юридична природа соціальних виплат, у тому числі пенсій, розглядається ЄСПЛ не лише з позицій права власності, але й пов'язує з ними принцип захисту «законних очікувань» (reasonable expectations) та принцип правової визначеності (legal certainty), що є невід'ємними елементами принципу правової держави та верховенства права.
Так, у справі «Суханов та Ільченко проти України» ЄСПЛ зазначив, якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є чинний Закон, який передбачає таке право, або є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування (Заява № 68385/10 та № 71378/10, пункт 35).
Отже, у контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції об'єктами права власності можуть бути у тому числі «легітимні очікування» та «майнові права» (Pine Valley Developments Ltd and Others v. Ireland), заява № 12742/87; ухвала ЄСПЛ від 13 грудня 1984 року щодо прийнятності заяви S. v. the United Kingdom, № 10741/84).
Тобто коли соціальна чи інша подібна виплата закріплена законом, вона має виплачуватися на основі чітких і об'єктивних критеріїв і, якщо людина очевидно підходить під ці критерії, це породжує у такої людини виправдане очікування в розумінні статті 1 Першого протоколу.
Також практикою Європейського суду з прав людини сформовано підхід щодо розуміння правової визначеності як засадничої складової принципу верховенства права. Зокрема, у пункті 61 Рішення «Брумареску проти Румунії» Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип правової визначеності є складовою верховенства права (Brumarescu v. the Romania, заява № 28342/95). У пункті 109 справи «Церква Бессарабської Митрополії проти Молдови» Суд зазначив, що закон має бути доступним та передбачуваним, тобто вираженим з достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку (Metropolitan Church of Bessarabia and Others v. the Moldova, заява № 45701/99).
Таким чином, наказ МВС України від 17.02.2017 № 138, що прийнятий відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393» затверджено перелік посад осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що прирівнюються посадам поліцейських прийняти вже після звільнення позивача з займаної посади та призначення йому пенсії та його застосування для подальшого визначення розміру пенсії позивача не узгоджується з принципом правової визначеності.
Щодо визначення доплати за науковий ступінь доктора наук 25% від посадового окладу, почесне звання «заслужений» 20% від посадового окладу, доплати за вчене звання професора 33% від посадового окладу суд враховує таке.
Згідно з ч. 2 ст. 59 Закону № 1556-VII науково-педагогічним, науковим і педагогічним працівникам закладів вищої освіти встановлюються доплати за науковий ступінь доктора філософії та доктора наук у розмірах відповідно 15 та 25 відсотків посадового окладу, а також за вчене звання доцента і старшого дослідника - 25 відсотків посадового окладу, професора - 33 відсотки посадового окладу. Заклад вищої освіти може встановити більший розмір доплат за рахунок власних надходжень.
Підпунктом 8 п. 2 розділу XV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1556-VII визначено, що науковий ступінь кандидата наук після набрання чинності цим Законом прирівнюється до наукового ступеня доктора філософії, а вчене звання старшого наукового співробітника - до вченого звання старшого дослідника.
Натомість згідно з п. 5, 6 ч. 5 постанови №988 передбачено доплати, зокрема за науковий ступінь кандидата або доктора наук з відповідної спеціальності, якщо діяльність за профілем відповідає науковому ступеню, - у розмірі відповідно 5 і 10 відсотків посадового окладу; за вчене звання у разі, коли особа займає посаду, що пов'язана з педагогічною або науковою діяльністю, і має вчене звання доцента (старшого наукового співробітника), - у розмірі 5, професора - 10 відсотків посадового окладу..
Відповідно до п. 9 розділу ІІ порядоку №260 поліцейським виплачується доплата за науковий ступінь з відповідної спеціальності, якщо діяльність за профілем відповідає науковому ступеню: 1) за науковий ступінь кандидата наук (освітній і водночас перший науковий ступінь доктора філософії) - у розмірі 5 відсотків посадового окладу; 2) за науковий ступінь доктора наук (другий науковий ступінь) - у розмірі 10 відсотків посадового окладу.
Суд зазначає, що Законом №1556-VII передбачено встановлення доплат за науковий ступінь та за вчене звання в незалежності від того, чи є такий заклад вищим військовим навчальним закладом зі специфічними умовами навчання чи вищим навчальним закладом, який належить до сфери управління Міносвіти України.
Основним нормативно-правовим актом, який регулює діяльність закладів зі специфічними умовами навчання та яким передбачено гарантії науково-педагогічним, науковим, педагогічним та іншим працівникам закладів вищої освіти, в тому числі щодо матеріально-фінансового забезпечення, є саме Закон № 1556-VII.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру доплат за науковий ступінь та вчене звання у спірних правовідносинах слід застосовувати норму ч. 2 статті 59 Закону № 1556-VII, а не положення постанови № 988, наказу № 260.
Аналогічна позиція сформована Верховним Судом у постанові від 21.06.2023 в справі №380/24050/21, яка в силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України враховується судом при вирішенні спірних правовідносин.
Як вбачається з перерахунку пенсії з 01.08.2024, позивачу тільки встановлено доплату за науковий ступінь доктора наук 10 % у розмірі 480,00 грн.
Суд враховує, що ОСОБА_1 присвоєно почесне звання «Заслужений юрист України», що підтверджується посвідченням № НОМЕР_4 , та вчене звання професора, про що свідчить копія атестата професора серії НОМЕР_5 .
Вказане свідчить про наявність підстав для встановлення доплат за почесне звання «заслужений», науковий ступінь та вчене звання професора.
З урахуванням приписів Закону № 1556-VII надбавка за науковий ступінь доктора наук має визначатися на рівні 25% від посадового окладу, почесне звання «заслужений» - 20% від посадового окладу, за вчене звання професора - 33% від посадового окладу.
Щодо доводів відповідача про відсутність повноважень для видачі оновленої довідки, суд зазначає, що відповідно до наказу Міністерства внутрішніх справ України від 27 березня 2024р. № 199 «Про організаційно-штатні зміни у МВС» в регіональних сервісних центрах ГСЦ МВС по областях, місту Києву утворено сектори з пенсійних питань з обслуговування областей та м.Києва.
Як зазначає відповідач у відзиві, пунктом 2 вказаного наказу з 01.05.2024 уповноважено Головний сервісний центр МВС на видачу звільненим зі служби військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ довідок про розмір грошового забезпечення відповідно за березень 2019 року та листопад 2019 року для перерахунку пенсій з урахуванням правових висновків Великої Палати Верховного Суду у справі №160/8324/19 та судових рішень у справах №826/3858/18 та №826/12704/18 з покладенням таких функцій на регіональні сервісні центри Головного сервісного центру МВС (філії) ГСЦ МВС.
На офіційному вебсайті відповідача (https://vin.hsc.gov.ua/index/poslugi/pensijni-dovidki/) розміщена інформація, згідно із якою до функцій Сектору належать, зокрема:
1) прийом заяв та документів, їх опрацювання, перевірка правильності оформлення та направлення до уповноваженого структурного підрозділу МВС цих документів:
для призначення (перерахунку) пенсії;
3) оформлення довідок про розмір грошового забезпечення для проведення перерахунку пенсій в установленому порядку, в межах повноважень;
5) розгляд звернень, заяв та скарг з питань пенсійного та соціального забезпечення осіб звільнених з ОВС та членів їх сімей, а також іншої кореспонденції з питань, що належать до компетенції сектору.
Спірні правовідносини виникли 11.10.2024 (подання позивачем заяви про видачу оновленої довідки для перерахунку пенсії), а з 01.05.2024 саме відповідач наділений повноваженнями для розгляду заяв про видачу оновлених довідок про грошове забезпечення для перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262.
Відповідно до ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про: визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (пункт 4); інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З практики Європейського суду слід виснувати, що в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. У разі, якщо ж закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права.
Відповідно до порядку № 45 виготовлення та надіслання до пенсійного органу довідок про розмір грошового забезпечення здійснюється органами, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, тобто, в даному випадку відповідач має виключну компетенцію видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
Суд зазначає, що питання виготовлення довідки про розмір грошового забезпечення за відповідною посадою, у тому державному органі, звідки позивач звільнився на пенсію є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.
Дискреційні повноваження це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.
Отже, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.
Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що ефективним та належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача щодо підготовки та скерування до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідки про розмір грошового забезпечення, в якій зазначити за чинними нормами, станом на листопад 2019 року, відомості про посадовий оклад за 20 тарифним розрядом згідно з наказом Міністерства освіти і науки від 26.09.2005 №557 «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ», додатку 2 «Схема тарифних розрядів посад керівних та науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації», доплати за науковий ступінь доктора наук 25% від посадового окладу, почесне звання «заслужений» 20% від посадового окладу, доплати за вчене звання професора 33% від посадового окладу, відповідно до положення ч. 2 ст. 59 Закону України «Про вищу освіту», із обов'язковим зазначенням інших відомостей про розміри основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для перерахунку основного розміру пенсії.
Суд наголошує, що при повторному розгляді заяви позивача відповідач не може прийняти рішення, яке по суті повторює рішення, що визнане судом протиправним, і повинен вирішити заяву позивача, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цій справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оцінюючи поведінку відповідача, яка зумовила пред'явлення позивачем цього позову, суд дійшов висновку, що його бездіяльність не відповідає критеріям, визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України, та порушує право позивача на отримання довідки про розмір грошового забезпечення станом на листопад 2019 року для перерахунку пенсії.
За правилами ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно з ч. 1 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши наявні у справі письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про задоволення позову частково, водночас обравши ефективний спосіб захисту порушених прав позивача, незалежно від формулювання позовних вимог, яке зазначене у позовній заяві.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується таким.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Приписами ч. 1 ст. 139 КАС України унормовано, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Під час звернення до суду з цим позовом позивач сплатив судовий збір у сумі 969,96 грн.
Отже, понесені позивачем документально підтверджені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 968,96 грн підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Водночас суд зауважує, що відшкодуванню підлягає вся сума судового збору у розмірі 968,96 грн. Оскільки, незважаючи на часткове задоволення позову, суд установив порушення прав позивача внаслідок протиправної бездіяльності суб'єкта владних повноважень і спір по суті вирішено на його користь, тобто задоволена основна позовна вимога немайнового характеру.
Керуючись ст. 2, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 291, 293, 295-297 КАС України, суд
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Сектору з пенсійних питань з обслуговування Харківської області (м. Харків) Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Харківській, Полтавській та Сумській областях (філія ГСЦ МВС) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність Сектору з пенсійних питань з обслуговування Харківської області (м. Харків) Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Харківській, Полтавській та Сумській областях (філія ГСЦ МВС), яка полягає у нескладенні та ненаправленні до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на листопад 2019 року із зазначенням відомостей про посадовий оклад за 20 тарифним розрядом згідно з наказом Міністерства освіти і науки України від 26.09.2005 №557 «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ», додатку 2 «Схема тарифних розрядів посад керівних та науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації», доплати за науковий ступінь доктора наук 25% від посадового окладу, почесне звання «заслужений» 20% від посадового окладу, доплати за вчене звання професора 33% від посадового окладу відповідно до положення ч. 2 ст. 59 Закону України від 01.07.2014 № 1556-VII «Про вищу освіту», із обов'язковим зазначенням інших відомостей про розміри основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для перерахунку основного розміру пенсії.
3. Зобов'язати Сектор з пенсійних питань з обслуговування Харківської області (м. Харків) Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Харківській, Полтавській та Сумській областях (філія ГСЦ МВС) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо підготовки та скерування до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідки про розмір грошового забезпечення, в якій зазначити за чинними нормами, станом на листопад 2019 року, відомості про посадовий оклад за 20 тарифним розрядом згідно з наказом Міністерства освіти і науки України від 26.09.2005 №557 «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ», додатку 2 «Схема тарифних розрядів посад керівних та науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації», доплати за науковий ступінь доктора наук 25% від посадового окладу, почесне звання «заслужений» 20% від посадового окладу, доплати за вчене звання професора 33% від посадового окладу відповідно до положення ч. 2 ст. 59 Закону України від 01.07.2014 № 1556-VII «Про вищу освіту», із обов'язковим зазначенням інших відомостей про розміри основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для перерахунку основного розміру пенсії.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Сектору з пенсійних питань з обслуговування Харківської області (м. Харків) Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Харківській, Полтавській та Сумській областях (філія ГСЦ МВС) судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_6 ).
Відповідач - Сектор з пенсійних питань з обслуговування Харківської області (м. Харків) Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Харківській, Полтавській та Сумській областях (філія ГСЦ МВС) (місцезнаходження: вул. Шевченка, буд. 26, м. Харків, 61013; ЄДРПОУ 45329727).
СуддяАндрусів Уляна Богданівна