15 серпня 2025 рокуСправа №160/16374/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сластьон А.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Суть спору: 04 червня 2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань, в якій позивач просить суд:
-визнати протиправними дії Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції щодо обрахунку в довідці станом на 01.01.2023 року від 29.04.2024 року № 3/1118, виданої на ім'я ОСОБА_1 , надбавки за особливості проходження служби (46,5%), та премії (129,1%) виходячи з розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої на 01 січня 2018 року у розмірі 1762, 00 грн.;
-зобов'язати Південно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 року відповідно до вимог ст. 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу; окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно із додатків 1, 14 до Постанови №704, із зазначенням надбавки за особливості проходження служби - 46,5% від посадового окладу, окладу за військове звання і надбавки за вислугу років; премії в розмірі - 129,1% від посадового окладу, обчислених з посадового окладу, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно із додатків 1, до Постанови №704, -для проведення з 01.02.2023 року перерахунку пенсії.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що вона є військовим пенсіонером, отримує пенсію, призначену на підставі Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Позивачеві видано довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, проте зазначені у ній складові грошового забезпечення були обраховані з урахуванням окладів, які визначені шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, а не на 01.01.2023.
На думку позивача такі дії відповідача є протиправними, у зв'язку з чим подано цей позов.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
17 червня 2025 року від Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти заявлених позовних вимог. Зокрема, відповідач вказав, що у нього відсутні підстави для обрахунку щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії із урахуванням посадових окладів, визначених із застосуванням прожиткового мінімуму станом на 01.01.2023. Відповідач наголосив на тому, що він виключно відображає у довідках доведені йому до відома Міністерством юстиції України показники. З цих підстав просить суд відмовити у задоволенні позову.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
ОСОБА_1 , громадянка України, перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
Південно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції виготовлено та надано до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідку від 29.04.2024 №3/1118 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
З довідки вбачається, що грошове забезпечення за посадою «Начальник Дніпропетровського територіального відділу внутрішнього аудиту державної пенітенціарної служби України» становить, грн:
- посадовий оклад - 9660,00 грн.;
- оклад за військовим званням - 2040,00 грн.;
- надбавка за вислугу років 35% - 4095,00 грн.;
- надбавка за особливості проходження служби 46,5% - 4821,12 грн.;
- премія 129,1% - 8184,94 грн.;
- всього - 28 801 06 грн.
Позивач зазначає, що при виготовленні довідки відповідачем розраховано складові довідки, зокрема, надбавку за особливості проходження служби та премію, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, а не на 01.01.2023.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними та такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку правильності прийнятого відповідачем рішення, суд виходить із такого.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створення мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Згідно ч.2 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-XII від 20 грудня 1991 року до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (ч.3 ст. 9 Закону №2011-ХІІ).
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема, Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09 квітня 1992 року.
Відповідно до ч.3 ст.43 Закону № 2262-XII пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частин першої, четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 затверджений Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Оскільки, зміни, внесені Постановою Кабінету Міністрів України №103, зокрема до додатку до п.5 Порядку №45, визнані судом протиправними та нечинними, з 05.03.2019 - дня набрання законної сили рішенням у справі №826/3858/18 діє редакція п.5 до Порядку №45, яка діяла до зазначених змін.
Відповідно до п.5 Порядку № 45 для перерахунку пенсій грошове забезпечення враховується у розмірі, встановленому за відповідною посадою (посадами), в межах визначеної законодавством максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з урахуванням таких його видів, зокрема:
посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років - у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України або керівником державного органу у межах його повноважень на момент виникнення права на перерахунок за відповідною посадою та військовим (спеціальним) званням;
надбавки за знання та використання в роботі іноземної мови, почесне звання «заслужений» чи «народний», службу в умовах режимних обмежень, спортивні звання, доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук та вчене звання у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України на момент виникнення права на перерахунок, якщо вони були фактично встановлені особі;
щомісячні надбавки, доплати та підвищення, конкретні розміри яких за відповідними посадами (категоріями) установлені Кабінетом Міністрів України - у зазначених розмірах на момент виникнення права на перерахунок;
інші щомісячні надбавки, доплати (крім доплати, розмір якої визначається як різниця між розміром грошового забезпечення до і після запровадження нових умов його виплати), підвищення та щомісячна премія - у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію.
Додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, скасовані чи такі, що не виплачуються на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами), крім зазначених у абзаці шостому цього пункту, для перерахунку пенсії не враховуються.
Згідно п.6 Порядку №45 відповідною вважається посада, яка за класифікаційними характеристиками, зокрема назвою, розміром посадового окладу, функціональністю та організаційним рівнем підрозділу у структурі органу (організації, установи, військової частини тощо) прирівнюється до посади, з якої особа була звільнена.
Розмір грошового забезпечення військовослужбовців, зокрема, визначається постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», п.3 якої установлено, що виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (далі - державні органи).
Пунктом 4 Постанови №704 у первісній редакції було установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
На момент набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України №704 пункт 4 цього нормативно-правового акту був викладений у редакції згідно пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103, а саме: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».
Пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України №103 втратив чинність у зв'язку із набранням законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18.
Тобто, з 29.01.2020, враховуючи дату ухвалення цього судового рішення, була відновлена дія пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №704 у первісній редакції, котра запроваджувала у якості однієї із величин алгоритму розрахунку показника окладу за посадою мінімальний розмір заробітної плати У той же час, 01.01.2017 набрав чинності Закон України від 06.12.2016 №1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
За змістом пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1774-VІІІ, мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується в розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня календарного року, починаючи з 01.01.2017.
Таким чином, за загальним правилом дії норм права у часі, у зв'язку з набранням чинності Законом України від 06.12.2016 №1774-VIII, яким установлено розрахункову величину для визначення посадових окладів, заробітної плати працівників та інших виплат і заборонено застосовувати мінімальну заробітну плату після набрання чинності цим Законом, щодо обчислення виплат у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають.
Під час розв'язання колізії між нормами п. 3 розділу II Закону України від 06.12.2016 №1774-VIII та п. 4 постанови Кабінету Міністрів України №704 у редакції до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України №103 (після скасування таких змін у судовому порядку) перевагу належить віддати положенням закону як акту права вищої юридичної сили.
Оскільки норма п. 3 розділу II Закону України від 06.12.2016 №1774-VIII не втратила чинності і за юридичною силою є вищою за приписи п. 4 постанови Кабінету Міністрів України №704, то відсутні правові підстави для обчислення розміру окладу за посадою позивача та окладу за військовим званням із використанням величини мінімальної заробітної плати, а не прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року.
Подібні правові висновки щодо розв'язання колізії норм права (п. 3 розділу II Закону України від 06.12.2016 №1774-VIII та п. 4 постанови Кабінету Міністрів України №704), зроблені Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 11.12.2019 (справа №240/4946/18).
Таким чином, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №704, в редакції і після скасування п. 6 постанови Кабінету Міністрів України №103, розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців та прирівняних до них осіб, є стала величина розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується.
Відповідно до п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України №704 у редакції, що була чинною до 24.02.2018, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
У свою чергу додатки 1, 12, 13, 14 до п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України №704 також містять примітки, у яких в якості розрахункової величини зазначений розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року).
З 24.02.2018 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», якою п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України № 704 викладено в новій редакції, яка передбачає, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Отже, з 24.02.2018 змінено розрахункову величину, з якої обчислюються розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями, а саме - замість «розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року)» передбачено використання «розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року».
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18 визнано протиправним та не чинним п. 6 Постанови № 103, яким п. 4 Постанови № 704 викладений у новій редакції.
Відтак, у зв'язку з ухваленням судового рішення від 29.01.2020 відновлено дію п.4 Постанови Кабінету Міністрів України №704 у редакції, яка передбачає використання розрахункової величини, яка дорівнює розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року).
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що з 29.01.2020 була відновлена дія такої величини обчислення розміру окладу за посадою та окладу за військовим званням, як прожитковий мінімумом для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року на відміну від попереднього правила обчислення розміру окладу за посадою та окладу за військовим званням як прожитковий мінімумом для працездатних осіб, встановлений законом на відповідний календарний рік.
З огляду на наведене, що у період з 01.01.2023 грошове забезпечення позивача має обчислюватися із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023 за Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік».
Разом з тим, Постановою №704 установлено надбавку за особливості проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) та особам рядового і начальницького складу в розмірі до 100% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, порядок та умови виплати якої визначається керівниками державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов'язків за посадою (абзаци 4, 5 підпункту 1 пункту 5 Постанови №704).
При цьому, підпунктом 2 пункту 5 Постанови №704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків (для військовослужбовців розвідувальних органів не менш як 30 відсотків) посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
Судом встановлено, що, формуючи нові довідки про розмір грошового забезпечення позивача, відповідач оминув норми прямої дії, а саме Постанови КМУ №704, якими урегульовано порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, за змістом яких позивач має право на нарахування надбавки за особливості проходження служби у розмірі 46,5% та премії 129,1% з урахуванням окладів визначених шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2023 року.
Отже, спірним питанням у розглядуваній справі є саме зміст довідки від 29.04.2024 №3/118 щодо розміру додаткових видів грошового забезпечення.
На думку суду, відповідач протиправно розраховував в довідці про грошове забезпечення надбавку за особливості проходження служби та премію з урахуванням посадового окладу, визначеного шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого з 01 січня 2018 року в розмірі 1762 гривень.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 прожитковий мінімум на одну працездатну особу складає - 2684,00 грн.
В довідці про розмір грошового забезпечення відповідач правильно визначив посадовий оклад, оклад за військовим званням, які пораховані шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2023 року.
З урахуванням розміру прожиткового мінімуму станом на 01.01.2023, надбавка за особливості проходження служби повинна була складати за 2023 рік (46,5%) 7344,68 грн. = (9660,00 грн. + 2040,00 грн. + 4095,00 грн.) х 46,5%.
Премія повинна була складати за 2023 рік (129,1%) 12471,06 грн.= (9660,00 грн.х129,1%).
Суд констатує, що у відповідача не було правових підстав під час складання довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 за посадою, яку він обіймав перед звільненням, встановлювати розмір надбавки за особливості проходження служби та премії виходячи із прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018.
Вказані види грошового забезпечення повинні були бути обраховані з урахуванням окладів, визначених із прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, а не станом на 01.01.2018.
Відтак, зобов'язання Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 відповідно до вимог ст. 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу; окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно із додатків 1, 14 до Постанови №704, із зазначенням надбавки за особливості проходження служби - 46,5% від посадового окладу, окладу за військове звання і надбавки за вислугу років; премії в розмірі - 129,1% від посадового окладу, обчислених з посадового окладу, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно із додатків 1, до Постанови №704, -для проведення з 01.02.2023 перерахунку пенсії, є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову ОСОБА_1 до Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1211, 20 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції (ідентифікаційний код: 40867332, місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Короленка, буд. 4) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати протиправними дії Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, щодо обрахунку в довідці від 29.04.2024 №3/1118 станом на 01.01.2023 надбавки за особливості проходження служби (46,5%), та премії (129,1%) виходячи з розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої на 01 січня 2018 року у розмірі 1762, 00 грн.
Зобов'язати Південно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 відповідно до вимог ст. 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу; окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно із додатків 1, 14 до Постанови №704, із зазначенням надбавки за особливості проходження служби - 46,5% від посадового окладу, окладу за військове звання і надбавки за вислугу років; премії в розмірі - 129,1% від посадового окладу, обчислених з посадового окладу, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно із додатків 1, до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції (ідентифікаційний код: 40867332, місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Короленка, буд. 4) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя А.О. Сластьон