15 серпня 2025 рокуСправа №160/13162/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бондар М.В. розглянувши у письмовому (спрощеному) провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «АВТОЕКСПРЕС-ДНІПРО» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення та повернення суми сплаченого штрафу,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства «АВТОЕКСПРЕС-ДНІПРО» (далі - ПП «АВТОЕКСПРЕС-ДНІПРО», позивач) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДПС у Дніпропетровській області, відповідач), в якій позивач просить суд:
- скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.11.2023 №321280406 форми «Н» на загальну суму 54 628,37 грн;
- повернути на користь Приватного підприємства «АВТОЕКСПРЕС-ДНІПРО» (код ЄДРПОУ 32286941) суму сплаченого штрафу у розмірі 54 628,37 грн., що був стягнений за платіжною інструкцією №5086 від 16.04.2024.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що на підставі підпункту 20.1.4. пункту 20.1. статті 20 розділу І, пункту 75.1. статті 75 розділу ІІ ПК України, ГУ ДПС у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку ПП «АВТОЕКСПРЕС-ДНІПРО», за результатами якої складено акт №37585/04-36-04-06/32286941 від 18.10.2023 «Про результати камеральної перевірки щодо дотримання порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких накладних з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних ПП «АВТОЕКСПРЕС-ДНІПРО». Ознайомившись з висновками акту перевірки та обґрунтуванням таких висновків, зазначеними в тексті акту перевірки, ПП «АВТОЕКСПРЕС-ДНІПРО» не погодилося з висновками, зробленими в акті перевірки та надало заперечення. 08.11.2023 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №321280406 форми «Н» на загальну суму 54 628,37 грн. 16.04.2024 з позивача стягнуто суму штрафу, визначеного оспорюваним податковим повідомленням-рішенням. Натомість, ПП «АВТОЕКСПРЕС-ДНІПРО» не погоджується з винесеним податковим повідомленням-рішенням, вважає його винесеним на підставі акту перевірки, який є необґрунтованим, відтак податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню. За результатами перевірки податковим органом встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), а саме, абзацу 1 пункту 120.1-1 статті120-1 Податкового кодексу України (далі - ПК України), пункту 90 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України. Також, в тексті акту перевірки та у розрахунку до спірного податкового повідомлення-рішення визначено перелік податкових накладних за період з червня 2022 по листопад 2022 та дві податкові накладні в 2023 році, термін реєстрації яких було порушено. Втім, позивач звертає увагу, що 20.01.2022 ПП «АВТОЕКСПРЕС-ДНІПРО» присвоєно відповідність критеріям ризиковості платника податків пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, за результаті чого припинено реєстрацію податкових накладних та винесено рішення №2228. Надалі ПП «АВТОЕКСПРЕС-ДНІПРО» отримало рішення від 08.06.2022 №17595 про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Не погодившись з означеним рішенням, ПП «АВТОЕКСПРЕС-ДНІПРО» звернулося з адміністративним позовом до суду. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.12.2022 у справі №160/17123/22 адміністративний позов ПП «АВТОЕКСПРЕС-ДНІПРО» задоволено та рішення №17595 від 20.01.2022 скасовано. Вказане рішення суду набрало законної сили 21.02.2023. Станом на час розгляду питання щодо вилучення ПП «АВТОЕКСПРЕС-ДНІПРО» з переліку ризикових, податкові накладні підприємства або не реєструвалися або реєструвалися у строки, відмінні від встановлених. Також позивач звертає увагу, що від ПАТ «АТП 11263» позивачем отримано розрахунок коригування №3 від 04.07.2023 до податкової накладної №9 від 04.07.2023; дата одержання позивачем розрахунку коригування є 15.08.2023, того ж дня, отриманий розрахунок коригування відправлений на реєстрацію, про що свідчить квитанція №1 від 15.08.2023. Щодо податкової накладної від 07.09.2023 №21, позивач зазначає, що 07.09.2023 бухгалтером підприємства помилково двічі виписано податкову накладну за податковим зобов'язанням: перший раз за першою подією - оплатою по банку на суму 410 068,60 грн (податкова накладна №10 від 07.09.2023); другий раз - з надання послуг з ремонту транспортного засобу (податкова накладна №21 від 07.09.2023 на суму 265 408,60 грн). При перевірці розрахунків та самостійно виявленій помилці позивачем виписано розрахунок коригування №1 від 01.10.2023 на зменшення податкового зобов'язання на суму 265 408,60 грн, в т.ч. ПДВ 44 234,77 грн, оскільки в сплаченій сумі 410 068,60 грн вже враховано суму 265 408,60 грн. Також, на думку позивача, відповідачем невірно обраховано розмір штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних. Вважаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.05.2024, справу №160/13162/24 розподілено судді Юхно І.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
19.06.2024 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник ГУ ДПС у Дніпропетровській області проти задоволення позову заперечує, зазначаючи, що ГУ ДПС у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку з питання своєчасності реєстрації позивачем податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН відповідно до вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України. За результатами перевірки відповідно до вимог пункту 86.2 статті 86 ПК України складено акт камеральної перевірки від 18.10.2023 №37585/04-36-04-06/32286941 щодо порушення термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних. Перевіркою даних ЄРПН встановлено порушення позивачем строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, визначених пунктом 201.10 статті 201 ПК України. Відповідно інформації наведеній у матеріалах перевірки встановлено порушення граничних термінів реєстрації в ЄРПН 38-ми податкових накладних/розрахунків коригування. За результатами розгляду акта перевірки ГУ ДПС у Дніпропетровській області відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.11.2023 №321280406 про застосування штрафних санкцій у загальній сумі 54628,37 грн (відповідно до терміну затримки реєстрації - 2, 10 та 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в податкових накладних) за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН. Відповідальність платника за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування передбачена пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України. Підпунктом 1 статті 1 Закону України «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» від 12.01.2023 №2876-IX (далі - Закон №2876-ІХ) доповнено підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України пунктами 89 та 90, якими передбачені інші строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких податкових накладних в ЄРПН та зменшуючі розміри штрафних санкцій за порушення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування. Відповідач звертає увагу, що визначені пунктами 89, 90 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України строки реєстрації в ЄРПН, штрафи за їх порушення, застосовуються до податкових накладних, граничний термін реєстрації в ЄРПН яких припадає на період з дати набрання чинності Законом №2876-ІХ (тобто з датою складання, починаючи з 16.01.2023), та діють тимчасово протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано. Розміри штрафів, що визначені пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, застосовуються за порушення платниками ПДВ граничного строку, передбаченого пунктом 89 цього підрозділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН, із датою складання, починаючи з 16.01.2023. У свою чергу, порушення платником податку граничних строків реєстрації податкових накладних у ЄРПН, які припадають на період до дати набрання чинності Законом №2876-ІХ (тобто застосовується до ПН/РК з датою складання не пізніше 15.01.2023 включно), тягне за собою накладання на такого платника податку штрафу у розмірах, встановлених пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України. При цьому, реєстрація спірних податкових накладних, що відображені в акті перевірки, не проводилася із дотриманням строків, визначених пунктом 89 підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, оскільки граничний термін реєстрації таких не припадав на період з дати набрання чинності Законом №2876-ІХ.
Відповідно до розпорядження Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.09.2024 №524д «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи» у зв'язку зі звільненням ОСОБА_1 з посади судді за її заявою про відставку, призначено повторний автоматизований розподіл справи №160/13162/24 за допомогою автоматизованої системи документообігу.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.09.2024, справу №160/13162/24 розподілено судді Бондар М.В.
Ухвалою від 17.09.2024 прийнято до провадження справу №160/13162/24 та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за правилами статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою суду від 11.11.2024 зупинено провадження у справі №160/13162/24 до набрання законної сили судовим рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у адміністративній справі №200/4768/23.
22.01.2025 до суду від представника відповідача надійшли додаткові пояснення, в яких представник ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що позовна вимога у вигляді зобов'язання контролюючого органу вчинити певні дії за рішенням суду, є передчасною та повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку.
Ухвалою суду від 15.08.2025 провадження у справі поновлено.
Дослідивши матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
ПП «АВТОЕКСПРЕС-ДНІПРО» зареєстровано як юридична особа, за кодом ЄДРПОУ 32286941, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; перебуває на обліку в ГУ ДПС у Дніпропетровській області; зареєстровано платником ПДВ.
ГУ ДПС у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку дотримання ПП «АВТОЕКСПРЕС-ДНІПРО» порядку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних в ЄРПН.
За результатами проведеної камеральної перевірки відповідачем складено акт від 18.10.2023 №37585/04-36-04-11-06/32286941 «Про результати камеральної перевірки щодо дотримання порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ «АВТОЕКСПРЕС-ДНІПРО» яким встановлено порушення граничних строків реєстрації в ЄРПН 38 податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених статтею 201 ПК України, пунктом 90 підрозділу і розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України.
Не погодившись зі змістом акту перевірки, позивачем направлено заперечення до контролюючого органу.
08.11.2023 ГУ ДПС України у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення форми «Н» №321280406, яким застосовано до ПП «АВТОЕКСПРЕС-ДНІПРО» штраф у розмірі 54 628,37 грн за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань до податкових накладних.
З розрахунку штрафу, який є додатком до податкового повідомлення-рішення від 08.11.2023 №321280406 вбачається, що податковим органом застосовано штраф у розмірі 52 020,99 грн за несвоєчасну реєстрацію 38 податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних.
Вважаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню в зазначеному розмірі, позивач звернувся з цим адміністративним позовом до суду.
ПК України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їхні права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їхніх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Пунктом 201.1 статті 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (абзац перший пункту 201.10 статті 201 ПК України).
Пункт 201.10 статті 201 ПК України також установлює граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, серед іншого:
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
- для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
Указаним пунктом також визначено, що у разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом
Зважаючи на викладене, положення ПК України закріплюють обов'язок платників податку на додану вартість забезпечувати своєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зі свого боку, пункт 120-1.1 статті 120-1 ПК України установлює, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім окремо визначених видів податкових накладних) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
- 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
- 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
- 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
- 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
- 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
18.03.2020 набрав чинності Закон України від 17.03.2020 №533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі - Закон № 533-IX).
У зв'язку з набранням чинності Закону №533-ІХ (з урахуванням змін, внесених Законом України від 30.03.2020 № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» та Законом України від 13.05.2020 №591-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)») підрозділ 10 розділу XX ПК України був доповнений пунктом 52-1 такого змісту:
«За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: - обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; - цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; - обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; - здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; - здійснення суб'єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб'єктів платниками акцизного податку; - порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.
Протягом періоду з 01.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню».
Верховний Суд за результатами аналізу наведених норм у постанові від 10.12.2021 у справі № 420/10367/20 сформував такий правовий висновок:
«Перелік порушень податкового законодавства, за які контролюючим органом нараховуються штрафні санкції в період дії карантину на території України є вичерпним та не включає застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних у період з 01.03.2020 і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.
Отже, штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в ЄРПН у період з 01.03.2020 і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, не застосовуються».
Кабінет Міністрів України установив карантин на підставі постанови від 11.03.2020 №211 з 12.03.2020.
Постановою від 27.06.2023 № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» Кабінет Міністрів України скасував 30.06.2023 з 24 години 00 хвилин на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Отже, законодавець шляхом внесення змін до ПК України запровадив мораторій на застосування штрафних санкцій, зокрема за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних у відповідний період.
Проте, до завершення карантину Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні був введений воєнний стан, який на підставі наступних указів Президента України продовжувався та триває досі.
З метою реалізації необхідних заходів щодо підтримки військових і правоохоронних підрозділів у відбитті збройного нападу та забезпечення прав і обов'язків платників податків Верховна Рада України прийняла Закон України від 03.03.2022 №2118-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану», який набрав чинності 07.03.2022 (далі - Закон № 2118-IX).
Цим Законом підрозділ 10 розділу XX ПК України був доповнений пунктом 69, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.
Підпунктами 69.1, 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України було визначено, що в разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, встановленої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, - то в такому випадку платники податків звільняються від визначеної цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Для платників та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
У подальшому, Законом України від 24.03.2022 №2142-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» було внесено зміни до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, а саме: слова «трьох місяців» замінено словами «шести місяців».
Наведене вище вказує на те, що з 07.03.2022 фактично діяли дві норми, які визначали критерії звільнення від відповідальності за порушення, вчинені на час воєнного стану.
Правове регулювання спірних правовідносин у зв'язку із продовженням воєнного стану змінилося з 27.05.2022.
Так, 27.05.2022 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12 травня 2022 №2260-IX (далі - Закон № 2260-IX).
У цьому Законі підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України викладено у такій редакції:
«У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24.02.2022 до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15.07.2022, подання податкової звітності до 20.07.2022 та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31.07.2022.
Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику».
Таким чином, початково встановлені особливості справляння податків та зборів забезпечували звільнення від відповідальності всіх без винятку платників податків (за умови належного виконання обов'язків у подальшому). Проте, з набранням чинності Законом №2260-IX передбачене підпунктом 69.1 звільнення від відповідальності було поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків відповідного обов'язку, зокрема, щодо реєстрації у відповідному реєстрі податкових накладних.
Окрім цього, Закон № 2260-IX доповнив підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України положеннями, відповідно до яких у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності.
Суд звертає увагу на зміст пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, за яким платник податків звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання податкового обов'язку у випадку неможливості його виконання. Вказана норма передбачає конкретну підставу для невиконання податкових правил - об'єктивна нездатність їх дотримання.
Порушення, що є предметом розгляду у справі, мають характер триваючих та повторюваних, про що свідчать дати реєстрації податкових накладних та їх кількість. Отже, склалася ситуація, що платник податків здійснював господарську діяльність, мав змогу укладати та виконувати договори, проте, з певних суб'єктивних причин, не виконав належним чином свій податковий обов'язок. Вказані тези перебувають у логічному конфлікті між собою. Ураховуючи проміжок часу, протягом якого платником податків були системно допущені вказані правопорушення, можливість виконання податкових зобов'язань з боку платника податків є очевидною.
Щодо темпоральних меж застосування зменшених штрафних санкцій, встановлених пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України, суд звертає увагу на таке.
До набрання чинності Законом № 2876-ІX процедурні вимоги щодо строків реєстрації податкових накладних визначалися приписами пункту 201.10 статті 201 ПК України.
Для податкових накладних (розрахунків коригування), складених із 1 по 15 календарний день місяця, граничним строком реєстрації є останній день цього ж місяця, а для накладних, складених із 16 по останній день місяця, - 15 число наступного місяця. Для зведених податкових накладних і розрахунків коригування граничний строк реєстрації становить 20 календарних днів, відлік яких ведуть від останнього календарного дня місяця складання. Якщо розрахунок коригування складено постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка передбачає зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг, то його потрібно зареєструвати протягом 15 календарних днів із дати отримання такого розрахунку покупцем.
При недотриманні таких строків пункт 120-1.1 статті 120-1 ПК України встановлює поступове зростання штрафної ставки - від 10 відсотків (за прострочення до 15 днів) до 50 відсотків (за прострочення понад 365 днів) суми податку на додану вартість, зазначеної в протермінованих податкових накладних або розрахунках коригування.
Таким чином, положення пункт 201.10 статті 201 ПК України та пункт 120-1.1 статті 120-1 ПК України перебувають у нерозривній єдності. Такого роду підхід обумовлюється формально-юридичною логікою: приписи пункту 201.10 статті 201 ПК України та пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України мають взаємно відсильні норми одна на одну.
Іншими словами, якщо платник податків перевищує строк реєстрації, установлений пунктом 201.10 статті 201 ПК України, настає передбачена пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України відповідальність у вигляді штрафу залежно від тривалості прострочення.
Закон №2876-IX тимчасово, на період воєнного стану, передбачив інший порядок регулювання строків реєстрації податкових накладних та окрему, зменшену, відповідальність за їх несвоєчасну реєстрацію, доповнивши підрозділ 2 розділу XX ПК України пунктами 89 та 90.
Відповідно до пункту 89 підрозділу 2 розділу XX ПК України тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
Відповідальність за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних за процедурними строками, передбаченими пунктом 89 підрозділу 2 розділу XX ПК України, визначається приписами пункту 90 цього підрозділу.
Зазначеною нормою передбачено, що тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого пунктом 89 цього підрозділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі:
2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів".
Аналізуючи зазначені положення, суд доходить висновку, що механіка правового регулювання, яка передбачена у пунктах 89, 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України перебуває у нерозривній єдності. Зокрема, такий висновок підтверджується взаємними відсильними нормами. Понад те, пункт 90 передбачає окремий склад податкового правопорушення, оскільки фінансова відповідальність визначається за порушення процедурних правил сформованих у пункті 89, які не є тотожними за своїм темпоральним змістом приписам пунктом 201.10 статті 201 ПК України.
Щодо темпорального аспекту дії норм пункту 201.10 статті 201 ПК України та пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України, а також положень пунктів 89, 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України, суд зазначає таке.
Закон №2876-ІX не визначає прямо, що його приписи поширюють свою дію на відносини, які виникли до набрання ним чинності. Немає застережень у Законі № 2876-ІX, що його положення скасовують чи призупиняють дію положень пункту 201.10 статті 201 ПК України та пункту 120-1.1 статті 120-1 цього Кодексу на період всього воєнного часу.
Отже, юридичну дію порівнюваних положень ПК України за темпоральним критерієм можна поділити на такі періоди:
Перший період - до воєнного стану, а також період воєнного стану до 08.02.2023 (до набрання чинності Закону № 2876-ІX).
Другий період - з 08.02.20023 (після набрання чинності Законом № 2876-ІX) та до закінчення шести місяців після припинення/скасування воєнного стану;
Третій період - після шести місяців після припинення/скасування воєнного стану.
Із зазначених положень податкового законодавства слідує, що у наступних періодах застосуванню підлягають наступні приписи податкового законодавства, в частині процедурного регулювання реєстрації податкових накладних та відповідальності за порушення граничних строків реєстрації таких податкових накладних:
У першому періоді - пункт 201.10 статті 201 ПК України та пункт 120-1.1 статті 120-1 цього Кодексу.
У другому періоді - пункти 89, 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України.
У третьому періоді - пункт 201.10 статті 201 ПК України та пункт 120-1.1 статті 120-1 цього Кодексу.
Щодо питання чи можуть мати приписи пунктів 89, 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України зворотну дію у часі, суд вказує, що згідно з положеннями частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи".
Тобто, норми Конституції України встановлюють, що нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі. При цьому встановлюється два загальні виключення (випадки коли нормативні приписи мають зворотну дію у часі):
- коли нові правила пом'якшують відповідальність особи;
- коли нові правила скасовують відповідальність особи.
Водночас у цьому конкретному випадку мова йде про співставлення приписів: пункту 201.10 статті 201 ПК України і пункту 120-1.1 статті 120-1 цього Кодексу та пунктів 89, 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України.
Про зворотну дію в часі приписів пункту 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України можна було б говорити тільки в наступних випадках:
- якщо б це нормативне положення (пункт 90) мало відношення до пункту 201.10 статті 201 ПК України (тобто, якщо б новий припис податкового законодавства санкційного характеру прямо визначав, що він пом'якшує відповідальність за недотримання строків, які закріплені у пункті 201.10 статті 201 ПК України);
- якщо б нові положення податкового законодавства вносили зміни до пункту 120-1.1 статті 120-1 цього Кодексу, при цьому не змінюючи процедурні положення виконання податкового обов'язку з реєстрації податкових накладних (в частині граничних строків);
- якщо б нові положення податкового законодавства прямо передбачали, що їх дія поширюється на відносини, що виникли до моменту набрання ними чинності.
У випадку, що розглядається, вищезазначені умови відсутні.
Правовий механізм аналізованих норм права вказує на те, що пункт 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України визначає відповідальність за недотримання процедурних положень пункту 89 цього підрозділу, тоді як пункт 120-1.1 статті 120-1 цього Кодексу визначає відповідальність за порушення процедурних вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України. Санкційні норми, що діяли "до" та "після" набрання чинності Законом №2876-ІX передбачають відповідальність за нетотожні склади податкових правопорушень.
Отже, положення пунктів 89, 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України формують комплексний правовий механізм, який не поширює свою дію на відносини, що мали місце до набрання ними чинності. Зворотна дія у часі положень пункту 89 розділу не є можливою.
Іншими словами, пункт 89 підрозділу 2 розділу XX ПК України установлює нові (подовжені) строки реєстрації податкових накладних під час воєнного стану та 6 місяців після. Пункт 90 цього підрозділу визначає відповідальність (штрафи) саме за порушення цих нових строків реєстрації (тобто за склад податкового правопорушення, відмінний від «довоєнних» строків пункту 201.10 статті 201 ПК України). З огляду на це можна дійти висновки, що ці норми - пунктів 89 і 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України не замінюють «автоматично» старі положення (пункту 201.10 статті 201 і пункту 120-1.1 статті 120-1 цього Кодексу), а створюють окремий правовий механізм саме для «воєнного» періоду, не маючи зворотної сили щодо подій, які відбулися до набрання чинності Законом № 2876-ІХ.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 26.02.2025 у справі №200/4768/23.
Визначальним критерієм, який має братися до уваги при вирішенні питання про відповідальність за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних після скасування з 27.05.2022 дії мораторіїв, є можливість виконання платником своїх зобов'язань.
При цьому всі платники повинні мати однакові умови, за яких вони можуть уникнути відповідальності шляхом реєстрації податкових накладних у відповідний перехідний період - до 15.07.2022.
Отже, податкові накладні, складені в період дії «ковідного» мораторію до початку дії воєнного стану мають бути зареєстровані до 15.07.2022.
З матеріалів справи вбачається, що податкові накладні:
- від 28.06.2022 №8, від 06.06.2022 №1, від 15.06.2022 №3, від 30.06.2022 №7 зареєстровані в ЄРПН 18.07.2022;
- від 30.09.2022 №14, №16, №19, №8, №12, №10, від 15.09.2022 №1 зареєстровані в ЄРПН 19.10.2022;
- від 30.09.2022 №6, №2, №18, №3, №4, №9, №11, №13, №5, №7, №17, №15, від 31.07.2022 №25, від 31.08.2022 №32 зареєстровані в ЄРПН 18.10.2022;
- від 31.10.2022 №26, №32, №29, №27, №25, №33, №31, №28, №30 зареєстровані в ЄРПН 16.11.2022;
- від 31.07.2022 №24 зареєстрована в ЄРПН 13.09.2022;
- від 01.07.2022 №23 зареєстрована в ЄРПН 22.08.2022;
- від 04.07.2023 №3 зареєстрована в ЄРПН 15.08.2023;
- від 07.09.2023 №21 зареєстрована в ЄРПН 07.09.2023.
Отже податкові накладні від 28.06.2022 №8, від 06.06.2022 №1, від 15.06.2022 №3, від 30.06.2022 №7; від 30.09.2022 №14, №16, №19, №8, №12, №10, від 15.09.2022 №1; від 30.09.2022 №6, №2, №18, №3, №4, №9, №11, №13, №5, №7, №17, №15, від 31.07.2022 №25, від 31.08.2022 №32; від 31.10.2022 №26, №32, №29, №27, №25, №33, №31, №28, №30; від 31.07.2022 №24; від 01.07.2022 №23 складені в період з 06.06.2022 по 31.10.2022, а зареєстровані в ЄРПН після 15.07.2022, що свідчить про порушення граничного терміну реєстрації зазначених податкових накладних.
Щодо податкової накладної від 07.09.2023 №21, суд зазначає таке.
Позивач у позовній заяві звертає увагу, що 07.09.2023 бухгалтером підприємства помилково двічі виписано податкову накладну за податковим зобов'язанням: перший раз за першою подією - оплатою по банку на суму 410 068,60 грн (податкова накладна №10 від 07.09.2023); другий раз - з надання послуг з ремонту транспортного засобу (податкова накладна №21 від 07.09.2023 на суму 265 408,60 грн). При перевірці розрахунків та самостійно виявленій помилці позивачем виписано розрахунок коригування №1 від 01.10.2023 на зменшення податкового зобов'язання на суму 265 408,60 грн, в т.ч. ПДВ 44 234,77 грн, оскільки в сплаченій сумі 410 068,60 грн вже враховано суму 265 408,60 грн.
З цього приводу, суд зазначає, що в межах справи №160/13162/24 судом не досліджується питання правомірності/неправомірності складання податкової накладної від 07.09.2023 №21.
Суд звертає увагу, що позивачем направлено на реєстрацію до ЄРПН саме податкову накладну від 07.09.2023 №21.
Враховуючи те, що податкову накладну від 07.09.2023 №21 направлено до ЄРПН позивачем поза встановлений чинним законодавством термін, відповідачем правомірно нараховано штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію вказаної податкової накладної у ЄРПН.
Податкова накладна від 07.09.2023 №21, яка виписана після набрання чинності Законом №2876-IX, зареєстрована в ЄРПН 13.10.2023, отже контролюючим органом застосовано штрафну санкцію у розмірі 2%, який визначено пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, про що свідчить долучений до матеріалів справи розрахунок штрафу за порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН.
Отже, контролюючим органом правомірно застосовано зменшений розмір штрафних санкцій щодо податкової накладної, складеної та зареєстрованої несвоєчасно після набрання чинності Законом №2876-IX (08.02.2023).
Щодо розрахунку коригування від 04.07.2023 №3, суд зазначає таке.
З розрахунку штрафу, який є додатком до спірного податкового повідомлення-рішення вбачається, що податковим органом, зокрема, застосовано штраф у розмірі 9,52 грн за несвоєчасну реєстрацію розрахунку коригування до податкової накладної в ЄРПН від 04.07.2023 №3.
З цього приводу, суд зазначає, що абзацом першим пункту 192.1 статті 192 ПК України передбачено якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Абзац третій пункту 192.1 статті 192 ПК України визначає, що розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:
- постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;
- отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.
Згідно з абзацом 1 пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до ЄРПН є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, що надсилається протягом операційного дня (абзаци 4, 5 пункту 201.10 статті 201 ПК України).
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції (абзац 9 пункту 201.10 статті 201 ПК України).
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем) (абзац 14 пункту 201.10 статті 201 ПК України).
На переконання контролюючого органу в цій справі позивачем проведено реєстрацію, зокрема, трьох розрахунків коригування, поза межами строків встановлених пунктом 201.10 статті 201 ПК України та пункту 89 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України.
В обґрунтування позовних вимог позивачем вказано, що ним не порушено терміни реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної в ЄРПН від 04.07.2023 №3, оскільки відповідачем не враховано дату отримання позивачем розрахунку коригування та невірно визначено граничну дату реєстрації розрахунку коригування.
До матеріалів справи долучено «протокол руху документа/звіту та пов'язаних з ним повідомлень/квитанцій», який є додатком до розрахунку коригування.
Зі змісту розділу «Документообіг з контрагентом» протоколу руху документа/звіту та пов'язаних з ним повідомлень/квитанцій за розрахунком коригування від 04.07.2023 №3 вбачається, що дата та час отримання ПП «АВТОЕКСПРЕС-ДНІПРО» від ПАТ «АТП 11263» розрахунку коригування, а також дата та час реєстрації ПП «АВТОЕКСПРЕС-ДНІПРО» розрахунку коригування в ЄРПН.
Так, відповідно до даних протоколу руху документа/звіту та пов'язаних з ним повідомлень/квитанцій, ПП «АВТОЕКСПРЕС-ДНІПРО» зареєстровано розрахунок коригування наступного дня після його отримання, тобто, в межах строків, встановлених податковим законодавством.
За наведеного вище правового регулювання суд зазначає, що строки реєстрації розрахунку коригування, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику обраховуються інакше, а ніж інші, строк для такої реєстрації обраховується від дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем), а не від складання такого розрахунку.
Таким чином, обов'язковою умовою встановлення факту порушення граничного строку реєстрації розрахунку коригування у випадку порушення граничного строку за загальним правилом 15 календарних днів, а у редакції Закону №2876-ІХ - 18 календарних днів, з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем) є саме встановлення дати отримання розрахунків коригування до податкових накладних отримувачем (покупцем).
Проте відповідач під час камеральної перевірки не зазначив інформацію щодо дати отримання розрахунку коригування позивачем від його постачальника для подальшої реєстрації, що призвело до неправомірності висновків пропорушення граничного терміну реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Таким чином, судом підтверджено відсутність порушення з боку позивача граничного терміну реєстрації розрахунку коригування від 04.07.2023 №3, оскільки термін його реєстрації з дня отримання не перевищує 18 календарних днів.
Як уже зазначено судом вище, норми ПК України чітко встановлюють, що строк у який повинен здійснити дії платник податків обчислюється з моменту отримання розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
Отже, позивач не порушив пункт 89 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України, тому відсутні підстави для притягнення його до відповідальності.
Таким чином, податкове повідомлення-рішення форми «Н» №321280406 від 08.11.2023, винесене ГУ ДПС у Дніпропетровській області, в частині нарахування штрафних санкцій у сумі 9,52 грн за розрахунком коригування від 04.07.2023 №3, є протиправним та підлягає скасуванню.
Разом з тим, позивач вказує, що реєстрація податкових накладних поза граничним строком відбулась у зв'язку з тим, що ПП «АВТОЕКСПРЕС-ДНІПРО» було визнане таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку (рішення від 08.06.2022 №17595), що стало підставою звернення до суду з позовом у справі №160/17123/22.
З цього приводу суд зазначає таке.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.12.2022 у справі №160/17123/22 позов ПП «АВТОЕКСПРЕС-ДНІПРО» задоволено:
- визнано протиправним та скасовано рішення комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №17595 від 08.06.2022 про відповідність ПП «АВТОЕКСПРЕС-ДНІПРО» критеріям ризиковості платника податку;
- зобов'язано ГУ ДПС у Дніпропетровській області у встановленому законом порядку виключити ПП «АВТОЕКСПРЕС-ДНІПРО» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
Ухвалами Третього апеляційного адміністративного суду від 21.02.2023, від 16.10.2023 у справі №160/17123/22 апеляційну скаргу ГУ ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.12.2022 у справі №160/17123/22 повернуто заявнику.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 13.12.2023 у справі №160/17123/22 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.12.2022 у справі №160/17123/22.
Ухвалою Верховного Суду від 18.01.2024 у справі №160/17123/22 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 13.12.2023 у справі №160/17123/22.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.12.2022 у справі №160/17123/22 набрало законної сили 21.02.2023.
Верховний Суд у постанові від 16.03.2023 у справі № 600/747/22-а зазначав, що умисел у діях платника податків відсутній, якщо результат його поведінки не залежить від змісту і порядку дій. Тобто у разі, коли платник, діючи своєчасно, добросовісно й з належною обачністю не зміг би уникнути негативних наслідків податкового характеру.
Несвоєчасна реєстрація податкових накладних при обізнаності про їх обов'язкову реєстрацію у визначені законом строки визначається як протиправна дія платника податків. Невиконання або неналежне виконання встановлених законодавством правил є наслідком дій (бездіяльності) особи, які кваліфікуються як умисні, оскільки як невиконання, так і неналежне виконання є порушенням обов'язків закріплених для платника податків.
На переконання суду, визнання позивача таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку згідно з рішенням №17595 від 08.06.2022, і подальше вжиття ПП «АВТОЕКСПРЕС-ДНІПРО» дій з метою виключення його з переліку ризикових, не може бути підставою для звільнення платника податків від відповідальності, а має оцінюватися у сукупності з іншими обставинами, які підтверджують або спростовують позицію контролюючого органу про фактичну можливість позивача виконати свій податковий обов'язок вчасно.
Суд звертає увагу, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.12.2022 у справі №160/17123/22, яким визнано протиправним та скасовано рішення комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №17595 від 08.06.2022 про відповідність ПП «АВТОЕКСПРЕС-ДНІПРО» критеріям ризиковості платника податку, а також зобов'язано ГУ ДПС у Дніпропетровській області у встановленому законом порядку виключити ПП «АВТОЕКСПРЕС-ДНІПРО» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, набрало законної сили 21.02.2023.
Втім, 36 з 38 податкових накладних направлені позивачем на реєстрацію до ЄРПН в період з 06.06.2022 по 31.10.2022, тобто, за два дні до віднесення позивача до ризикових платників податків та в період дії рішення №17595 від 08.06.2022 про відповідність ПП «АВТОЕКСПРЕС-ДНІПРО» критеріям ризиковості платника податку.
Суд звертає увагу, що пасивна поведінка позивача не свідчить про те, що він зі свого боку вчинив всі необхідні, можливі та залежні від нього дії для недопущення порушення строків реєстрації податкових накладних, що за встановленої у цій справі сукупності обставин є підставою для застосування штрафних санкцій на підставі пункту 120-1 статті 120-1 ПК України.
Отже твердження позивача про те, що несвоєчасна реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування відбулася не з його вини, суд вважає помилковими та такими, що не є підставою для звільнення останнього від відповідальності за порушення вимог податкового законодавства.
Застосовуючи сформовані у цій справі висновки та враховуючи фактичні обставини, суд дійшов висновку, що ГУ ДПС у Дніпропетровській області належним чином визначило розміри штрафних санкцій, коректно диференціювавши податкові накладні залежно від того, коли саме порушення граничних строків реєстрації відбулося - до набрання чинності Законом №2876-ІХ.
Разом з цим, як було зазначено вище, враховуючи те, що судом підтверджено відсутність порушення з боку позивача граничного терміну реєстрації розрахунку коригування від 04.07.2023 №3, оскільки термін його реєстрації з дня отримання не перевищує 18 календарних днів, суд дійшов висновку про визнання протиправним та скасування спірного податкового повідомлення-рішення в частині нарахування штрафних санкцій у сумі 9,52 грн (за розрахунком коригування від 04.07.2023 №3).
В частині вимог про повернення на користь ПП «АВТОЕКСПРЕС-ДНІПРО» суми сплаченого штрафу, суд зазначає, що наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787 затверджений Порядок повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів (далі - Порядок №787).
Згідно з пунктом 5 розділу І Порядку №787 повернення (перерахування) помилково або надміру зарахованих до бюджету або повернення на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, або перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
У разі повернення (перерахування) помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС та органи Держмитслужби) орган, що контролює справляння надходжень бюджету, засобами системи Казначейства формує подання в електронній формі згідно з додатком 1 до цього Порядку та подає його до відповідного головного управління Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету, Казначейства.
Заява про повернення (перерахування) коштів з бюджету складається та подається платником до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, з платежу, який підлягає поверненню, із обов'язковим зазначенням інформації в такій послідовності: найменування платника (суб'єкта господарювання) (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) фізичної особи (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), дата та номер судового рішення, яке набрало законної сили (у разі повернення судового збору, за виключенням помилково зарахованого), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті) та номер контактного телефону (за згодою), сума коштів, що підлягає поверненню (перерахуванню), причина повернення (перерахування) коштів з бюджету, найменування банку або небанківського надавача платіжних послуг, місцезнаходження банку (у разі повернення коштів в іноземній валюті (латиницею)), в якому відкрито рахунок отримувача коштів, та реквізити такого рахунка (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), номер карткового рахунка отримувача коштів (за наявності).
За умови інформаційно-технологічних можливостей органу, що контролює справляння надходжень бюджету, платник може подати заяву до такого органу в електронній формі за допомогою засобів інформаційно-комунікаційних систем та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації в інформаційно-комунікаційних системах, електронних довірчих послуг та електронного документообігу. В електронній заяві також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку платнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв'язку з ним.
Разом із заявою про повернення (перерахування) коштів з бюджету платником подається до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, оригінал або копія платіжної інструкції, яка підтверджує перерахування коштів до бюджету.
Крім того, згідно з пунктом 2 підрозділу 13 розділу IV Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 №5, інформація щодо початку/продовження та результатів адміністративного або судового оскарження податкового повідомлення-рішення вноситься до ІКС ДПС працівником структурного підрозділу територіального органу ДПС, яким податкове повідомлення-рішення було сформовано, на підставі документів, зазначених у розділі VII цього Порядку (заяви - оскарження податкового повідомлення-рішення, ухвали суду про відкриття провадження, рішення про результати розгляду скарги (заяви), рішення суду, прийнятого по суті), протягом трьох днів з дати отримання такого документа.
На підставі інформації про початок/продовження у законодавчо встановлені строки процедури адміністративного оскарження (скарга (заява) платника податків) або про початок/продовження процедури судового оскарження нарахована сума податків вважається неузгодженою, а в ІКП відображаються первинні показники оперативного обліку щодо її виключення.
За результатами адміністративного або судового оскарження у разі часткового скасування сум формується нове податкове повідомлення-рішення на суму, що залишилась;
З огляду на викладене, суд зазначає про передчасність вимоги про зобов'язання відповідача вчинити дії щодо повернення помилково сплачених коштів, оскільки чинним законодавством передбачена певна процедура повернення платнику податків таких коштів.
Крім того, Порядком ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 №5 зобов'язано контролюючий орган опрацьовувати рішення суду та відображати такі результати в інтегрованій картці платника податків.
Відповідно до приписів статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню частково.
Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем при зверненні до суду з цією позовною заявою у розмірі 6056,00 грн, які підтверджуються платіжними інструкціями №5363 від 17.05.2024 на суму 3028,00 грн та №5364 від 17.05.2024 на суму 3028,00 грн, підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Дніпропетровській області у розмірі 3028,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов Приватного підприємства «АВТОЕКСПРЕС-ДНІПРО» (адреса: пл. Металургів, 6, м. Дніпро, 49009; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 32286941) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (адреса: вул. Сімферопольська, 17-А, м. Дніпро, 49005; ідентифікаційний код ВП в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 44118658) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 08.11.2023 №321280406 форми «Н» в частині нарахування штрафних санкцій у сумі 9,52 грн за несвоєчасну реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування від 04.07.2023 №3.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь Приватного підприємства «АВТОЕКСПРЕС-ДНІПРО» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області судові витрати у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.В. Бондар