15 серпня 2025 рокуСправа №160/21118/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Бондар М.В., перевіривши матеріали позову ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України (військова частина НОМЕР_1 ) про зупинення дії висновку, визнання протиправним та скасування висновку, зобов'язання вчинити певні дії, -
21.07.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України, у якій позивач просить суд тимчасово зупинити дію висновку ВЛК від 06.08.2024 до моменту проходження повторного ВЛК згідно з рішенням регіональної ВЛК від 08.07.2025.
Ухвалою суду від 28.07.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України про тимчасове зупинення дії висновку залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду:
- уточненої позовної заяви з викладенням позовних вимог у відповідності до частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України;
- копії уточненої позовної заяви для відповідача (відповідачів);
- копій документів, доданих до позовної заяви, засвідчених у встановленому порядку;
- адреси місця реєстрації, ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, засобів зв'язку, адреси електронної пошти відповідача;
- копій паспорту, документів на підтвердження місця реєстрації та фактичного місця проживання, реєстраційного номеру облікової картки платника податків позивача;
- відомостей щодо наявності/відсутності у позивача та відповідача електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі).
28.07.2025 до суду від позивача надійшов супровідний лист, до якого додана уточнена позовна заява ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_1 , складені 26.07.2025, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним висновок ВЛК №1987, виданий Військово-лікарською комісією частини НОМЕР_1 ;
- скасувати зазначений висновок ВЛК як незаконний;
- зобов'язати ВЛК направити ОСОБА_1 на повторне проходження ВЛК у незалежному закладі, з урахуванням фактичного стану здоров'я.
Ухвалою суду від 04.08.2025 продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви на сім днів з дня отримання копії цієї ухвали шляхом надання до суду:
- копій документів, доданих до уточненої позовної заяви, засвідчених у встановленому порядку;
- копії уточненої позовної заяви для відповідача (відповідачів);
- адреси місця реєстрації, ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, засобів зв'язку, адреси електронної пошти Військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_1 ;
- копій паспорту, документів на підтвердження місця реєстрації та фактичного місця проживання, реєстраційного номеру облікової картки платника податків позивача;
- відомостей щодо наявності/відсутності у позивача та Військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_1 електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі).
04.08.2025 до суду від позивача надійшов супровідний лист, до якого додана уточнена позовна заява ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України (військова частина НОМЕР_1 ), складена 29.07.2025, в якій позивач просить суд:
- зупинити дію висновку ВЛК №1987 від 06.08.2024 до моменту завершення судового розгляду;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ) направити ОСОБА_1 на повторне, об'єктивне медичне обстеження;
- визнати висновок №1987 таким, що не відповідає дійсному стану здоров'я та підлягає скасуванню.
Згідно із частиною 1 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
На підставі частини 1 статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Суд зазначає, що позовна вимога про зупинення дії висновку ВЛК викладена не у відповідності до положень частини 1 статті 5 КАС України.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до частини 4 статті 161 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
У відповідності до положень статті 94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Загальні вимоги щодо документування управлінської інформації та організації роботи з документами, створеними у паперовій формі, у Секретаріаті Кабінету Міністрів України, центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади встановлені Типовою інструкцією з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 № 55 (далі - Типова інструкція).
Згідно з пунктом 71 Типової інструкції напис про засвідчення документа складається із слів “Згідно з оригіналом», найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалу імені та прізвища, дати засвідчення копії і проставляється нижче реквізиту документа “Підпис».
Проте, до уточненої позовної заяви, що надійшла до суду 04.08.2025, позивачем надано неналежним чином засвідчені копії документів, без зазначення прізвища та ініціалів особи, що засвідчила документу та без зазначення дати засвідчення долучених документів. Крім того, позивачем засвідчено не всі копії документів, що додані до уточненої позовної заяви, що надійшла до суду 04.08.2025.
Таким чином, позивачу необхідно надати суду копії документів доданих до уточненої позовної заяви відповідно до кількості учасників справи, засвідчених у встановленому порядку.
На підставі пункту 11 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
В порушення вказаної норми, позивачем в уточненій позовній заяві що надійшла до суду 04.08.2025, не надано власного письмового підтвердження про неподання такого самого позову до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.
На підставі пункту 2 частини 5 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Частиною 1 статті 46 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
Згідно з частиною 4 статті 46 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Відповідно до пунктів 4, 5 частини 5 статті 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються, зокрема, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
В уточненій позовній заяві, що надійшла до суду 04.08.2025, позивач визначив відповідачем у справі: «Центральна військово-лікарська комісія Міністерство оборони України (військова частина НОМЕР_1 )».
Суд звертає увагу, що Центральна військово-лікарська комісія Міністерства оборони України та Військова частина НОМЕР_1 є різними юридичними особами та окремими суб'єктами владних повноважень.
За таких обставин, позивачу слід визначити належного відповідача (відповідачів) у цій справі та викласти позовні вимоги до належного відповідача (відповідачів).
Крім того, уточнена позовна заява, яка надійшла до суду 04.08.2025, не містить адреси місцезнаходження Центральної військово-лікарської комісії Міністерство оборони України, Військової частини НОМЕР_1 . В позовній заяві лише зазначено місце розташування - місто Дніпро.
Також, вказана уточнена позовна заява містить ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, проте не зазначено, кому з двох юридичних осіб (Центральній військово-лікарській комісії Міністерства оборони України або Військовій частині НОМЕР_1 ) належить означений код ЄДРПОУ.
Поміж іншого, уточнена позовна заява, яка надійшла до суду 04.08.2025 не містить жодних засобів зв'язку, адреси електронної пошти, що позбавляє суд здійснити належне повідомлення відповідача (відповідачів) про здійснення розгляду справи.
Крім того, відповідно до частини 5 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України, електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Згідно з частиною 6 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Суд звертає увагу, що позивачем уточнену позовну заяву подано у паперовій формі.
Порушуючи норми пункт 2 частини 5 статті 160 КАС України, в уточненій позовній заяві не зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у позивача, Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України та Військової частини НОМЕР_1 .
З приводу строків звернення до суду суд зазначає таке.
Позивач оскаржує висновок ВЛК від 06.08.2024 №1987.
До суду позов направлено засобами поштового зв'язку у липні 2025.
Згідно із частиною 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Отже, позивачем порушено 6-місячний строк звернення до суду.
Також суд наголошує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Позивачем не надано жодних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду.
Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
На підставі частини 2 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
З метою забезпечення доступу позивача до суду, суд вважає за можливе продовжити ОСОБА_1 строк на усунення недоліків на десять днів з дня отримання копії цієї ухвали шляхом надання до суду:
- уточненої позовної заяви з визначенням належного відповідача (відповідачів) та викладенням позовних вимог у відповідності до положень частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України до належного відповідача (відповідачів);
- копії уточненої позовної заяви для відповідача (відповідачів);
- копій документів, доданих до уточненої позовної заяви, засвідчених у встановленому порядку;
- адреси місця реєстрації, ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, засобів зв'язку, адреси електронної пошти відповідача (відповідачів);
- власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;
- відомостей щодо наявності/відсутності у позивача та відповідача (відповідачів) електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі);
- обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з доказами на підтвердження поважності причин його пропуску.
Керуючись статтями 121, 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви на десять днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом надання до суду:
- уточненої позовної заяви з визначенням належного відповідача (відповідачів) та викладенням позовних вимог у відповідності до положень частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України до належного відповідача (відповідачів);
- копії уточненої позовної заяви для відповідача (відповідачів);
- копій документів, доданих до уточненої позовної заяви, засвідчених у встановленому порядку;
- адреси місця реєстрації, ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, засобів зв'язку, адреси електронної пошти відповідача (відповідачів);
- власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;
- відомостей щодо наявності/відсутності у позивача та відповідача (відповідачів) електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі);
- обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з доказами на підтвердження поважності причин його пропуску.
Копію ухвали невідкладно направити на адресу позивача.
Роз'яснити позивачеві, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя М.В. Бондар