Справа № 703/3806/25
2/703/1411/25
15 серпня 2025 року м. Сміла
Смілянський міськрайонний суд Черкаської області у складі:
головуючого - судді Овсієнка І.В.
за участю
секретаря судового засідання Батаргіної Т.М.,
представника позивача - адвоката Шпака В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сміла цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Смілянської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,
установив:
17.06.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаною позовною заявою, в якій просить в порядку спадкування, визнати за ним право власності на нерухоме майно, 1/2 частину квартири за адресою АДРЕСА_1 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що батько позивача, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 за невідомих обставин помер на території рф. Після його смерті відкрилася спадщина на 1/2 частину квартири за адресою АДРЕСА_1 . Вказане майно належало померлому на підставі свідоцтва про право власності на житло, що видане органом приватизації Смілянського міськвиконкому. Про смерть батька дізнався в жовтні 2019 року від знайомих, з якими той їздив на заробітки, які надали дублікат свідоцтва про смерть, виданого на території рф. Раніше про його смерть дізнатися не міг, що пояснюється тією обставиною, що останнє місце роботи батька було розташоване в м. батайськ, що неподалік державного кордону України в Донецькій області, де з 2014 року відбуваються бойові дії. Як спадкоємець першої черги, позивач звернувся до державного нотаріуса Смілянської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини з метою оформлення права на спадкове майно, отримав письмове роз'яснення що спадкоємцю, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини або ж встановити в судовому порядку факт спільного проживання із спадкодавцем не менше п'яти років до дня смерті, а також повідомлено, що нотаріус відмовляє у видачі свідоцтва про право на спадщину, якщо не подано відомості та документи для вчинення нотаріальної дії. Звертався до Смілянського міськрайонного суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, в задоволенні якого 25.06.2020 відмовлено у зв'язку із відсутністю поважних причин, що перешкоджали прийняти спадщину. 26.02.2025 ухвалою Смілянського міськрайонного суду позивачеві відмовлено у відкритті провадження за заявою про встановлення факту спільного проживання зі спадкодавцем на час смерті останнього. Вказані судові рішення не оскаржував. Посилаючись на ту обставину, що інші спадкоємці відсутні, позивачеві неможливо іншим чином оформити право на спадкове майно, що належить йому із часу смерті батька, просив визнати за ним право власності на 1/2 частину квартири за адресою АДРЕСА_1 , що за життя належала ОСОБА_2 .
Ухвалою від 27.06.2025 відкрите провадження в справі, справу призначено до розгляду в загальному позовному провадженні, встановлений сторонам строк для подання письмових заяв по сутті справи та призначене підготовче судове засідання.
Під час підготовчого провадження ухвалою суду від 14.07.2025 витребувано від Смілянської державної нотаріальної контори інформацію про спадкоємців, заведення спадкової справи, видані свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 .
Ухвалою суду від 05.08.2025 закрите підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду на 15.08.2025.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві та підтверджених додатками.
Представник відповідача, Смілянської міської ради, в судове засідання не прибула, однак 12.08.2025 через систему «Електронний суд» подала заяву про проведення судового розгляду справи за відсутності представника Смілянської міської ради.
Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, надані докази, дослідивши їх всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, суд приходить до наступного.
Як встановлено зі свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 , що видане 08.02.2000 органом приватизації Смілянського міськвиконкому, квартира за адресою АДРЕСА_1 на праві спільної власності належить ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого Березняківською сільською радою Смілянського району Черкаської області, батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, яке видане 20.07.2018 органом державної реєстрації актів цивільного стану рф.
Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 17.10.2014 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розірваний.
Вказані обставини встановлені рішенням Смілянського міськрайонного суду від 25.06.2020 в справі №703/652/20, провадження 2/703/805/20, не підлягають доказуванню на підставі ч. 4 ст. 82 ЦПК України, що постановлене в спорі між тими ж особами. Даним рішенням відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до Смілянської міської ради Черкаської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом.
Судове рішення мотивоване тим, що позивач не надав жодних належних та допустимих доказів наявності поважних причин, пов'язаних з об'єктивними, непереборними та істотними труднощами для вчинення дій щодо прийняття спадщини з дня її відкриття.
Судове рішення набрало законної сили 28.07.2020.
З листа Смілянської державної нотаріальної контори №221/02-14 від 18.02.2020 вбачається, що ОСОБА_1 нотаріусом роз'яснено причини відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину, зокрема якщо не подано відомості та документи для вчинення нотаріальної дії.
Ухвалою Смілянського міськрайонного суду від 26.02.2025 в справі №703/1049/25, провадження 2-о/703/68/25 відмовлено в відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Смілянська міська рада, про встановлення факту спільного проживання заявника ОСОБА_1 із батьком, ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 на день смерті останнього.
Ухвала мотивована тим, що місцем смерті спадкодавця ОСОБА_2 є територія рф, що відрізняється від місця відкриття спадщини, вказаного заявником.
Ухвала набрала законної сили 26.02.2025.
На виконання ухвали суду про витребування доказів Смілянською державною нотаріальною конторою повідомлено, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , до Смілянської державної нотаріальної контори із заявами про прийняття чи відмову від прийняття спадщини ніхто не звертався, спадкова справа в Смілянській державній нотаріальній конторі не заводилась.
Згідно з частиною першою статті 316, частиною першою статті 317 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до частин першої, другої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Згідно з частинами першою, другою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно з положеннями статті 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує її право власності.
Можливість виникнення права власності за рішенням суду ЦК України передбачено лише у статтях 335 та 376 ЦК України. У всіх інших випадках право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема із правочинів (частина перша статті 328 ЦК України).
Стаття 392 ЦК України, у якій йдеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, якщо це право не визнається іншою собою, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.
Згідно зі статтею 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Стаття 1217 ЦК України передбачає, що спадкування здійснюється за законом або за заповітом.
Відповідно до частин 2-3 статті 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкоємцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
Згідно з статтею 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Статтею 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Відповідно до пункту 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Питання видачі свідоцтва про право на спадщину та винесення постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії регулюються Законом України «Про нотаріат» та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року за №296/5.
Підстави для відмови у вчиненні нотаріальних дій нотаріусом або посадовою особою, яка вчиняє нотаріальні дії, визначені статтею 49 Закону України «Про нотаріат».
Відповідно до частини першої статті 49 Закону України «Про нотаріат» нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо: 1) вчинення такої дії суперечить законодавству України; 2) не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії; 3) дія підлягає вчиненню іншим нотаріусом або посадовою особою, яка вчиняє нотаріальні дії; 4) є сумніви у тому, що фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, усвідомлює значення, зміст, правові наслідки цієї дії або ця особа діє під впливом насильства; 5) з проханням про вчинення нотаріальної дії звернулась особа, яка в установленому порядку визнана недієздатною, або уповноважений представник не має необхідних повноважень; 6) правочин, що укладається від імені юридичної особи, суперечить цілям, зазначеним у їх статуті чи положенні, або виходить за межі їх діяльності; 7) особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла плату за її вчинення; 8) особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла встановлені законодавством платежі, пов'язані з її вчиненням; 8-1) особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії щодо відчуження належного їй майна, внесена до Єдиного реєстру боржників; 9) в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з частиною третьою статті 49 Закону України «Про нотаріат» нотаріусу або посадовій особі, яка вчиняє нотаріальні дії, забороняється безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальних дій.
Оформлення відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину у вигляді відповіді на заяву, а не постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, не змінює суті такого документа нотаріуса і зводиться до відмови заявнику у видачі свідоцтва (постанова Верховного Суду від 07 лютого 2024 в справі №201/1883/21).
На вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов'язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.
Нотаріус зобов'язаний мотивувати свої дії, направлені на відмову у вчиненні нотаріальної дії. При цьому нотаріусу заборонено лише безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії (постанова Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року в справі №473/1878/19).
За обставинами даної справи, позивач звертався до нотаріуса за отриманням свідоцтва про права на спадщину, однак отримав відповідь у формі роз'яснення, а не постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, що суперечить викладеним вище нормам.
Вказане стало приводом до звернення позивача до суду із позовом про визначення додаткового часу на прийняття спадщини.
Частиною першою статті 328 ЦК України установлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку. Прийняття спадщини спадкоємцем, який звертається з вимогою про визнання права власності на спадкове майно, має встановлюватись належними доказами: копіями документів із спадкової справи, якщо така справа заводилася нотаріусом, довідками з житлово-експлуатаційних організацій, сільських, селищних рад за місцем проживання спадкодавця. Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.
Отже, ефективним способом захисту прав спадкоємця, який вважає себе таким, що прийняв спадщину, є вимога до інших спадкоємців (в разі їх відсутності, усунення їх від спадкування чи неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття до відповідної територіальної громади за місцем відкриття спадщини (стаття 1277 ЦК України) про визнання права власності на спадкове майно.
Відкриття спадщини позначає момент виникнення прав у ймовірних спадкоємців на прийняття спадщини або на відмову в її прийнятті. Отже, власне відкриття спадщини не означає виникнення у спадкоємців права на спадщину, а означає лише виникнення права на прийняття чи відмову від неї. Ефективним способом захисту прав спадкоємця, який вважає себе таким, що прийняв спадщину, є вимога до інших спадкоємців про визнання права власності на спадкове майно (постанова Верховного Суду від 03 квітня 2024 в справі № 689/572/23)
Застосовуючи вказаний підхід до обставин даної справи, суд констатує, що наявними матеріалами належним чином підтверджується факт смерті спадкодавця ОСОБА_2 за кордоном та належність йому на праві власності нерухомого майна - 1/2 частки в праві власності на квартиру за адресою АДРЕСА_1 . Позивач в справі, ОСОБА_1 як спадкоємець першої черги, в строк та в порядку, що передбачені ст. 1268-1270 ЦК України, заяви про прийняття спадщини не подав, а у визначенні додаткового строку для прийняття спадщини йому відмовлено рішенням суду, що набрало законної сили. Обставин, які б звільняли спадкоємця від прийняття спадщини шляхом подання заяви відповідного змісту, відповідно до ч. 3-4 ст. 1268 ЦК України або ж наділяли його правом на обов'язкову частку в спадщині відповідно до ст. 1241 ЦК України, з матеріалів справи не вбачається. Отже, ОСОБА_1 не прийняв спадщину, не набув права на спадкування, тому відсутні правові підстави для визнання за ним права власності на спадкове майно.
У зв'язку із викладеним суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача.
Матеріали справи не містять даних щодо судових витрат відповідача.
За платіжною інструкцією №2314610032 від 12.06.2025 позивачем сплачено 2261,40 грн судового збору.
Приймаючи до уваги, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
На підставі викладеного та керуючись ст. 1, 2, 76, 81, 82, 89, 247, 259, 263-265, 273 ЦПК України,
вирішив:
В задоволенні позову - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач: Смілянська міська рада, місцезнаходження Черкаська область, Черкаський район, м. Сміла, вул. Незалежності, 37, код ЄДРПОУ 25874705.
Повне судове рішення складене 15.08.2025.
Суддя І.В. Овсієнко