Справа № 702/628/25
Провадження № 3/702/238/25
15.08.2025 м. Монастирище
Суддя Монастирищенського районного суду Черкаської області Барська Т.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від ВПД № 1 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає без реєстрації по АДРЕСА_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 , не працює,
за ч. 2 ст. 187 КУпАП,
Згідно зі складеним ДОП СП ВПД №1 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області капітаном поліції Грицаюк І.О. 07.07.2025 протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №436213, ОСОБА_1 , 13.06.2025 о 22 год. 24 хв., перебуваючи під адміністративним наглядом, при перевірці була відсутня за місцем проживання, що по АДРЕСА_1 , чим порушила п.а ст.10 ЗУ «Про адміністративний нагляд за особами звільненими з місць позбавлення волі», повторно протягом року.
Уповноважена на складання протоколу особа вважає, що такими діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачає ч.2 ст. 187 КУпАП.
На підтвердження обставин викладених у протоколі та гіпотетичної винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 187 КУпАП, ДОП СП ВПД № 1 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області майором капітаном поліції Грицаюк І.О., надані такі докази:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 436213 від 07.07.2025, за змістом якого ОСОБА_1 13.06.2025 о 22 год. 24 хв. перебуваючи під адміністративним наглядом, при перевірці була відсутня за місцем проживання, що по АДРЕСА_1 , чим порушила п.а ст.10 ЗУ «Про адміністративний нагляд за особами звільненими з місць позбавлення волі», повторно протягом року, та вчинила правопорушення передбачене ч.2 ст.187 КупАП (а.с.1);
- рапорт від 14.06.2025, згідно з яким адміністративно піднаглядна ОСОБА_1 13.06.2025 о 22 год. 24 хв. була відсутня за місцем свого проживання, що по АДРЕСА_1 (а.с.2);
- пояснення ОСОБА_1 від 07.07.2025, за змістом яких вона була відсутня за місцем свого проживання, що по АДРЕСА_1 13.06.2025 о 22 год. 25 хв., оскільки перебувала у своїх друзів у гостях (а.с.3);
- ухвалу Монастирищенського районного суду від 30.10.2024 у справі №702/976/24, відповідно до якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлений адміністративний нагляд терміном на 1 рік з наступними обмеженнями: заборона виходу з дому з 22:00 до 06:00 години ранку наступного дня (за винятком часу роботи); заборона перебування в торгових точках де продаються спиртні напої на розлив; заборона виїзду з району по особистих питаннях без дозволу керівництва поліції; реєструватися у відділі поліцейської діяльності №1 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області чотири рази на місяць (а.с.5, 6);
- копію заяви ОСОБА_1 від 18.12.2024 відповідно до якої ОСОБА_1 повідомляє про зміну адреси та просить перевіряти дотримання нею правил та обмежень адміністративного нагляду з 22:00 по 06:00 год. по вул. Соборна, 109, кім. 206 м. Монастирище Уманського району Черкаської області (а.с.7);
- довідку про оголошення ухвали суду про встановлення адміністративного нагляду та встановлених обмежень від 07.11.2024, а також датою реєстрації в ВПД №1 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області для адміністративного піднаглядного ОСОБА_1 визначений кожний перший, другий, третій та четвертий понеділок місяця, з чим ОСОБА_1 ознайомлена 07.11.2024 (а.с.8);
- копію постанови Монастирищенського районного суду від 02.05.2025 у справі №702/322/25 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч.2 ст.187 КУпАП (а.с.9, 10).
У судове засідання ОСОБА_1 повторно не з'явилась, про час, дату та місце розгляду справи повідомлена завчасно за адресою зазначеною у протоколі.
Враховуючи тривалість перебування справи на розгляді у судді та не врегулювання процесуальних питань оголошення в розшук особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суддею прийняте рішення про розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 .
Дослідивши письмові матеріали справи, суддя приходить до таких висновків та такого рішення.
Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційному принципі презумпції невинуватості, передбаченого статтею 62 Конституції України, згідно з якою всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
У силу статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно статті 129 Конституції України однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов'язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи. Притягнення до адміністративної відповідальності має відбуватись у відповідності до встановленого законодавством порядку.
В статті 7 КУпАП зазначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст.9 КУпАП).
Тобто адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об'єктивну сторону, об'єкт, суб'єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб'єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.
Згідно зі статтею 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне в об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до положень статті 251 КУпАП - доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
У справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011року, заява № 16347/02, «Малофєєва проти Росії» (заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» (заява № 926/08, рішення від 20.09.2016року) Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення.
Діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішенні ЄСПЛ у справі «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 р., заява №36673/04), суд встановив, серед іншого, порушення ч.3 ст.6 Конвенції у зв'язку з тим, що в протоколі фабула була сформульована лише в загальних рисах без конкретизації обставин вчинення правопорушення.
Відповідно до вимог статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до чинного законодавства України протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом і основним джерелом доказів у справі, оскільки саме він має містити повні та точні відомості про вчинення правопорушення, його кваліфікацію, дані про потерпілих, свідків, якщо вони є. Саме протокол про адміністративне правопорушення є документом, в якому формулюється суть правопорушення.
Відповідно до частини другої статті 279 КУпАП процедура розгляду справи про адміністративне правопорушення передбачає, зокрема оголошення протоколу про адміністративне правопорушення, після чого на судовому засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
Протокол про адміністративне правопорушення є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення на підставі якого встановлюються обставини, що мають значення для справи (ч.1 ст. 251 КУпАП).
Суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП за якою складено протокол.
Обставини правопорушення повинні бути викладені в протоколі конкретно, з належним формулюванням складу адміністративного правопорушення у відповідності до змісту диспозиції статті (частини статті) КУпАП, що передбачає відповідальність за його вчинення.
Посадовою особою, що складає протокол, ставиться у вину особі вчинення таких конкретних протиправних діянь, що містять в собі ознаки того чи іншого адміністративного правопорушення, що відображається у протоколі. Суддя ж, розглянувши справу повинен переконатись у наявності чи відсутності підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності за конкретні дії.
Підставою притягнення суб'єкта правопорушення до юридичної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення.
Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення (об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона).
Об'єктивна сторона правопорушення - це сукупність ознак, що характеризують зовнішню сторону складу правопорушення, тобто об'єктивні ознаки зовнішнього прояву правопорушення й об'єктивних умов його здійснення. Обов'язковими ознаками об'єктивної сторони правопорушення є наявність діяння (суспільно небезпечного або шкідливого), причинний зв'язок, наслідки (суспільно небезпечні або шкідливі) діяння. Крім того, серед ознак об'єктивної сторони порушення є місце та час його вчинення.
Суб'єктивна сторона правопорушення - це внутрішня сторона правопорушення, що характеризує психічну діяльність особи в момент здійснення правопорушення. Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони є провина (у формі умислу або необережності), тобто певне психічне відношення особи до свого протиправного діяння і його суспільно небезпечним або шкідливим наслідкам (результату).
Частина 2 ст.187 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за дії передбачені частиною першою цієї статті, якщо вони вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, тобто порушення правил адміністративного нагляду особами, щодо яких встановлено такий нагляд, а саме:
1) неявка за викликом органу Національної поліції у вказаний термін і ненадання усних або письмових пояснень з питань, пов'язаних з виконанням правил адміністративного нагляду;
2)неповідомлення працівників Національної поліції, які здійснюють адміністративний нагляд, про зміну місця роботи чи проживання або про виїзд за межі району (міста) у службових справах;
3) порушення заборони виходу з будинку (квартири) у визначений час, який не може перевищувати восьми годин на добу;
4) порушення заборони перебування у визначених місцях району (міста);
5) не реєстрація в органі Національної поліції,
якщо вони вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» (далі у тексті також - Закон) адміністративний нагляд - це система тимчасових примусових профілактичних заходів спостереження і контролю за поведінкою окремих осіб, звільнених з місць позбавлення волі, що здійснюються органами Національної поліції.
Адміністративний нагляд встановлюється з метою запобігання вчиненню кримінальних правопорушень окремими особами, звільненими з місць позбавлення волі, і здійснення виховного впливу на них (ст. 2 Закону).
До осіб, щодо яких встановлено адміністративний нагляд, за постановою суду може бути застосоване таке обмеження, як заборона виходу з будинку (квартири) у визначений час, який не може перевищувати восьми годин на добу.
З аналізу наведених норм випливає, що об'єктивна сторона правопорушення, пов'язаного з порушенням заборони виходити з будинку, включає в себе: суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність), яке полягає в порушенні заборони залишати місце проживання, наслідки цього діяння (наприклад, порушення громадського порядку), а також причинний зв'язок між діянням та наслідками.
Водночас обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони є вина суб'єкта у формі умислу.
Зважаючи на наведене, суддя приходить до висновку, що викладені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини діяння не містять елементів об'єктивної та суб'єктивної сторони правопорушення, за яке відповідальність передбачає ч.2 ст. 187 КУпАП, оскільки як каране діяння законодавець визначає порушення заборони виходити з будинку (квартири), а не відсутність особи за певною адресою у певний час доби. Обов'язок перебувати за зареєстрованим місцем проживання (чи певною адресою) на особу може бути покладений ухвалою слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, а не постановою суду про встановлення адміністративного нагляду.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, трактуючи кожний сумнів на користь особи, яка притягується до відповідальності, суддя вважає необхідним провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 187 ч. 2 КУпАП закрити через відсутність в її діях складу цього правопорушення.
Керуючись ст. 1,2, 7,9, 187, 245, п. 1 ч. 1 ст. 247, 251,256, 268,279,280, 283,284 КУпАП, суддя -
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю в її діях складу правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КУпАП.
Постанова набирає чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Монастирищенський районний суд Черкаської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Тетяна БАРСЬКА