Справа № 699/395/25
Номер провадження № 2-а/699/11/25
13.08.2025 м. Корсунь-Шевченківський
Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області у складі головуючого судді Літвінової Г.М., за участю секретаря судового засідання Івашкової В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
за участі третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача: Корсунь-Шевченківського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ),
про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
До Корсунь-Шевченківського районного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , за участі третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача: Корсунь-Шевченківського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Позовна заява обґрунтована тим, що 11.03.2025 позивачу з порталу «Дія» стало відомо про наявність відкритого виконавчого провадження, де він є боржником. Того з дня він звернувся до Корсунь-Шевченківського ВДВС у Черкаському районі Черкаської області ЦМУ МЮ (м. Київ) та отримав матеріали виконавчого провадження та встановив, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 від 17.01.2025 № 146 ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Проте з обставинами, які викладені у постанові позивач не погоджується та зазначає, що 11.12.2024 ОСОБА_1 поштою надіслав до ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Корсунь-Шевченківський заяву про оформлення відстрочки (бланк Додаток 4 до Порядку в редакції Постанови КМУ від 16.08.2024 № 930) з повним пакетом документів. Згідно з трекінгом АТ «Укрпошта» заяву ОСОБА_1 було отримано 15.12.2024.
Разом з заявою про право на відстрочку було подано супровідний лист з посиланням на норми чинного законодавства України та рішення судів що вступили (набрали) законної сили де зазначено що ТЦК зобов'язані прийняти документи надіслані поштою, оскільки «особисто повідомити» та «особисто прибути» не є тотожнім у спірних правовідносинах.
Проте через адвоката Губенко О.В. отримав відповідь від ІНФОРМАЦІЯ_2 у АДРЕСА_1 про те, що «пакет документів, наданий військовозобов'язаним ОСОБА_1 , був розглянутий в межах чинного законодавства , а саме, було рекомендовано особисто подати на ім'я голови комісії Р(М)ТЦК та СП або його відділу заяви за формою визначеною у Додатку 4 Порядку…».
Тобто ОСОБА_1 не отримав ні відмови в відстрочці, ні задоволення заяви, його заяву фактично було залишено без розгляду.
03.01.2025 ОСОБА_1 особисто повторно звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 у АДРЕСА_1 із заявою про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації та всі передбачені чинним законодавством України документи.
Того ж дня на ОСОБА_1 разом з прийняттям документів на відстрочку було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП у зв'язку із тим, що він «відмовився від проходження медичного огляду військово-лікарської комісії цього ТЦК та СП, цим він порушив обов'язок, визначений п.п. 4 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених Постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487, проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров'я згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, направлений для проходження базової військової служби або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки».
ОСОБА_1 у протоколі про адміністративне правопорушення написав пояснення, де зазначив що відмовляється від проходження ВЛК у зв'язку з прибуттям до ТКЦ задля повторної подачі документів для отримання відстрочки.
У протоколі про адміністративне правопорушення від 03.01.2025 № 4 було зазначено, що розгляд адміністративної справи відбудеться о 15.00 год 17.01.2025 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 по АДРЕСА_2 , кабінет №16.
ОСОБА_1 написав свої пояснення та надіслав на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_3 попередньо підписавши ключами ЄЦП та додатково засобами АТ «Укрпошта». Пояснення ОСОБА_1 були отримані 14.01.2025.
Постанову за результатом розгляду вказаного протоколу ОСОБА_1 так і не отримав, а тому адвокат Толюпа О.О. надіслала адвокатський запит з вимогою надати офіційну відповідь щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, але станом на день звернення з даним позовом жодної відповіді не отримано.
11.03.2025 позивач отримав копію постанови від 17.01.2025 № 146 і встановив, що у ній зазначено перекручені дані.
Водночас, відстрочку від призову ОСОБА_1 було надано.
При цьому, у постанові вказано, що на час вручення повістки ОСОБА_1 ще не подав заяви про надання відстрочки від призову на військову службу, тому не звільнявся від обов'язку виконання правил військового обліку, зокрема пройти ВЛК.
Проте позивач зазначає, що повторна заява на відстрочку від призову та протокол про адміністративне правопорушення були складені одного дня 03.01.2025, але жодної зафіксованої години вручення, чи який документ було оформлено раніше немає.
Окрім того заява ОСОБА_1 подавалася повторно, оскільки ТЦК знехтувало законом та судовою практикою і вимагало з'явитися особисто, залишаючи поза увагою той факт, що заяву на відстрочку взагалі відмовлялися приймати.
Оскаржуваною постановою на ОСОБА_1 накладено штраф у сумі 17000 грн, який повинен бути сплачений у 15-денний строк з дня вручення постанови, але постанова так і не була вручена, окрім того ОСОБА_1 вжив дій щодо отримання інформації про розгляд адміністративної справи шляхом направлення запиту адвокатом. Однак відповіді йому не надійшло. Наявність у ОСОБА_1 інформації, що справа розглядається 17.01.2025 не говорить про наявність правопорушення та наявність постанови.
Водночас, позивач керуючись положеннями п. 63 Постанови КМУ № 560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» вважає його направлення на ВЛК до/перед розглядом заяви про відстрочку протиправною дією, яка не відповідає чинному законодавству.
З огляду на вказане, із зазначеною постановою ОСОБА_1 не погоджується та вважає притягнення його до адміністративної відповідальності безпідставним.
Крім того, сторона позивача зазначає про те, що у листі відповідача до відділу ДВС від 04.03.2025 код ЄДРПОУ організації ІНФОРМАЦІЯ_4 адреса: АДРЕСА_2 вказано НОМЕР_1 . Проте згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань організація з кодом ЄДРПОУ НОМЕР_1 припинена.
З урахуванням указаного позивач просить суд скасувати постанову № 146 від 17.01.2025, що винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_3 , про притягнення позивача - ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Також позивач просив стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 витрати, пов'язані з розглядом справи.
За змістом додатків до позову попередній орієнтовний розрахунок суми судових витрат становить 6 211,20 грн та складається із судового збору за подання позову у розмірі 1 211,20 грн та витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 5 000,00 грн.
Крім цього, позивач також просив поновити йому пропущений строк звернення до суду щодо оскарження спірної постанови.
Ухвалою суду від 25.03.2025 відкрито провадження у даній справі, розгляд вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження. Поновлено ОСОБА_1 строк для подачі цього позову до суду.
За заявою сторони позивача ухвалою суду від 10.06.2025 вжито заходи забезпечення позову, а саме зупинено стягнення у виконавчому провадженні № 77478053 з примусового виконання постанови ІНФОРМАЦІЯ_3 від 17.01.2025 (30.01.2025) № 146 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ІНФОРМАЦІЯ_3 штрафу в розмірі 34 000,00 грн.
Учасники справи про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.
У судове засідання позивач не з'явився. Представник позивача адвокат Толюпа О.О. подала заяву, у якій позов підтримала з викладених у ньому підстав, просила розглянути дану справу без її участі та позивача. Щодо судових витрат представник позивача просила стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_3 витрати, пов'язані з розглядом справи - судовий збір в розмірі 1 211,20 грн.
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, у судове засідання повторно не з'явився. У межах строків, визначених в ухвалі суду, представник відзив на позов до суду не подав.
Від третьої особи Корсунь-Шевченківського відділу ДВС у Черкаському районі Черкаської області ЦМУ МЮ (м. Київ)
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки жоден з учасників справи у судове засідання не з'явився.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено таке.
11.12.2024 ОСОБА_1 поштою (рекомендоване поштове відправлення № 1800100238292) надіслав до ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Корсунь-Шевченківський заяву про оформлення відстрочки (бланк Додаток 4 до Порядку в редакції Постанови КМУ від 16.08.2024 № 930) з пакетом необхідних документів.
Не отримавши відповіді на вказаний запит, в інтересах ОСОБА_1 його представник адвокат Толюпа О.О. 26.12.2024 звернулась до ІНФОРМАЦІЯ_2 із запитом про результат розгляду вище вказаної заяви ОСОБА_1 .
Листом від 29.12.204 № 6565 ІНФОРМАЦІЯ_5 адвокату ОСОБА_4 про те, що пакет документів, наданий військовозобов'язаним ОСОБА_1 , був розглянутий в межах чинного законодавства, а саме, було рекомендовано особисто подати на ім'я голови комісії Р(М)ТЦК та СП або його відділу заяви за формою визначеною у Додатку 4 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560. Адвокату також надано копію відповіді від 18.12.2024 № 6398 на заяву ОСОБА_1 від 11.12.2024 про надання розстрочки.
За змістом цієї відповіді заяву ОСОБА_1 по суті не розглянуто, а керуючись п. 58 абз. 1 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, з підстав, визначених у ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» рекомендовано йому особисто подати таку заяву.
З огляду на вказане, ОСОБА_1 прибув 03.01.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою повторного особистого подання заяви про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
Проте там на нього було складено протокол про адміністративне правопорушення від 03.01.2025 № 4 за ч. 3 ст. 210 КУпАП.
За змістом протоколу суть порушення полягала у тому, що військовозобов'язаний ОСОБА_1 прибув 03.01.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_2 для подачі своїх документів на відстрочку.
Разом з тим, 03.01.2025 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду військово-лікарської комісії цього ТЦК та СП, чим порушив обов'язок, визначений п.п. 4 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених Постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487, проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров'я згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, направлений для проходження базової військової служби або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Вчинення правопорушення підтверджується свідками ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
У протоколі про адміністративне правопорушення від 03.01.2025 № 4 було зазначено, що розгляд адміністративної справи відбудеться о 15.00 год 17.01.2025 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 по АДРЕСА_2 , кабінет №16.
ОСОБА_1 у протоколі про адміністративне правопорушення написав пояснення, де зазначив що відмовляється від проходження ВЛК у зв'язку з прибуттям до ТКЦ задля повторної подачі документів для отримання відстрочки.
Крім того, ОСОБА_1 13.01.2025 направлено до ІНФОРМАЦІЯ_3 додаткові пояснення щодо обставин інкримінованого правопорушення, у яких він просив закрити провадження у справі.
07.01.2025 адвокат Толюпа О.О. зверталася до ІНФОРМАЦІЯ_2 із запитом про отримання інформації про вхідний номер заяви ОСОБА_1 про надання відстрочки від 03.01.2025.
Сторона позивача зазначає, що відповідь на цей запит не отримувала. Водночас, відповідачем указане не спростоване.
За результатом розгляду протоколу постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 від 17.01.2025 № 146 ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн.
Відповідно до змісту оскаржуваної постанови ОСОБА_1 03.01.2025 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 відмовився від проходження медичного огляду, про що був складений відповідний акт відмови від 03.01.2025 № 21.
Цим ОСОБА_1 порушив обов'язок, визначений п.п. 4 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених Постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487, проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров'я згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, направлений для проходження базової військової служби або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
За змістом постанови ОСОБА_1 у протоколі факт відмови від проходження медичного огляду визнав, пояснив, що прибув для подачі документів для отримання відстрочки від мобілізації. Проте наведена ОСОБА_1 обставина не звільняла його від виконання правил військового обов'язку, оскільки на час вручення повістки на медичний огляд ОСОБА_1 ще не подав заяви про надання відстрочки від призову на військову службу. Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджується актом про відмову від проходження огляду від 03.01.2025 № 21 та особистими поясненнями ОСОБА_1 . Згідно із поясненнями ОСОБА_7 (не зрозуміло ким є вказано особа) ОСОБА_1 подав документи про відстрочку від призову на військову службу після складання протоколу про його відмову від проходження медичного огляду.
З огляду на вказане, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, а саме у порушенні військовозобов'язаним правил військового обліку, вчинене у особливий період, та накладено на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000,00 грн.
Супровідним листом від 04.03.2025 указану постанову від 17.01.2025 направлено на примусове виконання до Корсунь-Шевченківського ВДВС у Черкаському районі, де постановою державного виконавця Проценко А.В. від 11.03.2025 відкрито виконавче провадження № 77478053.
Разом з тим, відповідно до військово-облікового документа (Резерв+) військовозобов'язаного ОСОБА_1 станом на 11.01.2025 останньому надано відстрочку до 07.02.2025, станом на 11.03.2025 - до 08.05.2025.
Тобто, на дату винесення оскаржуваної постанови ОСОБА_1 було надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
У силу статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу», частиною першою статті 1 якого передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Частиною третьою статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачено, що військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
При цьому за приписами частини сьомої статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
В силу пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 за № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
З 24.02.2022 відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено режим воєнного стану, який діяв і на час виникнення спірних правовідносин.
За приписами частини першої статті 39 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов'язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації. Призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації здійснюється для доукомплектування військових посад, передбачених штатами воєнного часу, у терміни, визначені мобілізаційними планами Збройних Сил України та інших військових формувань.
Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлено правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначено засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Положеннями частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що громадяни зобов'язані:
- з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;
- надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом;
- проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного чи резервіста.
Згідно з частиною п'ятою статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» для деяких категорій громадян встановлена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.
Разом з тим, слід зазначити, що з 05.01.2023 механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування м форми власності (далі - підприємства, установи та організації) визначає Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487.
Відповідно до пункту 2 Порядку № 1487 військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно з підпунктом 8 пункту 1 Правил військового обліку (додаток 2 до Порядку №1487) призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, Зазначених у статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
За змістом пункту 9 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема, ведуть військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов'язаним та резервістам, розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.
Згідно з пунктом 11 Положення № 154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов'язаних.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що до повноважень територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки належить оформлення військовозобов'язаним відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час. З метою реалізації права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації особа повинна надати військово-обліковий документ та інші документи, за результатами розгляду яких військовими органами комплектування та соціальної підтримки за місцем військового обліку приймається рішення про наявність або відсутність в особи права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. Щодо наявності відповідного права вчиняється відповідна відмітка у військовому квитку або запис у посвідченні. Рішення (видача довідок, внесення відміток та записів у військово-облікові документи) органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, приймаються до громадян України (призовників, військовозобов'язаних), які перебувають на військовому обліку у відповідних територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та підпорядкованих відділах.
Як встановлено судом 12.11.2024 ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку направив до ІНФОРМАЦІЯ_2 заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. До заяви позивачем додано необхідні документів для підтвердження обставин зазначених у заяві (нотаріально засвідчені копії).
З матеріалів справи не вбачається, на якій підставі ОСОБА_8 вважав, що має право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. Проте не в цьому полягає суть спору.
Водночас ІНФОРМАЦІЯ_6 , не заперечуючи право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, у відповідь на вищезазначену заяву вказав про необхідність подання заяви про відстрочку від призову на військову службу позивачем особисто, а не засобами поштового зв'язку.
Разом з тим, по суті заяву ОСОБА_8 від 12.11.2024 розглянуто не було. А коли ОСОБА_8 прибув особисто до ІНФОРМАЦІЯ_2 на нього було складено протокол за відмову від медичного огляду.
Таким чином, зазначене у оскаржуваній постанові твердження про те, що ОСОБА_8 подав заяву про відстрочку після складення протоколу відносно нього, не відповідає обставинам справи.
Відповідно до п. 63 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 військовозобов'язані, які звернулися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіональних органів СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів) із заявою про надання відстрочки, до прийняття рішення відповідною комісією не направляються для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, крім тих, що були раніше визнані обмежено придатними або тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров'я на строк від шести до 12 місяців відповідно до висновку військово-лікарської комісії, у разі закінчення строку дії довідки (постанови) військово-лікарської комісії, за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю.
У разі ухвалення комісією рішення про відмову у наданні відстрочки військовозобов'язаний, який підлягає призову на військову службу під час мобілізації, направляється на медичний огляд для визначення придатності до військової служби.
Військовозобов'язані, у яких строк дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не завершився, на медичний огляд не направляються, крім випадків, коли військовозобов'язані приймаються на військову службу за контрактом, або були визнані обмежено придатними та не проходили повторний медичний огляд з метою визначення їх придатності до військової служби (за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю), або самостійно виявили бажання пройти медичний огляд.
Статтею 210 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за декілька різних правопорушень, які розмежовані відповідними частинами даної статті.
У оскаржуваній постанові відносно ОСОБА_1 вказано, що ним вчинено адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210 КУпАП.
Стаття 210 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за:
- частина 1 - порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку - тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
- частина 2 - повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
- частина 3 - вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до примітки положення статей 210, 210-1 КУпАП не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Частиною 1 ст. 283 КУпАП передбачено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 258 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення складається у двох екземплярах, один з яких вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Положеннями ч. 1 ст. 268 КУпАП передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Мотиви згідно з якими позивач уважає оскаржувану постанову незаконною, стороною відповідача не спростоване.
Відповідачем не надано суду будь-яких доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 інкримінованого правопорушення. Єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення.
З приписів п. 1 ст. 247 КУпАП вбачається, що обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Однак в порушення ст.ст. 251, 255 КУпАП під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210 КУпАП не правильно трактовано дії останнього.
Указане свідчить про формальне ставлення відповідача до розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частинами 1, 2 ст. 7 КАС України встановлено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Водночас вимогами ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Тому відповідач, як суб'єкт владних повноважень, зобов'язаний був надати докази правомірності своєї діяльності у силу закону. Однак таких належних доказів подано не було.
На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, у суді жодним чином не доведено правомірності свого рішення, не надано суду доказів, які б підтверджували, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Ураховуючи, що позивач вказує на протиправність притягнення його до адміністративної відповідальності, а тому право останнього є порушеним, у зв'язку з чим воно підлягає захисту шляхом скасування рішення суб'єкта владних повноважень і закриття справи про адміністративне правопорушення.
Керуючись ст.ст. 194, 242-246, 286, 295, 255 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , за участі третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача: Корсунь-Шевченківського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 від 17.01.2025 № 146 по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, а провадження закрити, в зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати позивача по оплаті судового збору в сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять грн 20 коп.) грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дані про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого та фактичного місця проживання: АДРЕСА_3 , інші дані суду не відомі.
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_4 , інші дані суду не відомі;
Третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: Корсунь-Шевченківський відділ державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), код ЄДРПОУ 35039471; адреса місцезнаходження: вул. Ювілейна, 30, м. Корсунь-Шевченківський, Черкаський район, Черкаська область.
СуддяЛітвінова Г.М.