Справа № 373/741/25
Номер провадження 1-кп/373/150/25
13 серпня 2025 року м. Переяслав
Переяславський міськрайонний суд Київської області в складі :
головуючої судді ОСОБА_1 ,
з участю:
прокурора ОСОБА_2 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
секретаря судових засідань ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному провадженні кримінальне провадження № 12025116240000043 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , одруженого, працюючого трактористом у ДП АФ «Іскра», зареєстрованого по АДРЕСА_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 , раніше не судимого, пільг не має,
в скоєні кримінальних правопорушень (проступків), передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1, ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України,
встановив:
З обвинувального акта вбачається, що ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що в січні 2018 року близько 12 год 00 хв, перебуваючи у м. Києві (точного часу та адреси не встановлено), реалізуючи злочинний умисел на вчинення пособництва і підроблені офіційних документів (посвідчення тракториста-машиніста) та його подальше використання, передав невстановленій особі власну фотокартку, копію паспорта громадянина України та грошові суми в розмірі 7000 гривень як оплату за його виготовлення.
17 березня 2018 року в м. Гельмязів, Золотоніського району Київської області (точної адреси не встановлено), ОСОБА_3 від невстановленої особи отримав посвідчення тракториста-машиніста на своє ім'я, серія та номер НОМЕР_1 , видане ДІСГ в Київській області 17 березня 2018 року. При цьому усвідомлював і розумів, що воно є підробленим.
Продовжуючи реалізацію свого умислу на використання завідомо підробленого документа, 11 березня 2025 року об 11 год 05 хв ОСОБА_3 на автодорозі Т1031 Бориспільському районі Київської області керував трактором марки «Claas AXION 850» та при зупинці працівниками ВП № 1 Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області надав посвідчення тракториста-машиніста на ім'я ОСОБА_6 , серія та номер НОМЕР_1 , видане ДІСГ в Київській області 17 березня 2018 року.
Дії ОСОБА_3 кваліфіковані за 5 ст. 27, ч. 1, ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, як пособництво у підробленні офіційного документа, який видається та посвідчується установою, яка має право на це, і який надає певні права, з метою його використання; та у використанні завідомо підробленого документа.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_4 подав до суду письмове клопотання про ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.4 ст. 358 КК України, на підставі ст. 45 КК України, у зв'язку із дійовим каяттям, а від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 5 ст. 27, ч.1 ст. 358 КК України, - на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності.
Посилається на те, що обвинувачений є раніше не судимим, усвідомив всю негативність скоєного ним діяння, щиро розкаявся, активно сприяв на досудовому розслідуванні, збитків ніяким не заподіяв, тому просить закрити кримінальне провадження в частині за ч. 4 ст. 358 КК України на підставі ст. 45 КК України в зв'язку з дійовим каяттям. Щодо обвинувачення за ч. 5 ст. 27, ч.1 ст. 358 КК України, то з дня вчинення даного проступку пройшло більше 3 років, перебіг давності не зупинявся та не переривався. Тому є всі підстави для звільнення від кримінальної відповідальності на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності.
В судовому засіданні захисник та обвинувачений ОСОБА_3 клопотання підтримали, просили задовольнити також просить кримінальне провадження закрити з таких підстав. Обвинувачений ОСОБА_3 повністю усвідомив всю негативність вчиненого ним, жалкує. Зміст обвинувачення розуміє, визнає себе винним повністю, не заперечує проти закриття кримінального провадження. Наслідки закриття кримінального провадження йому відомі та зрозумілі.
Прокурор ОСОБА_2 висловила думку про наявність підстав для закриття кримінального провадження за вказаних підстав. Підтвердила, що обвинувачений активно сприяв на досудового розслідуванні, визнавав вину та каявся, збитків його діями не заподіяно.
Заслухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов наступного висновку.
Щодо звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 27, ч.1 ст. 358 КК України, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності, слід зазначити наступне.
Відповідно до ст.44 КК України особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.
Положеннями ст.49 КК України визначено строки давності з огляду на тяжкість вчиненого злочину, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності; обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання.
Строк давності - це передбачений ст.49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення злочину і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила злочин, від кримінальної відповідальності.
Таким чином, згідно приписів вказаної статті, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання чинності вироком суду законної сили минули встановлені законом строки, обчислення яких призупиняється в разі ухилення особи, яка вчинила злочин від слідства та суду та переривається у випадку скоєння зазначеною особою нового злочину.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні проступку, передбаченого ч.5, ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України, які згідно ст.12 КК України на момент вчинення відносилися до нетяжких злочинів, а станом на сьогодні - до проступків, за яке передбачено покарання у виді, в тому числі, обмеження волі до 2 років.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років (станом на зараз) та три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі; (нетяжкого злочину - станом на 17 березня 2018 року року).
Відповідно до п.1 ч. 2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.
В силу ч. 3 ст. 285 КПК України, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз'яснено суть підозри чи обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, зокрема, судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку.
Згідно ч.4 ст.286 цього Кодексу, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, то суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Відповідно до ч. 3 ст. 288 цього Кодексу, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Таким чином, відповідно до положень п. 1 ч. 2 ст. 284, ч. 3 ст. 285, ч. 4 ст. 286, ч. 3 ст. 288 КПК, якщо під час здійснення судового провадження за обвинувальним актом сторона кримінального провадження звертається до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання й, у випадку встановлення передбачених у ст. 49 КК підстав та відсутності заперечень з боку обвинуваченого закрити кримінальне провадження, звільнивши особу від кримінальної відповідальності.
Діяння, які поставлено ОСОБА_3 за провину (ч. 5 ст. 27, ч. 1, ст. 358 КК України), мали місце 17 березня 2018 року, обвинувачений не ухилявся від досудового слідства та суду, не вчиняв нових злочинів.
ОСОБА_3 судом роз'яснено наслідки закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності. Підстав, які б унеможливлювали звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, не встановлено.
В зв'язку з цим суд вважає клопотання захисника обвинуваченого обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення, і приходить до висновку про необхідність закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_3 в частині обвинувачення за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України, та звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Щодо звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за ч. 4 ст. 358 КК України, на підставі ст. 45 КК України, у зв'язку із дійовим каяттям, слід зазначити наступне.
Згідно ч.4 ст.286 цього Кодексу, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, то суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Відповідно до п.1 ч. 2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч.1 ст.285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених Законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ст.45 КК України, особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень або кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення кримінального правопорушення щиро покаялася, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
У відповідності до ст. 12, ч. 4 ст. 358 КК України кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , є проступком.
В силу ч. 3 ст. 285 КПК України, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз'яснено суть підозри чи обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, зокрема, судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку.
Відповідно до ч. 3 ст. 288 цього Кодексу, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Таким чином, відповідно до положень п. 1 ч. 2 ст. 284, ч. 3 ст. 285, ч. 4 ст. 286, ч. 3 ст. 288 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження за обвинувальним актом сторона кримінального провадження звертається до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, в тому числі і у зв'язку із дійовим каяттям, суд має невідкладно розглянути таке клопотання й, у випадку встановлення передбачених у ст. 45 КК України підстав та відсутності заперечень з боку обвинуваченого, закрити кримінальне провадження, звільнивши особу від кримінальної відповідальності.
ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні проступку, раніше не судимий, вину визнав повністю, розкаюється, збитків не заподіяв.
При цьому суд зважає на наступне.
У постанові Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 1 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», зазначено, що такою, яка вчинила злочин уперше, вважається особа, котра раніше не вчиняла злочинів або раніше вчинила злочин, що вже втратив правове значення.
Втратою правового значення злочину вважається, коли: 1) особу було звільнено від кримінальної відповідальності за підставами, встановленими КК; 2) особа хоча і була засуджена за попередньо вчинений злочин, однак судимість була погашена або знята; 3) особа не підлягає кримінальній відповідальності, оскільки злочинність раніше вчиненого діяння скасовано новим кримінальним законом.
Припинення судимості анулює всі кримінально-правові та загально-правові наслідки засудження і призначення покарання.
Разом з тим, звільнення особи від кримінальної відповідальності, незважаючи на те, що така підстава для закриття кримінального провадження не є реабілітуючою, не тягне для особи, щодо якої застосовується, жодних правових чи процесуально-правових обов'язків чи обмежень. У першу чергу йдеться про судимість, оскільки вона виникає виключно після набрання законної сили обвинувальним вироком (ст. 88 КК).
Отже, особа, що звільнена від кримінальної відповідальності, не вважається судимою; на таку особу не покладаються жодні процесуальні наслідки через звільнення від кримінальної відповідальності.
Тому, оскільки за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України ОСОБА_3 звільнений від кримінальної відповідальності на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності, одна з умов можливості звільнення його від кримінальної відповідальності за ч. 4 ст. 358 КК України - вперше вчинив кримінальний проступок - наявна.
ОСОБА_3 судом роз'яснено наслідки закриття кримінального провадження у зв'язку із дійовим каяттям і він особисто надав свою згоду на закриття кримінального провадження щодо нього з цих підстав.
Підстав, які б унеможливлювали звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності у зв'язку із дійовим каяттям, не встановлено.
В зв'язку з цим, суд дійшов висновку про необхідність закриття кримінального провадження в частині обвинувачення ОСОБА_3 за вчинення кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.4 ст. 358 КК України, та звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку із дійовим каяттям.
Щодо позиції захисника обвинуваченого про необхідність залишення здійснених витрат на проведення відповідної експертизи на рахунок держави, слід зазначити наступне.
Процесуальні витрати виникають та пов'язані зі здійсненням кримінального провадження, є матеріальними витратами органів досудового розслідування, прокуратури, суду та інших учасників кримінального провадження.
В даному випадку, кримінальне провадження стосовно обвинуваченого закрито на підставі статті 45 та 49 КК України у зв'язку з дійовим каяттям та закінченням строків давності, що є нереабілітуючими підставами.
Такі підстави дають змогу суду в більш спрощеній формі завершити кримінальне провадження у разі згоди особи на завершення кримінального провадження у зазначеній формі, без використання своїх прав на доведення своєї невинуватості у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, всі процесуальні витрати, здійснені органом досудового розслідування та пов'язані з розслідуванням кримінального провадження, повинна відшкодувати саме ця особа.
Закриття кримінального провадження стосовно особи з нереабілітуючих підстав і застосування до неї м'якшої форми закінчення кримінального провадження, ніж обвинувальний вирок, не звільняє її від сплати процесуальних витрат, пов'язаних із проведенням судових експертиз.
Такі висновки зроблено Верховним Судом та викладено у постанові від 1 лютого 2024 року у справі № 930/497/23 ОП ККС ВС від 2 грудня 2024 року у справі № 686/1699/20.
Тому судові витрати за проведення експертизи на досудовому розслідуванні в розмірі 3183 грн 60 коп. підлягають стягненню із обвинуваченого.
Питання речових доказів вирішується в порядку ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, відповідно до ст. 12, ст. 45, ст. 49, ч. 5 ст. 27, ч. 1, ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, керуючись ст.ст. 284, 285-286, 288, 381, 382, 372, 376, 395 КПК України, суд
ухвалив:
Звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.4 ст. 358 КК України, на підставі ст. 45 КК України, у зв'язку із дійовим каяттям.
Звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 5 ст. 27, ч.1 ст. 358 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності.
Кримінальне провадження № № 12025116240000043 за обвинуваченням ОСОБА_3 в скоєні кримінальних правопорушень (проступків), передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1, ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, - закрити.
Стягнути із ОСОБА_3 на користь держави судові витрати за проведення судових експертиз в розмірі 3183 (три тисячі сто вісімдесят три) гривні 60 копійок.
Після набрання ухвалою законної сили речові докази - посвідчення тракториста-машиніста на ім'я ОСОБА_6 , серія та номер НОМЕР_1 , видане ДІСГ в Київській області 17 березня 2018 року, які поміщено до спецпакету PSP1205016, та зберігається в кімнаті зберігання речових доказів ВП № 1 Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області та суду не надавався, - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1