Справа № 158/2365/25
Провадження № 3/0158/754/25
14 серпня 2025 року м. Ківерці
Суддя Ківерцівського районного суду Волинської області Сіліч Ю.Л., за участю секретаря судового засідання Оніщук Н.Є., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , іншого учасника процесу - ОСОБА_2 , розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , інваліда 2 групи,
- за ч. 3 ст 173-2 КУпАП
19.06.2025 року близько 19 год. 54 хв., ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_2 , а саме словесно ображав та висловлював словесні погрози, внаслідок чого ОСОБА_2 було завдано шкоду психологічному здоров'ю. Правова кваліфікація - ч. 3 ст.173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненому не визнав, заперечив факт вчинення адміністративного правопорушення.
Інший учасник процесу ОСОБА_2 підтвердила обставини вчинення ОСОБА_1 відносно неї домашнього насильства у час та місці вказаному у протоколі про адміністративне правопорушення. Вказала, що випадки вчинення домашнього насильства ОСОБА_1 мають систематичних характер.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 , наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, виходячи з наступного.
Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, згідно зі ст. 245 КУпАП, є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи з дотриманням процесуальної форми її розгляду.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Ч.1 ст. 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку».
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, полягає у вчиненні домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Частиною 3 ст. 173-2 КУпАП, передбачено, повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Відповідно до положень Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 №2229-VIII домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Крім того, згідно з Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Стамбульська конвенція визначає домашнє насильство як всі акти фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, які відбуваються в лоні сім'ї чи в межах місця проживання або між колишніми чи теперішніми подружжями або партнерами, незалежно від того, чи проживає правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні.
Незважаючи на заперечення своєї вини ОСОБА_1 , його вина у вчиненні інкримінованого йому правопорушення підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 435745 від 05.07.2025; рапортом інспектора Луцького РУП ГУНП у Волинській області від 19.06.2025 року, протоколом про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або іншу подію від 19.06.2025 року, письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 19.06.2025 року та поясненнями даними нею в судовому засіданні, формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 19.06.2025; рапортом від 05.07.2025.
Крім того, з долучених до матеріалів справи постанов Луцького міськрайонного суду у Волинської області від 08.05.2025 року та 15.05.2025 року, вбачається, що ОСОБА_1 неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства.
При цьому, за положеннями ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
При цьому суд зазначає, що відповідно до ст. 1 КУпАП завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Отже, враховуючи характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого адміністративного правопорушення, суд вважає, що для попередження вчинення правопорушень в майбутньому на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в межах санкції ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
Оскільки, згідно з матеріалами справи ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи, тому на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» підлягає звільненню від сплати судового збору.
Керуючись ст. ст. 283, 284 КУпАП, -
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 80 (вісімдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1360 (одна тисяча триста шістдесят) гривень.
Штраф слід сплатити за реквізитами: отримувач ГУК у Волинській обл/м.Ківерці/21081100, код отримувача (ЄДРПОУ) 38009371, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), номер рахунку UA618999980313050106000003536.
В разі не сплати штрафу протягом 15 днів з дня вручення постанови про накладення стягнення, штраф стягнути у подвійному розмірі.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текс постанови проголошений о 12 год 55 хв. 15.08.2025 року.
Суддя Ківерцівського районного суду Ю.Л. Сіліч