08 серпня 2025 року
м. Київ
справа № 761/704/21-ц
провадження № 61-5617св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В.,
Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця»,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 07 лютого 2024 рокуу складі колегії суддів: Мостової Г. І., Березовенко Р. В., Лапчевської О. Ф.,
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - АТ «Укрзалізниця») про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії.
Позов мотивовано тим, що з серпня 2007 року позивач працював
у Державному територіально-галузевому об'єднанні «Південно-Західна залізниця», правонаступником якого є АТ «Укрзалізниця».
Позивач проживає у кімнаті
АДРЕСА_1 , де займає ліжко-місце.
З 19 липня 2013 року позивач перебуває на квартирному обліку у залізниці як ліквідатор аварії на ЧАЕС 2 категорії, а з 26 листопада 2019 року - по категорії особа з інвалідністю внаслідок війни.
27 червня 2017 року позивачу видано пенсійне посвідчення серії НОМЕР_1 .
10 вересня 2019 року позивачу видано пенсійне посвідчення особи
з інвалідністю внаслідок війни серії НОМЕР_2 , 3 група інвалідності.
25 вересня 2019 року позивачу видано посвідчення серії НОМЕР_3 учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, категорія 1.
Позивач вважав, що відповідач не виконує умови Генеральної угоди, Галузевих угод та Колективного договору в частині обов'язку з поліпшення житлових умов працівників, які перебувають на обліку для поліпшення житлових умов, чим вчиняє неправомірні дії щодо позивача та порушує його права на житло, що відповідає санітарним нормам та нормам забезпечення житловою площею,
а також порушує право позивача на отримання в повному обсязі винагороди за працю.
ОСОБА_1 просив визнати неправомірними дії відповідача в частині невиконання обов'язку з поліпшення житлових умов працівників, встановленого Генеральною угодою, Галузевою угодою 1, Галузевою угодою 2 і Колективним договором; зобов'язати відповідача вчинити усі необхідні дії, передбачені Генеральною угодою, Галузевою угодою 1, Галузевою угодою 2 і Колективним договором, для поліпшення житлових умов позивача протягом трьох місяців
з дня набрання рішенням суду законної сили, а саме: забезпечення відокремленим ізольованим житлом площею згідно з нормами, встановленими законодавством, шляхом купівлі у фізичних чи юридичних осіб.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 29 травня 2023 року
в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що позивачу на праві власності належить квартира АДРЕСА_2 , та квартира АДРЕСА_3 , що свідчить про те, що позивач забезпечений житловою площею понад встановлену норму, передбачену ЖК України.
Суд першої інстанції зазначив про недоведеність порушення відповідачем умов зазначених Галузевої угоди, Генеральної угоди та Колективного договору, оскільки відповідач включив позивача до списків на позачергове отримання житла за категорією інвалідів війни та поставив позивача на квартирний облік
у списках працівників регіональної філії по м. Києву з 19 липня 2013 року
у загальну чергу під № 565, та позачергово як особу з інвалідністю внаслідок війни з 26 листопада 2019 року під № 2.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що вимога позивача про зобов'язання відповідача вчинити всі необхідні дії, передбачені Генеральною угодою, Галузевою угодою 1, Галузевою угодою 2 і Колективним договором, для поліпшення житлових умов позивача, а саме забезпечення позивача відокремленим ізольованим житлом, є необґрунтованою, оскільки зобов'язання юридичної особи купити у фізичних чи юридичних осіб житло є неналежним способом захисту права з огляду на втручання у такий спосіб у господарську діяльність господарюючого суб'єкта.
Постановою Київського апеляційного суду від 07 лютого 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Печерського районного суду м. Києва від 29 травня 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.
Постанову апеляційного суду мотивовано тим, що прохальна частина позовної заяви ОСОБА_1 не містить чіткого визначення способу судового захисту та не містить посилань, на те, які саме дії суд має зобов'язати вчинити відповідача для забезпечення його відокремленим ізольованим житлом. Станом на час звернення до суду з цим позовом право ОСОБА_1 на пільги, встановлені пунктом 18 частини першої статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», не порушено. Апеляційний суд також вказав, що перед позивачем у черзі осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та згідно з законодавством мають право на позачергове одержання житлової площі, перебувають інші особи, які потребують поліпшення житлових умов, а тому задоволення позовних вимог
ОСОБА_1 про надання йому житла раніше, ніж його отримають особи, що перебувають на квартирному обліку перед ним, суперечитиме нормам законодавства України щодо черговості надання житла та призведе до втручання у права цих осіб.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
17 квітня 2024 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, з урахуванням уточненої редакції, просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 07 лютого 2024 року, а справу направити на новий розгляд.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що апеляційний суд вибірково та неповно наводить висновки Верховного Суду, а також застосував статті 43, 46 ЖК України без врахування висновків Верховного Суду. Заявник вказує, що він має переважне право перед іншими громадянами на позачергове одержання житла. Апеляційний суд встановив обставини справи на підставі недопустимого доказу, а саме інформаційної довідки від 22 лютого 2023 року № 10500113568. Апеляційний суд застосував висновки Верховного Суду, зроблені у справах, які не є подібними цій справі.
Підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд апеляційної інстанції
в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 03 червня 2021 року у справі
№ 522/6826/19, від 21 лютого 2019 року у справі № 761/40646/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Аргументи інших учасників справи
08 липня 2024 року АТ «Укрзалізниця» подало до Верховного Суду відзив,
у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного суду від 07 лютого 2024 року - без змін.
Відзив мотивовано тим, що апеляційний суд правильно керувався тим, що позивач має право на позачергове отримання житла, проте забезпечення його житлом можливе лише згідно з існуючою черговістю з урахуванням часу взяття на облік та у порядку, передбаченому законодавством. Позивач не надав доказів наявності переважного права на отримання житла, відмінного від інших осіб, які за часом взяття на облік у цьому списку передують позивачу.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 23 травня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Печерського районного суду м. Києва.
26 червня 2024 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
У частині першій статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи
у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційної скарги, урахувавши аргументи, наведені
у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
Короткий зміст фактичних обставин справи
Згідно з посвідченням серії НОМЕР_2 , виданим 10 вересня 2019 року, ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 3 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - осіб з інвалідністю внаслідок війни.
Відповідно до пенсійного посвідчення № НОМЕР_4 , виданого 27 червня
2017 року, ОСОБА_1 є пенсіонером за віком.
ОСОБА_1 є особою із інвалідністю 3 групи і має право на пільги та компенсацію, встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_3 .
Згідно з довідкою ДТГО «Південно-Західна залізниця» від 18 вересня 2015 року № НДБ-4/900 ОСОБА_1 перебуває на квартирному обліку в єдиних списках працівників залізниці по місту Києву з 19 липня 2013 року в загальній черзі під № 816 та в позачерговій черзі як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії під № 21.
Зі списку черги працівників регіональної філії «Південно-Західна залізниця»
АТ «Укрзалізниця», які перебувають на квартирному обліку по м. Києву, відомо, що станом на 01 січня 2020 року ОСОБА_1 перебуває у списку позачергової черги (інваліди війни) на другому місці. Дата включення у пільгову чергу 26 листопада 2019 року.
Відповідно до листа АТ «Укрзалізниця» від 31 січня 2020 року № МЗК-08/173 згідно зі спільним рішенням адміністрації та профспілкового комітету Управління регіональної філії від 26 листопада 2019 року № 65 та спільного рішення адміністрації та Дорпрофсожу регіональної філії «Південно-Західна залізниця» від 05 грудня 2019 року № 6 про внесення змін у справу квартирного обліку, затверджену розпорядженням Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації від 28 грудня 2019 року № 1023, ОСОБА_1 включений в списки на позачергове отримання житла за категорією інвалідів війни з 26 листопада 2019 року.
19 грудня 2022 року ОСОБА_1 звільнено з роботи у зв'язку з виходом на пенсію (на пільгових умовах) на підставі наказу відповідача від 08 грудня 2022 року № 1044/ос.
Пунктом 3.6.3 Галузевої Угоди між Державною адміністрацією залізничного транспорту України та профспілками на 2002-2006 роки передбачено обов?язоок Укрзалізниці забезпечити надання працівникам, які потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи, соціальних пільг і гарантій, передбачених законодавством України.
Також пунктом 3.7.5 Галузевої Угоди між Міністерством інфраструктури України і Радою профспілки залізничників і транспортних будівельників України на
2017-2021 роки визначено обов'язок підприємства, установи, організації залізничного транспорту та метрополітену забезпечити надання працівникам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, соціальних гарантій та пільг, передбачених чинним законодавством України.
Згідно з довідкою АТ «Укрзалізниця» від 19 січня 2023 року № НЗЕ-08/63 ОСОБА_1 , пенсіонер, колишній працівник регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця» перебуває на квартирному обліку
в списках працівників регіональної філії по місту Києву з 19 липня 2013 року
в загальній черзі під № 565, та позачергово як особа з інвалідністю внаслідок війни з 26 листопада 2019 року під № 2.
Відповідно до копії Тимчасової довідки від 14 березня 2023 року № 23 ОСОБА_1 встановлено статус ветерана праці.
Згідно з копією довідки відділу обліку та розподілу житлової площі Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації від 15 березня
2023 року № 177 ОСОБА_1 перебуває на квартирному обліку
з 14 лютого 2013 року у складі сім'ї з 1 особи; порядок забезпечення житлом: позачерговий; категорія обліку: особи з інвалідністю внаслідок війни (при виконанні обов'язків військової служби), дата встановлення категорії
08 листопада 2019 року.
Відповідно до відомостей з реєстру прав власності на нерухоме майно, відомостей про об'єкту нерухомого майна, відомостей про права власності ОСОБА_1 належить на праві власності квартира, загальною площею 29,94 кв. м, житловою площею 16,62 кв. м, за адресою:
АДРЕСА_2 , на підставі договору міни № 823437 від 23 лютого 2004 року (копія інформаційної довідки № 10456649225 від
15 лютого 2023 року) (номер витягу 5003636572962).
Згідно з відомостями з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відомостями про об'єкт нерухомого майна, відомостями про права власності ОСОБА_1 належить на праві власності квартира, загальною площею 60,0 кв. м, житловою площею 36,4 кв. м, за адресою:
АДРЕСА_3 , на підставі договору дарування № 8714 від 14 листопада 2005 року (копія інформаційної довідки № 10500113568 від
22 лютого 2023 року) (номер витягу 5003647857115).
Мотиви, якими керується Верховний Суд
У частинах першій, другій та п'ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржуване судове рішення зазначеним вимогам закону відповідає.
Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Статтею 47 Конституції України встановлено, що кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Згідно з частиною 1 статті 9 ЖК України громадяни мають право на одержання
у безстрокове користування у встановленому порядку жилого приміщення
в будинках державного чи громадського житлового фонду або на одержання за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення для категорій громадян, визначених законом, або в будинках житлово-будівельних кооперативів.
Абзацом 3 статті 39 ЖК України визначено, що громадяни беруться на облік потребуючих поліпшення житлових умов за місцем роботи - спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншого громадського об'єднання і відповідного профспілкового комітету. При цьому беруться до уваги рекомендації трудового колективу. Рішення про взяття громадян на облік потребуючих поліпшення житлових умов за місцем роботи затверджується виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ради.
Відповідно до статті 43 ЖК України громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості.
З числа громадян, взятих на облік потребуючих поліпшення житлових умов, складаються списки осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень.
Черговість надання жилих приміщень визначається за часом взяття на облік (включення до списків осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень).
Законодавством України окремим категоріям громадян, які перебувають
у загальній черзі, може бути надано перевагу в строках одержання жилих приміщень у межах календарного року взяття на облік.
Права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи,
а також військовослужбовців також регулюються Законом України «Про статус
і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Відповідно до пункту 18 частини першої статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» особам з інвалідністю внаслідок війни та прирівняним до них особам (стаття 7) надаються такі пільги, зокрема позачергове забезпечення житлом осіб, які потребують поліпшення житлових умов, у тому числі за рахунок жилої площі, що передається міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, підприємствами та організаціями у розпорядження місцевих рад та державних адміністрацій. Особи, зазначені в цій статті, забезпечуються жилою площею протягом двох років з дня взяття на квартирний облік, а особи з інвалідністю I групи з числа учасників бойових дій на території інших країн - протягом року.
Відповідно до пункту 18 частини першої статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» позивач має бути забезпеченим жилою площею протягом двох років з дня взяття на квартирний облік, тобто
у строк до 26 листопада 2021 року.
ОСОБА_1 звернувся з указаним позовом до суду у січні 2021 року, тобто до спливу дворічного строку, який визначений законом для забезпечення його житлом.
Указане свідчить про те, що станом на час звернення до суду з указаним позовом право ОСОБА_1 на пільги, встановлені пунктом 18 частини першої статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», порушеним ще не було.
Відповідно до абзацу 1 пункту 10 частини першої статті 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 1 (пункт 1 статті 14), надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги: позачергове забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов (включаючи сім'ї загиблих або померлих громадян). Особи, зазначені в цьому пункті, забезпечуються жилою площею протягом року з дня подання заяви, для чого місцеві ради щорічно виділяють 15 відсотків усього збудованого житла (в тому числі підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності). Кабінет Міністрів України щорічно виділяє обласним державним адміністраціям цільовим призначенням капітальні вкладення відповідно до кількості сімей, що потребують поліпшення житлових умов. Фінансування будівництва здійснюється з Державного бюджету України.
Порядок надання жилих приміщень громадянам, які перебувають на квартирному обліку, врегульовано Правилами обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, та надання їм жилих приміщень, що затверджені постановою Ради Міністрів Української РСР і Української республіканської ради професійних спілок від 11 грудня 1984 року № 470 (далі - Правила).
Згідно із пунктом 39 Правил жилі приміщення надаються в порядку загальної черги, крім осіб, що мають право першочергового одержання жилих приміщень, осіб, які користуються перевагою у строках одержання жилих приміщень,
а також випадків, передбачених абзацом другим цього пункту.
У абзаці 3 пункту 38 Правил визначено, що черговість надання жилих приміщень визначається за часом взяття осіб, які потребують поліпшення житлових умов, на облік (включенням до списків осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень).
Інших підходів, ніж дата взяття на облік, у формуванні черговості забезпечення житлом осіб, які користуються певним правом (мають однакові пільги)
в черговості одержання таких приміщень, законодавство України не встановлює.
Зазначений висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах наведено у постанові Верховного Суду від 25 листопада
2020 року у справі № 758/15583/17(провадження № 61-2710св20).
З довідки ДТГО «Південно-Західна залізниця» від 18 вересня 2015 року
№ НДБ-4/900 вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на квартирному обліку в єдиних списках працівників залізниці по м. Києву з 19 липня 2013 року
у загальній черзі під № 816 та в позачерговій черзі, як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії під № 21.
Інших доказів того, що позивач має право на зміну черговості видачі квартир до суду не було надано.
Верховний Суд у постанові від 21 лютого 2019 року у справі № 761/40646/17 (провадження № 61-37419св18) у подібних правовідносинах вказав, що позивач має право на позачергове отримання житла відповідно до пункту 10 статті 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та частини третьої статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», але в порядку черги після того, як будуть забезпечені житлом особи, які перебувають у списку осіб, що мають право на позачергове одержання житла, перед ним, що узгоджується з положенням статті 43 ЖК України та є підставою для відмови у задоволенні заявленого у цій справі позову.
Такий же висновок Верховний Суд зробив у постанові від 03 червня 2021 року
у справі № 522/6826/19 (провадження № 61-3778св21).
Встановивши, що перед позивачем у черзі осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та згідно з законодавством мають право на позачергове одержання житлової площі, знаходяться інші особи, які потребують поліпшення житлових умов, апеляційний суд зробив правильний висновок про відмову в задоволенні позову, оскільки задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про надання йому житла раніше, ніж його отримають особи, що перебувають на квартирному обліку перед ним, суперечитиме нормам законодавства України щодо черговості надання житла та призведе до втручання у права цих осіб.
Аргументи заявника про неврахування висновків Верховного Суду, наведених
у касаційній скарзі, є безпідставними, оскільки висновки апеляційного суду не суперечать висновкам Верховного Суду у справах, зазначених заявником
у касаційній скарзі.
Інші доводи касаційної скарги зводяться до незгоди заявника з висновками суду апеляційної інстанції щодо встановлених обставин справи та необхідності переоцінки доказів. При цьому згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє
в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Висновки за результатом розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Переглянувши оскаржуване судове рішення в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, апостанови Київського апеляційного суду від 07 лютого
2024 року - без змін, оскільки підстав для її скасування немає.
З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, розподіл судових витрат відповідно до статті 141 ЦПК України не здійснюється.
Керуючись статтями 400, 401, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного суду від 07 лютого 2024 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: В. М. Коротун
Є. В. Коротенко
М. Є. Червинська