Провадження № 11-сс/803/1475/25 Справа № 203/2126/25 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
12 серпня 2025 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючої судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Дніпра від 23 травня 2025 року про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 42025042030000024, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_7
представника власника майна ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_8
Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Дніпра від 23 травня 2025 року задоволено клопотання прокурора та накладено арешт на тимчасово вилучене майно в ході проведення 14 травня 2025 року обшуку транспортного засобу автомобіля марки JEEP RENEGADE, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , а саме на: ключ від офісу з магнітним відкривачем синього кольору; транспортний засіб JEEP RENEGADE, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , заборонивши відчуження, розпорядження та користування цим майном.
Слідчий суддя дійшов висновку, що приймаючи до уваги, що розслідуване кримінальне правопорушення стосується шахрайства шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, та наразі не проведені необхідні слідчі дії, необхідно накладення арешту на вилучене під час обшуку майно для забезпечення збереження речових доказів.
В апеляційній скарзі:
- адвокат ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати арешт накладений ухвалою Центрального районного суду м. Дніпра від 23 травня 2025 року та відмовити в задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вказує, що про наявність ухвали слідчого судді стало відомо після ознайомлення з матеріалами справи в Центральному районному суду 16 липня 2025 року, при тому, що ОСОБА_6 , як власник майна, не викликалася слідчим суддею для розгляду клопотання. Таким чином, за ствердженням адвоката, строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді пропущено з поважних причин.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги по суті, адвокат вказує на те, що в клопотанні прокурора зазначено, що підставами для звернення до суду з клопотанням про арешт майна, є те, що транспортний засіб визнано речовим доказом у кримінальному провадженні та для відшкодування шкоди завданої кримінальним правопорушенням.
Однак адвокат також звертає увагу, що доводи прокурора не можуть бути підставами для накладення арешту на автомобіль, оскільки власник арештованого майна ОСОБА_6 не вчиняла кримінальне правопорушення, не є підозрюваною у даному кримінальному провадженні, а тому вона не є особою яка відповідає своїм майном за відшкодування збитків у кримінальному провадженні
Також адвокат наголошує на тому, в ухвалі слідчого судді не зазначено, яким саме критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, у цьому кримінальному провадженні, в межах якого подано клопотання, відповідає вказаний транспортний засіб.
Заслухавши представника власника майна, який підтримав доводи і вимоги своєї апеляційної скарги, просив їх задовольнити, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, обговоривши доводи апеляційної скарги, співставивши їх з вимогами кримінального процесуального закону, колегія суддів виходить з наступного.
Вирішуючи питання про дотримання строку на апеляційне оскарження, встановлено, що оскаржена ухвала слідчого судді була постановлена без виклику власника майна, тому, обставини через які адвокат пропустив строк на подачу апеляційної скарги, можливо визнати поважними та такими, що не перешкоджають поновленню цього строку. Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне поновити адвокату ОСОБА_5 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді.
Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Частиною 2 статті 171 КПК України визначено, що у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 172 КПК України, слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
Так, зі змісту клопотання і доданих до нього витягів із ЄРДР слідує, що в провадженні ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань провадження № 42025042030000024 від 19 березня 2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України.
Зі змісту клопотання слідує, що у зв'язку з досудовим розслідуванням у даному кримінальному провадженні за можливим фактом того, що група осіб шахрайським шляхом під приводом продажу через мережу Інтернет товарів, у дійсності не маючи їх у наявності, тобто шляхом обману, заволоділи грошовими коштами потерпілих,14 травня 2025 року, на підставі ухвали слідчого судді Центрального районного суду міста Дніпра від 13 травня 2025 року, було проведено санкціонований обшук транспортного засобу автомобіля марки JEEP RENEGADE, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , в ході якого було виявлено та вилучено: ключ від офісу з магнітним відкривачем синього кольору та вказаний транспортний засіб, які постановою прокурора від 14 травня 2025 року визнані речовими доказами по кримінальному провадженню.
Однак, у своєму клопотанні прокурор не наводить достатнє та належне обґрунтування підстав необхідності накладення арешту на майно, яке було вилучено на підставі ухвали слідчого судді, а висновок про те, що вилучені в ході обшуку речі зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, є виключно припущенням слідства, оскільки доказів такого твердження матеріали клопотання не містять.
Крім того, клопотання не містить а ні розрахунку завданої шкоди, а ні вартості майна, на яке накладається арешт, що в свою чергу позбавляє можливості встановити розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, що передбачено п. 5 ч. 2 ст. 173 КПК України.
Таким чином, зазначені вище обставини вказують на невідповідність клопотання вимогам ст. 171 КПК України, а тому висновок слідчого судді щодо необхідності накладення арешту на вказане у клопотанні майно без виконання положень ч. 3 ст. 172 КПК України, є передчасними, а тому рішення суду відповідно до положень ст. 409 КПК України підлягає скасуванню.
При цьому, колегія суддів, встановивши обставини, передбачені ч. 3 ст. 172 КПК України, не приймає рішення по суті клопотання.
З огляду на те, що ухвала слідчого судді скасовується через неналежне дотримання вимог кримінального процесуального закону, інші доводи апеляційної скарги не перевіряються та повинні бути враховані та перевірені під час нового розгляду у випадку повторного звернення з клопотанням про арешт майна.
Таким чином, оскільки встановлено, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової про встановлення строку в сімдесят дві години для усунення вказаних вище недоліків.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -
Поновити адвокату ОСОБА_5 строк на апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 , - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Дніпра від 23 травня 2025 року про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 42025042030000024, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора Центральної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_8 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 42025042030000024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, - повернути прокурору для усунення недоліків протягом 72 годин з моменту отримання цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4