Провадження № 11-сс/803/1460/25 Справа № 202/2629/25 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
12 серпня 2025 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
судді - доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпра від 10 липня 2025 року у кримінальному провадженні № 42024042110000010, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новомосковськ Дніпропетровської області, громадянина України, з вищою освітою, є фізичною особою підприємцем, одружений, має на утриманні дитину 2008 року народження, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч.ч. 4, 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України,-
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_7
підозрюваного ОСОБА_6
захисника ОСОБА_8
в режимі відеоконференції
прокурора ОСОБА_5
Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпра від 10 липня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Дніпропетровській області про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною цілодобово, залишати житло, окрім випадків необхідності отримання підозрюваним невідкладної медичної допомоги та в разі виникнення надзвичайних ситуацій, які б унеможливили безпечне для життя та здоров'я перебування підозрюваного у житлі.
Слідчий суддя дійшов висновку, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч.ч. 4, 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, а також про існування ризиків переховування від органів досудового розслідування та/або суду; знищення, приховування або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; ризику незаконного впливу на інших співучасників у кримінальному провадженні, а також ризику того, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Під час прийняття рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту слідчий суддя також дійшов висновку, що прокурором хоча і було доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, проте зазначені у клопотанні доводи не дають підстав вважати, що належну поведінку підозрюваного неможливо забезпечити шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
В апеляційній скарзі:
- прокурор просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді триманням під вартою з визначенням застави в розмірі 2274 прожиткових мінімумів, що складає 6 885 672 гривень.
В обґрунтування вказує, що ОСОБА_6 скоїв особливо тяжкий злочин, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 12 років, попередньо встановлена сума збитків в 7 мільйонів гривень, що в сукупності з іншими обставинами кримінальних правопорушень про існування ризиків переховування від органів досудового розслідування та/або суду; знищення, приховування або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; ризику незаконного впливу на інших співучасників у кримінальному провадженні, а також ризику того, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Прокурор також звертає увагу, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного, так як місцеперебування останнього, особи з якими він спілкується, а також інші його дії потребують постійного контролю з метою запобігання вищевказаних ризиків.
Заслухавши сторони кримінального провадження, прокурора, який просив задовольнити вимоги апеляційної скарги, підозрюваного та його захисника, які кожен окремо та разом заперечували проти задоволення апеляційної скарги, просили ухвалу слідчого судді залишити без змін, перевіривши матеріали та обговоривши доводи скарги, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно до вимог ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
За ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби і може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Зазначені вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу дотримані та, вирішуючи це питання стосовно підозрюваного ОСОБА_6 , слідчий суддя належно дослідив обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним інкримінованих йому кримінальних правопорушень; особу підозрюваного та обставини вчинення інкримінованих злочинів, а також наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 цього Кодексу, на які вказує слідчий, та дійшов обґрунтованого висновку про можливість застосування до підозрюваного ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
Так, за матеріалами, долученими до клопотання слідує, що в провадженні ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024042110000010 від 13 лютого 2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.
09 липня 2025 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, тобто в пособництві у заволодінні чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, у особливо великих розмірах; ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 191 КК України, тобто в пособництві у заволодінні чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, у великих розмірах, в умовах воєнного стану; ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, тобто в пособництві у чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах; ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч.1 ст. 366 КК України, тобто у вчиненні умисних дій, які виразились в пособництві у внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.
Розглядаючи питання обґрунтованості підозри як підставу для застосування запобіжного заходу, колегія суддів зважає на відсутність законодавчого визначення поняття «обґрунтованість підозри» та усталену практику Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості підозри» та критеріїв її визначення. Зокрема, як зазначено у рішенні ЄСПЛ «Нечипорук, Йонкало проти України» від 21.04.2011р., наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
З наданих суду апеляційної інстанції матеріалів слідує, що наведені в клопотанні слідчого дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованих йому злочинів, з огляду на наявність відповідних доказів, а саме: протоколу обшуку від 14 листопада 2024 року, протоколу огляду від 26 лютого 2025 року, протоколів допиту свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ; протоколу допиту експерта ОСОБА_13 від 10 червня 2025 року; протоколів огляду об'єктів будівництва; висновків експертів судових будівельно-технічних експертиз № 1-25 від 15 травня 2025 року, № 2-25 від 15 травня 2025 року, № 3-25 від 15 травня 2025 року, № 4-25 від 15 травня 2025 року, які в достатній мірі вказують на причетність підозрюваного до вчинення інкримінованих йому злочинів.
Перевіряючи доведеність визначених в оскаржуваній ухвалі слідчого судді ризиків, колегія суддів враховує встановлені обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме те, що підозрюваний ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, які відносяться в тому числі до категорії особливо тяжких, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, станом на теперішній час триває досудове розслідування, в ході якого сторона обвинувачення продовжує встановлювати всі обставини кримінального провадження, збирати відповідні докази, підозрюваний ОСОБА_6 обізнаний про способи зв'язку та місця проживання/перебування інших співучасників злочину, а тому підозрюваний може вдатись до спроб переховування від органів досудового розслідування або суду, знищення, приховування або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; ризику незаконного впливу на інших співучасників у кримінальному провадженні, а також ризику того, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення.
В той же час, слідчий суддя врахував, що підозрюваний ОСОБА_6 раніше судимий, має вищу освіту, одружений, має на утриманні дитину 2008 народження, місце реєстрації та місце мешкання, є фізичною особою-підприємцем та дійшов висновку, що у даному випадку прокурором хоча і було доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, проте зазначені у клопотанні доводи не дають підстав вважати, що належну поведінку підозрюваного неможливо забезпечити шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
При цьому також слід врахувати, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою.
За наведеного, слідчий суддя не вбачав достатніх даних, які б об'єктивно свідчили про неможливість запобігання зазначеним вище ризикам шляхом застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
Прокурором, а ні в апеляційній скарзі, а ні в судовому засіданні апеляційного суду не наведено досить переконливих обставин і доводів щодо недостатності застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді домашнього арешту для запобігання визначеним ризикам.
Таким чином, відмова в задоволенні клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу у виді домашнього арешту, відповідає вимогам вищевказаних норм закону, і, зокрема, правовій позиції, викладеній у рішенні Європейського суду у справі «Харченко проти України», та є дієвим механізмом контролю його поведінки під час здійснення досудового розслідування та відповідає завданням кримінального провадження.
З врахуванням вищевказаних обставин кримінального провадження, положень кримінального процесуального закону, відсутні підстави для скасування чи зміни ухвали слідчого судді з мотивів наведених прокурором в апеляційній скарзі.
Порушень вимог кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування чи зміни ухвали слідчого судді не встановлено. Запобіжний захід щодо підозрюваного обраний у відповідності з наведеними вище вимогами норм кримінального процесуального закону, тому вимоги апеляційної скарги прокурора слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді без змін.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 419, 422 КПК, колегія суддів,
Апеляційну скаргу прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_5 , - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпра від 10 липня 2025 року у кримінальному провадженні № 42024042110000010, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, відносно ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч.ч. 4, 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4