вул. Шевченків шлях, 30-А, м. Березань, Київська область, 07541
№ провадження 2/356/15/25
Справа № 356/40/24
07.08.2025 Березанський міський суд Київської області в складі:
головуючого судді Капшученко І. О.
за участю секретаря Мелещенко В. В.
позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1
представника позивача за зустрічним позовом Галича О. М.
представника третьої особи Рощина С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Березанського міського суду Київської області цивільну справу за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа виконавчий комітет Березанської міської ради про визначення місця проживання дитини разом з матір'ю
До Березанського міського суду Київської області звернувся ОСОБА_3 з позовом до ОСОБА_1 , третя особа Виконавчий комітет Березанської міської ради про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини з батьком.
Позов обгрунтований тим, що подружнє життя не склалося, сторони мають різни погляди не життя та з літа 2022 року разом не проживають, не підтримують сімейних відносин. Посилаючись на положення ст.ст.105,110,141,160,161 СК України, просив розірвати шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 зареєстрований 21.04.2018 Березанським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області; визначити місце проживання дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з батьком ОСОБА_3 .
Ухвалою Березанського міського суду Київської області від 29.02.2024 відкрито провадження та ухвалено розгляд цивільної справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа виконавчий комітет Березанської міської ради про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини з батьком здійснювати у загальному позовному провадженні (Т.1а.с.61).
У відзиві на позовну заяву представник ОСОБА_1 , адвокат Дубовик В. просила відмовити у задоволенні позову в частині визначення місця проживання ОСОБА_4 разом з батьком (Т.1а.с.77-81).
До суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа Виконавчий комітет Березанської міської ради про визначення місця проживання ОСОБА_4 10.04.2018 разом з матір'ю ОСОБА_1 .
Зустрічний позов обгрунтований тим, що 21.04.2018 між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 був укладений шлюб, зареєстрований Березанським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, актовий запис № 24. На момент реєстрації шлюбу сторони мали спільну дитину - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Разом з тим, спільне життя сторін не склалось, тому у серпні 2023 року, зважаючи на відсутність допомоги батька, ОСОБА_1 змушена була звернутись до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_3 аліментів на утримання дитини, а у січні 2024 року вона звернулась до Кагарлицького районного суду м. Києва з позовом про розірвання шлюбу. ОСОБА_3 також звернувся з позовом про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини з ним як батьком. Разом з тим, зазначила, що малолітня дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійно проживає разом з матір'ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . Місце проживання дитини залишається незареєстрованим у встановленому законом порядку через відсутність згоди батька. Мати любить дитину та піклується про неї належним чином, забезпечує її усім необхідним, турбується про здоров'я дитини та її розвиток, отримання нею дошкільної освіти. ОСОБА_1 офіційно працевлаштована в КП «Київський метрополітен», має стабільний дохід та нормований графік, завдяки чому має змогу приділяти дитині належну увагу. Має позитивні характеризуючі дані, не має наркологічних та психічних захворювань. Дитина має стійкий емоційний зв'язок з матір'ю, звикла до місця проживання, оточення, до колективу в дошкільному навчальному закладі та на курсах дошкільної підготовки. ОСОБА_1 не чинить батьку перешкод у спілкуванні з дитиною, проте сам він виявляє бажання лише на короткотривалі зустрічі 1-2 рази на півроку. Натомість матір ОСОБА_3 , на відміну від нього самого, занадто наполеглива у вирішенні даного спору, а також вимагає від матері дитини надати згоду на вивезення доньки за кордон, що викликає занепокоєння. За таких обставин, просить суд визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір'ю ОСОБА_1 . Судові витрати просить покласти на ОСОБА_3 (Т.1,а.с.105-108).
Ухвалою Березанського міського суду Київської області від 23.04.2025 прийнято зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа виконавчий комітет Березанської міської ради про визначення місця проживання дитини разом з матір'ю до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа виконавчий комітет Березанської міської ради про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини з батьком, та об'єднано вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом (Т.а.с.170-171).
Виконавчий комітет Березанської міської ради Броварського району Київської області висловив позицію у письмовій заяві від 18.04.2024, про те, що вважає за доцільне визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 з мамою ОСОБА_1 . Питання про вирішення спору між батьками щодо визначення місця проживання дитини ОСОБА_4 розглядалось на засіданні комісії з питань захисту прав дитини 09.04.2024, протокол №9. Ліпінський на засідання комісії не з'явився, про причини не явки не повідомив. ОСОБА_1 на засіданні комісії повідомила, що любить доньку, забезпечує у повній мірі її потреби, відповідально займається вихованням. Працює у КП «Київський метрополітен», має постійний дохід, зарекомендувала себе, яка відповідальний та дисциплінований працівник; дитина прив'язана до мами. Згідно довідкою розрахунком про стан заборгованості по аліментах виданою Кагарлицьким відділом державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області від 28.03.2024 №18251, заборгованість по аліментах станом на 29.02.2024 становить 1923,57грн. (Т.1а.с.131-132).
Ухвалою Березанського міського суду Київської області від 14.10.2024 закрито провадження у справі в частині позовних вимог про розірвання шлюбу на підставі п.4 ч.1ст.255 ЦПК України (Т.2а.с.46-47).
Ухвалою Березанського міського суду Київської області від 26.12.2024 первісний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа виконавчий комітет Березанської міської ради про визначення місця проживання дитини з батьком залишено без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України (Т.2,а.с.96-97).
Ухвалою Київського апеляційного суду від 14.04.2025 апеляційну скаргу адвоката Клапчука Ф. П. на ухвалу Березанського міського суду Київської області від 26.12.2024 визнано неподаною та повернуто (Т.2,а.с.140-141).
У судові засідання призначені на 24.10.2024, 13.11.2024, 25.11.2024, 26.12.2024, 15.01.2025, 04.06.2025, 12.06.2025, 18.06.2025, 24.06.2025, 07.08.2025 відповідач ОСОБА_3 , та його представник, адвокат Клапчук Ф.П. будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, не з'являлись (Т.1а.с.51,63,71-72,78-79,82,90,91,106-107,161,171,177,178,192).
Правом подати відзив на зустрічну позовну заяву в порядку ст. 178 ЦПК України ОСОБА_3 не скористався та відзиву не подав.
За загальним правилом, встановленим в ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 233 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
За таких обставин, враховуючи думку учасників процесу, положення ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 233, суд вважав можливим розглянути справу за відсутності відповідача та його представника, які не з'явились в судове засідання.
У судовому засіданні позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 позов підтримала у повному обсязі, просила визначити місце проживання доньки ОСОБА_4 з матір'ю, та пояснила, що розлучна з ОСОБА_3 , аліменти на дитину ОСОБА_4 сплачує, але має заборгованість; дитиною не цікавиться, навіть коли вона перебувала у лікарні. ОСОБА_1 забезпечує матеріальне утримання дитини забезпечує повне матеріальне утримання (харчування, розвиток, освіту).
Представник позивача, адвокат Галич О.М позов підтримав у повному обсязі з підстав значених у зустрічній позовній заяві позовній заяві.
Представник третьої особи у судовому засіданні просила визначити місце проживання дитини з матір'ю, оскільки виходить з міркувань найкращих інтересів дитини.
На виконання вимог ст.171 СК України, Малолітня ОСОБА_4 була допитана у судовому засіданні та пояснила, що їй 7 років і вона закінчила перший клас школи, проживає вона разом з матір'ю та бабусею. Мама водить до школи і забирає, тата бачила останній раз на випускний. Батько з сім'єю не проживає, приходить рідко. На день народження вітав по телефону, сказав що не прийде, тому що багато працює, обіцяв подарити ляльку, але так її і не приніс. Мати подарувала на день народження панду. Бажає жити з мамою, тому що з нею тепло та затишно. З батьом жити бажання не виявила.
Заслухавши пояснення позивача та її представника, а також думку представника третьої особи, проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді справи, зібрані у справі докази, керуючись законом, суд прийшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 21.04.2018 укладено шлюб, зареєстрований Березанським відділом державної реєстрації актів Цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, про що було видано свідоцтво серії НОМЕР_1 від 21.04.2018 (Т.1а.с.12, Т.2,а.с.5-12).
Рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 16.05.2024 у справі № 368/159/24, що набрало законної сили 18.06.2024, шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 розірвано (Т.2,а.с.5-12).
У відповідності до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого 21.04.2018 Березанським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (Т.2 а.с.13,111).
07.09.2023 видано судовий наказ Березанським міським судом Київської області про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4частини заробітку щомісячно, але не меньше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 29.08.2023 (Т1а.с.16).
ОСОБА_1 працює в КП «Київський метрополітен» з 09.06.2023 на посаді машиніста прибиральних машин станції «Сирець», зарекомендувала себе як відповідальний та дисциплінований працівник, відповідно до характеристики начальника станції В.Савченко від 18.03.2024 (Т.1а.с.112).
Згідно з довідкою Служби руху КП «Київський метрополітен» від 20.03.2024 № 154, відповідач ОСОБА_1 з 09.06.2023 працює на посаді машиніста прибиральних машин КП «Київський метрополітен» з посадовим окладом 10 820 грн., розмір нарахованого доходу (без урахування утримань) становить за червень 2023 року - 7 107,42 грн., до сплати - 5 721,47 грн., за липень 2023 року - 14 095,96 грн., до сплати - 11 347,25 грн., за серпень 2023 року - 13 543,25 грн., до сплати - 10 902,31 грн., за вересень 2023 року - 14 409,69 грн., до сплати - 11 599,80 грн., за жовтень 2023 року - 14 109,92 грн., до сплати - 11 358,48 грн., за листопад 2023 року - 12 933,82 грн., до сплати - 10 411,72 грн., за грудень 2023 року - 11 203,89 грн., до сплати - 9 019,13 грн., за січень 2024 року - 19 729,82 грн., до сплати - 15 882,50 грн., за лютий 2024 року - 17 326,77 грн., до сплати - 13 948,05 грн., всього розмір нарахованого доходу (без урахування утримань) за період з червня 2023 року по лютий 2024 року включно становить 124 460,54 грн., до сплати - 100 190,71 грн., розмір середньомісячного доходу (з урахуванням утримань) становить 100 190,71 грн./9 міс. = 11 132,30 грн. в місяць (Т.1,а.с.118,150).
У відповідності до сертифікату про проходження профілактичного наркологічного огляду серії 10ААЖ № 700615 від 26.03.2024 та медичної довідки про проходження обов'язкових попереднього та періодичного психіатричного оглядів серії 12ЯЯТ № 884083 від 26.03.2024, ОСОБА_1 психічних та наркологічних захворювань не має (Т.1,а.с.114-115).
Відповідно до психолого-педагогічної характеристики дитини за підписом директора ЗДО «Лелеченька» Янути О. від 21.03.2024 № 08, малолітня ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відвідує ЗДО «Лелеченька» з вересня 2021 року, виховується в сім'ї, в якій проживають мама, бабуся та дідусь, дитина більше прив'язана до матері ОСОБА_1 , яка проводить з дитиною весь вільний час; матеріально-економічне становище задовільне, дитина має все необхідне, одягається скромно і доглянуто, відповідно до сезонів, приймає участь у заняттях, ставлення до навчальної діяльності задовільні: розуміє завдання, має середній темп роботи, труднощі долає опосередковано; емоційний стан адекватний, дитина спокійна, урівноважена, неконфліктна, активна, в незнайомій обстановці проявляє боязкість; взаємини з однолітками і дорослими доброзичливі, в спілкування вступає з обережністю, психолого-педагогічні показники відповідають віку (Т.1,а.с.119,154).
07.11.2018 ОСОБА_1 укладено декларацію № 0001-Р9ТЗ-М200 про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (Т.1,а.с.117).
Відповідно до виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Березанської міської ради від 03.04.2024, дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , здорова (Т.1,а.с.152-153).
Згідно з актом обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 , складеного 19.03.2024 Службою у справах дітей Березанської міської ради, встановлено, що житло розташоване 1-ому поверсі 1-поверхового будинку та складається з 2-х кімнат, на момент огляду в житлі тривають ремонтні роботи, мати ОСОБА_1 з дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , тимчасово проживають в літній кухні, де наявна електроенергія, водопостачання, опалення - обігрівач, є меблі та побутова техніка, спальні місця, стіл для навчання, тумби для зберігання речей (Т.1,а.с.135).
Відповідно до акту оцінки потреб сім'ї ОСОБА_1 від 27.03.2024, складеного Березанським міським територіальним центром соціального обслуговування (надання соціальних послуг), встановлено, що в будинку за адресою: АДРЕСА_1 , на момент огляду проживають відповідач ОСОБА_1 , дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та бабуся ОСОБА_6 ; малолітня ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , забезпечена одягом та харчуванням, відвідує дитячий садок та гуртки; емоційний стан урівноважений, дитина активна, радісна, шкідливі звички та ознаки девіантної поведінки відсутні, дитина має друзів, довірливі стосунки з бабусею, дідусем, любить маму, брата, володіє побутовими навичками, що відповідають віку; мати ОСОБА_1 фактично доглядає за дитиною, батьківські обов'язки виконує, має підтримку рідних, офіційно працевлаштована, робота позмінна, доходи сім'ї задовільні, згідно з висновком оцінки потреб сім'ї, ОСОБА_1 здатна забезпечувати потреби дитини (Т.1,а.с.142-148).
Відповідно до довідки про доходи від 21.09.2023 №133 ОСОБА_3 , він працює помічником машиніста електропоїзда у виробничому підрозділі «Моторвагонне депо Фастів-1»Регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця», дохід за період з січня 2023 по серпень 2023 склав 168218,83грн.(Т.1а.с.17).
У відповідності до характеристики старости сіл Леонівка, Антонівка від 29.01.2023 ОСОБА_3 за місцем проживання АДРЕСА_2 , характеризується позитивно (Т.1а.с.18).
З акту обстеження житлово- побутових умов від 19.01.2022 складеного Службою у справах дітей та сім'ї Кагарлицької міської ради вбачається, що його складено з метою обстеження житлово- побутових умов ОСОБА_3 , за адресою АДРЕСА_2 .Житло розміщене на 1 поверсі одноповерхового будинку, складається з 3 кімнат, а також кухні, санвузлу, веранди. Будинок опалюється дровами та газом, є присадибна ділянка, підсобне господарство. Є кімната для ОСОБА_4 , яка обладнана усім необхідним. За вказаною адресою також проживають ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 (Т1а.с.19).
Відповідно до акту оцінки потреб сім'ї ОСОБА_3 від 25.03.2024, складеного Службою у справах дітей та сім'ї Кагарлицької міської ради 25.03.2024, встановлено, що позивач ОСОБА_3 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 2022 року на постійній основі проживає разом з матір'ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ; ОСОБА_3 є власником 1/5 частини даного будинку, проживає сам, стан помешкання задовільний, дотримуються санітарно-гігієнічні норми, є електроенергія, газопостачання, водовідведення; для дитини є окреме ліжко, умови безпечні; ОСОБА_3 офіційно працевлаштований, робота позмінна, доходи сім'ї задовільні, має підтримку батька та матері; згідно з висновком оцінки потреб сім'ї, ОСОБА_3 не в змозі забезпечити постійний догляд за малолітньою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , через зайнятість на роботі, бабуся ОСОБА_7 на момент огляду перебуває за кордоном (Т.1,а.с.137-141).
Зазначений вище акт у встановленому порядку підписаний ОСОБА_3 та містить відмітку про його згоду з результатами проведеної оцінки, будь-яких його зауважень чи застережень не містить (Т.1,а.с.137-141).
На момент розгляду справи судом малолітня дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом з матір'ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується актом обстеження житлово-побутових умов № 471 від 20.03.2024, витягами з Реєстру територіальної громади № 2022/000292979 від 10.08.2022, № 2024/002796770 від 20.03.2024, та не заперечувалось сторонами (Т.1,а.с.82,113,116).
Згідно з висновком виконавчого комітету Березанської міської ради Київської області, затвердженим рішенням від 24.05.2024 № 115, за результатом вивчення комісією з питань захисту прав дитини матеріалів щодо вирішення спору між батьками про визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою забезпечення найкращих інтересів дитини та враховуючи принцип рівності прав та обов'язків обох батьків, виконавчий комітет Березанської міської ради як орган опіки та піклування вважає доцільним визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір'ю ОСОБА_1 (Т.1,а.с.193-194).
Відповідно до статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Згідно з частинами першою, другою статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Відповідно до статті 9 Конвенції на держави-учасниці покладається обов'язок забезпечувати те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Згідно зі статтею 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до частин першої, другої статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року № 2402-III виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Згідно зі статтею 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини.
Відповідно до абзацу другого частини першої статті 161 СК України під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Верховний Суд зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 21 травня 2020 року у справі № 587/2134/17, провадження 61-37492св18, від 16 листопада 2020 року у справі № 313/310/18, провадження № 61-4263св20, від 06 лютого 2019 року у справі № 127/15879/17-ц, провадження № 61-37587ск18, від 17 серпня 2022 року у справі № 613/1185/19, від 14 липня 2020 року у справі № 127/28537/18, провадження № 61-7403св20, на які посилається заявник у касаційній скарзі.
При розгляді спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, визначення місця проживання дитини обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи (частини четверта, п'ята статті 19 СК України).
Згідно з частиною сьомою статті 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
У рішенні від 19 вересня 2019 року у справі «Andersena v. Latvia», заява № 79441/17, Європейський суд з прав людини відзначив, що «найкращі інтереси дитини» не можуть розумітися однаково, незалежно від того, чи розглядає суд запит про повернення дитини відповідно до Гаазької конвенції або постанову про опіку або батьківських правах. Національні суди, відхиляючи певну інформацію і докази, що стосуються конкретного розгляду, не можуть вважатися такими, що проігнорували найкращі інтереси дитини.
Принципом 6 Декларації прав дитини, прийнятої резолюцією 1386(ХIV) Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1959 року, передбачено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона має, якщо це можливо, зростати в піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, у будь-якому разі в атмосфері любові та моральної і матеріальної забезпеченості.
У відповідності до вимог ст. 18 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Конвенція про права дитини в пункті 3 статті 9 закріпила принцип, за яким держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
У відповідності до ч. 2 ст. 150 СК України, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Як визначено ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
При цьому, у відповідності до положень ч. 1, 2 ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства», дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів, в той час як батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні, та мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про охорону дитинства" контакт з дитиною - це реалізація матір'ю, батьком, іншими членами сім'ї та родичами, у тому числі тими, з якими дитина не проживає, права на спілкування з дитиною, побачення зазначених осіб з дитиною, а також надання їм інформації про дитину або дитині про таких осіб, якщо це не суперечить інтересам дитини.
Частиною сьомою статті 7 СК України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності (частина перша статті 155 СК України).
У статті 141 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Відповідно до положень статті 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Згідно з ч.ч. 1,4 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.
Відповідно до ч. 1 ст. 160 СК України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.
Тлумачення положень частини першої статті 161 СК України вказує, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов'язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку.
Матеріально-побутове забезпечення батьків має враховуватися, але не є визначальним у вирішенні питання про визначення місця проживання дитини, оскільки суди повинні, перш за все, брати до уваги інші критерії, зокрема ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, у тому числі обов'язків по вихованню дитини, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, та виходити із якнайкращого забезпечення інтересів дитини (постанови Верховного Суду від 02.12.2020 у справі № 305/1707/18, від 24.04.2019 у справі № 520/13963/17).
У рішенні від 16.07.2015 справі «Мамчур проти України» ЄСПЛ зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.
Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага й, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.
Аналіз релевантної практики ЄСПЛ, норм національного та міжнародного права дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об'єктивних обставин спору, а вже тільки потім - права батьків.
Отже, під час розгляду справ щодо визначення місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи сталі соціальні зв'язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов'язком батьків діяти в її інтересах.
Аналогічні висновки під час розгляду даної категорії справ, що стосуються надчутливої сфери правовідносин, де йдеться не просто про спір між позивачем і відповідачем, а про долю дитини, є сталими та однозначними у практиці Верховного Суду та послідовно висловлювались у постановах від 17.10.2018 у справі № 402/428/16-ц, від 14.02.2019 в справі № 377/128/18, від 24.10.2019 № 585/2392/18, від 23.10.2021 у справі № 127/17427/20, від 08.04.2020 у справі № 205/1621/18, від 15.04.2020 у справі № 761/35714/16-ц, від 14.09.2022 у справі № 466/1017/20, від 26.01.2023 у справі № 164/812/21, від 01.03.2023 у справі № 643/16285/20, від 08.09.2023 у справі № 639/3862/20, від 28.09.2023 у справі № 944/5191/19, від 20.03.2024 у справі № 357/15111/21.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Сім'я є особливо цінною для розвитку дитини і коли вона руйнується, батьки, які почали проживати окремо, мають віднайти способи захистити дитину і забезпечити те, що їй потрібно, щоб дитина зростала у благополучній атмосфері, повноцінно розвивалася та не зазнавала негативного впливу. Ситуація, в якій батьки не в змозі віднайти такі способи за взаємним погодженням, потребує втручання органів державної влади, зокрема суду, з метою забезпечення належних стосунків між дитиною й батьками, які є фундаментальними для благополуччя дитини. Діти потребують уваги, підтримки і любові обох батьків та є найбільш вразливою стороною під час будь-яких сімейних конфліктів. Судам слід пам'ятати, що основним суб'єктом, на якого має вплив ухвалене рішення у сімейних спорах цієї категорії, є саме дитина (постанова Верховного Суду від 14.08.2024 у справі № 607/5535/22).
Об'єднана палата Касаційного цивільного суду Верховного Суду у постанові від 11 грудня 2023 року в справі № 607/20787/19 зазначила, що вирішуючи питання про визначення місця проживання дитини, суди мають враховувати об'єктивні та наявні у справі докази, зокрема обстеження умов проживання, характеристики психоемоційного стану дитини, поведінки батьків щодо дитини та висновок органу опіки та піклування. Проте найважливішим у цій категорії справ є внутрішнє переконання суду, яке має ґрунтуватися на повній та всебічній оцінці всіх обставин в їх сукупності, оскільки не можна піддавати формалізму долю дитини, яка через те, що батьки не змогли зберегти відносини або домовитися, не повинна бути позбавлена щасливого та спокійного дитинства.
За правилами ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
З урахуванням імперативних вимог ч. 1 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
У частині другій статті 78 ЦПК Українипередбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Проаналізувавши зібрані у справі докази в їх сукупності та взаємозв'язку, судом встановлено, що малолітня дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з літа 2022 року постійно проживає разом з матір'ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , у безпечному, спокійному та стійкому середовищі.
Мати дитини сумлінно ставиться до виконання своїх батьківських обов'язків, впродовж тривалого часу піклується про фізичний, духовний та моральний розвиток дитини, забезпечує доньку всім необхідним, дбає про її здоров'я, освіту, харчування та проживання. Характеризується позитивно, має постійне місце роботи та стабільний дохід і здатна забезпечити дитині належні умови для проживання, виховання і розвитку.
Проживаючи разом із матір'ю, дитина має усталений спосіб життя, який відповідає її віковим, емоційним та фізичним потребам, соціально адаптована за місцем проживання матері, відвідує навчальний заклад, має друзів, відчуває тісну емоційну прив'язаність до матері та бабусі, з якими проживає та які відіграють важливу роль у її житті, що підтверджується, зокрема, актом оцінки потреб сім'ї ОСОБА_1 від 27.03.2024, складеного Березанським міським територіальним центром соціального обслуговування (надання соціальних послуг).
Суд також враховує, що дитиною висловлене мотивоване бажання проживати разом з матір'ю у звичайному та зрозумілому соціальному середовищі, відвідування школи, можливість налагоджувати дружні відносини з однолітками. Проживати з батьком дитина бажання не виявила.
При вирішенні спору суд також враховує висновок органу опіки та піклування від 24.05.2024 № 115 про доцільність визначення місце проживання малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір'ю ОСОБА_1 , який є достатньо обґрунтованим, таким, що не суперечить інтересам дитини, в контексті першочергового урахування інтересів дитини, враховує тривалість проживання малолітньої дитини з матір'ю, добросовісне виконання матір'ю батьківських обов'язків, створення для дитини необхідних умов для проживання та розвитку, забезпечення її усім необхідним, а також відсутність виключних обставин, які б унеможливлювали проживання дитини з матір'ю чи негативно впливали на її виховання та розвиток.
Також суд звертає увагу на ставлення батька до виконання своїх батьківських обов'язків, та враховує, що відповідачем не надано доказів його участі у вихованні та спілкуванні з дитиною, піклування з його боку про ступінь розвитку дитини, зацікавленості її повсякденним життям та потребами.
Як вбачається із висновку органу опіки та піклування від 24.05.2024 № 115, батько дитини, будучи належним чином повідомленим, на засідання комісії щодо вирішення питання про доцільність визначення місця проживання малолітньої дитини не з'явився без поважних причин.
Також суд зауважує, що первісний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа виконавчий комітет Березанської міської ради про визначення місця проживання дитини з батьком ухвалою Березанського міського суду Київської області від 26.12.2024 було залишено без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, у зв'язку з повторною неявкою у судове засідання (Т.2,а.с.96-97).
Ухвалою Київського апеляційного суду від 14.04.2025 апеляційну скаргу адвоката Клапчука Ф. П. на ухвалу Березанського міського суду Київської області від 26.12.2024 визнано неподаною та повернуто (Т.2,а.с.140-141).
ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду зустрічного позову, в судове засідання не з'явились, причини неявки суду не повідомив. Відзиву на зустрічну позовну заяву не подав, що суд оцінює як втрату інтересу до питання визначення місця проживання його малолітньої дитини.
Водночас, суд також не приймає до уваги та відхиляє надані акт обстеження умов проживання від 19.01.2022 та характеристику ОСОБА_3 від 20.01.2022 № 09, складену виконавчим комітетом Кагарлицької міської ради Київської області за підписом старостми, оскільки вказані документи датовані січнем 2022 року, тобто за 2 роки до звернення позивача до суду, тому не можуть достовірно підтверджувати обставини, що входять до предмету доказування в даній справі, на момент її розгляду судом (Т.1,а.с.19-20,58-59).
При цьому, вказаний вище акт обстеження від 19.01.2022 складений на підставі заяви матері позивача та бабусі дитини - ОСОБА_7 , а не самого батька дитини.
За таких обставин, виходячи з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому тривалий час (близько трьох з половиною років) їхнього спільного проживання з матір'ю, її сталі соціальні та родинні зв'язки, місце дошкільного/шкільного навчання, усталений тривалий побут за місцем проживання матері, психологічний стан дитини, яка проявляє прихильність до матері, проживання з нею в атмосфері любові, турботи та захисту, а також дотримуючись балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов'язком батьків діяти в її інтересах, суд дійшов до висновку про доцільність визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір'ю ОСОБА_1 , що відповідатиме найкращим інтересам дитини.
При цьому суд наголошує, що визначення місця проживання малолітньої дитини з матір'ю не позбавляє батька дитини його батьківських прав та не звільняє його від виконання батьківських обов'язків. У разі зміни обставин у відносинах сторін спору, а насамперед, відносин між батьками, визначене у цій справі місце проживання дітей може бути змінено як за згодою батьків, так і в судовому порядку, що відповідає позиції Верховного Суду у постановах від 28 квітня 2022 року у справі № 359/6726/20, від 15 березня 2023 року у справі № 759/5336/19, від 14 лютого 2024 року у справі № 756/12509/21, від 26 січня 2023 року у справі № 164/812/21.
За таких обставин, повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв'язку, суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення зустрічних позовних вимог про визначення місця проживання дитини з матір'ю.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За таких обставин, з огляду на повне задоволення зустрічного позову, з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню понесені нею судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 1211,20 грн.
Враховуючи викладене, керуючист ст.ст. 12-13, 81, 89, 141, 223, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -
Зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа виконавчий комітет Березанської міської ради про визначення місця проживання дитини разом з матір'ю - задовольнити.
Визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованою та проживаючою за адресою: АДРЕСА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ).
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 ), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ), судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Київського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 30 (тридцяти) днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення суду складене 14.08.2025.
Суддя І. О. Капшученко