вул. Шевченків шлях, 30-А, м. Березань, Київська область, 07541
№ провадження 2/356/253/25
Справа № 356/358/25
11.08.2025 Березанський міський суд Київської області в складі:
головуючого судді Капшученко І. О.
за участю секретаря Мелещенко В. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Березанського міського суду Київської області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики
Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулось до Березанського міського суду Київської області з вказаним вище позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути заборгованість за договором позики № 2642767 в розмірі 17 615,22 грн., з яких 5 482,50 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 904,62 грн. - сума заборгованості за відсотками, 11 228,10 грн. - сума заборгованості за пенею, а також понесені судові витрати.
Позов обґрунтований тим, що 25.05.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (далі - ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ») та відповідачем ОСОБА_1 в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи було укладено договір позики № 2642767, за умовами яких позикодавець зобов'язався передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договорів строк шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язався повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.
14.06.2021 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 14/06/21, за умовами якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Згідно Реєстру боржників № 35 від 28.10.2024 до Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором позики № 2642767 від 25.05.2024 в сумі 17 615,22 грн., з яких 5 482,50 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 904,62 грн. - сума заборгованості за відсотками, 11 228,10 грн. - сума заборгованості за пенею.
Всупереч умовам укладеного договору, відповідач свої зобов'язання не виконав та після відступлення права грошової вимоги до відповідача не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки первісного кредитора. За таких обставин, позивач змушений звернутися до суду з вказаним позовом.
Ухвалою Березанського міського суду Київської області від 19.05.2025 відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, встановивши відповідачу 15-денний строк з дня вручення копії даної ухвали на подачу до суду відзиву на позовну заяву.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином, при зверненні до суду в позові просив розгляд справи проводити за їхньої відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечував (а.с.4).
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений судом належним, а саме поштою рекомендованими листами з повідомленнями за місцем реєстрації відповідача, що співпадає з адресою, вказаною позивачем у позовній заяві. Причини неявки суду не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило (а.с.57,59,62,64).
Так, згідно вимог ч. 3, абз. 1 ч. 6 ст. 128 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур'єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
За змістом п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Правом подати відзив на позовну заяву в порядку ст. 178 ЦПК України відповідач не скористався та відзиву не подав.
За змістом ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
У відповідності до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За таких обставин, керуючись ч. 3 ст. 211, ч. 1 ст. 223 ЦПК України, суд прийняв рішення про заочний розгляд за наявними матеріалами за відсутності вказаних учасників справи відповідно до ч. 8 ст. 178, ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України, оскільки позивач проти такого порядку не заперечував, а належним чином повідомлений відповідач в судове засідання повторно не з'явився, відзиву не подав та не повідомив про причини своєї неявки.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, в зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши та проаналізувавши докази, які містяться в матеріалах справи, суд на основі повно та всебічно з'ясованих обставин прийшов до наступних висновків.
Так, судом встановлено, що 25.05.2024 між ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" та ОСОБА_1 укладено договір позики (з фіксованою процентною ставкою) № 2642767, за умовами якого відповідачу надано грошові кошти в сумі в сумі 3 500,00 грн. в позику строком на 30 днів, зі сплатою процентів за користування позикою в розмірі: 0,30 % - процентна ставка в день (фіксована); 2,70 % - процентна ставка за понадстрокове користування позикою; 3815,00 % - орієнтовна реальна річна процентна ставка, а позичальник, в свою чергу, зобов'язався повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики (п.п. 1-2 договору позики № 2642767) (а.с.6-8).
Даний договір позики укладений між TOB «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 у вигляді електронного документу шляхом обміну електронними повідомленнями з використанням інформаційно-комунікаційної системи та підписаний позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором 5v6nK0 відповідно у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», що прирівнюються до договорів, укладених у письмовій формі; позичальник ідентифікований та верифікований за допомогою Системи BankID НБУ (п.п. 21-23 договору позики № 2642767).
Підписавши договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором, відповідач підтвердив, що до моменту його підписання вивчив вказаний договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення кредиту в кінці строку позики), їх зміст, суть, об'єм зобов'язань сторін та наслідки укладення договорів йому зрозумілі (п.п. 5.3 п. 5 договору позики № 2642767).
Згідно з п. 3 укладених договорів сторони погодили, що детальний перелік складових загальної вартості кредиту у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх супровідних послуг кредитодавця наведені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки, що є додатком № 1 до вказаного договору № 2642767 та підписаний позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором (а.с.9).
Як вбачається із наданих розрахунків, розмір нарахованої TOB «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» заборгованості ОСОБА_1 за договором позики № 2642767 станом на 28.10.2024 становить в загальному розмірі 17 615,22 грн., з яких 5 482,50 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 904,62 грн. - сума заборгованості за відсотками, 11 228,10 грн. - сума заборгованості за пенею (а.с.18).
14.06.2021 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено Договір факторингу № 14/06/21, з Додатковими угодами до нього № 2 від 28.07.2021, № 7 від 13.06.2022, № 42 від 28.10.2024, за умовами яких ТОВ «ФК «ЄАПБ» зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» за плату, а ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» відступити ТОВ «ФК «ЄАПБ» право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (позики), плату за позикою (плату за процентною ставкою), проценти за порушення грошових зобов'язань, право на одержання яких належить ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (п.п. 1.1 договору факторингу); 28.10.2024 за договором факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021, підписаний та скріплений печатками сторін, міститься у матеріалах справи (а.с.10-16).
Відповідно до витягу із Реєстру боржників № 35 від 28.10.2024 до Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло статусу нового кредитора та отримало права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором позики № 2642767 в загальному розмірі 17 615,22 грн., з яких 5 482,50 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 904,62 грн. - сума заборгованості за відсотками, 11 228,10 грн. - сума заборгованості за пенею (а.с.17).
Станом на день подання позовної заяви до суду заборгованість відповідача перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за вказаним вище договором не погашена, що підтверджується розрахунком ТОВ «ФК «ЄАПБ» (а.с.18).
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Так, згідно статті 1046 ЦК України визначено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
За змістом ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За змістом положень ст.ст. 526, 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок у зобов'язанні належним чином, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
За змістом статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).
Отже, відступлення права вимоги призводить до заміни сторони за кредитним договором (кредитора), проте не змінює умови укладеного кредитного договору.
Частиною першою статті 1077 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке настане у майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).
Відповідно до статті 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до статті 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Відповідно до ч. 1 ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Згідно ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Водночас, з тлумачення статті 516, частини 2 статті 517 ЦК України випливає, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним.
Аналогічні висновки послідовно висловлені Верховним Судом у постановах від 23.02.2022 у справі № 761/1543/20, від 19.01.2022 року у справі №639/86/17, від 14.07.2021 у справі №554/8549/15-ц, від 12.02.2020 у справі № 522/22802/17, від 07.02.2018 у справі №2-2035/11, які суд враховує до даних спірних правовідносин відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За змістом ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Отже, факт сингулярного правонаступництва, за яким до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» перейшли права кредитора до відношенню до відповідача ОСОБА_1 за вказаним вище договором, доведено сукупністю належних та допустимих доказів, що містяться в матеріалах справи.
Водночас, відповідач після заміни кредитора жодних належних дій для погашення існуючої заборгованості не вчинив, в результаті чого виникла прострочена заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за договором позики № 2642767 від 25.05.2024 в сумі 6 387,12 грн., з яких 5 482,50 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 904,62 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Будь-яких доказів на спростування вказаних розрахунків, а також доказів належного виконання умов вищезазначених договорів відповідач суду не надала.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за пенею в розмірі 11 228,10 грн., суд не вбачає підстав для їх задоволення, виходячи з наступного.
Так, правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 ЦК України, серед яких, зокрема, сплата неустойки.
За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Отже пеня, як і штраф, є різновидом неустойки, порядок обчислення яких різниться і встановлюється умовами договору.
Водночас, в силу положень ч. 1 ст. 14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов'язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.
Критерії правомірності примусу суб'єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов'язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов'язковими для такого суб'єкта (постанова Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.10.2019 у справі № 320/8618/15-ц).
Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Отже, вказаним вище положенням законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є, зокрема, договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають у тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Зазначений висновок відповідає позиції Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду, викладеній у постановах від 31.01.2024 у справі № 183/7850/22, від 18.10.2023 у справі № 706/68/23, від 21.01.2025 у справі № 751/3052/23, висновки якого щодо застосування норм права суд враховує до даних спірних правовідносин відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України.
24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався та діє на даний час.
З огляду на викладене, оскільки вказаний вище договір № 2642767 укладений 25.05.2024, нарахування неустойки (пені) за невиконання позичальником зобов'язань за цим договором проведено у період дії воєнного стану після 24.02.2022, тому така неустойка підлягає списанню на підставі п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
Верховний Суд у своїх постановах від 16.10.2018 у справі № 914/2567/17, від 04.06.2020 у справі № 910/1755/19, від 28.07.2021 у справі № 761/33403/17 вказав, що відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.
Права кредитора у зобов'язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором. Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі, зокрема у зв'язку з припиненням зобов'язання виконанням), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов'язанні не переходять до набувача (пункт 132 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20, пункт 90 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.08.2023 у справі № 910/19199/21 ).
З наведених норм вбачається, що права вимоги (майнові права) можуть бути відступлені (продані) лише за існуючим зобов'язанням; первісний кредитор може відступити (продати) тільки ті права вимоги (майнові права), які дійсно існують та йому належать; відступлення (продаж) прав вимоги (майнових прав) здійснюється виключно в межах того обсягу прав, який має в такому зобов'язанні кредитор.
Дійсність вимоги (суб'єктивного права) означає належність первісному кредитору того чи іншого суб'єктивного права та відсутності законодавчих або договірних заборон (обмежень) на його відступлення (Верховний Суд у постанові від 14.06.2023 у справі № 755/15965/17).
З огляду на викладене, оскільки нарахування неустойки (пені) первісним кредитором проведено неправомірно в період дії обмежень, така вимога не є дійсною та не може бути відступлена, а тому позивач не набув у цій частині права вимоги до відповідача.
За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягають частковому задоволенню в межах вказаних вище сум боргу за позикою та процентами за користування нею, в іншій частині щодо стягнення пені - позивачем не доведено правомірності її нарахування, а також виникнення у нього права такої вимоги, тому суд прийшов до висновку, що у цій частині позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд зазначає наступне.
У відповідності до ч. 1 ст. 133 УПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з положенням ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» при зверненні до суду з позовом сплачено та зараховано до державного бюджету судовий збір в розмірі 3028,00 грн. згідно платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 110636 від 18.04.2025 (а.с.5,46).
З огляду на відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження інших витрат, пов'язаних з розглядом справи, з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог підлягає стягненню судовий збір в 3028,00 грн. х (6 387,12 грн. х 100 : 17 615,22 грн.) : 100 = 1 097,93 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12-13, 19, 81, 89, 141, 211, 223, 263-265, 268, 272-276 ЦПК України, ст.ст., 512, 514, 610, 627-629, 638, 525-526, 536, 1046, 1048-1050, 1054, 1077-1078 ЦК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30 (код ЄРДПОУ 35625014), реквізити IBAN НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк», заборгованість за договором позики № 2642767 від 25.05.2024 в розмірі 6 387 (шість тисяч триста вісімдесят сім) гривень 12 копійок, з яких 5 482 (п'ять тисяч чотириста вісімдесят дві) гривні 50 копійок - сума заборгованості за основною сумою боргу, 904 (дев'ятсот чотири) гривні 62 копійки - сума заборгованості за відсотками.
В решті - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30 (код ЄРДПОУ 35625014), реквізити IBAN НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк», судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 097 (одна тисяча дев'яносто сім) гривень 93 копійки.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 (двадцяти) днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Київського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його складення.
Суддя І. О. Капшученко