1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 11 серпня 2025 року, клопотання про поновлення строку та апеляційні скарги прокурора Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 та підозрюваного ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 12 липня 2025 року, відносно,
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Нікополь Дніпропетровської обл., проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України,
за участі: прокурора захисника підозрюваного ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6
Вказаною ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого СВ Дарницького УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_6 та застосовано до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 60 днів, із забороною цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 та покладено на підозрюваного обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Не погоджуючись з таким рішенням, прокурор Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 та підозрюваний ОСОБА_6 , кожен окремо, подали апеляційні скарги.
Прокурор просив скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з визначенням застави у розмірі 115 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 348 220 гривень.
Підозрюваний ОСОБА_6 просив поновити строк на апеляційне оскарження, частково змінити ухвалу слідчого судді та застосувати до нього запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Щодо строку на апеляційне оскарження підозрюваний зазначає, що його інтереси представляв захисник ОСОБА_9 , який переконав його, що на оскаржувану ухвалу буде подано апеляційну скаргу. Про те в подальшому, на неодноразові дзвінки захисник не відповідав. Відтак, апеляційну скаргу подано особисто ОСОБА_6 21 липня 2025 року.
Прокурор вважає оскаржувану ухвалу незаконною, через невідповідність висновків суду фактичним обставинам провадження.
Слідчим суддею не враховано наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема ОСОБА_6 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду; вчинити інше кримінальне правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Звертає увагу на те, що ОСОБА_6 повідомлено про підозру у інших кримінальних провадженнях.
12 січня 2022 року ГСУ ДБР ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України та до нього застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який в подальшому змінено на домашній арешт.
22 вересня 2022 року Дарницькою окружною прокуратурою міста Києва скеровано до суду обвинувальний акт відносно ОСОБА_6 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушеннях, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 5 ст. 27 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 190 КК України.
20 грудня 2023 року Печерською окружною прокуратурою міста Києва скеровано до суду обвинувальний акт за ч. 1 ст. 367 КК України.
На думку прокурора, застосування до ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, не сприятиме виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Підозрюваний ОСОБА_6 у своїй апеляційній скарзі посилається на позитивні характеризуючі дані про його особу підозрюваного, який раніше не судимий, громадянин України, з вищою освітою, має постійне місце реєстрації та проживання у м. Києві, інвалідність третьої групи, одружений, на його утриманні малолітня дочка.
Зауважує, що цілодобовий домашній арешт перешкоджає його трудовій діяльності.
В судовому засіданні апеляційної інстанції захисником ОСОБА_10 подано доповнення до апеляційної скарги підозрюваного ОСОБА_6 .
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та підозрюваного, які підтримали подану підозрюваним апеляційну скаргу та просили її задовольнити та заперечували щодо апеляційної скарги прокурора, доводи прокурора, який заперечив щодо поновлення підозрюваному ОСОБА_6 строку на апеляційне оскарження та підтримав подану стороною обвинувачення апеляційну скаргу, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи скарг, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Порядок і строки апеляційного оскарження чітко визначено та регламентовано ст. 395 КПК України. Так, згідно з п. 3 ч. 2 вказаної статті апеляційна скарга може бути подана на ухвалу слідчого судді - протягом п'яти днів з дня її оголошення, а відповідно до ч. 3 цієї ж статті, якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Статтею 117 КПК України визначено, що пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Відповідно, поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження є обставини, що об'єктивно перешкоджали особі, яка має право на оскарження постанови, вчасно подати апеляційну скаргу.
Згідно з висновком Касаційного кримінального суду Верховного Суду, що викладений у постанові від 02 березня 2018 року, процесуальний строк може бути поновлено за умови його пропуску з поважних причин, а поняття поважності причин пропуску строків є оціночним і його вирішення покладається на розсуд суду.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку, підозрюваний ОСОБА_6 зазначив, що його інтереси представляв захисник ОСОБА_9 , який переконав його, що на оскаржувану ухвалу буде подано апеляційну скаргу. Про те, захисник не подав апеляційну скаргу. Відтак, апеляційну скаргу подано особисто підозрюваним 21 липня 2025 року. З наведених підстав, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, з метою забезпечення прав підозрюваного на доступ до правосуддя.
Як убачається з матеріалів судового провадження, СВ Дарницького УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 12 червня 2025 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42025102020000041, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.
10 липня 2025 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.
12 липня 2025 року слідчий СВ Дарницького УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_8 звернувся до Дарницького районного суду м. Києва із клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів з визначенням застави у розмірі 115 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 348 220 гривень
Ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 12 липня 2025 року у задоволенні клопотання слідчого відмовлено та застосовано до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 60 днів, із забороною цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 та покладено на підозрюваного обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування запобіжного заходу.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Згідно зі ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування, а також вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Розглядаючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу до підозрюваного слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, з якими пов'язана можливість застосування того чи іншого запобіжного заходу.
Як вбачається з ухвали слідчого судді та журналу судового засідання, на основі наданих слідчим матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують та встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, якими є фактичні обставини, наведені у клопотанні слідчого з доданими до нього матеріалами.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів слідчий суддя правильно визначив, що причетність ОСОБА_6 до вчинення інкримінованого злочину є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувальних заходів.
Згідно ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, що клопотання органу досудового розслідування та додані до нього матеріали не містять достатніх даних, які б вказували на безумовну необхідність застосування до підозрюваного такої міри запобіжного заходу як тримання під вартою. Прокурором належно не мотивовано, чому інший запобіжний захід не може забезпечити проведення слідчих, процесуальних дій та уникнення ризиків визначених ст. 177 КПК України.
Крім того, прокурором не підтверджено ризики переховування від органів досудового розслідування та/або суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Слідчий суддя застосовуючи до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, належним чином не врахував дані про особу підозрюваного, передбачені п. п. 3 - 8 ст. 178 КПК України, хоча вони мають фактично визначальне значення при застосуванні будь-якого запобіжного заходу. Зокрема, слідчим суддею належним чином не враховано, що ОСОБА_6 який раніше не судимий, має вищу освіту, постійне місце реєстрації та проживання у м. Києві, інвалідність третьої групи, одружений, на його утриманні знаходиться малолітня дочка.
Крім того, під час апеляційного провадження підозрюваним ОСОБА_6 повідомлено, що він на даний час не працює в КО «КИЇВЗЕЛЕНБУД».
Ризик утечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні узи, а також будь-які інші зв'язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (Becciev v. Moldova п. 58).
З огляду на такі обставини, застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, є невиправдано обтяжливим для нього.
Тому колегія суддів вважає, що пропорційним тому ступеню небезпеки, ризики якого існують у кримінальному провадженні, а також тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування стосовно підозрюваного ОСОБА_6 є запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби.
Вказаний запобіжний захід, на думку колегії суддів, забезпечить швидке та повне проведення досудового розслідування, а також виконання ОСОБА_6 процесуальних обов'язків. З цією метою колегія суддів вважає доцільним покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
З урахуванням викладеного колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу підозрюваного необхідно задовольнити частково, а ухвалу слідчого судді скасувати і постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого задовольнити частково та застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби, який на думку колегії суддів співмірний з існуючими ризиками, особою підозрюваного, тяжкістю інкримінованого йому злочину та їхнім наслідками і підстави вважати його занадто м'яким відсутні.
Керуючись ст. ст. 176 - 178, 183, 194, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -
Поновити підозрюваному ОСОБА_6 , строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 12 липня 2025 року.
Апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_6 , - задовольнити частково, а апеляційну скаргу прокурора Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 12 липня 2025 року відносно ОСОБА_6 , - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого СВ Дарницького УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_6 , - задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби з 23 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступної доби, за адресою: АДРЕСА_1 , за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та / або необхідності забезпечення особистої безпеки у період дії воєнного стану, шляхом перебування у захисних спорудах (бомбосховищах) на випадок оголошення повітряної тривоги.
Зобов'язати підозрюваного з'являтися за кожною вимогою суду чи органу досудового розслідування протягом дії запобіжного заходу.
Роз'яснити підозрюваному, що, відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органів Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного ОСОБА_6 , наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування з свідками у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
Виконання ухвали покласти на орган Національної поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_6 .
Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого групи слідчих у даному кримінальному провадженні.
Строк дії ухвали про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 , запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби та покладення згаданих обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, визначити до 10 вересня 2025 року.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає
Судді:
ОСОБА_11 ОСОБА_12 ОСОБА_13
Єдиний унікальний № 753/14731/25 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_14
Провадження № 11сс/824/5677/2025 Доповідач: ОСОБА_15
Категорія ст.181 КПК України