1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 11 серпня 2025 року, апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_5 , на ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 26 червня 2025 року,
за участі:
в режимі відеоконференцзв'язку
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_5
Вказаною ухвалою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_5 про скасування повідомлення про підозру від 10.03.2025 в рамках кримінального провадження № 120251000300007545 від 09.03.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України.
Не погоджуючись з таким рішенням, підозрюваний ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді в частині відмови в задоволенні скарги про скасування повідомлення про підозру. Також просив визнати проникнення житла, обшук та зібрані під час нього докази, незаконним.
Вважає, що під час розгляду скарги, слідчим суддею порушено норми матеріального та процесуального права.
Звертає увагу на те, що розгляд скарги відбувся без залучення захисника, що суперечить положенням ч. 2 ст. 48, п. 1 ч. 1 ст. 49 КПК України.
Слідчим суддею не враховано висновки експертів № 042/1-69-2025, № 042/1-70-2025, № 042/1-72-2025.
Також, слідчим суддею не враховано те, що повідомлення підозру вручено всупереч вимогам, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 278 КПК України, оскільки підозру здійснено ОСОБА_8 11 березня 2025 року о 00:36 год., а затримання відбулося 09 березня 2025 року о 21:00 год.
Заслухавши доповідь судді, доводи підозрюваного та захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечив щодо її задоволення, вивчивши матеріали провадження і перевіривши наведені захисником доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025100030000745 від 09.03.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.152 КК України.
10 березня 2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 152 КК України.
20 червня 2025 року підозрюваний ОСОБА_5 направив до Деснянського районного суду м. Києва скаргу про скасування повідомлення про підозру.
Ухвалою слідчого суді Деснянського районного суду м. Києва від 26 червня 2025 року у задоволенні скарги підозрюваного відмовлено.
Вказане рішення слідчого судді колегія суддів вважає законним та обґрунтованим, виходячи з наступного.
При вирішенні питання про обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_5 підозри, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої слідчий суддя (суд), оцінюючи докази на предмет наявності обґрунтованої підозри, повинен виходити з того, що підозра визнається обґрунтованою лише у тому випадку, якщо існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення.
За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йде мова у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин».
Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Слідчий суддя перевіряє обґрунтованість підозри, а саме стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення у вчинені якого підозрюється особа, в тому числі зазначення часу і місця його вчинення, а також інші суттєві обставини, відомі на момент повідомлення про підозру, але не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду справи по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості.
Такий висновок узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Слідчим суддею під час розгляду скарги встановлено, що повідомлення про підозру відповідає вимогам ст.277 КПК України, та у відповідності до вимог ст.278 КПК України вручене слідчим підозрюваному ОСОБА_5 у спосіб, передбачений Кримінальним процесуальним кодексом України, в присутності захисника ОСОБА_9 , та не містить зауважень щодо змісту підозри та процедури її вручення.
Твердження апелянта, що повідомлення про підозру вручено всупереч вимогам, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 278 КПК України, перевірено слідчим суддею під час розгляду скарги на повідомлення про підозру.
Окрім того, до матеріалів скарги долучено протокол затримання ОСОБА_5 від 10 березня 2025 року (а.с. 8-12), та того ж дня йому повідомлено про підозру.
Відтак, будь-яких порушень під час здійснення ОСОБА_5 повідомлення про підозру, колегією суддів не встановлено.
Щодо посилання ОСОБА_5 , як на підставу скасування оскаржуваного рішення,що розгляд скарги відбувся без залучення захисника, що суперечить положенням ч. 2 ст. 48, п. 1 ч. 1 ст. 49 КПК України, то слід зазначити, що відповідно до положень ч. 3 ст. 306 КПК України розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язковою участі особи, яка подала скаргу чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується.
Окрім того, із журналу судового засідання від 26 червня 2025 року (а.с. 24-25) вбачається, що розгляд скарги проведено за участю підозрюваного ОСОБА_5 і клопотань про забезпечення участі захисника під час розгляду скарги на повідомлення про підозру від підозрюваного не надходило, що відповідає положенням, передбачених ст. 306 КПК України.
Доводи підозрюваного про те, що слідчим суддею не враховано висновки експертів № 042/1-69-2025, № 042/1-70-2025, № 042/1-72-2025, не заслуговують на увагу, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вдаватись до оцінки отриманих органом досудового розслідування доказів та порядку їх отримання, оцінювати зібрані докази з точки зору їх допустимості, оскільки згідно вимог ст. 89 КПК України визнання доказів недопустимими належить виключно до компетенції суду під час судового розгляду.
Також, під час судового розгляду кримінального провадження по суті, підлягає перевірці законність проведення обшуку, на що у апеляційній скарзі посилається підозрюваний.
Оцінюючи в сукупності обставини провадження та враховуючи достатню наявність доказів у вчиненні кримінального правопорушення, колегія суддів вбачає обґрунтованість підозри ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 152 КК України та дотримання вимог КПК України щодо її вручення, що узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини.
Також, колегією суддів враховано те, що на даний час виконуються вимоги, передбачені ст. 290 КПК України.
Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала слідчого судді є законною і обґрунтованою, а тому її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_5 , - без задоволення.
Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не встановлено.
Керуючись ст.ст. 303, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -
Ухвалу слідчого Деснянського районного суду м. Києва від 26 червня 2025 року, - залишити без змін, а апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_5 , - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_10 ОСОБА_11 ОСОБА_12
Єдиний унікальний номер № 754/9842/25 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_13
Провадження № 11сс/824/5194/2025 Доповідач: ОСОБА_14
Категорія ст. 278 КПК