11 квітня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4 ,
з участю прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальне провадження № 12022100030003201 стосовно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 на вирок Деснянського районного суду м. Києва від 26 січня 2024 року,
Вироком Деснянського районного суду м. Києва від 26 січня 2024 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, та йому призначено покарання у виді 120 годин громадських робіт.
Цим же вироком вирішено питання щодо речових доказів та витрат, пов'язаних із залученням експерта.
Суд визнав доведеним, що ОСОБА_7 за невстановлених обставин придбав кастет, який відноситься до контактної неклинкової холодної зброї ударно-дробильної дії, який поклав до лівої кишені куртки, в яку був одягнений, тим самим, без передбаченого на те дозволу, почав носити зазначену холодну зброю при собі.
В подальшому, ОСОБА_7 24.11.2022 року приблизно о 23 годині _________________________________________________________________
Справа №11-кп/824/1245/2025 Головуючий у першій інстанції ОСОБА_8
Категорія: ч. 2 ст. 263 КК України Доповідач ОСОБА_1
35 хвилин, перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Електротехнічна, 2-А, продовжуючи носити при собі холодну зброю, був зупинений працівниками поліції, та в подальшому добровільно надав для вилучення з лівої кишені куртки, в яку був одягнений, вищевказаний кастет, який відноситься до контактної неклинкової холодної зброї ударно-дробильної дії, який ОСОБА_7 незаконно придбав та носив без передбаченого на те дозволу.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 , вважаючи вирок суду незаконним через невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить його скасувати та закрити кримінальне провадження.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що обставини, які суд вважає як встановлені і наводить у вироку, не відповідають фактичним обставинам справи, а є, по суті, дублюванням обвинувального акта.
Також зазначає, що висновки суду щодо оцінки дій ОСОБА_7 , а саме щодо носіння холодної зброї (кастету) без передбаченого законом дозволу та їх кваліфікації за ч. 2 ст. 263 КК України, є безпідставними та об'єктивно не підтверджуються дослідженими доказами, більше того, дослідженими у суді доказами, ці висновки спростовуються.
Крім того, вважає, що посилання суду на те, що вина ОСОБА_7 підтверджується дослідженими у суді доказами, а саме: показаннями свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , даними протоколу огляду місця події, ілюстративної таблиці та CD-R диску, даними протоколу здійснення перегляду відеозапису з бодікамери поліцейського автопатруля, даними реєстрації ЄО № 55321 від 24.11.2022 p. та даними висновку експерта № СЕ-19/111-22/54449-ХЗ від 15.12.2022 p., які, на думку суду, є послідовними, узгоджуються між собою та відповідають фактичним обставинам справи, є упередженим, тим більше судом викривлено показання осіб, що допитані у судовому засіданні, а тому зазначені докази, як кожний окремо, так і в сукупності, не доводять вини обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого останньому правопорушення.
Зокрема, зазначає, що з протоколу огляду відомо, що він проводився слідчим 24 листопада 2022 р. з 23:34 по 23:58 год., без посилання на будь-які підстави, у відповідності до ст.ст. 104, 105, 106, 234, 237, 223 КПК України, що регламентують (відповідно) процедуру: складання протоколу, долучення додатків до протоколу, підготовку протоколу та додатків, обшуку, огляду, а також вимоги до проведення слідчих (розшукових) дій.
При цьому з тексту протоколу вбачається, що об'єктом огляду є земельна ділянка приблизно 4x4 м, що знаходиться приблизно в 10 м від ринку "Троєщина" по вул. Електротехнічна, 2-а в м. Києві, на якій виявлено громадянина, що представився ОСОБА_7 , проте протокол складається за його участю, а тому вести мову про виявлення ОСОБА_7 не можна.
Крім того, з тексту протоколу вбачається, що ОСОБА_7 без будь-якого правового статусу, допитується слідчим, без роз'яснення останньому будь-яких прав, в тому числі прав, передбачених ст. 63 Конституції України, права на захист, тощо. Під час допиту ОСОБА_7 повідомляє, що має при собі речі, але чи заборонені вони в обігу, чи ні, йому не відомо. Після чого ОСОБА_7 викладає на землю з правої кишені куртки два предмети ззовні схожі на кастет та ніж, які в послідуючому поміщаються в спец-пакети та опечатуються. При цьому з огляду ножа, який має відкрите зігнуте лезо, очевидно, що його просто неможливо носити в будь-якій кишені одягу.
Вказує й на те, що з перегляду відеозапису до протоколу огляду, яким зафіксовано фактично допит ОСОБА_7 та видача останнім ножа та кастету з правої кишені куртки, вбачається, що певні дії слідчого починаються о 23:34 год. 24.11.2022, а завершуються о 23:58 год.
При цьому з перегляду відеозапису з нагрудної камери працівників ППОМ № 2 ГУНП у м. Києві, який здійснювався автопатрулем "Фонд 206" 24.11.2022, і наданий на запит слідчого з поясненнями, що поліцейські обслуговували виклик за адресою: м. Київ, вул. Електротехнічна, 2-а, і що час, який зазначено на відеозаписі, не відповідає дійсності та вірним часом вважати час з різницею в 1 годину, тобто 22 год. 55 хв., вбачається, що відеозапис починається з відображенням часу 23:55:57 год. 24.11.2022. В полі зору камери спостерігається ОСОБА_7 , з яким вітається поліцейський, на запитання якого чи є у нього заборонені речі, ОСОБА_7 видає ніж та кастет, та на вимогу поліцейського кладе їх на капот поліцейського автомобіля. При цьому будь-які права ОСОБА_7 ніким не роз'яснюються. Відеозапис закінчується о 23:57:16 год.
До того ж, з реєстрації ЄО № 55321 від 24.11.2024 о 22:20:13 год. вбачається, що виїзд слідчого підрозділу за адресою: м. Київ, вул. Електротехнічна, 2-а, мав місце о 22:25 год. 24.11.2024, а закінчення роботи - о 22:35 год.
Тому, вважає, що оцінюючи вказані докази, на яких базується обвинувальний вирок суду, можна переконатися, що ці докази є суперечливими, але підтверджують порушення оформлення процедури виявлення та вилучення речей, що ставить під сумнів вирок суду.
Крім того, зазначає, що, якщо зважити на дані, що відображені в обвинувальному акті про те, що ОСОБА_7 , будучи зупиненим працівниками поліції, добровільно надав для вилучення з лівої кишені куртки кастет, то це взагалі виключає кримінальну відповідальність, оскільки за ч. 3 ст. 263 КК України, не підлягає кримінальній відповідальності за вчинення дій, передбачених частиною першою або другою цієї статті, особа, яка добровільно здала органам влади зброю, бойові припаси, вибухові речовини або вибухові пристрої.
Також вказує й на те, що у суді були досліджені і інші докази, а саме показання свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , які суд упереджено не взяв до уваги, вказуючи на те, що вони не містять будь-яких даних стосовно фактичних обставин кримінального провадження, оскільки вони спростовували обвинувачення та ставили під сумнів показання свідків - поліцейських та докази, що використав суд на доведення вини ОСОБА_7 .
Зокрема, зазначає, що свідки ОСОБА_13 та ОСОБА_12 дійсно не були безпосередніми свідками обставин, але вони були безпосередніми свідками обставин та об'єктивно повідомили про фактичні обставини, чим і підтвердили показання обвинуваченого та спростували об'єктивність доказів, на яких суд будував обвинувальний вирок.
Також зазначає, що свідок ОСОБА_14 дійсно не брав участі у слідчих діях, але він є свідком того, що на момент під'їзду до них після 20 год. 24.11.2022 працівників патрульної поліції у обвинуваченого ОСОБА_7 кастету при собі не було. Він бачив кастет у руках працівника поліції, але що в подальшому відбувалось з кастетом та ОСОБА_7 після того як він уїхав, що за словами свідка ОСОБА_15 мало місце приблизно о 22:40 год., йому невідомо, але обвинувачений залишився на паркувальному майданчику ринку разом із поліцейськими.
Вказує й на те, що, якщо проаналізувати рапорт поліцейського - свідка ОСОБА_10 на ім'я начальника Деснянського УП ГУНП у м. Києві, що зареєстрований в ОСОБА_16 за № 55321 від 24.11.2022, то можна переконатися, що показання свідків - працівників поліції, надані в суді, не відповідають інформації, викладеній в рапорті, викладеній в реєстрації ЄО № 55321 від 24.11.2022.
При цьому зазначає, що з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, в якому відображена інформація, що 24.11.2022 р. приблизно о 22 год. 10 хв. за адресою: м. Київ, вул. Електротехнічна, 2-а, працівниками поліції було зупинено ОСОБА_7 , який добровільно надав для огляду та вилучення предмет, зовні схожий на кастет і предмет, зовні схожий на ніж (ЄО №55321 від 24.11.2022), вбачається, що кримінальне провадження № 12022100030003201 зареєстроване о 16:53:41 год. 25.11.2022, що суперечить ч. 3 ст. 214 КПК України.
Також з протоколу огляду від 24.11.2022 та додатків до нього вбачається, що слідчим проведено слідчі дії, які за своїм змістом виходять за межі дій, що стосуються огляду, передбаченого ч. 1 ст. 237 КПК України (нормами якої, проведення огляду особи, вилучення предметів - не передбачено), чим порушено вимоги процесуального закону, яким не передбачено можливості проведення таких слідчих дій до внесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення, при чому ці дії проведені із ОСОБА_7 , якого фактично підозрювали у вчиненні кримінального правопорушення, який був фактично затриманим працівниками поліції, з огляду на вимоги ст. 209 КПК України, якого допитували, у якого вилучали певні речі, без роз'яснення останньому відповідних прав, що зумовлювало, навіть у випадку в дійсності носіння ОСОБА_7 кастету - визнання доказів, що отримані при проведених слідчим діях, в тому числі, вилучення - недопустимими, з огляду на вимоги ст. 87 КПК України, яка регламентує, що недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. При цьому до істотних порушень прав людини і основоположних свобод відносяться, в т.ч. діяння: порушення права особи на захист, отримання показань чи пояснень від особи, яка не була повідомлена про своє право відмовитися від давання показань та не відповідати на запитання, або їх отримання з порушенням цього права.
Окрім цього, зазначає, що в обвинувальному акті вказано, що 24.11.2022 приблизно о 23 год. 35 хв. ОСОБА_7 був зупинений працівниками поліції за адресою: вул. Електротехнічна, 2-А в м. Києві, але з матеріалів справи відомо, що ОСОБА_7 приблизно з 18 год. перебував за вказаною адресою, а після 20 год. перебував за вказаною адресою під контролем поліцейських, якими був перевірений, в тому числі з перевіркою вмісту кишень та нічого забороненого при собі, принаймні до 22:40 год. - не мав. Крім того, о 23:34 год. слідчим почав оформлюватись протокол огляду (про який в реєстрі матеріалів досудового розслідування значиться - протокол огляду місця події, яким реально підмінена інша слідча дія) з участю обвинуваченого, тому о 23:35 год. ОСОБА_7 працівники поліції ніяк не могли зупинити.
Посилається й на те, що у постановах слідчого значиться, як встановлена слідчим обставина, що 24.11.2022 приблизно о 22 год. 10 хв. за адресою: м. Київ, вул. Електротехнічна, 2-А, працівниками поліції було зупинено ОСОБА_7 , який добровільно надав для огляду та вилучення предмет зовні схожий на кастет і предмет зовні схожий на ніж, що явно не збігається з даними викладеними в обвинувальному акті, відповідно до якого, ОСОБА_7 добровільно надав для вилучення кастет з лівої кишені куртки, в яку був одягнений, проте у протоколі огляду від 24.11.2022 значиться, що обвинувачений виклав на землю з правої кишені куртки 2 предмети зовні схожі на кастет та ніж. При цьому, на відеозаписі до протоколу огляду місця події видно, що кастет обвинувачений дістає з правої кишені своєї куртки.
Також зазначає, що суд у вироку посилається на протокол здійснення перегляду відеозапису від 05.01.2023 бодікамери автопатруля «Фонд 206» від 24.11.2022 та зазначає, що о 23:56:49 зафіксовано речі, що містилися у кишені вказаного чоловіка, а саме предмет, схожий на ніж, мобільний телефон, два кастети, ключі, обгортка для документів, проте, про які два кастети при цьому йде мова невідомо.
Крім того, зазначає, що ОСОБА_7 фактично перебував під контролем працівників поліції 24.11.2022 орієнтовно з 20:10 год. При цьому з повідомлення зі служби 102 вбачається, що автопатруль, здійснюючи патрулювання в Дніпровському районі м. Києва, приблизно о 22:10 год. 24.11.2022 побачив у Деснянському районі м. Києва по вул. Електротехнічній, 2-а ОСОБА_7 , у якого вилучив предмет зовні схожий на кастет і предмет зовні схожий на ніж, що ставить під сумнів показання працівників поліції, допитаних в якості свідків, та об'єктивність даних, що відображені на відеозаписі з бодікамери автопатруля «Фонд 206» від 24.11.2022, на яких зображено, що о 23:56 год. (фактично о 22:56 год.) 24.11.2022 обвинувачений видає працівникам поліції ніж та кастет, а тому не зрозуміло, що тоді ОСОБА_7 видавав поліцейським о 22:10 год., та що у обвинуваченого вилучав слідчий о 23 год. 34 хв.
Вказує, що навіть, якщо припустити, що працівники поліції вперше зустріли ОСОБА_7 24.11.2022 р. о 22 год. 10 хв. і провели з ним певні дії, в т.ч. вилучили ніж та кастет (невідомо як це оформлялось), то чому працівники поліції, з огляду відеозапису з бодікамери автопатруля "Фонд 206" від 24.11.2022 р. о 23:55:57 год. (фактично 22:55:57 год.) знову вітаються з обвинуваченим, під час чого останній видає ніж та кастет, при цьому в полі зору відеокамери не видно ОСОБА_14 , про якого працівники поліції повідомили, що він був поруч. Тому очевидно, що наведені дані підтверджують доводи обвинуваченого ОСОБА_7 про певну постановку зрежисовану працівниками поліції, оскільки вбачається, що саме показання останніх суперечать іншим даним та спростовуються доказами у справі.
При чому походження кастету об'єктивно не встановлено, а дії працівників поліції не є бездоганними з точки зору дотримання норм законодавства.
Тому вважає, що з огляду на норми ст.ст. 32, 34 Закону України «Про національну поліцію» та фактичні обставини справи, юридичних підстав до перевірки документів обвинуваченого та свідка ОСОБА_14 у працівників поліції не було, як і не було підстав для здійснення поверхневої перевірки, а тим більше обшуку останніх.
При цьому, зазначає, що під час досудового розслідування ОСОБА_7 надав послідовні показання, які ставили під сумнів обґрунтованість повідомлення останньому про підозру, виявляв активну позицію та клопотав про проведення певних слідчих дій на доведеність своїх пояснень щодо фактичних обставин, але стороною обвинувачення це було проігноровано, за виключенням приєднання до матеріалів кримінального провадження електронного рапорту оперативного чергового щодо даної події.
З огляду на вищевикладене, вважає, що ні сторона обвинувачення, ні суд не дотримались вимог ст. 91 КПК України, а тому доказам у справі не була дана належна правова оцінка, в тому числі з точки зору допустимості, що призвело до ухвалення незаконного обвинувального вироку.
Інші учасники судового провадження даний вирок не оскаржують.
Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченого та його захисника на підтримку доводів поданої апеляційної скарги про скасування вироку суду і закриття кримінального провадження з підстав недоведення винуватості вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, а також заперечення прокурора проти її задоволення, повторно дослідивши обставини, встановлені під час кримінального провадження, в межах заявленого стороною захисту клопотання, яке задоволено частково, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово обвинуваченого, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Перевіряючи законність та обґрунтованість вироку суду в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі захисника, колегія суддів вважає, що, всупереч тверджень апелянта, висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_7 у носінні холодної зброї (кастету) без передбаченого законом дозволу, що відповідає юридичній кваліфікації діяння, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам кримінального провадження і підтверджені дослідженими в судовому засіданні та наведеними у вироку доказами в їх сукупності, які оцінені судом першої інстанції відповідно до положень ст. 94 КПК України.
При цьому доводи сторони захисту щодо відсутності достатніх доказів для доведення винуватості ОСОБА_7 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення були перевірені у судовому засіданні.
Однак, ці доводи судом першої інстанції обґрунтовано визнані такими, що не відповідають дійсності, оскільки спростовуються об'єктивними доказами наявними у провадженні, які змістовно наведені у вироку та яким суд першої інстанції дав належну оцінку, обґрунтовано визнавши їх належними та допустимими, а їх сукупність у взаємозв'язку достатньою для ухвалення відповідного процесуального рішення.
Так, на наявність в діях ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, а саме - його винуватість у носінні холодної зброї (кастету) без передбаченого законом дозволу, вказують, зокрема, такі докази:
- показання свідка ОСОБА_9 , надані в суді першої інстанції про те, він є патрульним поліцейським УП № 2, раніше обвинуваченого ОСОБА_7 не знав. 24.11.2022 року патрулював разом з ОСОБА_17 та ОСОБА_18 . Під час патрулювання, приблизно о 23:00 год., біля ринку побачили авто з увімкненими фарами. Під'їхали перевірити, там було двоє чоловіків, один з них був раніше судимий по ст. 115 КК України, а другий, ним виявився ОСОБА_7 , на запитання, чи є заборонені речі, повідомив, що не знає, дістав з кармана ніж та кастет. Це все було зафіксовано на камеру, потім викликали СОГ. ОСОБА_7 пояснив, що кастет йому подарував товариш. Потім попросив зателефонувати комусь, вони дозволили. Другого чоловіка вони відпустили, бо після поверхневої перевірки нічого не виявили. ОСОБА_7 пояснив, що підробляє на ринку. Йому роз'яснили права. Патрульний автомобіль не був обладнаний відеореєстратором. Поїхали по закінченню слідчих дій. У його присутності ніяких заяв від ОСОБА_7 про протиправні дії відносно нього не чув;
- показання свідка ОСОБА_10 , який, будучи допитаним в суді першої інстанції, пояснив, що є патрульним поліцейським. 24.11.2022 року під час патрулювання, проїжджаючи повз ринок, побачили двох осіб, перевірили їх документи, спитали, чи є заборонені речі, ОСОБА_7 дістав ніж та кастет. Вказані речі дістав з кишені, пояснив, що хтось йому це дав і він не знав, що це заборонено. Транспортний засіб не оглядали. Скарг з боку ОСОБА_7 на дії поліцейських не чув, також вони дозволили йому говорити по телефону. Патрулювали на автомобілі «Дастер», який не обладнаний відеореєстратором. Викликали СОГ, були ще поняті, інших людей не бачив;
- показання свідка ОСОБА_11 , надані в судовому засіданні суду першої інстанції, згідно яких - 24.11.2022 року він з напарником охороняли територію ринку по вул. Електротехнічній, 2-А в м. Києві. Приблизно о 23:00 годині побачили патрульну машину. Їх попросили були присутніми під час огляду в якості понятих. На парковці був один цивільний автомобіль. Молодий чоловік дістав із кармана кастет і ніж. Свідок зазначив, що цим чоловіком є обвинувачений ОСОБА_7 . Уся процедура продовжувалась 1,5 години. Скарг на дії поліції у його присутності ця особа не заявляла.
Крім показань вказаних вище свідків, вина ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, підтверджується наступними доказами:
- даними протоколу огляду місця події від 24.11.2023 року з ілюстративною таблицею до нього та відеозаписом цієї слідчої дії, згідно якого під час проведення огляду за адресою: АДРЕСА_2 , громадянин, який представився як ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на запитання слідчого, чи є у нього заборонені в обігу речі, повідомив, що має речі, але чи заборонені вони в обігу, чи ні, йому невідомо. Після цього, з правої кишені куртки, в яку був одягнений, ОСОБА_7 виклав 2 предмети, один зовні схожий на кастет, другий схожий на ніж. Вказані речі вилучено та поміщено до спецпакетів;
- постановою старшого слідчого СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_19 від 19.12.2022 року, якою кастет та ніж визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12022100030003201 від 25.11.2022 року;
- даними протоколу здійснення перегляду відеозапису від 05.01.2023 року, згідно якого під час перегляду диску, на якому міститься відеозапис з бодікамери G 54707615 автопатруля «Фонд 206» від 24.11.2022 року, отриманого від заступника командира роти № 3 (швидкого реагування) ППОП № 2 ГУНП у м. Києві, вбачається, що 24.11.2022 року о 23:56:02 до невідомого чоловіка підходять працівники патрульної поліції, представляючись, надалі питають, куди направляється даний чоловік та висувають вимогу пред'явити документи. На запитання працівників поліції, чи не має при собі заборонених речей чоловік дістає зі своїх кишень речі, що за зовнішніми ознаками нагадують кастет та ніж (23:56:18). На вимогу працівників поліції чоловік кладе вказані речі на капот поліцейського автомобіля (23:56:24). Далі чоловік дістає особисті документи, а саме: паспорт, та передає його до рук поліцейського (23:56:33). Потім чоловік дістає решту речей та кладе їх на капот поліцейського автомобіля (23:56:39). Надалі на відео зафіксовано речі, що містилися у кишені вказаного чоловіка, а саме предмет, схожий на ніж, мобільний телефон, два кастети, ключі, обгортка для документів (23:56:49). Згідно повідомлення заступника командира роти № 3 (швидкого реагування) ППОП № 2 ГУНП у м. Києві ст. лейтенанта поліції ОСОБА_20 , час, який зазначено на відеозаписі, не відповідає дійсності. Вірним часом вважати з різницею в 1 час, тобто 22 година 55 хвилин;
- постановою старшого слідчого СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_19 від 05.01.2023 року, якою CD-R диск з відеозаписом з бодікамери G 54707615 автопатруля «Фонд 206» від 24.11.2022 року, який отримано від заступника командира роти № 3 (швидкого реагування») ППОП № 2 ГУНП у м. Києві, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12022100030003201 від 25.11.2022 року;
- даними реєстрації ЄО № 55321 від 24.11.2022 року 22:20:13, згідно якої - 24.11.22 о 22:15 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 24.11.2022 о 22:15 за адресою: Деснянський район м. Київ, вул. Електротехнічна, 2-А, парковка, повідомляє лейтенант поліції (фонд 206), що за даною адресою у особи ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , при поверхневому огляді було виявлено предмет, схожий на кастет та ніж, чекають СОГ. Заявник: ОСОБА_18 ;
- рапортом поліцейського взводу 2 роти 3 про те, що 24.11.2022 року під час патрулювання в складі автопатруля приблизно о 22:10 за адресою: Електротехнічна, 2-А, було помічено особу, яка, побачивши наряд, почала помітно нервувати. При перевірці особу встановлено як ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , прож. АДРЕСА_1 , у якого виявлено та вилучено предмет, зовні схожий на кастет та предмет схожий на ніж;
- даними висновку експерта № СЕ-19/111-22/54496-ХЗ від 15.12.2022 року, згідно якого - наданий на дослідження кастет, що був вилучений під час огляду місця події за адресою: м. Київ, вул. Електротехнічна, 2-А, відноситься до неклинкової холодної зброї ударно-дробильної дії, виготовлений кустарним способом.
Колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції всебічно, повно та неупереджено досліджено всі обставини кримінального провадження, надано оцінку кожному доказу з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупності доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку.
Також, в порядку ч. 3 ст. 404 КПК України, за клопотанням сторони захисту, судом апеляційної інстанції було допитано свідка ОСОБА_15 та досліджено наступні докази: рапорт поліцейського ОСОБА_10 від 24.11.2022 року (а.с. 103); електронний рапорт (а.с. 50); витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінального провадження № 12022100030003201 від 25.11.2022 року (а.с. 26); протокол огляду місця події від 24.11.2022 року з ілюстративною таблицею та відеозаписом даної слідчої дії (а.с. 27-31, 32); супровідний лист заступника командира роти № 3 ШР ППОП № 2 у м. Києві від 05.10.2023 року (а.с. 33); протокол про здійснення перегляду відеозапису від 05.01.2023 року (а.с. 36-39); постанову про визнання предмету речовим доказом від 05.01.2023 року (а.с. 40); постанову про визнання предмету речовим доказом від 19.12.2022 року (а.с. 46, 48); клопотання про проведення слідчих дій від 09.03.2023 року (а.с. 106-107); постанову про часткову відмову в задоволенні клопотання від 10.03.2023 року (а.с. 108-110); повідомлення про завершення досудового розслідування від 14.03.2023 року (а.с. 111); протокол про надання доступу до матеріалів (додаткових матеріалів) досудового розслідування від 14.03.2023 року (а.с. 112-114); переглянуто відеозапис проведення огляду місця події (а.с. 32), відеозапис з нагрудної камери працівників ППОМ № 2 ГУНП у м. Києві G 54707615 (а.с. 34) та відеозапис допиту свідка ОСОБА_14 (а.с. 35).
Будучи допитаним в суді апеляційної інстанції свідок ОСОБА_15 показав, що обвинуваченого ОСОБА_7 знає, перетиналися по робочих питаннях, коли йому потрібно було розвантажити машину чи придивитися за товаром. 24.11.2023 року він зателефонував ОСОБА_7 та попросив допомогти розвантажити машину з товаром, на що ОСОБА_7 погодився. Це було приблизно після 17 години. Машину ОСОБА_7 розвантажував ще з одним чоловіком на ім'я ОСОБА_21 . Товар знаходився за адресою: м. Київ, вул. Електротехнічна, 2-А, на парковці неподалік ринку «Троєщина». Товар спочатку був у вантажній машині, його перебрали, він його розвозив, коли повіз останній раз та був на метро «Святошино», десь о 20 годині 15 хвилин йому подзвонив ОСОБА_7 і сказав, що їх обшукала поліція і у машині щось знайшли. Коли він приїхав на місце пригоди, поліція до машини його не допустила, вони повідомили, що знайшли кастет і ніж. Потім поліція відпустила його і ОСОБА_22 , а ОСОБА_7 залишили, бо залишилася його машина. До нього ОСОБА_7 приїхав на своїй машині «КІА». На його думку, ОСОБА_7 міг піти з місця пригоди. Про те, що кастет знайшли в машині, йому сказав ОСОБА_7 , працівники поліції це не говорили. Працівники поліції йому повідомили, що знайшли кастет і ніж, але де саме його знайшли, не казали, і їх йому не показували. Звідки взялися заборонені предмети він не знає, ОСОБА_7 з приводу тих подій особливо нічого не пояснював. ОСОБА_7 говорив, що сам не знає звідки це все у нього взялося. На місце він приїхав, щоб забрати товар і дізнатися, що трапилося, бо по телефону було не зрозуміло. Стосовно ОСОБА_7 працівники поліції кайданки не застосовували, такого він не бачив. Він пробув на місці хвилин 15-20, потім працівники поліції віддали йому сумку, яка була в машині ОСОБА_7 , і приблизно о 22 годині 30 хвилин він разом зі ОСОБА_22 поїхав додому. ОСОБА_7 працівники поліції сказали, що він їде з ними. По дорозі ОСОБА_21 йому особливо нічого не розказував, він розповідав, що під'їхали поліцейські, вони були в машині, працівники поліції обдивились їх, а потім авто і знайшли ніж і кастет, їх знайшли начебто в машині. Він підвозив його короткий проміжок часу і особливо не було часу говорити.
З переглянутого під час апеляційного розгляду відеозапису допиту під час досудового розслідування свідка ОСОБА_14 слідує, що останній повідомляв, що він знайомий із ОСОБА_7 , відносин з ним ніяких не має, зустрічались декілька разів в силу робочих відносин з приводу підробітку по розвантаженню автомобілів. Востаннє з ним бачився в листопаді 2022 року при співробітниках поліції на території Троєщинського речового ринку, після дев'ятої години вечора. Підійшли працівники поліції і почали спочатку перевіряти документи, потім речей, що в кишенях. Почали проводити обшук ОСОБА_23 та його. У нього нічого не було, а при ОСОБА_23 теж нічого не було. Він не бачив, щоб у ОСОБА_23 щось вилучалось. Він стояв в стороні, а вони із ОСОБА_23 стояли далі, розмовляли, обшукували. Це тривало приблизно півгодини. Він стояв від автомобіля на відстані приблизно двох метрів. Як перевіряли ОСОБА_23 бачив, але, чи було щось при ньому, чи щось він виймав, чи вилучали щось у нього, він нічого не бачив, і сказати нічого не може. Потім він пішов, а ОСОБА_23 залишився з ними розмовляти. Наступного дня від свого племінника він дізнався, що у ОСОБА_23 виявили якогось кастета і відкрили кримінальну справу. Потім бачив ОСОБА_23 і останній розповів подробиці, коли затримали працівники поліції, відкрили кримінальну справу з приводу якогось куска металолому, який знайшли начебто у нього, але він не знає, то у нього його знайшли, чи він поряд лежав на вулиці. Він не знає, як воно там, що було, він там не бачив, щоб у ОСОБА_23 щось вилучалось.
Як вбачається з дослідженого під час апеляційного розгляду рапорту поліцейського відділу роти № 3 ППОП № 2 ГУНП в м. Києві старшого лейтенанта поліції ОСОБА_24 , 24.11.2022 року під час патрулювання Дніпровського району у складі автопатруля «Фонд 206», приблизно о 22 год. 40 хв. за адресою: м. Київ, вул. Електротехнічна, 2-А, було помічено особу, яка, побачивши наряд поліції почала помітно нервувати, а саме пришвидшила ходу та змінила напрямок руху, тому ними було прийнято рішення перевірити даного громадянина. Під час перевірки документів, згідно ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію», ним виявився ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 . На запитання, чи має вищевказаний громадянин при собі заборонені речі, він повідомив, що так, а саме предмет зовні схожий на кастет та предмет зовні схожий на ніж. На місце події було викликано СОГ Деснянського УП (а.с. 103).
Згідно роздруківки електронного рапорту щодо реєстрації в ЄО №55321 від 24.11.2022 Деснянського УП ГУ НП в м. Києві (ТВМ №1), 24.11.2022 року о 22:15 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 24.11.2022 о 22:15 за адресою: Деснянський район м. Київ, вул. Електротехнічна, буд. 2-А, парковка, повідомляє лейтенант поліції (фонд 206), що за даною адресою у особи - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , при поверхневому огляді, було виявлено предмет схожий на кастет та ніж. Чекають на СОГ. Заявник: ОСОБА_18 , тел.: НОМЕР_1 . Рапорт поліцейського взводу 2 роти 3 про те, що 24.11.2022 р. під час патрулювання Дніпровського району у складі автопатруля приблизно в 22:10 за адресою Електротехнічна, 2-А, було помічено особу, яка, побачивши наряд, почала помітно нервувати. При перевірці особи встановлено як ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , прож. АДРЕСА_1 , у якого виявлено та вилучено предмет ззовні схожий на кастет та предмет схожий на ніж. При цьому щодо роботи СОГ зазначено: виїзд 22:25; прибуття 22:30; закінчення 22:35 (а.с. 50).
Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, 25.11.2022 року о 16:35:36 зареєстровано за № 12022100030003201 кримінальне провадження за ч. 2 ст. 263 КК України. Короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: 24.11.2022 приблизно о 22 год. 10 хв. за адресою: м. Київ, вул. Електротехнічна, буд. 2-А, працівниками поліції було зупинено ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який добровільно надав для огляду та вилучення предмет зовні схожий на кастет і предмет зовні схожий на ніж (ЄО №55321 від 24.11.2022) (а.с. 26).
З протоколу огляду від 24.11.2022 року, проведеного в період часу з 23 год. 34 хв. до 23 год. 58 хв. слідчим Деснянського управління поліції ГУ НП у м. Києві ОСОБА_25 в присутності понятих ОСОБА_11 та ОСОБА_26 , вбачається, що об'єктом огляду є земельна ділянка, яка знаходиться приблизно в 10 м від ринку «Троєщина», що за адресою: м. Київ, вул. Електротехнічна, 2-А. На даній земельній ділянці виявлено громадянина, який представився як ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . На запитання слідчого: «Чи є заборонені в обігу предмети?», повідомив: «Так, маю при собі речі, але чи заборонені вони в обігу, чи ні, мені невідомо». Після цього особа виклала з правої кишені куртки на землю 2 предмети, зовні схожі один на кастет, другий - на ніж. Дані предмети поміщено до окремих спецпакетів, які опечатано (а.с. 27-31).
Зазначені в протоколі обставини підтверджуються відеозаписом на СD-R диску, який є додатком до протоколу огляду місця події та переглянутий апеляційним судом. При цьому з відеозапису також вбачається, що ОСОБА_7 викладає кожну з цих речей з різних кишень, повідомляє, що речі дав знайомий на ім'я ОСОБА_27 для самозахисту, він питав у нього, чи це не холодна зброя, що знайомий заперечив, а також ОСОБА_7 наголошував, що він добровільно дає згоду на їх вилучення (а.с. 32).
Згідно супровідного листа заступника командира роти № 3 ШР ППОП № 2 ГУНП у м. Києві, на запит ст. слідчого Деснянського УП ГУ НП у м. Києві №49/125-3201 від 15.12.2022 року надіслано диск з відеозаписом, який фіксувався на бодікамеру G 54707615 автопатрулем «Фонд 206», який 24.11.20022 року обслуговував виклик за адресою: м. Київ, вул. Електротехнічна, 2-А, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 263 частиною 2 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100030003201 від 25.11.2022 року. Також вказаним листом повідомлено, що час, який зазначено на відеозаписі не відповідає дійсності. Вірним часом вважати з різницею в 1 час, тобто 22 год. 55 хв. (а.с. 33).
Відповідно до протоколу про здійснення перегляду відеозапису від 05.01.2023 року, предметом огляду є СD-R диск, місткістю 700 МВ, тривалістю 80 min, з файлом з надписом 20221124235556MEDIA_ID615_20230105092653. Вказаний диск було отримано від заступника командира роти № 3 (швидкого реагування) ППОП № 2 ГУНП у м. Києві ст. лейтенанта поліції ОСОБА_28 . В ході перегляду відео-файлу встановлено, що 24.11.2022 року о 23:56:02 до невідомого чоловіка підходять працівники патрульної поліції, представляючись надалі питають, куди направляється даний чоловік та висувають вимогу пред'явити документи. Надалі працівники поліції питають чи не має при собі заборонених речей. Після чого вказаний чоловік дістає зі своїх кишень речі, що за зовнішніми ознаками нагадують кастет та ніж (24.11.2022, 23:56:18). На вимогу працівників поліції чоловік кладе вказані речі на капот поліцейського автомобіля (24.11.2022, 23:56:24). Далі чоловік дістає особисті документи, а саме паспорт, та передає його до рук поліцейських (24.11.2022, 23:56:33). Далі чоловік дістає решту речей та кладе їх на капот поліцейського автомобіля (24.11.2022, 23:56:39). Надалі на відео зафіксовано речі, що містилися у кишені вказаного чоловіка, а саме предмет схожий на ніж, мобільний телефон, два кастети, ключі, обгортка для документів (24.11.2022, 23:56:49). Після огляду вказаних речей чоловік з дозволу поліцейських кладе речі до своєї кишені (24.11.2022, 23:57:00). (а.с. 36-39)
Наведе повністю відповідає обставинам на відеозаписі, що міститься на СD-R диску, який є невід'ємним додатком до протоколу про здійснення перегляду відеозапису від 05.01.2023 року, за винятком наявності двох кастетів, адже такий зафіксований на капоті поліцейського автомобіля лише один. При цьому, як зафіксовано на відеозаписі, ОСОБА_7 дістав предмет схожий на кастет з лівої кишені куртки, а предмет схожий на ніж - з її правої кишені (а.с. 34).
Постановою про визнання предмету речовим доказом та визначення місця зберігання від 05.01.2023 року, диск СD-R з відеозаписом, який отриманий від заступника командира роти № 3 (швидкого реагування) ППОП № 2 ГУНП у м. Києві ОСОБА_28 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12022100030003201 від 25.01.2022 року (а.с. 40).
Згідно досліджених постанов про визнання предмету речовим доказом та визначення місця зберігання від 19.12.2022 року, кастет (висновок експерта № СЕ 19/111-22/54496-ХЗ від 15.12.2022 року - експертний пакет 3597026) та ніж (висновок експерта № СЕ 19/111-22/54497-ХЗ від 15.12.2022 року - експертний пакет 0016359) визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12022100030003201 від 25.01.2022 року (а.с. 46, 48).
З клопотання ОСОБА_7 від 07.03.2023 року, яке зареєстроване в Деснянському УП ГУНП в м. Києві 09.03.2023 року Вх. №3322, вбачається, що він звернувся до старшого слідчого слідчого відділу Деснянського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_19 та прокурора Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_29 та просив: провести з ним слідчий експеримент із застосуванням відеозаписуючих технічних засобів; допитати в якості свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_13 ; провести одночасні допити його та свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_14 ; витребувати з полку поліції особливого призначення № 2 ГУНП в м. Києві відеозаписи з нагрудник камер спостережень трьох працівників поліції, які здійснювали патрулювання у складі автопатруля «Фонд 206», а саме ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та ОСОБА_30 за період реального часу з 20.00 год. по 23.55 год. 24.11.2022 року; з'ясувати правову підставу до виїзду слідчо-оперативної групи та долучити до матеріалів справи електронний рапорт оперативного чергового щодо даної події; встановити з прив'язкою до базових станцій місце перебування мобільних номерів НОМЕР_2 (належить йому), НОМЕР_3 (належить ОСОБА_9 ), НОМЕР_4 (належить ОСОБА_10 ) та наявність вхідних, вихідних дзвінків, інших з'єднань, тощо за проміжок часу з 20.00 год. по 23.55 год. 24.11.2022 року; з урахуванням вимог наказу МВС України № 920 від 05.12.2017 року «Про затвердження Інструкції про порядок використання поліграфів у Національній поліції України», Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом № 53/5 Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року (п. 6.8), з метою отримання інформації, перевірки об'єктивності показань свідків та його показань, провести опитування свідків - працівників поліції ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_14 та його, із застосуванням спеціального технічного засобу - комп'ютерного поліграфа про обставини та події, із якими пов'язана його підозра у вчиненні кримінального правопорушення (а.с. 106-107).
Згідно постанови про часткову відмову в задоволенні клопотання від 10.03.2023 року, ОСОБА_7 відмовлено: в проведенні слідчого експерименту за його участю; допиті свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_13 ; в одночасному допиті свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та ОСОБА_14 із ОСОБА_7 ; витребуванні відеозаписів із нагрудних камер відеоспостереження співробітників поліції полку особливого призначення № 2 ГУНП в м. Києві; у витребуванні відеозапису з нагрудної камери працівника поліції під час опитування ОСОБА_7 25.11.2022 року в приміщенні Деснянського УП ГУНП в м. Києві; у встановлені з прив'язкою до базових станцій, вхідних та вихідних дзвінків місце перебування мобільних телефонів ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_7 ; у проведенні слідчої (процесуальної) дії з використанням поліграфа. В частині проведення процесуальних дій, а саме з'ясування правової підстави виїзду слідчо-оперативної групи та приєднання до матеріалів кримінального провадження електронного рапорту оперативного чергового, клопотання ОСОБА_7 було задоволено (а.с. 108-110).
Згідно повідомлення від 14.03.2023 року, обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_6 повідомлено про завершення досудового розслідування кримінального провадження 12022100030003201 від 25.11.2022 року (а.с. 111).
Відповідно до протоколу про надання доступу до матеріалів (додаткових матеріалів) досудового розслідування від 14.03.2023 року, обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_6 з матеріалами кримінального провадження 12022100030003201 від 25.11.2022 року ознайомлені (а.с. 112-114).
Наведені докази, які були досліджені в суді першої інстанції і частково під час апеляційного розгляду, є достатніми вважати про наявність в діях ОСОБА_7 ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, а саме носіння холодної зброї (кастет) без передбаченого законом дозволу.
З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, оскільки сукупність зібраних доказів поза розумним сумнівом вказує, що ОСОБА_7 за невстановлених обставин придбав кастет, який відноситься до контактної неклинкової холодної зброї ударно-дробильної дії, який поклав до кишені куртки, в яку був одягнений, тим самим, без передбаченого на те дозволу, почав носити зазначену холодну зброю при собі. В подальшому, ОСОБА_7 24.11.2022 року приблизно о 23 годині 35 хвилин, перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Електротехнічна, 2-А, продовжуючи носити при собі холодну зброю, був зупинений працівниками поліції, та в подальшому добровільно надав для вилучення вищевказаний кастет.
Також, всупереч тверджень захисника, суд дослідив надані йому докази з точки зору належності і допустимості та прийшов до висновку, що всі докази зібрані у процесуальний спосіб, належними особами та мають відомості, які безпосередньо стосуються обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, з чим погоджується і колегія суддів.
Таким чином, доводи апеляційної скарги захисника, що наведені судом першої інстанції обставини не відповідають фактичним обставинам справи, а досліджені судом докази не доводять винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, є безпідставними.
Не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду провадження і доводи захисника про недопустимість як доказу протоколу огляду місця події від 24.11.2022 року з тих підстав, що, на думку захисника, сама слідча дія відбулася з порушенням вимог КПК України.
За змістом статей 223, 237 КПК України, огляд є слідчою (розшуковою) дією, спрямованою на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні, яка проводиться в межах досудового розслідування кримінального правопорушення.
За вимогами ч. 3 ст. 214 КПК України огляд місця події може бути проведено до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань у невідкладних випадках. Слід також зазначити, що в таких випадках участь захисника не є обов'язковою. Після завершення огляду, відомості мають бути невідкладно внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Винятковим випадком є зокрема виявлення знарядь та засобів вчинення кримінального правопорушення, якщо зволікання може призвести до втрати доказів або ускладнити розслідування.
Також за вимогами ст. 237 КПК України при проведенні огляду дозволяється вилучення речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилучених з обігу.
Як убачається з протоколу огляду місця події від 24.11.2022 року, єдиною метою цієї слідчої дії було виявлення знарядь та засобів вчинення кримінального правопорушення - холодної зброї (кастету). Зволікання у його проведені могло призвести до втрати речового доказу. Відомості про проведення даної слідчої дії були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
При цьому та обставина, що, відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, внесення відомостей про кримінальне правопорушення здійснено 25.11.2022 року о 16:35:36, коли зареєстровано за № 12022100030003201 кримінальне провадження з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 263 КК України, жодним чином не нівелює значення вказаного протоколу огляду місця події від 24.11.2022 року як доказу, бо містить дані, які підтверджують факт добровільної видачі ОСОБА_7 працівникам поліції, зокрема предмету, забороненого у вільному обігу, а щодо невідкладності внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після проведення огляду місця події, то в даному випадку критерієм такого є визначення, що міститься у ч. 1 ст. 214 КПК України, яка регламентує, що слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, і в даному випадку відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені з дотриманням цих вимог.
Отже, проведений 24.11.2022 року огляд місця події відбувся у відповідності до вимог ст.ст. 223, 237 КПК України, а відтак, складений за його наслідкам протокол є допустимим доказом.
При цьому, всупереч тверджень захисника, ОСОБА_7 під час огляду місця події не допитувався.
Що стосується доводів захисника про затримання ОСОБА_7 в порядку ст. 208 КПК України, то, відповідно до ст. 209 КПК України, особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою.
З наявних в матеріалах кримінального провадження доказів беззаперечних фактів, які б вказували, що ОСОБА_7 був затриманий до початку проведення огляду місця події та вилучення у нього заборонених речей, не має.
З показань свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , наданих в суді першої інстанції,вбачається, що будь-яких скарг та заперечень з боку ОСОБА_7 під час проведення огляду місця події не було.
Будучи допитаним апеляційним судом свідок ОСОБА_15 також показав, що, коли він прибув на місце події, жодних ознак неправомірних дій по відношенню до ОСОБА_7 не помітив. На його думку, ОСОБА_7 не мав можливості піти з місця події, оскільки там знаходився його автомобіль.
Наведене підтверджується і відеозаписом, який фіксувався на бодікамеру G 54707615 автопатрулем «Фонд 206».
Твердження захисника про відсутність законних підстав перевірки ОСОБА_7 та в подальшому проведення огляду місця події спростовуються наданими суду матеріалами, зокрема рапортом поліцейського відділу роти № 3 ППОП № 2 ГУНП в м. Києві старшого лейтенанта поліції ОСОБА_24 та електронним рапортом № 55321 від 24.11.2022, згідно яких - 24.11.2022 під час патрулювання в складі автопатруля приблизно о 22:40 за адресою: Електротехнічна, 2-А, було помічено особу, яка, побачивши наряд, почала помітно нервувати. При перевірці особу встановлено як ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , прож. АДРЕСА_1 , який на питання, чи має він при собі заборонені речі, він повідомив, що так, а саме предмет зовні схожий на кастет та предмет зовні схожий на ніж. На місце події було викликано СОГ Деснянського УП.
Наявність даних предметів ОСОБА_7 було продемонстровано, коли він виклав їх зі своїх кишень на капот патрульного автомобіля поліції, а надалі з дозволу поліцейських поклав до своєї кишені. Данні обставини зафіксовані на відеозаписі, який фіксувався на бодікамеру G 54707615 автопатрулем «Фонд 206». При цьому з відеозапису слідує, що ОСОБА_7 , на питання працівника поліції про наявність заборонених речей, повідомив, що має певні речі, які йому дав друг, переживаючи, що він пізно йде з роботи, а тут собаки бігають, то дав для самозахисту, і він не знає воно холодне, чи не холодне, вони нормальні чи ненормальні, чи можна ними користуватися.
Коли приїхала слідчо-оперативна група, то ОСОБА_7 самостійно, добровільно надав працівникам поліції для огляду та вилучення предмети, зовні схожі на кастет та на ніж, виклавши їх на землю.Вказані предмети було виявлено та вилучено з подальшим їх направленням для проведення відповідної експертизи з метою встановлення їхприналежності до холодної зброї та визначення їх виду та типу. Зазначені події підтвердив у ході його допиту у якості свідка судом першої інстанції ОСОБА_11 , який був понятим вже при проведенні даної слідчої дії, та при цьому зауважив, що скарг на дії працівників поліції у його присутності ОСОБА_7 не заявляв.
Що стосується розбіжностей в часі, відображеному на відеозаписі, та часі фіксації виклику слідчо-оперативної групи, то, згідно супровідного листа заступника командира роти № 3 ШР ППОП № 2 ГУНП у м. Києві від 05.01.2023 року, час, який зазначено на відеозаписі, не відповідає дійсності. Вірним часом вважати з різницею в 1 час, тобто 22 год. 55 хв. Будь-яких інших належних і допустимих доказів, які б ставили під сумнів ті обставини, що огляд і виявлення у ОСОБА_7 холодної зброї (кастету) відбулося о 22 год. 55 хв. матеріали провадження не містять.
При цьому звертає на себе увагу той факт, що за електронним рапортом реєстрація повідомлення в ЄО мала місце 24.11.2022 року о 22 год. 20 хв.,а щодо роботи СОГ зазначено: виїзд 22:25; прибуття 22:30; закінчення 22:35, однак в протоколі огляду місця події зазначено, що його розпочато о 23 год. 34 хв. і такий же час озвучено слідчим на відеозаписі, а о 23 год. 39 хв. повідомлено, що відеозапис зупиняється для складання протоколу, в якому зазначено, що огляд закінчено о 23 год. 58 хв., коли було завершено складання протоколу та упакування вилучених речей, і даний протокол підписаний ОСОБА_7 та понятими без будь-яких зауважень, що вочевидь не відповідає відомостям щодо роботи СОГ, зазначеним в електронному рапорті, який і не є доказом в розумінні ст. 84 КПК України, а тому й не може братися до уваги на підтвердження того факту, що дійсним часом огляду і виявлення у ОСОБА_7 забороненого предмету є 24.11.2022 року о 22 год. 10 хв., як про те зазначено у витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань у короткому викладенні обставин, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, та в тому числі будується захисна позиція сторони захисту обвинуваченого ОСОБА_7 .
Поряд з цим колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що жоден документ, на підставі яких внесені відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (як то рапорт поліцейського відділу роти № 3 ППОП № 2 ГУНП в м. Києві старшого лейтенанта поліції ОСОБА_24 та електронний рапорт № 55321 від 24.11.2022, не містить даних про вилучення у ОСОБА_7 кастету раніше ніж, як те зазначено в протоколі огляду місця події, проведеного в період з 23 год. 34 хв. до 23 год. 58 хв., коли о 23 год. 35 хв. ОСОБА_7 добровільно надав його для вилучення.
Тож, хоча фактично ОСОБА_7 й був зупинений працівниками поліції, відповідно до рапорту ОСОБА_10 , приблизно о 22 год. 40 хв., однак це не спростовує встановлених обставин щодо часу вилучення слідчим у ОСОБА_7 забороненого предмету кастету - о 23 год. 35 хв., а відтак, і не вказує на порушення оформлення процедури виявлення та вилучення речей, як про те зазначає захисник, та невинуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення.
Не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду справи і твердження захисника, що зазначені в оскаржуваному вироку показання свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 є викривленими. Так, показання вказаних свідків є логічними, послідовними, не містять суперечностей, узгоджуються між собою та з іншими доказами по справі, сукупність яких вказує на носіння ОСОБА_7 заборонених предметів, а саме кастету, без передбаченого законом дозволу.
Що стосується показань свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , які, на думку сторони захисту, суд першої інстанції безпідставно не прийняв до уваги, то, як вбачається з наданих суду матеріалів, зокрема оскаржуваного вироку, суд допитав вказаних осіб та надав їх показанням відповідну оцінку, зокрема прийшов до висновку, що свідки ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 не були безпосередніми очевидцями події, а їх показання не містять будь-яких даних стосовно фактичних обставин кримінального провадження.
З такими висновками погоджується і колегія суддів. Так, свідок ОСОБА_13 не була на місці події, крім того є матір'ю обвинуваченого, через що є зацікавленою особою у даному провадженні. Повідомлені свідками ОСОБА_12 та ОСОБА_15 обставини, які мали місце 24.11.2022 року відомі їм лише зі слів обвинуваченого ОСОБА_7 , а показання свідка ОСОБА_14 є неточними, непослідовними та містять певні суперечливості, крім того свідок повідомив, що був в стані алкогольного сп'яніння.
Судом апеляційної інстанції в рамках клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 в порядку ч. 3 ст. 404 КПК України переглянуто CD-R диск, на якому міститься відеозапис допиту свідка ОСОБА_14 від 04.02.2023 року. Так, свідок ОСОБА_14 показав, що він знайомий із ОСОБА_7 , відносин з ним ніяких не має, зустрічались декілька разів в силу робочих відносин з приводу підробітку по розвантаженню автомобілів. Востаннє з ним бачився в листопаді 2022 року при співробітниках поліції на території Троєщинського речового ринку, після дев'ятої години вечора. Підійшли працівники поліції і почали спочатку перевіряти документи, потім речей, що в кишенях. Почали проводити обшук ОСОБА_23 та його. У нього нічого не було, а при ОСОБА_23 теж нічого не було. Він не бачив, щоб у ОСОБА_23 щось вилучалось. Він стояв в стороні, а вони із ОСОБА_23 стояли далі, розмовляли, обшукували. Це тривало приблизно півгодини. Він стояв від автомобіля на відстані приблизно двох метрів. Як перевіряли ОСОБА_23 бачив, але, чи було щось при ньому, чи щось він виймав, чи вилучали щось у нього, він нічого не бачив, і сказати нічого не може. Потім він пішов, а ОСОБА_23 залишився з ними розмовляти. Наступного дня від свого племінника він дізнався, що у ОСОБА_23 виявили якогось кастета і відкрили кримінальну справу. Потім бачив ОСОБА_23 і останній розповів подробиці, коли затримали працівники поліції, відкрили кримінальну справу з приводу якогось куска металолому, який знайшли начебто у нього, але він не знає, то у нього його знайшли, чи він поряд лежав на вулиці. Він не знає, як воно там, що було, він там не бачив, щоб у ОСОБА_23 щось вилучалось.
Під час допиту в суді першої інстанції ОСОБА_14 показав, що того дня вони із ОСОБА_23 розвантажили фуру, частина товару не помістилася у машину господаря і вони залишились послідкувати, грілись в машині. Під'їхала поліція, вони вийшли з машини, у них перевірили документи, почали їх обшукувати. Він стояв спиною до автомобіля з працівником поліції, якому надавав свої дані, а інші працівники поліції обшукували автомобіль. Потім працівник поліції вийшов на вулицю і говорить, що ось ніж і кастет. ОСОБА_23 сказав, що ніж його, а кастет - ні. Вони сказали, що будуть викликати експертів, і в цей час зникло світло, та у них зник Інтернет. Потім під'їхав господар товару і йому сказали, що в машині знайшли ніж і кастет. Потім їх з господарем відпустили. Про засідання суду дізнався на ринку від ОСОБА_23. Сам кастет і ніж у поліцейського не бачив, а чув про них, звідки вони взялись він не знає.
Також в рамках вказаного клопотання судом апеляційної інстанції було допитано свідка ОСОБА_15 , який показав, що 24.11.2022 року був в районі метро «Святошино», коли до нього зателефонував ОСОБА_7 і повідомив, що в нього проблеми. Прибувши на місце події, побачив там працівників поліції і ОСОБА_7 з ОСОБА_14 .Працівники поліції його до машини не підпускали та повідомили, що знайшли кастет і ніж. Про те, що кастет знайшли в машині йому сказав ОСОБА_7 , працівники поліції це не говорили. Працівники поліції йому повідомили, що знайшли кастет і ніж, але де саме його знайшли не казали.
Отже, обставини, про які зазначає сторона захисту, як то, що проводився обшук автомобіля, де й було знайдено, зокрема кастет, об'єктивними доказами у провадженні не підтверджено.
Показання свідка ОСОБА_14 є неточними, непослідовними та містять певні суперечності, як щодо обставин виявлення забороненого предмету, так і його наявності, а свідок ОСОБА_15 , не будучи безпосереднім очевидцем події, повідомив з цього приводу обставини відомі виключно лише зі слів ОСОБА_7 .
Тож і показання ОСОБА_7 з цього приводу, як і про те, що виявлений та вилучений у нього кастет йому не належить, і лише на умовляння та за домовленістю з працівниками поліції він погодився видати даний кастет для вилучення як свій, суд першої інстанції обґрунтовано розцінив, як спосіб ухилення від кримінальної відповідальності.
В цьому аспекті слід також вказати, що обвинувачений ОСОБА_7 , стверджуючи, що кастет був виявлений працівником поліції в автомобілі, яким він користувався, в той же час не може повідомити ні звідки він з'явився, ні місце, де він був виявлений, ні причини, з яких працівники поліції вчиняли дії лише щодо нього, ні конкретні домовленості з працівниками поліції, зокрема, які стосуються обставин отримання ним кастету, натомість сам ОСОБА_7 на відеозаписі, який фіксувався на бодікамеру G 54707615 автопатрулем «Фонд 206», повідомив, що має певні речі, які йому дав друг, переживаючи, що він пізно йде з роботи, а тут собаки бігають, то дав для самозахисту, і він не знає воно холодне, чи не холодне, вони нормальні чи ненормальні, чи можна ними користуватися, а на відеозаписі, здійсненому при огляді місця події, ОСОБА_7 повідомляє, що речі дав знайомий на ім'я ОСОБА_27 для самозахисту, він питав у нього, чи це не холодна зброя, що знайомий заперечив, тобто ОСОБА_7 повідомляє такі обставини, які відомі лише йому, і вказують на усвідомлення неправомірності володіння даним предметом - кастет, що ставить під сумнів достовірність таких його вищезазначених показань, що виявлений та вилучений у нього кастет йому не належить, і лише на умовляння та за домовленістю з працівниками поліції він погодився видати даний кастет для вилучення як свій,які й спростовуються вищенаведеними доказами в їх сукупності.
Отже, висновки суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_7 ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.263 КК України, є обґрунтованими та повністю підтверджуються зібраними під час досудового розслідування та дослідженими в ході судового розгляду доказами.
Статтею 94 КПК України визначено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
Сукупність наведених доказів є достатньою для розуміння і взаємозв'язку, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 263 КК України, було вчинено і у його вчиненні винний ОСОБА_7 . Вказані обставини підтверджуються показаннями свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 та іншими зібраними по справі доказами: рапортом ОСОБА_10 , електронним рапортом виклику, протоколом огляду місця події від 24.11.2022 року та долученим до нього диском з відеозаписом проведення самої слідчої дії, супровідним листом заступника командира роти № 3 ШР ППОП № 2 ГУНП у м. Києві про надсилання диску з відеозаписом збодікамери G 54707615 автопатруля «Фонд 206», протоколом про здійснення перегляду відеозапису, висновком експерта №СЕ-19/111-22/54496-Х3 від 15.12.2022 року, постановами про визнання предмету речовими доказами від 19.12.2022 року та від 05.01.2023 року.
Зазначені докази вказують, що 24.11.2022 року приблизно о 23 год. 35 хв. у обвинуваченого ОСОБА_7 було виявлено та вилучено заборонений предмет - кастет, який, відповідно до висновку експерта № СЕ-19/111-22/54496-ХЗ від 15.12.2022, відноситься до неклинкової холодної зброї ударно-дробильної дії, виготовлений кустарним способом, тобто він вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 263 КК України, при цьому в якій саме кишені куртки ОСОБА_7 тримав вказаний кастет при собі на кваліфікацію та склад кримінального правопорушення не впливає.
Що стосується посилань захисника щодо добровільної видачі обвинуваченим забороненого предмета, то слід зазначити наступне.
Добровільна здача означає, що особа має реальну можливість та усвідомлює, що й надалі безперешкодно може зберігати предмети цього кримінального правопорушення, проте за власним бажанням (незалежно від причин та мотивів) здає їх органу влади.
Отже, якщо обвинувачений повідомив орган досудового розслідування про факт зберігання зброї і боєприпасів тоді, коли усвідомив неможливість і надалі безперешкодно їх зберігати, оскільки вони неминуче будуть виявлені під час слідчої дії, то в такому разі він має нести кримінальну відповідальність за придбання та зберігання вогнепальної зброї і бойових припасів без передбаченого законом дозволу. Про це йдеться у постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 11 жовтня 2023 року у справі № 756/15397/19.
Обвинувачений ОСОБА_7 вину у пред'явленому обвинуваченні не визнав та в суді першої інстанції надав показання, що 24.11.2022 року приблизно о 12:00 годині дня йому зателефонував знайомий ОСОБА_31 і попросив розгрузити йому фуру. Він взяв у мами машину і поїхав на парковку ринку «Троєщина», прибув на 18 годину, там вже був ОСОБА_32 , його дружина і знайомий ОСОБА_33 , якого знає недовго. Вони розгрузили фуру, залишок товару, який не вліз в бус до ОСОБА_34 , залишився на землі. ОСОБА_32 попросив їх приглянути за товаром поки він повернеться, вони зі ОСОБА_22 залишились, сіли в машину погрітись. До них під'їхала машина патрульної поліції, вийшло троє поліцейських і спитали, що вони тут роблять, він пояснив. Набрав ОСОБА_34 . Поліцейські попросили вийти з машини для перевірки документів, вони надали. Один поліцейський оглядав авто, погукав його і почав оглядати машину більш детально. Він дивився за другим поліцейським, який оглядав товар. 1-й поліцейський запитав «Що це?» і дістав ніж, він відповів, що це його ніж, яким він користується, через кілька секунд у нього в руках опинився кастет, спитав «Що це?», він відповів, що це не його. Поліцейський положив кастет в підлокітник. Через деякий час під'їхав ОСОБА_32 , поліцейські повідомили йому, що у нього (обвинуваченого) в авто кастет і ніж. Вони зі ОСОБА_35 допомогли ОСОБА_36 загрузити бус. ОСОБА_34 і ОСОБА_37 відпустили, вони поїхали. Йому поліцейські повідомили, що будуть неприємності, заберуть його авто на штрафмайданчик або він добровільно нібито розіграє сценку і добровільно видасть їм кастет, вони все зафіксують і його відпустять. Він погодився, взяв у машині кастет і ніж, вони трохи відійшли і на камеру він все добровільно видав. Намагався додзвонитись знайомому адвокату, але був дуже поганий зв'язок, а потім той не брав трубку. Пізніше під'їхав другий поліцейський автомобіль СОГ. Один поліцейський привів 2 понятих - працівників ринку. У їх присутності на камеру він все зробив і пояснив, як вони домовлялись з поліцейськими. Після цього вони поїхали до райвідділку, з ним у машину сіли двоє поліцейських. Приїхали у відділок, взяли відбитки, зробили фотографії, він підписав якісь документи. Потім його повезли на АДРЕСА_4 . Звідти він додзвонився адвокату ОСОБА_38 , той сказав щоб користувався ст. 63 Конституції України. Оскільки вже була перша година ночі, він не розумів, що відбувається, і все підписав. Приїхав додому о 1:15 годині. Все спілкування на місці тривало з 20:30 год. до 22:40 год. Чому саме йому підкинули кастет, тому мабуть, що він був на машині. Ніж дістали з бардачка, а кастет - не знає. СОГ він не повідомляв за їх домовленість з патрульними. Під час вилучення кастет перебував у нього в кармані. Із заявами до ДБР на протиправні дії працівників поліції до цього часу не звертався, так як боявся за себе та членів своєї родини, а також з релігійних переконань.
Аналогічної позиції обвинувачений дотримувався і в суді апеляційної інстанції.
Однак як свідчать установлені обставини ОСОБА_7 сам повідомив орган досудового розслідування про факт зберігання холодної зброї (кастету) за умов, коли усвідомив неможливість і надалі безперешкодно зберігати предмет кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, оскільки зрозумів, що він неминуче буде виявлений під час слідчої дії. За таких умов видача предметів кримінального правопорушення не містить підстав для застосування ч. 3 ст. 263 КК України.
Також є безпідставним і твердження захисника, що органом досудового розслідування було проігноровано клопотання ОСОБА_7 про проведення слідчих дій.
В матеріалах кримінального провадження наявна копія постанови старшого слідчого СВ Деснянського УП ГУВП у м. Києві ОСОБА_19 від 10.03.2023 року про часткову відмову в задоволенні в клопотанні, згідно якої клопотання ОСОБА_7 в частині проведення процесуальної дії, а саме з'ясування правової підстави виїзду слідчо-оперативної групи та приєднання до матеріалів кримінального провадження електронного рапорту оперативного чергового щодо даної події - задоволено. В іншій частині клопотання ОСОБА_7 відмовлено, при цьому в самій постанові слідчий обґрунтовано навів причини відмови з посиланням на норми закону.
Також судом першої інстанції дотримано загальні засади призначення покарання та у відповідності до вимог ст. ст. 50, 65 КК України враховано дані про особу ОСОБА_7 , тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, відсутність обставин які обтяжують і пом'якшують покарання, та призначив йому покарання у виді 120 (ста двадцяти) годин громадських робіт, що за своїм видом і розміром відповідає особі обвинуваченого, тяжкості ним вчиненого та є достатнім для його виправлення, перевиховання та попередження вчиненню нових кримінальних правопорушень.
У зв'язку з викладеним, колегія суддів, вважаючи вирок Деснянського районного суду м. Києва від 26 січня 2024 року законним і обґрунтованим, не вбачає підстав для його скасування.
Таким чином, апеляційна скарга захисника ОСОБА_6 не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів
апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 залишити без задоволення, а вирок Деснянського районного суду м. Києва від 26 січня 2024 року стосовно ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді:
___________________ ____________________ ___________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3