справа № 991/1090/25
провадження №11-сс/991/509/25
слідчий суддя: ОСОБА_1
доповідач: ОСОБА_2
11 серпня 2025 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
за участі представника власників майна - адвоката ОСОБА_6 ,
власників майна - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника власників майна ОСОБА_7 та ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_6 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.02.2025 р., -
18.07.2025 року на розгляд до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшли апеляційні скарги на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду про арешт майна від 10.02.2025 р. від адвоката ОСОБА_6 в інтересах власників майна - ОСОБА_8 , а також підозрюваної ОСОБА_7 .
Для їх розгляду автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів у складі: суддя-доповідач ОСОБА_2 , судді ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (протокол передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 18.07.2025 р.) (т. 14 а.с. 26).
28.07.2025 року зазначені апеляційні скарги передані судді-доповідачу.
Враховуючи, що в обох апеляційних скаргах ставилось питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, його призначено до розгляду в судовому засіданні ухвалою від 28.0.2025 р. (т. 14 а.с. 175, 185).
В судовому засіданні 11.08.2025 року представник власників майна адвокат ОСОБА_6 підтримав своє клопотання та просив його задовольнити. Додатково зазначив, що клопотання сторони обвинувачення про арешт майна розглянуто слідчим суддею 10.02.2025 року в закритому судовому засіданні без виклику власників майна, а копію оскаржуваної ухвали вони отримали лише 10.07.2025 року, та 16.07.2025 року ним подано апеляційні скарги. Окремо наголосив, що 19.03.2025 року слідчим суддею за адресою проживання власників майна направлено оскаржувану ухвалу, однак 07.04.2025 року вказане поштове відправлення повернулось до суду без вручення з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Отже, власники майна не знали про наявність вказаної ухвали. Крім того, у реєстрі нерухомості немає жодних відомостей щодо наявності обтяжень у вигляді арешту майна. Дізнавшись про це, 25.06.2025 року представник власників майна звернувся до суду з клопотанням про надання копії оскаржуваної ухвали, яку отримав лише 10.07.2025 року.
Власники майна ОСОБА_7 , ОСОБА_8 підтримали позицію свого представника та просили задовольнити клопотання.
Прокурор ОСОБА_9 подав клопотання про розгляд питання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження за його відсутності та просив відмовити у поновленні цього строку (т. 14 а.с. 210-212).
У відповідності до положень ч. 4 ст. 405 КПК України, неявка учасників провадження за умови їх належного повідомлення не перешкоджає судовому розгляду, тому клопотання розглядаються без участі прокурора.
При їх вирішенні колегія суддів виходить з наступного.
Частиною 2 ст. 24 КПК України передбачено, що кожній особі гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується її прав, свобод, законних інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Дотримання такого порядку включає в себе оскарження відповідних судових рішень у межах установлених законом процесуальних строків.
Частиною 1 ст. 113 КПК України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов'язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.
Згідно з ч. 1 ст. 117, п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України, пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи знайде підстави для його поновлення.
Отже, хоча ст. 117 КПК України і передбачено можливість поновлення пропущеного строку, але вона реалізується лише за наявності поважних причин пропуску такого строку. Тому при вирішенні питання щодо поновлення пропущеного строку, у тому числі й строку на апеляційне оскарження, судом мають враховуватися такі обставини, як тривалість процесуального строку; час, який минув з дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об'єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право (повноваження) в межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала вона розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини.
У кожній справі суд має перевірити, чи наводить особа, яка заявляє клопотання про поновлення строків на оскарження судового рішення, такі підстави.
При цьому, процедура визначення строків для подання апеляційної скарги має на меті забезпечити належне відправлення правосуддя і дотримання принципу правової визначеності, забезпечення законних інтересів учасників кримінального провадження, та щоб до кожного з них було застосовано належну правову процедуру.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України, апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на ухвалу слідчого судді протягом п'яти днів з дня її оголошення. В свою чергу, абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК України прямо вказує, що у разі, якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Таким чином, при вирішенні питання, чи дотрималася особа, яка подала апеляційну скаргу, визначеного ст. 395 КПК України строку на апеляційне оскарження, слід чітко встановити початок перебігу цього строку та його закінчення, виходячи з того, чи з викликом особи було постановлено оскаржувану ухвалу, чи без такого.
Зі змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що клопотання сторони обвинувачення розглянуто слідчим суддею 10.02.2025 року в закритому судовому засіданні без виклику власників майна та їх представника.
Отже, у даному випадку перебіг строку на апеляційне оскарження обчислюється відповідно до ч. 3 ст. 395 КПК України - протягом п'яти днів з дня отримання копії оскаржуваного судового рішення.
Відповідно до матеріалів провадження, копію оскаржуваної ухвали представник власників майна адвокат ОСОБА_6 отримав засобами електронного зв'язку 10.07.2025 року, що підтверджується листом Вищого антикорупційного суду від цієї дати (т. 14 а.с. 20), та 16.07.2025 року подав апеляційні скарги, які надійшли до суду 18.07.2025 року - тобто, поза межами встановленого строку (т. 13 а.с. 97-245, т. 14 а.с. 1-174).
Вирішення питання про поважність причин пропуску строку покладається на розсуд суду. Виходячи з системного тлумачення положень КПК України, зокрема ч. 3 ст. 37, ст. 138, п. 1 ч. 1 ст. 232, п. 1 ч. 1 ст. 336 КПК України, під поважними причинами пропуску процесуального строку слід розуміти фактичні обставини, які: 1) об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волі особи, яка пропустила строк; 2) виникли або існували протягом строку, передбаченого КПК України для вчинення процесуальної дії; 3) безпосередньо унеможливили або істотно ускладнили можливість вчинення процесуальних дій у визначений КПК України строк; 4) підтверджуються належними доказами.
Таке визначення поважних причин пропуску строку відповідає усталеній судовій практиці Верховного Суду (судові рішення ККС ВС від 28.01.2021 р. у справі № 201/1156/18, від 05.03.2020 р. у справі № 367/5629/16-к, від 30.09.2019 р. у справі № 635/4248/16-к, від 11.06.2019 р. у справі № 373/1742/15-к, від 11.06.2019 р. у справі № 523/11081/17).
Враховуючи, що клопотання сторони обвинувачення дійсно розглянуто слідчим суддею 10.02.2025 року в закритому судовому засіданні без виклику власників майна, а копію оскаржуваної ухвали останні отримали лише 10.07.2025 року, та 16.07.2025 року адвокат ОСОБА_6 подав апеляційні скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для поновлення власникам майна та їх представнику пропущеного строку на апеляційне оскарження. При цьому колегія суддів враховує, що апеляційні скарги подані представником в межах п'яти днів після отримання повного тексту оскаржуваної ухвали. Така процесуальна поведінка свідчить про відсутність ознак зволікання при її апеляційному оскарженні.
Керуючись ст. ст. 369-372, 395, 399, 418, 532 КПК України, колегія суддів, -
Клопотання представника власників майна ОСОБА_7 та ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_6 - задовольнити.
Поновити адвокату ОСОБА_6 строк на апеляційне оскарження зазначеної ухвали.
Розгляд апеляційної скарги призначити на 09 год. 00 хв. 20 серпня 2025 року у приміщенні Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (м. Київ, пров. Хрестовий, буд. 4).
Повідомити учасників апеляційного провадження про час та місце розгляду апеляційної скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_2
судді ОСОБА_3
ОСОБА_4