Житомирський апеляційний суд
Справа №295/9714/24 Головуючий у 1-й інст. Костенко С. М.
Номер провадження №33/4805/668/25
Категорія ч.1 ст.483 МКУ Доповідач Григорусь Н. Й.
13 серпня 2025 року м.Житомир
Суддя Житомирського апеляційного суду Григорусь Н.Й., за участі: представника митниці Кондратюка А.В., захисника - адвоката Алексеєєва С. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу Житомирської митниці Державної митної служби України в особі представника Кондратюка Андрія Володимировича на постанову Богунського районного суду м. Житомира від 22 квітня 2025 року, якою його визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України (звільнено від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП),
Постановою Богунського районного суду м. Житомира від 22 квітня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 483 ч. 1 МК України, звільнено від адміністративної відповідальності за малозначністю вчиненого правопорушення, обмежитись усним зауваженням.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно протоколу про порушення митних правил від 01.04.2024 № 0120/10100/24 Житомирською митницею 04.03.2024 отримано лист Департаменту Міжнародної взаємодії Державної митної служби України від 04.03.2024 № 20/20-01-01/7.19/228, яким, в рамках адміністративної допомоги відповідно до Конвенції про процедуру спільного транзиту, надіслано лист з копіями документів від митної служби Королівства Норвегія, які були підставою для експорту легкових транспортних засобів на митну територію України в тому числі легкового автомобіля марки - VOLKSWAGEN, модель - e-GOLF, номер кузова НОМЕР_1 .
У відповідності до інформації, наявної в АСМО «Інспектор», встановлено, що 19 січня 2024 року о 19:01, громадянин України ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_2 ) через пункт пропуску «Грушів - Будомєж» митного поста «Грушів» Львівської митниці, ввіз на митну територію України товар, а саме: «легковий автомобіль VOLKSWAGEN e-GOLF, номер кузова НОМЕР_1 » на транспортному засобі з реєстраційними номерними знаками НОМЕР_3 / НОМЕР_4 .
У якості підстави для переміщення вказаного транспортного засобу через митний кордон України громадянин України ОСОБА_1 подав митним органам України документи у тому числі свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу Королівства Норвегія № НОМЕР_5 -1 від 19.01.2019, договір купівлі-продажу № Б/Н від 21.12.2023 згідно заповнених граф якого продавець: ОСОБА_2 (Hillevagsveien 100 4016, STAVANGER) покупець: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ).
Вартість вищезазначеного транспортного засобу відповідно до договору купівлі-продажу № Б/Н від 21.12.2023 становить 4500 євро.
22.01.2024 до відділу митного оформлення №3 м/п «Житомир-центральний» Житомирської митниці подано електронну митну декларацією типу ІМ40ДЕ №UA101030/2024/000603 (24UA101030000603U2) відповідно до якої було проведено митне оформлення товару: «легковий автомобіль: марка - VOLKSWAGEN; модель - e-GOLF; номер шасі - НОМЕР_1 ; тип двигуна - електричний; кількість місць - 4; - ємність батареї - 24,2 кВт/год; колісна формула - 4х2; тип кузова - хетчбек; такий, що був у використанні; календарний рік виготовлення - 2015 р.; модельний рік виготовлення - 2015 р.; дата першої реєстрації - 10.06.2015; країна відправлення/експорту - Німеччина», який відповідно до договору купівлі-продажу б/н від 21.12.2023 та поданої митної декларації слідував на адресу покупця, громадянина України ОСОБА_4 (паспорт НОМЕР_6 ), АДРЕСА_2 за ціною 4500 євро, що з урахуванням курсу НБУ на дату переміщення 19.01.2024 транспортного засобу через митний кордон України, у національній валюті становить 184 565,70 гривень).
За результатом опрацювання інформації наданої митними органами Королівства Норвегія, експортної митної декларації від 19.12.2023 № 442091.2300.119536 та MRN 23NO37990110A8DA79 встановлено, що відправником/експортером товару, а саме, легкового автомобіля марки VOLKSWAGEN e- НОМЕР_7 , номер кузова НОМЕР_1 , є RS AUTO AS ( АДРЕСА_3 ), одержувачем (покупцем) - ОСОБА_5 , АДРЕСА_4 . Також згідно експортної декларації рік виробництва вищезазначеного транспортного засобу - 2015, код товару- 87038009, країна відправлення/експорту Королівство Норвегія, умови поставки-EXW STAVANGER, вартість вищезазначеного транспортного засобу становить 90000 норвезьких крон (з урахуванням курсу НБУ на дату переміщення 19.01.2024 транспортного засобу через митний кордон України, у національній валюті становить 322 659 гривень).
Згідно MRN 23NO37990110A8DA79 переміщення легкового автомобіля марки VOLKSWAGEN e-GOLF, номер кузова НОМЕР_1 здійснювалось перевізником-довірителем UAB BALTIJOS PLENTAS (LT302599384, VAISIU 11A-1, 76236, Siauliai, LT) транспортним засобом з польськими реєстраційними номерними знаками НОМЕР_8 / НОМЕР_9 з контрольною датою доставки до 10.01.2024. Митниця призначення зазначено: DOLHOBYCZOW OC (PL).
Однак, вже під час ввезення на митну територію України, ОСОБА_1 до митного органу було надано договір купівлі-продажу № Б/Н від 21.12.2023 де покупцем зазначений ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ), що не відповідає дійсності так як товар легковий автомобіль марки VOLKSWAGEN e-GOLF, номер кузова НОМЕР_1 згідно документів наданих митними органами Королівства Норвегія був реалізований для ОСОБА_6 ( ОСОБА_5 , АДРЕСА_4 ) та поміщений в режим експорту 19.12.2023 згідно митної декларації № 442091.2300.119536.
Згідно частини 1 статті 458 Митного кодексу України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Згідно Закону України від 21.11.2023 № 3475-IX частиною 1 статті 483 Митного кодексу України встановлено наступне: «переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі від 50 до 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, або з конфіскацією товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, а також товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю».
Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України від 03 червня 2005 року № 8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 8 незаконне переміщення предметів із приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон України з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів чи способів, що утруднюють їх виявлення, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи одержаних незаконним шляхом або таких, що містять неправдиві дані. Відповідно до п. 6 цієї Постанови підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів. Підробленими треба вважати як фальшиві документи, так і справжні, до яких внесено неправдиві відомості чи окремі зміни, що перекручують зміст інформації щодо фактів, які ними посвідчуються, а також документи з підробленими підписами, відбитками печаток та штампів. Документами, що містять неправдиві дані, є, зокрема, такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, не відповідають дійсності.
Так, громадянин України ОСОБА_1 вчинив дії спрямовані на переміщення товару, а саме: легковий автомобіль, VOLKSWAGEN e-GOLF, номер кузова НОМЕР_1 , (реєстраційний номерний знак автовоза - НОМЕР_3 / НОМЕР_4 ), вартістю 90000 норвезьких крон (або еквівалент 322 659 гривень за курсом НБУ на час переміщення транспортного засобу через митний кордон України) через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу як підстави для переміщення документів, що містять неправдиві відомості щодо одержувача/імпортера, країни відправлення/експорту, його вартості (та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості).
Таким чином у діях громадянина України ОСОБА_1 вбачається склад порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України.
Постанова судді суду першої інстанції мотивована тим, що суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України за обставин, зазначених у протоколі про порушення митних правил та звільнив останнього від адміністративної відповідальності за ст. 22 КУпАП, зокрема, обмежившись усним зауваженням, оскільки правопорушення вчинено вперше, не настало майнових втрат для бюджету України, відсутність обставин, що обтяжують стягнення.
Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції представник митниці Кондратюка А.В. оскаржив законність й обґрунтованість постанови суду першої інстанції в апеляційному порядку.
Апелянт вважає постанову суду першої інстанції незаконною, необґрунтованою та такою, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, прийнята без дослідження всіх матеріалів справи та без повного з'ясування всіх обставин справи.
Вказує на те, що ОСОБА_1 вчинив дії, спрямовані на переміщення товару, а саме: легкового автомобіля VOLKSWAGEN e-GOLF, номер кузова НОМЕР_1 , (реєстраційний номерний знак автовоза - НОМЕР_3 / НОМЕР_4 ), вартістю 90000 норвезьких крон (або еквівалент 322 659 гривень за курсом НБУ на час переміщення транспортного засобу через митний кордон України) через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу як підстави для переміщення документів, що містять неправдиві відомості щодо одержувача/імпортера, країни відправлення/експорту, його вартості (та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості). Крім того, за змістом ч. 1 ст. 483 МК України, для кваліфікації дій правопорушника та притягнення до адміністративної відповідальності, настання матеріальних чи нематеріальних наслідків, як в особистих інтересах, так і в інтересах третіх осіб, не впливають на ступінь покарання, а відповідно на нього визначення судом як неспіврозмірного. Тобто, законодавець відніс відповідне порушення до категорії тяжких, таких, що наносять невиправні збитки інтересам Держави, та визначив відповідне покарання за вчинення такого.
Просить скасувати постанову Богунського районного суду м. Житомира від 22 квітня 2025 року в адміністративній справі про порушення митних правил та прийняти нову постанову, якою визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, застосувавши до нього стягнення у відповідності до санкції статті.
В судовому засіданні представник митниці Кондратюк А.В. доводи апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити з викладених підстав.
В судовому засіданні адвокат Алексеєв С.М. в задоволенні апеляційної скарги просив відмовити.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, доходжу наступних висновків.
Відповідно до вимог статтей 245, 252, 280 КУпАП та статтей 486, 487, 489 МК України, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в тому числі, про порушення митних правил, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.
Згідно з ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Частиною 4 ст. 2 КУпАП установлено, що питання щодо адміністративної відповідальності за порушення митних правил регулюються Митним Кодексом України.
Відповідно до ст. 487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Так, згідно з диспозицією ст. 483 МК України, відповідальність за вказаною статтею настає у разі переміщення або дій, спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів, як підстави для переміщення товарів, підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару, згідно з УКТ ЗЕД, та його митної вартості.
Об'єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, є охоронюваний МК України та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю.
Об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України є переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, зокрема шляхом подання органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості, зокрема щодо товарів, їх ваги або кількості.
Суб'єктивна сторона ч. 1 ст. 483 МК України передбачає прямий умисел, тобто винна у скоєнні правопорушення особа чітко розуміє та усвідомлює обставини і характер незаконного переміщення товарів, предметів і речовин через митну територію України і прагне їх ввезти на територію України чи вивезти з України з порушенням встановленого порядку.
Таким чином, правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 483 МК України може бути вчинено лише умисно, коли особа знає, що документи, які вона надає митному органу, як підставу для переміщення товару, - містять неправдиві дані, але бажає таким чином незаконно перемістити товар.
Оцінивши зібрані у справі докази, правильно визначивши юридичну природу правовідносин, що виникли, і закон, який їх регулює, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України, за обставин, встановлених у протоколі від 01.04.2024, митній декларацією та додатках до неї, матеріалах митних органів Королівства Норвегії.
Крім того, суд першої інстанції покликався на рішення ЄСПЛ «Краєва проти України», в якому суд звернув увагу Держави України на наступне: п. 30 - Суд вважає, що межі проведеного національними судами розгляду справи було занадто вузьким, щоб відповідати вимозі встановлення «справедливого балансу», притаманній другому абзацу статті 1 Першого протоколу до Конвенції;
п. 31 - Крім того, відповідно до частини першої статті 483 Митного Кодексу України, згідно якою заявницю було визнано винною, штраф у розмірі, який дорівнює вартості товару, що сума була дуже високою, та конфіскація товару були обов'язковими заходами без винятків. Відсутність свободи розсуду в українських судів щодо стягнень виключала оцінку індивідуальної ситуації, роблячи будь-яку таку оцінку марною. Суд вже зазначив, що така жорстка система сама собою не здатна забезпечити необхідний справедливий баланс між суспільними інтересами і правом особи на мирне володіння своїм майном (рішення у справі «Гирлян проти росії»), в якому національне законодавство виключало розгляд судами більш м'якого стягненої готівки). Суд вбачає підстави для іншого висновку у цій справі;
п. 32 -Обов'язковий характер стягнення, а за обставин цієї справи - розмір штрафу позбавив заявницю можливості викласти аргументи в її справі і мати шанс на успіх у провадженні щодо неї;
п. 33 Наведених міркувань достатньо для висновку Суду, що за обставин цієї справи накладене на заявницю стягнення, зокрема розмір штрафу, який її зобов'язали сплатити згідно з постановою апеляційного суду у результаті застосування частини першої статті 483 МК України, становило непропорційне втручання у її майнові права всупереч вимогам статті 1 Першого протоколу до Конвенції
п. 35 Отже було порушено статтю 1 Першого протоколу до Конвенції.
п. 43 Суд зауважує, що національне законодавство дозволяє заявниці вимагати перегляду справи та дає право національним судам у поновленому провадженні прямо застосувати Конвенцію та практику Суду у випадку суперечності між ними та положеннями національного законодавства.
Відповідно до ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Санкція ст. 483 ч. 1 МК України, з урахуванням обставин справи, не забезпечує справедливий баланс між суспільними інтересами і правом особи на мирне володіння своїм майном, є неспівмірним оскільки будь-якої шкоди бюджету України не заподіяно.
Рішенням ЄСПЛ «Краєва проти України» надано судам право застосовувати не приписи ч. 1 ст. 483 МК, а приписи які викладені в даному рішенні, тобто застосовувати дискрецію щодо міри покарання в разі встановлення вини, з урахуванням ступеню вини, майнового стану правопорушника та знаходити справедливий баланс між публічним інтересом і ступенем втручання у право мирного володіння майном, так як безальтернативне покарання, яке передбачено санкцією цієї статті є вже констатованим порушенням Конвенції в даній категорії справ.
Таким чином, суд першої інстанції встановив, що ввезення вказаного транспортного засобу не спричинило шкоди не зменшило розмір платежів до бюджету України, тобто відсутні матеріальні збитки.
Відповідно до ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням. При цьому у кожному конкретному випадку суд має вирішувати питання про визнання діяння малозначним, виходячи з того, що його наслідки не представляють суспільної небезпеки, не завдали або не здатні завдати значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб.
Встановивши, що у даному випадку не настало майнових втрат для бюджету України, відсутність обставин, що обтяжують стягнення, з урахуванням рішення ЄСПЛ «Краєва проти України», яким вже констатовано порушення Конвенції в даній категорії справ, а також врахувавши дані про особу, з метою недопущення подібної поведінки надалі, прийшов до правильного висновку про звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, на підставі ст. 22 КУпАП, за малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення і обмежившись усним зауваженням.
За результатами апеляційного перегляду справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права, висновки суду доводами апеляційної скарги не спростовані, а тому постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, ст. 528 МК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Житомирської митниці Державної митної служби України в особі представника Кондратюка Андрія Володимировича залишити без задоволення, а постанову судді Богунського районного суду м. Житомира від 22 квітня 2025 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.Й.Григорусь