печерський районний суд міста києва
Справа № 757/33252/25-ц
"06" серпня 2025 р. Печерський районний суд м. Києва в складі
головуючого судді Бусик О.Л.
при секретарі Бурнашовій К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє Центральний відділ судової роботи Управління судової роботи та міжнародної правової допомоги Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) до ОСОБА_2 про забезпечення повернення малолітньої дитини до Португальської Республіки,-
07 липня 2025 року до Печерського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява.
01 серпня 2025 року визначено суддю для розгляду справи та 05 серпня 2025 року передано для вирішення питання про відкриття провадження у справі судді згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Ухвалою судді від 05 серпня 2025 року у справі відкрито провадження для розгляду за правилами загального позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову представник заявника зазначає, що 04 липня 2025 року Центральним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Київ) до Печерського районного суду міста Києва було подано позов про забезпечення повернення малолітньої дитини ОСОБА_3 до Португальської Республіки відповідно до положень Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей 1980 року, ратифікованої Україною. У зв'язку з необхідністю негайного захисту прав дитини на регулярне спілкування з батьком та з метою недопущення подальших перешкод у такому спілкуванні до моменту розгляду позову по суті, разом із зазначеним позовом подається заява про забезпечення позову шляхом встановлення обов'язку відповідача - матері дитини, допомоги Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) до ОСОБА_2 - не чинити перешкод у спілкуванні батька з дитиною та забезпечити регулярний відеозв'язок між батьком і дитиною тричі на тиждень у визначені дні та час.
На даний час між батьком ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ), та відповідачкою - ОСОБА_2 , виник спір щодо повернення дитини. Судовий розгляд справи ще триває, і остаточного рішення з цього питання не прийнято. Проте відповідачка - мати дитини - чинить перешкоди у спілкуванні батька з дитиною, що є порушенням прав дитини на контакт з обома батьками, гарантованого законодавством України та міжнародними правовими актами.
Враховуючи вищевикладене представник позивача просив: встановити обов'язок Відповідача - ОСОБА_2 - не чинити перешкоди у спілкуванні батька, ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ), з дитиною; зобов'язати відповідача забезпечити регулярне спілкування батька з дитиною у вівторок, четвер та суботу о 13:00 за київським часом шляхом організації відеозв'язку через додатки «WhatsApp», «Telegram» або будь-який інший доступний відеозв'язок із використанням контактного номера батька: НОМЕР_1 ; покласти на відповідача обов'язок утримуватись від будь-яких дій, що можуть перешкоджати вільному та безперешкодному спілкуванню батька з дитиною, зокрема блокування відеозв'язку, ігнорування дзвінків, психологічного тиску на дитину тощо.
Відповідно до ч.1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
З урахуванням вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши заяву про забезпечення позову та додані до них матеріали, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову повністю у визначений позивачем спосіб, виходячи з наступного.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Відповідно до п.6 ч.1 ст. 150 ЦПК України, позов може бути забезпечено, шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.
На підставі п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.
Забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
За змістом ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб, учасників процесу.
Як визначив Пленум ВСУ в п. 4 Постанови від 22.12.2006 р. № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що є учасниками даного судового процесу. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
З матеріалів справи, заяви про забезпечення позову та доданих до неї матеріалів вбачається, що у провадженні Печерського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє Центральний відділ судової роботи Управління судової роботи та міжнародної правової допомоги Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) до ОСОБА_2 про забезпечення повернення малолітньої дитини до Португальської Республіки.
ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) та ОСОБА_2 є батьками малолітньої ОСОБА_6 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Лісабон, Португальська Республіка.
ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 без згоди та відома ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) вивезла дитину в Україну.
Відповідач лише 12 лютого 2025 року повідомила ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) по телефону, що вона віднині буде жити з дитиною в місті Київ.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що в даному випадку між сторонами дійсно виник.
Позов забезпечується, зокрема, встановленням обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин (пункт 3 частини першої статті 150 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року в справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) зазначено, що: «під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об'єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами».
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19)).
У постанові Верховного Суду від 18 листопада 2020 року у справі № 127/31828/19 (провадження № 61-10859св20) вказано, що у справі, яка переглядається, суд апеляційної інстанції правильно врахував, що зустрічі матері з дитиною будуть сприяти відновленню та налагодженню емоційних стосунків матері із її малолітньою дитиною і ця обставина відповідатиме найкращим інтересам дитини. Колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про те, що відновлення відносин та емоційного контакту малолітньої дитини з її матір'ю повинно переважати над бажанням інших осіб обмежити дитину від зустрічей з матір'ю.
Аналогічну правову позицію Верховний Суд висловив і у постанові від 04 квітня 2018 року у справі № 344/16653/16-ц.
Зустрічі матері/батька з дитиною є співмірним заходом забезпечення позову, враховуючи, що цей спір виник із сімейних правовідносин.
Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом у залежності до конкретного випадку, однак будь-який сімейний спір стосовно дитини має вирішуватися з урахуванням та якнайкращим забезпеченням інтересів дитини.
У постанові Верховного Суду від 29 вересня 2021 року у справі № 490/1087/21 (провадження № 61-12931св21) вказано, що судове рішення про визначення місця проживання дитини і відібрання дитини від батька (матері) без позбавлення батьківських прав спрямовано на передачу дитини від однієї особи (батька/матері) до іншої особи (матері/батька). Заходи ж забезпечення позову, що полягають у визначенні часу та місця побачення і спілкування дитини з одним із батьків, який на час розгляду справи про визначення місця проживання дитини проживає окремо від неї, спрямовані на усунення перешкод у спілкуванні дитини з цим із її батьків на час вирішення по суті спору щодо місця її проживання.
ЄСПЛ наголошував на необхідності та важливості контакту дитини з кожним із батьків під час тривалого судового процесу та відсутності остаточного рішення щодо визначення місця проживання дитини. Так, у рішенні «Крістіан Кетелін Унгуряну проти Румунії» від 04 вересня 2018 року ЄСПЛ вказав, що тривалий судовий процес, пов'язаний, у тому числі зі встановленням графіка відвідування дитини, невиправдано позбавив батька можливості бачитися з сином протягом чотирьох років, що свідчить про порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод щодо права на повагу до його приватного і сімейного життя, а тому є допустимим встановлення такого графіка до закінчення розгляду справи по суті.
У таких чутливих правовідносинах, враховуючи можливий тривалий судовий розгляд справи, сприяння забезпеченню відновлення відносин та емоційного контакту малолітньої дитини особисто з її батьком повинно переважати над бажанням інших осіб обмежити або взагалі відгородити дитину від зустрічей із батьком.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 25 листопада 2020 року у справі № 760/15413/19 (провадження № 61-9164св20), від 17 травня 2021 року в справі № 761/25101/20 (провадження № 61-1092св21), від 15 вересня 2021 року в справі № 752/6099/20 (провадження № 61-13598св20).
Системний аналіз наведених норм права та судової практики дає підстави вважати, що батько, який на час вирішення справи проживає окремо від дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини і таке спілкування відбувається саме в інтересах дитини.
При визначенні основних інтересів дитини в кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку в безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.
Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви представника позивача про забезпечення позову.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 151, 152, 153 ЦПК України, -
Заяву представника позивача про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє Центральний відділ судової роботи Управління судової роботи та міжнародної правової допомоги Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) до ОСОБА_2 про забезпечення повернення малолітньої дитини до Португальської Республіки - задовольнити частково.
Забезпечити позов шляхом зобов'язання ОСОБА_2 забезпечити регулярне спілкування батька ОСОБА_1 з дитиною ОСОБА_3 у вівторок, четвер та суботу протягом однієї години у зручний для дитини час, шляхом організації відеозв'язку через додатки «WhatsApp», «Telegram» або будь-який інший доступний відеозв'язок із використанням контактного номера батька: НОМЕР_1 .
Зобов'язати ОСОБА_2 утримуватись від будь-яких дій, що можуть перешкоджати вільному та безперешкодному спілкуванню батька з дитиною, зокрема блокування відеозв'язку, ігнорування дзвінків, психологічного тиску на дитину тощо.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складання її повного тексту.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ).
Відповідач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ).
Суддя: О.Л. Бусик