14 серпня 2025 року
м. Київ
справа № 420/31318/23
адміністративне провадження № К/990/33904/25
Суддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Мацедонська В.Е.,
перевіривши касаційну скаргу Державної установи «Центр пробації»
на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2024 року
та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2025 року
у справі № 420/31318/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Центр пробації" про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної установи "Центр пробації", в якому просив:
- визнати протиправною відмову Державної установи "Центр пробації" у проведенні повного розрахунку при звільненні - виплату в день звільнення додаткової винагороди, встановленої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" в сумі 30000 грн;
- зобов'язати Державну установу "Центр пробації" здійснити нарахування та виплату передбаченої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" додаткової щомісячної винагороди в період з 24.02.2022 року по 31.05.2022 р.р. в розмірі 30000 грн щомісячно, а з 01.06.2022 по 31.12.2022 р.р. - у розмірі до 30000 грн на місяць пропорційно до кількості відпрацьованих календарних днів у місяці з врахуванням пункту 8 "Порядку виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України", затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.03.2018 року №925/5.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2024 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2025 року, позов задоволено повністю.
Визнано протиправною відмову Державної установи "Центр пробації" ОСОБА_1 в проведенні повного розрахунку при звільненні - виплату в день звільнення додаткової винагороди, встановленої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" в сумі 30000 грн.
Зобов'язано Державну установу "Центр пробації" здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 передбаченої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" додаткової щомісячної винагороди в період з 24.02.2022 року по 31.05.2022 року в розмірі 30000 грн щомісячно, а з 01.06.2022 року по 31.12.2022 року - у розмірі до 30000 грн на місяць пропорційно до кількості відпрацьованих календарних днів у місяці з врахуванням пункту 8 "Порядку виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України", затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.03.2018 року №925/5.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Державна установа «Центр пробації» подала касаційну скаргу до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 02 липня 2025 року касаційну скаргу Державної установи «Центр пробації» повернуто особі, яка її подала.
11 серпня 2025 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга повторно.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Дослідивши зміст касаційної скарги, Суд вважає за потрібне повернути її скаржнику з таких підстав.
Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 351 цього Кодексу.
Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Разом з тим, у касаційній скарзі у новій редакції відповідач посилається на пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України та зазначає, що суди попередніх інстанцій в оскаржуваному судовому рішенні застосували норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 25 липня 2024 року у справі № 400/1895/23 щодо застосування пункту 1 Постанови №168 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.10.2022 № 1146.
Так Судом встановлено, що скаржник посилається на постанову, у якій суд надав висновки щодо права на отримання додаткової щомісячної винагороди, у розмірі 30000 грн, встановленою № 168 у період, зокрема, з 08.07.2022 по 17.10.2022. Тоді як у даній справі позивач просив нарахувати додаткову щомісячну винагороду в період з 01.06.2022 по 31.12.2022, що не охоплює весь період відповідно до сформованих висновків. З огляду на зазначене, скаржнику необхідного уточнити підстави касаційного оскарження, оскільки суд не вправі виходити за межі позовних вимог.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України.
У зв'язку з поверненням касаційної скарги на підставі п. 4 ч. 5 ст. 332 КАС України Суд не вирішує питання щодо поновлення строку на касаційне оскарження.
За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332 КАС України,
Касаційну скаргу Державної установи «Центр пробації» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2024 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2025 року у справі № 420/31318/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Центр пробації" про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали направити скаржнику та іншим учасникам справи за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності - на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв'язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду адресатом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська