14 серпня 2025 року
м. Київ
справа №440/7871/25
адміністративне провадження №К/990/31700/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Уханенка С.А.,
суддів: Кашпур О.В., Білак М.В.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області про визнання порушеними прав та заборони вчиняти певні дії,
У червні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області про визнання порушеними прав та заборони вчиняти певні дії, в якому вимагав суд:
-визнати порушенням Кваліфікаційно - дисциплінарною комісією адвокатури Полтавської області права ОСОБА_1 на приватне (особисте) життя та заборонити Кваліфікаційно - дисциплінарній комісії адвокатури Полтавської області використовувати в будь - якій формі, в будь - який спосіб, використовувати наступні документи які були додані до скарги судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду ОСОБА_2 про дисциплінарний проступок адвоката ОСОБА_3 , які містять конфіденційну інформацію про ОСОБА_1 : заява про усунення недоліків від 12 жовтня 2024 року; копія позовної заяви від 12 жовтня 2024 року; заява про негайне постановлення судового рішення від 26 грудня 2024 року; договір про надання правничої допомоги від 08 жовтня 2024 року; заява про відвід від 15 січня 2025 року; скарга про дисциплінарний проступок судді від 14 січня 2025 року.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11 червня 2025 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області про визнання порушеними прав та заборони вчиняти певні дії.
На зазначену ухвалу суду ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 11 червня 2025 року в цій справі.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2025 року в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 11 червня 2025 року в цій справі відмовлено. Апеляційну скаргу залишено без руху з підстав несплати судового збору.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2025 року апеляційну скаргу залишено без розгляду.
24 липня 2025 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» ОСОБА_1 надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2025 року у цій справі.
Предметом касаційного оскарження є ухвала суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без розгляду.
Аналіз матеріалів касаційної скарги свідчить про її невідповідність вимогам статті 330 КАС України в частині необхідності надання документа про сплату судового збору.
У касаційній скарзі заявник вимагає звільнити його від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки заявник є учасником бойових дій.
На підтвердження наявності у позивача статусу учасника бойових дій до касаційної скарги додано відскановану копію посвідчення серії НОМЕР_1 .
Верховний Суд зазначає, що пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Суд констатує, що зазначена норма має відсильний характер і не містить вичерпного переліку справ, у яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 Законом України від 22 жовтня 1993 року «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
У статті 22 цього ж Закону передбачено, що ветерани війни та члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, члени сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України отримують безоплатну правничу допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом таких питань.
Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону «Про судовий збір» викладено, з-поміж інших, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі №9901/311/19, від 12 лютого 2020 року у справі №545/1149/17.
Ураховуючи викладене, Суд дійшов висновку, що хоча указана норма [пункт 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір»] не містить вичерпного переліку порушених прав, однак порушені права нерозривно пов'язані саме із статусом учасника бойових дій, який, як і права такої особи, визначається спеціальним законом, а не усіх прав людини і громадянина, які в свою чергу встановлені Конституцією України та іншими законами.
Ураховуючи заявлені позовні вимоги в цій адміністративній справі, судовий збір за звернення з цією касаційною скаргою належить сплаті на загальний підставах.
Отже, враховуючи викладене, клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Верховний Суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною першою статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до підпункту 5 частини першої статті 244 КАС Україн під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.
Отже, враховуючи вищевказані процесуальні норми, питання щодо судових витрат може бути вирішено під час ухвалення відповідного судового рішення і судові витрати, які поніс позивач, у разі задоволення його позову у цій справі, будуть відшкодувані за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з підпунктом 3 пункту 1 частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на ухвалу сплачується судовий збір - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено, що з 01 січня 2025 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 3028,00 грн.
Однак відповідно до частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, скаржнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 2 422,40? грн (3028,00 грн *0,8).
Реквізити для сплати судового збору: ГУК у м. Києві/Печерський район/22030102; код ЄДРПОУ: 37993783; рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)"; призначення платежу: «*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)».
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
З огляду на викладене, відповідно до положень статей 169 та 332 КАС України, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання документа про сплату судового збору у визначеному Судом розмірі.
Керуючись статтями 169, 248, 332 КАС України, Суд
1. Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільненя від сплати судовго збору за подання касаційної скарги на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області про визнання порушеними прав та заборони вчиняти певні дії.
2. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2025 року у цій справі - залишити без руху.
3. Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання до Верховного Суду документа про сплату судового збору у визначеному Судом розмірі.
4. Роз'яснити, що у разі невиконання вимог ухвали в установлений судом строк, касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.
5. Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет», а у разі його відсутності - засобами поштового зв'язку.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: С.А. Уханенко
Судді: М.В. Білак
О.В. Кашпур