про відмову у відкритті касаційного провадження
14 серпня 2025 року
м. Київ
справа №280/9186/24
адміністративне провадження № К/990/32352/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Чиркіна С.М.,
суддів: Берназюка Я.О., Стародуба О.П.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05.03.2025 у справі № 280/9186/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач, скаржник) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач), в якому просив:
визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 , які полягають у застосуванні розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої на 01.01.2018 у розмірі 1762,00 грн, при визначенні додаткових щомісячних видів грошового забезпечення без врахування розрахованих посадового окладу, окладу за військовим званням відповідно до прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2020, 2021, 2022, 2023 року, виготовлених на виконання рішення судів на ім'я ОСОБА_1 ;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області нові виправлені довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 .
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 04.10.2024, яка залишена без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 05.03.2025, відмовлено у відкритті провадження у справі.
30.07.2025 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , у якій скаржник просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05.03.2025, ухвалити рішення про задоволення позовних вимог.Перевіривши зміст касаційної скарги та додані до неї документи, суд встановив, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, з огляду на таке.
Частиною третьою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справ.
Згідно з частиною п'ятою статті 170 КАС України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою до Третього апеляційного адміністративного суду.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначив, що звернення з даним позовом вимушений крок, оскільки виконавча служба не виконала судові рішення у справах 280/11480/21, № 280/5726/22, № 280/1413/23 та № 280/6036/23.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 05.03.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 04.10.2024 у залишено без змін.
Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції, що в даній справі новий спір не виник, а має місце спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Судами встановлено, що ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 19.08.2024 в адміністративній справі № 280/7682/24, яка набрала законної сили, ОСОБА_1 було відмовлено у відкритті провадження. Позовні вимоги у цій справі були такого змісту:
визнати бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо неправильного застосування норми прожиткового мінімум) 2018 року (1762,00 грн.) зазначених у додаткових видах грошового забезпечення при виконанні судового рішення по справі № 280/1413/23, у якому визначений прожитковим мінімум станом на 01.01.2023, який складає (2684,00 грн), та судового рішення по справі № 280/5726/22, у якому визначений прожитковий мінімум станом на 01.01.2022, який складає (2481,00 грн);
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виправити помилки у довідці від 13.03.2024 № 311/с в частині додаткових видів грошового забезпечення та нарахувати грошове забезпечення відповідно до прожиткового мінімуму який складає 2684,00 грн станом на 01.01.2023; у довідці від 13.03.2024 № 312/с в частині додаткових видів грошовою забезпечення та нарахувати грошове забезпечення відповідно до прожиткового мінімуму який складає 2481,00 грн станом на 01.01.2022.
Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Статтею 14 КАС України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
За змістом частини 1 статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Відповідно до статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Частиною першою статті 383 КАС України визначено, що особа - позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень-відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Правові висновки Верховного Суду у постановах від 20.02.2019 у справі № 806/2143/15, від 11.12.2020 у справі № 826/13146/18, а також Велика Палата Верховного Суду у постановах від 16.01.2019 у справі № 686/23317/13-а, від 06.02.2019 у справі № 816/2016/17, наголошують що під час розгляду позовних вимог позивача стосовно невиконання окремого судового рішення у іншій справі, суд не може зобов'язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення.
Враховуючи те, що спір, задля вирішення якого позивач звернувся до суду, виник у зв'язку з виконанням рішень Запорізького окружного адміністративного суду № 280/11480/21, № 280/5726/22 № 280/1413/23, № 280/6036/23 та щодо предмету спору вже є ухвала Запорізького окружного адміністративного суду від 19.08.2024 у справі № 280/7682/24 про відмову у відкритті провадження, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про необхідність відмови у відкритті провадження у даній справі відповідно до приписів пункту 2 частини першої та частини п'ятої статті 170 КАС України.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суди попередніх інстанцій ухвалили рішення з урахуванням вимог закону та правових позицій Верховного Суду.
За такого правового регулювання та обставин справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою, правильне застосовування апеляційним судом норм матеріального і процесуального права не викликають сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а тому у відкритті касаційного провадження за даною касаційною скаргою необхідно відмовити.
Керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05.03.2025 у справі № 280/9186/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії.
Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не оскаржується.
Суддя - доповідач: С.М. Чиркін
Судді: Я.О. Берназюк
О.П. Стародуб