14 серпня 2025 року
м. Київ
справа №160/23839/24
адміністративне провадження № К/990/18809/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Смоковича М.І., Мацедонської В.Е.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу №160/23839/24
за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито,
за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 29.04.2025, постановлену у складі: судді-доповідача Божко Л.А., суддів Дурасової Ю.В., Лукманової О.М.,
І. Обставини справи
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач) з вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 за період з 04.03.2016 по 28.02.2018 індексації грошового забезпечення, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, із визначенням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців, - січень 2008 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 04.04.2016 по 28.02.2018 індексацію грошового забезпечення, із застосуванням місяців для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базових місяців), - січень 2008 року, відповідно до вимог Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.11.2024 позов задоволено.
Не погодившись із прийнятим судом першої інстанції рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 04.04.2025 апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.11.2024 залишено без руху та запропоновано відповідачу усунути її недоліки шляхом подання документу про сплату судового збору та заяви із зазначенням поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
Залишаючи без руху апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції зазначив, що копію рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.11.2024 відповідач отримав 18.11.2024, водночас з апеляційною скаргою звернувся лише 03.03.2025, тобто поза межами встановленого в статті 295 КАС України тридцятиденного строку.
Суд апеляційної інстанції також зазначив, що за подання апеляційної скарги в цій справі підлягає сплаті судовий збір у розмірі 1 816,80 грн, проте копії документа про сплату судового збору відповідач до апеляційної скарги не приєднав.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 29.04.2025 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.11.2024 на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України (скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними).
Як зазначив суд апеляційної інстанції, ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху від 04.04.2025 було доставлено до електронного кабінету військової частини НОМЕР_1 04.04.2025 о 14 год 01 хв, проте станом на 29.04.2025 відповідач вимог вказаної ухвали не виконав і заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження не подав.
ІI. Провадження в суді касаційної інстанції
Уважаючи судове рішення суду апеляційної інстанції таким, що ухвалене з порушенням вимог процесуального закону, військова частина НОМЕР_1 подала касаційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 29.04.2025 і направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
На обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначив, що суд апеляційної інстанції формально підійшов до розгляду апеляційної скарги та безпідставно проігнорував обставини воєнного стану як поважну причину пропуску строку на апеляційне оскарження. Скаржник також доводив, що був позбавлений можливості сплатити судовий збір з об'єктивних причин, адже військова частина НОМЕР_1 не може самостійно та на власний розсуд розпоряджатися бюджетними коштами й від неї не залежить обсяг та швидкість виділення відповідного фінансування.
Позивач відзиву на касаційну скаргу не подавав.
ІІІ. Джерела права
Згідно з частиною першою статті 293 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Частиною другою статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя статті 295 КАС України).
Згідно з частиною п'ятою статті 251 КАС України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення в електронній формі надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Днем вручення судового рішення є:
1) день вручення судового рішення під розписку;
2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
IV. Позиція Верховного Суду
Оскаржуваною ухвалою від 29.04.2025 суд апеляційної інстанції відмовив відповідачеві у відкритті апеляційного провадження з підстав неподання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження.
У цьому контексті Суд зазначає, що подання апеляційної скарги на рішення суду після закінчення строку, установленого статтею 295 КАС України, є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням учаснику справи можливості у строк, що не перевищує 10 днів, звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку (якщо така заява не була подана одночасно з апеляційною скаргою) або вказати інші підстави для поновлення строку (якщо вказані раніше причини визнані судом неповажними).
Указаний строк для звернення до суду із заявою про поновлення строку або із зазначенням інших підстав для поновлення строку починає відлік з моменту вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху відповідно до вимог статті 251 КАС України.
Відповідно до частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Як убачається з матеріалів справи, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.11.2024 було доставлено до електронного кабінету військової частини НОМЕР_1 18.11.2024 о 22 год 40 хв і вважається врученим йому на наступний день - 19.11.2024. З урахуванням викладеного, тридцятиденний строк на апеляційне оскарження вказаного рішення закінчувався 19.12.2024.
Апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції в цій справі військова частина НОМЕР_1 подала 03.03.2025. Отже, суд апеляційної інстанції дійшов правильних висновків про пропуск скаржником строку на апеляційне оскарження та наявність підстав для залишення апеляційної скарги без руху.
З матеріалів справи також випливає, що ухвала про залишення апеляційної скарги без руху від 04.04.2025, у якій відповідачеві було запропоновано подати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, була доставлена до електронного кабінету військової частини НОМЕР_1 04.04.2025 о 14 год 01 хв.
У встановлений ухвалою від 04.04.2025 строк військова частина НОМЕР_1 із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження не зверталася.
Таким чином, безпідставними є доводи касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції не надав оцінки аргументам військової частини НОМЕР_1 про введення воєнного стану чи об'єктивним перешкодам для сплати судового збору.
З урахуванням викладеного, у суду апеляційної інстанції були передбачені пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження.
За таких обставин Суд уважає, що висновки суду апеляційної інстанції про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження ґрунтуються на правильному застосуванні норм процесуального права.
У статті 350 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
V. Судові витрати
Ураховуючи результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд
Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 29.04.2025 у справі № 160/23839/24 залишити без змін.
Судові витрати не розподіляються.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська
Судді: М.І. Смокович
В.Е. Мацедонська