про відмову у відкритті касаційного провадження
13 серпня 2025 року
м. Київ
справа №160/7085/25
адміністративне провадження № К/990/32417/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Чиркіна С.М.,
суддів: Берназюка Я.О., Кравчука В.М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 01.07.2025 у справі № 160/7085/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - ГУПФУ у Вінницькій області), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУПФУ в Дніпропетровській області) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.05.2025 позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасувати рішення ГУПФУ у Вінницькій області від 17.01.2025 № 046150010737 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язано ГУПФУ у Вінницькій області здійснити перерахунок пенсії за віком згідно Закону України «Про державну службу» ОСОБА_1 з 13.01.2025 з урахуванням довідки від 25.01.2024 № 114 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) станом на січень місяць 2024 року та довідки від 10.01.2025 № 12 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, за грудень 2023 року.
В решті позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 01.07.2025 апеляційну скаргу ГУПФУ у Вінницькій області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.05.2025 у справі № 160/7085/25 повернуто скаржнику.
30.07.2025 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ГУПФУ у Вінницькій області, в якій скаржник просить скасувати ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 01.07.2025.
Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Суд виходить з такого.
Частиною третьою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
З матеріалів касаційного провадження вбачається, що ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 апеляційну скаргу ГУПФУ у Вінницькій області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.05.2025 у справі № 160/7085/25 - залишено без руху та надано строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення вищезазначеного недоліку апеляційної скарги.
Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень суд апеляційної інстанції зауважує, що скаржник звернувся з цією апеляційною скаргою в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.
Згідно з пунктом 2 частини п'ятої статті 296 КАС України до апеляційної скарги додаються копії апеляційної скарги та доданих до неї письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет.
У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Однак скаржником до апеляційної скарги, поданої в електронній формі, не долучено підтвердження направлення апеляційної скарги та документів, що до неї додаються іншим учасникам справи, а саме позивачу, відтак апеляційний суд вирішив, що апеляційну скаргу необхідно залишити без руху та надати строк для усунення вказаного недоліку.
Третій апеляційний адміністративний суд встановив, що ухвалу від 18.06.2025 скаржник отримав 19.06.2025, що підтверджується довідкою про доставку зазначеної ухвали суду до електронного кабінету скаржника через підсистему «Електронний суд».
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 01.07.2025 апеляційну скаргу ГУПФУ у Вінницькій області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.05.2025 у справі № 160/7085/25 - повернуто скаржнику.
Так, повертаючи апеляційну скаргу суд апеляційної інстанції виходив з такого.
Приписи пункту 2 частини п'ятої статті 296 та абзаців першого - другого частини дев'ятої статті 44 КАС України перебувають в системному зв'язку з положеннями частини першої статті 301 КАС України відповідно до якої суд апеляційної інстанції надсилає копії апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів учасникам справи разом з ухвалою про відкриття апеляційного провадження у справі (крім випадків, якщо скаргу подано в електронній формі через електронний кабінет).
Отже, у випадку ненадсилання скаржником апеляційної скарги та документів, що до неї додаються в паперовій формі листом з описом вкладення іншим учасникам справи, у яких відсутній електронний кабінет, позивач в цій справі, оскільки електронний кабінет в нього відсутній, буде позбавлений можливості отримати апеляційну скаргу та додані до неї матеріали, що є грубим порушенням прав учасника справи.
Водночас відповідно до пункту 61 Правил у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
Послуга опису вкладення до поштового відправлення полягає в підтвердженні у визначеному оператором поштового зв'язку порядку відповідно до технологічного процесу здійснення такої операції вмісту вкладення до поштового відправлення із зазначенням індивідуальних ознак відповідного вкладення (конкретний вид, кількість тощо), що відрізняє його від інших речей.
Наведені вище положення дають підстави прийти до висновку, що покладений обов'язок додати документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи документів листом з описом вкладення, який має містити номер поштового відправлення. Саме зазначення такого номеру є обов'язковим для виконання вимог про належне надсилання документів іншій стороні. Опис вкладення без номеру поштового відправлення не є належним доказом направлення документів.
Тобто належним доказом надіслання документів іншим учасникам справи є саме опис вкладення відправленої поштової кореспонденції, в якому перелічені всі документи, які надсилаються одержувачу та який засвідчений підписом працівника відділення поштового зв'язку та відбитком календарного штемпеля цього відділення, а також розрахунковий документ поштової установи, а саме оригінал поштової квитанції (чеку).
Однак скаржником не долучено відповідного оригіналу поштової квитанції (чеку), яка (ий) має містити номер поштового відправлення, що не дозволяє дізнатися чи направляв відповідач позивачу зазначені документи в описі, і чи отримав позивач їх.
Водночас опис вкладення у цінний лист не є доказом надсилання листом іншим учасникам справи копії апеляційної скарги та доданих до неї документів. Саме оригінал поштової квитанції (чеку) містить номер поштового відправлення завдяки якому можливо встановити факт належного надсилання документів іншій стороні. На необхідності наявності оригінал поштової квитанції (чеку) чітко зазначено у вищенаведених приписах процесуального закону.
Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо останній не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Доводи касаційної скарги не спростовують і не ставлять під сумнів установлені судами обставини, а до скарги не додано будь-яких доказів які б спростовували зазначене.
Також, Суд зауважує, що ГУПФУ у Вінницькій області не позбавлене можливості звернутися повторно до суду апеляційної інстанції з відповідними вимогами у передбачений КАС України спосіб звернення.
За викладених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції положень пункту 1 частини четвертої статті 169 та частини другої статті 298 КАС України при постановленні ухвали про повернення апеляційної скарги є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Враховуючи, що зміст оскаржуваного судового рішення не викликає розумних сумнівів щодо правильного застосування чи тлумачення застосованих норм матеріального і процесуального права, Суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 169, 328, 333 КАС України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 01.07.2025 у справі № 160/7085/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя - доповідач: С.М. Чиркін
Судді: Я.О. Берназюк
В.М. Кравчук