14 серпня 2025 року
м. Київ
справа №300/1236/25
адміністративне провадження №К/990/32057/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Уханенка С.А.,
суддів: Мацедонської В.Е., Кашпур О.В.,
перевірив касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Каверіна Сергія Миколайовича на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 березня 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,-
У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:
-визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонного загону) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 за періоди з 03 квітня 2023 року по 19 травня 2023 року та з 01 червня 2023 року по 24 червня 2023 року додаткової винагороди, встановленої постановою кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць;
-зобов'язати військову частину НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін) нарахувати та виплати ОСОБА_1 за періоди з 03 квітня 2023 року по 19 травня 2023 року та з 01 червня 2023 року по 24 червня 2023 року додаткову винагороду, встановлену постановою кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03 березня 2025 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою суду від 20 березня 2025 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу п'ятиденний строк з дня вручення цієї ухвали суду для усунення недоліків, а саме: зазначити поважні підстави для поновлення строку звернення до суду з даним позовом та роз'яснено, що в разі не усунення недоліків у вище зазначений строк позовна заява буде залишена без розгляду.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 березня 2025 року позовну заяву залишено без розгляду.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 березня 2025 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі №300/1236/25 - без змін.
28 липня 2025 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» представник позивача надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 березня 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2025 року у цій справі.
Предметом касаційного оскарження є ухвала суду першої інстанції, після перегляду її судом апеляційної інстанції, про залишення позову без розгляду.
Відповідно до частини другої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Отже, ухвала суду першої інстанції про залишення позову в частині позовних вимог без розгляду, після перегляду її судом апеляційної інстанції, може бути оскаржена в суді касаційної інстанції.
За правилами абзацу 2 частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Постановляючи оскаржувані процесуальні судові рішення, суди зазначили, що предметом спору в цій справі є порядок обчислення розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, із яких позивачу нараховувалося та виплачувалося грошове забезпечення.
Суди наголосили, що грошове забезпечення виплачувалося позивачу щомісячно, а тому про ймовірне порушення свого права за квітень 2023 року позивач повинен був дізнатися при отриманні грошового забезпечення за вказаний місяць. На переконання судів, позивач був обізнаний кожного місяця (травень - червень 2023 року), в якому, на думку позивача, неправильно обчислено розмір посадового окладу та окладу за військовим званням, за кожний попередній місяць окремо.
Суди дійшли висновку, що строк звернення до суду із позовом, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Суди відхилили доводи позивача про те, що він при звільненні не отримав письмового повідомлення від військової частини НОМЕР_3 про суми, нараховані та виплачені при звільненні відповідно до приписів статті 116 КЗпП України, оскільки в цій справі вимоги позивача стосуються нарахування та виплати додаткової винагороди, встановленої КМУ від 28 лютого 2022 року №168, саме під час проходження позивачем військової служби, а не виплат, що належать працівникові при звільненні.
Врахувавши вищевикладене, суд першої інстанції, з висновками якими погодився суд апеляційної інстанції, застосувавши пункт 8 частини першої статті 240 КАС України у взаємозв'язку з частиною третьою статті 123 КАС України, залишив позов без розгляду.
Водночас заявник касаційної скарги зазначає, що висновки судів попередніх інстанцій є помилковими, свідчать про неправильне тлумачення норми частини другої статті 233 КЗпП України в редакції Закону України № 2352-ІХ від 01 липня 2022 року, яка містить пряме посилання на норми статті 116 КЗпП України, що у свою чергу призвело до помилкового визначення судом перебігу тримісячного строку звернення до суду від дати фактичної виплати грошового забезпечення.
Отже, підставою відкриття касаційного провадження є правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, зокрема, правильності застосування положень пункту 8 частини першої статті 240 КАС України у взаємозв'язку з частиною третьою статті 123 позов щодо підстав залишення позову без розгляду.
Касаційна скарга за формою та змістом відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 248, 329, 334 КАС України, Суд
1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Каверіна Сергія Миколайовича на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 березня 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії.
2. Витребувати справу № 300/1236/25 із Івано-Франківського окружного адміністративного суду окружного адміністративного суду.
3. Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС "Електронний кабінет", а у разі його відсутності -засобами поштового зв'язку.
4. Іншим учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів надіслати через підсистему "Електронний суд" у вигляді електронних документів до їхніх електронних кабінетів, якщо ці учасники внесені до цієї автоматизованої системи. В іншому випадку, документи надсилаються цим учасникам засобами поштового зв'язку.
5. Установити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: С.А. Уханенко
Судді: О.В. Кашпур
В.Е. Мацедонська