Справа № 755/11456/25
Провадження №: 3/755/4350/25
"07" серпня 2025 р. суддя Днiпровського районного суду м. Києва Марченко М.В., при секретарі Яценко Т.С., за участю адвоката Солдаткіна О.С., розглянувши справу про адмiнiстративне правопорушення, що надiйшла з СОБ УПП в м.Києві про притягнення до адмiнiстративної вiдповiдальностi
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
-за ч.1 ст.184 КУпАП,-
встановив:
Згідно з даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №225689 від 15.05.2025 року складеного інспектором СОБ УПП в місті Києві Мокрецькою О.А. « ОСОБА_1 15.05.2025 року, за адресою: АДРЕСА_1 , ухилилась від виконання батьківських обов'язків передбачених п.1 ст.150 Сімейного кодексу, щодо свого малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою винну у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала, вищенаведені обставини заперечила, при цьому пояснила, що матеріали справи не містять об'єктивних доказів, які б реально підтверджували обставини, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення. Зокрема, зазначила, що вона водить дитину до нейропсихолога для корекції поведінкових особливостей, оскільки у дитини у віці 1 р. 10 місяців розпочались проблеми із комунікацією, конфлікти з дітьми. А тому, просила суд закрити адміністративну справу відносно неї, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КПК Українни.
Вивчивши матеріали адміністративної справи, суд приходить до наступного.
Так, відповідно до вимог ст.251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Вимоги до змісту протоколу про адміністративні правопорушення чітко визначені положеннями ст.256 КУпАП, яких повинна дотримуватись та виконувати посадова особа, уповноважена на складання такого протоколу.
Згідно з положеннями ст.256 КУпАП в змісті протоколу про адміністративне правопорушення повинні бути зазначені: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості необхідні для вирішення справи. Крім того, протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. Разом з тим, при складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі.
Згідно диспозиції ч.1 ст.184 КУпАП, відповідальність за вчинення даного адміністративного правопорушення настає за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП полягає, зокрема: 1) ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Серед особливостей притягнення до адміністративної відповідальності за ст.184 КУпАП виступають ряд чинників, які розрізняються за характером вчиненого проступку, зокрема: невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей, що знаходить прояв у різних формах: нехтування дитиною, залишення її без батьківського піклування на певний термін, незабезпечення її життєво необхідних умов життя, навчання та виховання, неналежна (асоціальна) поведінка батьків.
Разом з тим, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять відомостей про те, в чому саме полягало ухилення ОСОБА_1 від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітнього ОСОБА_1 .
Також, в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначенні свідки правопорушення.
Поряд з цим, слід зазначити, що диспозиція ч.1 ст.184 КУпАП передбачає відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Системний аналіз положень КУпАП свідчить про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Вказані вимоги закону також узгоджуються з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка є частиною національного законодавства та яку національні суди повинні враховувати при розгляді справ (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 №3477-IV та ст. 19 Закону України від 29.06.2004 №1906-IV «Про міжнародні договори України»).
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини («Малофеєв проти Росії» від 30.05.2013 та «Карелін проти Росії» від 20.09.2016), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу. У такому випадку справа про адміністративне правопорушення має бути закрита у зв'язку з відсутністю складу правопорушення.
Відповідно до ст. 255 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення,
У рішенні по справі «Пол і Одрі Едвардс проти Об'єднаного Королівства» від 14.03.2002 ЄСПЛ зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з'ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.
У справі «Бербера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» від 06.12.1998 ЄСПЛ встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Відповідно до правової позиції, викладеній у постанові Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 07.07.2020 у справі №463/1352/16-а (провадження №К/9901/21241/18) у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст.19 Конституції України). Вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь (ст.62 Конституції України).
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що за відсутності у справі належних доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, провадження по адміністративній справі щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.184 КУпАП підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного, керуючись вимогами п.1 ст.247, ст.ст.251, 252, 283-285, 289 КУпАП, суддя, -
постановила:
Провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.184 КУпАП, щодо ОСОБА_1 закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення на підставі ч.1 ст.247 КУпАП.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя: