Номер провадження 3/754/2926/25
Справа №754/9275/25
Іменем України
14 серпня 2025 року м. Київ
Суддя Деснянського районного суду міста Києва Бабко В. В., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції у місті Києві про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
проживає за адресою:
АДРЕСА_1 .
за ст. 122-4, 124 КУпАП України
Згідно із протоколів про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 350199 від 03.06.2025 та серії ЕПР1 № 350203 від 03.06.2025 водій ОСОБА_1 23.05.2025 о 17год 44хв керуючи автомобілем "Богдан А-09202", державний номер НОМЕР_1 в м. Києві по Броварському проспекту не дотримався безпечного інтервалу та допустив наїзд на припаркований автомобіль "Фольцваген Пасат", державний номер НОМЕР_2 , після чого залишив місце ДТП. У наслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, та завдано матеріальні збитки. Водій своїми діями порушив п.13.1, 2.10.а Правил дорожнього руху, та вчинив правопорушення, передбачене ст. 124, 122-4 КпАП України.
Особа, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - в судове засідання не з'явився, хоча повідомлявся у встановленому законом порядку про дату, час та місце розгляду справи. Про причини неявки суд не повідомляв.
Також, згідно довідки про доставку SMS-повідомлення щодо документа «Судова повістка про виклик до суду в справі 754/9275/25 на 14.08.2025 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 », доставлена 22.07.2025 у Viber.
Суд не наділений повноваженнями щодо розшуку особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і вжив усіх можливих заходів для завчасного повідомлення про час та місце розгляду справи. Крім того, сам ОСОБА_1 навіть не поцікавилась долею складеного відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, зайнявши пасивну позицію затягування строків судового розгляду.
Суд вважає за можливе провести розгляд справи без участі особи, що притягується до адміністративної відповідальності, так як відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).
За таких обставин, керуючись ст. 268 КУпАП, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності на підставі доказів, що містяться в матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, суд дійшов до таких висновків.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством. (ст. 1 КУпАП).
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Крім того, суд зазначає, що адміністративне правопорушення це конкретне діяння (факт, явище, подія), що відбулося (мало місце) у реальній дійсності. Склад адміністративного правопорушення це опис діяння (події, факту, явища) в складеному, уповноваженою на те особою, протоколі про адміністративне правопорушення. Отже, під складом адміністративного правопорушення розуміється встановлена адміністративним законодавством сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно із ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
А відповідно до положень ст. 252 КУпАП - орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється лише щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення, відповідно до статей 7, 254, 279 КУпАП.
Всебічно вивчивши матеріали справи суд установив, що вина ОСОБА_1 у скоєному правопорушенні повністю підтверджується сукупністю досліджених судом доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, зокрема: протоколами про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 350199 від 03.06.2025 та серії ЕПР1 № 350203 від 03.06.2025, схемою місця ДТП, рапортами, поясненнями.
Підстави, які б давали можливість суду вважати, що вказані докази є сумнівними та неправдивими, відсутні.
На підставі викладеного, суд дійшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124, 122-4 КУпАП.
Відповідно до ст. 124 КУпАП порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, -тягне за собою накладення штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
Стаття 122-4 КУпАП передбачає, що залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від одного до двох років, або адміністративний арешт на строк від десяти до п'ятнадцяти діб.
Відповідно до положень ст. 30 КУпАП, адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керуванням транспортним засобом, застосовується лише у виняткових випадках, а саме за систематичне грубе або повторне порушення порядку користуванням цим правом.
Згідно із ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшує відповідальність за правопорушення, відповідно до ст. 34 КУпАП судом не встановлено.
Стаття 10 КУпАП регламентує, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допустила настання цих наслідків.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР України).
Згідно із пункту 1.1 ПДР України, ці правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Пунктами 1.3 та 1.9 ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Суд звертає увагу, що згідно з сталою практикою ЄСПЛ (рішення по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року) Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, враховуючи адміністративні матеріали справи суд констатує, що дії водія ОСОБА_1 щодо залишення місця дорожньо-транспортної пригоди (ст.12-4 КУпАП) вчинені умисно. Оскільки водій ОСОБА_1 допустивши наїзд на припаркований автомобіль "Фольцваген Пасат", державний номер НОМЕР_2 , усвідомлюючи шкідливі наслідки від зіткнення двох автомобілів, замість правомірного виконання спеціальних правил, взявши на себе повну відповідальність, свідомо залишив місце ДТП.
З огляду на викладене вище, приймаючи до уваги характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, обставини справи, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, суд, дійшов висновку про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтями 122-4, 124, наклавши стягнення за ст. 122-4 КУпАП - у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на однин рік; ст. 124 КУпАП - у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, згідно з якою особа, яка вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених
Отже суд вважає правильним застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на однин рік, враховуючи ч. 2 ст. 36 КУпАП.
Відповідно до вимог Закону України "Про судовий збір" з правопорушника на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 605,60грн.
Керуючись ст. 1, 7, 9, 30-36, 122-4, 124, 283, 288, 289, 294 КУпАП,
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за статтями 124, 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Притягнути до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за статтями 124, 122-4 КпАП України з остаточним адміністративним стягненням у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на однин рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605,60грн.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва.
Суддя В. В. Бабко