Справа №709/1343/25
об'єднана з №709/1398/25
07 серпня 2025 року суддя Чорнобаївського районного суду Черкаської області Кваша І.М., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Черкаській області та з Державної екологічної інспекції Центрального округу про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП в матеріалах справи відсутній,
- за ч. 4 ст. 85, 91 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
ОСОБА_1 08 липня 2025 року о 14-40 год ловив рибу сіткою риболовною мисиновою в кількості 1 шт. на території Кременчуцького водосховища біля с. Вереміївка Золотоніського району Черкаської області. Виловив рибу "карась сріблястий" - 5 шт., приблизною вагою 3 кг. Заподіяв збитки рибному господарству України на суму 7905 грн. Рибу ловив в забрід. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення п. п. 1, п. 1 р. 4 Правил любительського рибальства, за що ч. 4 ст. 85 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення і акту виявлення та вилучення, у ОСОБА_1 вилучено знаряддя вчинення правопорушення - сітку мисинову, довжиною 18 м, висотою 2,8 м, розмір вічка 65 мм* 65 мм. Рибу передано ОСОБА_1 на зберігання.
Відповідно до приймального акту №579 від 15 липня 2025 року, вилучене знаряддя лову зберігається в Управлінні державного агенства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Черкаській області.
Також відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 29 квітня 2024 року ОСОБА_1 29 квітня 2024 року о 13-40 год порушив режим ландшафтного заказника загальнодержавного значення "Сулинський", а саме був затриманий працівниками поліції на березі р. Сула поблизу с. Кліщинці Золотоніського району Черкаської області з гумовим човном, в якому знаходилась мисинова сітка та свіжовиловлена риба. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення ст. 7, 9, 26 Закону України "Про природньо-заповідний фонд" та положення заказнику "Сулинський", за що ч. 4 ст. 85 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. В своїх письмових поясненнях, що містяться в матеріалах щодо притягнення за ч. 4 ст. 85 КУпАП, ОСОБА_1 зазначив, що обставини вчинення порушення та вину визнає. В письмових поясненнях до протокоул щодо притягнення за ст. 91 КУПАП зазначив, що ловив рибу вудкою, зачепився за сітку та витяг у в човен, щоб викинути на берег.
Враховуючи зазначене та положення ст. 268 КУпАП, згідно якої участь особи під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачених ст. 85, 91 КУпАП, не є обов'язковою суд вважає за можливе розглянути справу без участі ОСОБА_1 .
Розглянувши адміністративні матеріали, суд встановив таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Постановою Чорнобаївського районного суду від 06 серпня 2025 року адміністративні матеріали № 709/1343/25 і № 709/1398/25 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 85, ст. 91 КУпАП об'єднано в одне провадження. Об'єднаній справі про адміністративне правопорушення присвєно №709/1343/25.
Щодо притягнення ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 85 КУПАП суд приходить до таких висновків.
Відповідно до ч. 4 ст. 85 КУпАП грубе порушення правил рибальства (рибальство із застосуванням вогнепальної зброї, електроструму, вибухових або отруйних речовин, інших заборонених знарядь лову, промислових знарядь лову особами, які не мають дозволу на промисел, вилов водних живих ресурсів у розмірах, що перевищують встановлені ліміти або встановлену правилами любительського і спортивного рибальства добову норму вилову) - тягне за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих водних живих ресурсів чи без такої і на посадових осіб - від тридцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих водних живих ресурсів чи без такої.
Вина ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні за наведених вище обставин підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, які не викликають сумнівів у їх достовірності і допустимості.
З огляду на викладене суд вважає, що ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 1 п. 1 розділу 4 Правил любительського рибальства (затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19 вересня 2022 року № 700), за що передбачена адміністративна відповідальність ч. 4 ст. 85 КУпАП.
При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення згідно з вимогами ч. 2 ст. 33 КУпАП суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність згідно зі ст. 34-35 КУпАП, судом не встановлено.
За таких обставин суд вважає, що ОСОБА_1 підлягає притягненню до адміністративної відповідальності у виді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340,00 гривень з конфіскацією знаряддя вчинення правопорушення та без конфіскації добутих водних живих ресурсів.
Зі змісту ч. 1 ст. 40 КУпАП вбачається, якщо в результаті вчинення адміністративного правопорушення заподіяно майнову шкоду громадянинові, підприємству, установі або організації, то суддя під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення, має право одночасно вирішити питання про відшкодування винним майнової шкоди.
Частиною 2 цієї ж статті Кодексу передбачено, що в інших випадках питання про відшкодування майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, вирішується в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи наявність у суду права, а не обов'язку вирішувати питання про відшкодування майнової шкоди під час розгляду адміністративних матеріалів, з огляду на її заподіяння у цьому випадку саме державі і у значному розмірі - 7905,00 гривень, на переконання суду, вказане питання має розглядатися в порядку цивільного судочинства.
У зв'язку з винесенням постанови про накладення адміністративного стягнення та на підставі ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 5 ч. 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір"), що становить 605,60 гривень.
Щодо притягнення ОСОБА_1 за ст. 91 КУПАП суд зазначає наступне.
Статтею 91 КУПАП передбачено відповідальність за здійснення в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, їх охоронних зон, а також територій, зарезервованих для наступного заповідання, забороненої господарської та іншої діяльності, порушення інших вимог режиму цих територій та об'єктів, самовільна зміна їх меж, невжиття заходів для попередження і ліквідації негативних наслідків аварій або іншого шкідливого впливу на території та об'єкти природно-заповідного фонду .
Разом з тим, в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 порушив режим ландшафтного заказника загальнодержавного значення "Сулинський", а саме був затриманий працівниками поліції на березі р. Сула поблизу с. Кліщинці Золотоніського району Черкаської області з гумовим човном, в якому знаходилась мисинова сітка та свіжовиловлена риба.
Вбачається, що в протоколі не зазначено, яку саме діяльність здійснював ОСОБА_1 , тобто фабула порушення не відповідає диспозиції ст. 91 КУпАП.
Крім того, за ч. 2 ст. 9 КУпАП адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
30 квітня 2024 року внесено відомості про кримінальне провадження №12024255320000253 за ч. 1 ст. 249 КК України.
Постановою дізнавача сектору дізнання Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області від 05 червня 2025 року кримінальне провадження закрито у зв'язку з відсутністю складу кримінального проступку.
В постанові про закриття кримінального провадження вказано, що в ході проведення досудового розслідування не вдалось встановити особу, яка здійснювала незаконний вилов риби, тобто не встановлено суб'єкт кримінального проступку.
Тобто відсутні докази причетності ОСОБА_1 до факту незаконного вилову риби.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що спричиняють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як зазначено в ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП і не може бути перекладений на суд.
У свою чергу, протокол про адміністративне правопорушення, визначає межі судового розгляду і є доказом у справі.
Відповідно ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції є нормами прямої дії, а згідно ч. 2 ст. 62 Основного Закону усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові.
Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом (п. 43 рішення від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).
Згідно з вказаною позицією ЄСПЛ «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».
Судом встановлено, що посадовими особами Державної екологічної інспекції Центрального округу не надано жодного підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. Разом з цим, протокол про адміністративне правопорушення не може бути достатнім доказом по даній справі, оскільки він не є самостійним беззаперечним доказом вчинення особою адміністративного правопорушення, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (пояснення свідків, відеозапис).
Будь-яких інших належних доказів, на основі яких у визначеному законом порядку можливо встановити наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, до матеріалів справи не долучено.
До того ж в своїх поясненнях в протоколі ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні порушення не визнає.
Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
При оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України»). Приймаючи до уваги дане рішення, суд керується саме цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати в першу чергу чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.
Однією з обставин, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП, є відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 91 КУпАП, а тому провадження стосовно ОСОБА_1 підлягає закриттю у відповідності до п. 1 ст. 247 КУпАП, в зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33-35, 40-1, 85, 91, 221, 283, 284 КУпАП, суд -
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 91 КУпАП, закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340,00 гривень (триста сорок гривень нуль копійок) з конфіскацією знаряддя вчинення правопорушення - сітка мисинова, довжиною 18 м, висотою 2,8 м, розмір вічка 65мм*65мм, яка знаходиться на зберіганні в Управлінні державного агенства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Черкаській області, без конфіскації добутих водних живих ресурсів.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України (вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 26255795) судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 гривень (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок).
Платіжні реквізити для сплати судового збору: стягувач Державна судова адміністрація України; отримувач коштів - ГУК у м. Києві /м. Київ/ 22030106; код ЄДРПОУ- 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача 31211256026001; код класифікації доходів бюджету - 22030106.
У разі несплати штрафу не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а у разі оскарження постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, постанова надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна для стягнення штрафу у подвійному розмірі.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Чорнобаївський районний суд Черкаської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Строк звернення постанови до виконання три місяці з дня винесення постанови.
Суддя І.М. Кваша