про залишення апеляційної скарги без руху
Справа № 128/1405/24
14 серпня 2025 року
м. Вінниця
Суддя-доповідач Сьомого апеляційного адміністративного суду Сторчак В. Ю., перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 22 квітня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
Відповідно до ухвали Вінницького районного суду Вінницької області від 22 квітня 2024 року позовну заяву позивача повернуто.
Не погодившись із судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.
Перевіривши додержання особою, яка подала апеляційну скаргу, вимог статей 295, 296 КАС України, суд дійшов висновку про залишення поданої апеляційної скарги без руху з таких підстав.
Відповідно до ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Так, правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" в редакції № 2147-VIII від 03.10.2017.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Так, за подання до адміністративного суду апеляційної і касаційної скарг на ухвалу суду, заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду сплачується судовий збір в сумі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").
Згідно із Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2024 року визначений у розмірі 3028 грн.
Враховуючи вказане, за подання апеляційної скарги в даному випадку належить сплатити судовий збір в розмірі 3028 грн.
Сплата судового збору за подання до Сьомого апеляційного адміністративного суду заяв, скарг та за видачу документів здійснюється за наступними реквізитами: одержувач: ГУК у Він.обл./м. Вінниця/22030101; код ЄДРПОУ: 37979858; банк: Казначейство України (ЕАП); рахунок UA728999980313171206081002856.
Разом з тим, апелянтом заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору на підставі п.13 ч.2 ст.3 Закону України "Про судовий збір", посилаючись на майновий стан. До заяви додано відомість з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків та довідку пенсійного органу про неотримання пенсії.
Суд апеляційної інстанції, надаючи оцінку вказаній заяві, враховує положення частини першої статті 133 КАС України, де відзначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою звільнити від їх оплати повністю або частково.
Ця норма встановлює можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку. Положення такої норми спрямоване на те, щоб сплата судового збору не була перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану.
Водночас, згідно з статтею 8 Закону № 3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. При цьому, варто зауважити, що звільнення від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, який є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.
Відповідно до статей 1 та 2 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом; судовий збір включається до складу судових витрат; платники судового збору - це громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення.
Таким чином, судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.
Суд також виходить з того, саме на заявника покладається обов'язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про звільнення (відстрочення, розстрочення) від сплати судового збору; обов'язок сплатити судові збори, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов'язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.
При прийнятті таких висновків суд враховує положення пункту 1 частини другої статті 129 Конституції України, згідно з яким однією із основних засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. У зв'язку із цим обставини, пов'язані з небажанням сторони сплатити судовий збір, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення (відстрочення, розстрочення) від такої сплати.
Відповідно до пункту 11 Рекомендацій щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, що прийняті Комітетом Міністрів Ради Європи, прийняття до судочинства не повинно обумовлюватися сплатою стороною державі будь-якої грошової суми, розміри якої нерозумні стосовно до даної справи; у тій мірі, в якій судові витрати є явною перешкодою для доступу до правосуддя, їх слід, по можливості, скоротити або анулювати.
Суд також враховує положення частини першої статті 139 КАС України, згідно з якими при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
В даному ж випадку, заявляючи клопотання про звільнення від сплати судового збору позивачем не додано достатньо доказів, відповідно до яких суд може розглянути можливість звільнення скаржника від сплати судового збору, ураховуючи розмір річного доходу за попередній календарний рік, позаяк долучена до матеріалів апеляційної скарги відомість з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків та довідка пенсійного органу про неотримання пенсії, не дає можливості встановити розмір річного доходу апелянта за минулий рік.
Із зіставлення вимог закону з доводами позивача, наведеними для звільнення його від сплати судового збору, можна дійти висновку, що ним не надано доказів наявності підстав для звільнення від сплачення судового збору, визначених статтею 8 Закону № 3674-VI.
Окрім того, факт відсутності доходів не є апріорі підтвердженням наявності підстав для звільнення від сплати судового збору, оскільки скаржник може отримувати дохід із інших джерел, окрім заробітної плати, пенсії, бути працевлаштованим станом на дату подання клопотання про звільнення від сплати судового збору, отримувати виплати із центру зайнятості, тощо.
Аналогічна правова позиція з даного питання висловлена у Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 28.04.2022 року у справі № 9901/377/21.
Відповідно до частини першої статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Таким чином, сплата судового збору є обов'язком позивача, а тому зловживання правом на звільнення від сплати судового збору є неприпустимим.
Без пред'явлення документа, з якого можна буде визначити сукупний розмір річного доходу, розглянути заявлене клопотання неможливо. Для його вирішення скаржник має додати відповідні документи або сплатити судовий збір. До подання цих документів подальший розгляд апеляційної скарги неможливий.
Таким чином, клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору не підтверджене належними доказами, тому не підлягає до задоволення.
Згідно з ч.2 ст.298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Оскільки вказані судом обставини щодо невідповідності апеляційної скарги вимогам статті 296 КАС України створюють перешкоди для відкриття апеляційного провадження, апеляційну скаргу необхідно залишити без руху з наданням особі, яка подала апеляційну скаргу, строку для усунення виявлених недоліків.
Керуючись ст.ст. 169, 295, 296, ч.3 ст.298 КАС України, суд
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 22 квітня 2024 року залишити без руху.
Запропонувати особі, яка подала апеляційну скаргу, у десятиденний строк з моменту отримання ухвали суду виконати вимоги цієї ухвали та усунути виявлені недоліки апеляційної скарги, а саме: надати докази про сплату судового збору або обгрунтовані підстави для звільнення від сплати судового збору.
Роз'яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що у разі неусунення недоліків, зазначених в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, апеляційна скарга буде повернута особі, яка подала апеляційну скаргу.
Копію цієї ухвали надіслати на адресу особі, яка подала апеляційну скаргу.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи в мережі Інтернет на офіційному вебпорталі судової влади України за посиланням: https://court.gov.ua/fair/sud4856/.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Сторчак В. Ю.