14 серпня 2025 року справа №200/2603/25
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Гаврищук Т.Г., суддів: Блохіна А.А., Казначеєва Е.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 р. у справі №200/2603/25 (головуючий І інстанції Молочна І.С.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії-
Позивач звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просила:
- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 20 березня 2024 року №056230001663 та рішення від 06 вересня 2024 року №056230001663, якими відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, призначити ОСОБА_1 , пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2, відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02 березня 2015 року №213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» - з 19 серпня 2020 року - з дати звернення із заявою про призначення пенсії та виплатити заборгованість, яка виникне у зв'язку із призначенням пенсії.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №056230001663 від 20 березня 2024 року про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №056230001663 від 06 вересня 2024 року про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України роботи в Донецькій області призначити з 31 липня 2020 року ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту «б» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02 березня 2015 року №213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення»), з урахуванням Рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23 січня 2020 року.
В іншій частин позовних вимог - відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального права, просив рішення місцевого суду скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволені позовних вимог.
В обґрунтування зазначено, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду.
На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06.12.2023 по справі № 200/6131/23 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянуто заяву від 20.08.2020 відповідно до статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» №1788-XII від 05.11.1991 в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02.03.2015 №213-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» та прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах через відсутність пільгового стажу роботи за Списком № 2 - 10 років та відсутністю необхідного страхового стажу 20 років.
На день звернення 29.08.2024 позивачка не досягла пенсійного віку передбаченого пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону № 1058 - 55 років.
Оскільки і Закон № 1058, і Закон № 1788 регулюють одні і ті ж правовідносини, то пріоритет у застосуванні за загальним правилом мають норми Закону № 1058 як акта права, прийнятого пізніше у часі, а норми Закону № 1788 підлягають субсидіарному (додатковому) застосуванню у разі неурегульованості певного питання у приписах Закону № 1058.
Тобто, саме Закон № 1058 є новим нормативно-правовим актом, норми якого підлягають застосуванню при визначенні права на призначення пенсії позивачу.
Справа розглянута у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 .
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року у справі №200/8218/20-а у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України у м. Краматорську Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено повністю.
Предметом спору означеної справи були дії пенсійного органу за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 від 19 липня 2020 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року у справі №200/8218/20-а апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року - залишено без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року у справі №200/8218/20-а - залишено без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суд від 14 липня 2023 року у справі №200/8218/20-а касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року скасовано.
Ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області щодо неналежного розгляду заяви ОСОБА_1 від 19 серпня 2020 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ.
Зобов'язано управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19 серпня 2020 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ.
У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
У зв'язку із не призначенням пенсії, ОСОБА_1 01 серпня 2023 року звернулась телефоном гарячої лінії до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з питання, щодо розгляду її заяви про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2, та виконання рішення Верховного Суду у справі №200/8218/20-а від 14 липня 2023 року.
Як зазначає позивач у своєму позові, а відповідачем не зазначене іншого, відсутні результати розгляду звернення від 01 серпня 2023 року.
Разом з тим, позивачу повідомили, що її пенсійна справа взагалі відсутня в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області, а щодо рішення Верховного Суду у справі №200/8218/20-а від 14 липня 2023 року, інформація також відсутня.
02 серпня ОСОБА_1 особисто звернулась до відділу обслуговування громадян у м. Краматорську ГУ ПФУ в Донецькій області, де їй також повідомили про те, що будь-яка інформація про її пенсійну справу у них відсутня.
03 серпня 2023 року ОСОБА_1 звернулась до Пенсійного фонду України із скаргою на бездіяльність посадових осіб Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
24 серпня 2023 року ОСОБА_1 у відділі обслуговування громадян (м. Краматорськ), отримала рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 18 серпня 2023 року №056230001663 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
31 серпня 2023 року, не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернулась із скаргою до Пенсійного фонду України.
13 вересня 2023 року ОСОБА_1 отримала лист Департаменту пенсійного забезпечення, страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Пенсійного фонду України від 08 вересня 2023 року №33627-34452/Б-03/8-2800/23, у відповідь на скаргу, щодо спірного рішення, зі змісту якого вбачається, що постановою Верховного Суду від 14 липня 2023 року не зазначено, яку редакцію Закону України «Про пенсійне забезпечення» необхідно застосовувати, тому Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на виконання постанови Верховного Суду від 14 липня 2023 року за результатами повторного розгляду заяви позивача від 06 жовтня 2020 року прийняло рішення про відмову у призначенні їй пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, чинній після внесення змін Законом України від 02 березня 2015 року №213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення».
Не погодившись із таким рішенням, ОСОБА_1 звернулась до суду за захистом своїх прав.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2023 року у справі №200/6131/23, яке набрало законної сили 14 березня 2024 року, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про зобов'язання вчинити дії щодо призначення пенсії - задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 18.08.2023 року №056230001663, яким відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19 серпня 2020 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02 березня 2015 року № 213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», з урахуванням висновків суду в даному судовому рішенні.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Встановлені рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2023 року у справі №200/6131/23, яке набрало законної сили 14 березня 2024 року, обставини, не потребують доказування.
На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2023 року у справі №200/6131/23 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянуто заяву від 20 серпня 2020 року відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05 листопада 1991 року в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02 березня 2015 року №213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» та прийнято рішення №056230001663 від 20 березня 2024 року про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах через відсутність пільгового стажу роботи за Списком №2 - 10 років та відсутністю необхідного страхового стажу 20 років.
29 серпня 2024 року через вебпотрал Пенсійного фонду України позивач звернулась із заявою про призначення пенсії за віком.
До зазначеної заяви позивачем долучено, зокрема, копії довідок від 26 серпня 2024 року вих.№017/206, вих.№017/207, вих.№017/208.
06 вересня 2024 року Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, розглянувши заяву позивача від 29 серпня 2024 року, прийняло рішення №056230001663 про відмову в призначенні пенсії, яким встановлено, що страховий стаж особи становить: 38 років 04 місяці 26 днів, пільговий стаж за Списком 2 - 37 років 07 місяців 10 днів, до страхового стажу зараховані всі періоди роботи, до пільгового стажу за Списком 2 зараховані всі періоди роботи, на обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України не перебуває та пенсію не отримує.
Рішенням № 056230001663 від 06 вересня 2024 року відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії на пільгових умовах згідно пункту 2 частини другої статті 114 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки заявниця не досягла віку 55 років.
Спірними питаннями у справі є правомірність прийняття відповідачем рішень від 20 березня 2024 року №056230001663 та від 06 вересня 2024 року №056230001663 щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
03.10.2017 прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (Закон №2148-VIII), що доповнив Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (Закон №1058-ІV) розділом XIV-1, який містить пункт 2 частини 2 статті 114 такого змісту: «На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.»
Відповідно до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (Закон №1788-ХІІ) право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Згідно з пунктом "б" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у редакції, чинній до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» (Закон №213-VІІІ), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», який набрав чинності з 01.04.2015, збільшено раніше встановлений пунктом "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 50 років до 55 років.
Разом з тим, відповідно до пункту 1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону №1788-ХІІ зі змінами, внесеними Законом №213-VIII.
Крім того, згідно з пунктом 3 резолютивної частини зазначеного рішення суду конституційної юрисдикції застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону №1788-XII в редакції до внесення змін Законом №213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Отже, рішенням №1-р/2020 від 23.01.2020 Конституційний Суд України визнав неконституційними окремі положення Закону №1788-XII, у зв'язку з чим вони втратили чинність з дня ухвалення цього рішення (пункт 2 резолютивної частини). Одночасно Конституційний Суд України встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми у редакції до внесення змін Законом №213-VIII.
Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин Закон №1788-XII з урахуванням рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, для жінок після досягнення 50 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених в рішенні Конституційного Суду України).
На момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону №1788-XII з урахуванням рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 з одного боку, та Законом №1058-ІV - з іншого, в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік у 50 років, тоді як другий - у 55 років.
Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.11.2021 у справі №360/3611/20, справа №560/12743/21 щодо якої є типовою, дійшла висновку, що вони явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу "якості закону", передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 у справі "Щокін проти України").
Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Отже, всупереч доводів Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, у цій справі слід застосувати саме норми Закону №1788-XII з урахуванням рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020, а не Закону №1058-ІV.
Як встановлено судом, на час звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії, позивачка досягла необхідного визначеного пунктом “б» статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» віку, мала необхідний страховий та пільговий стаж для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2.
Таким чином, вирішуючи питання про призначення пенсії позивачці відповідач не застосував підхід, який був би найбільш сприятливим для останньої, а саме: не врахував висновки, викладені Конституційним Судом України в рішенні від 23 січня 2020 року № 1-р/2020.
Стосовно строків звернення до суду з даним позовом суд зазначає про таке.
Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як встановлено матеріалами справи, Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суд від 14 липня 2023 року у справі №200/8218/20-а касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року скасовано.
Ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області щодо неналежного розгляду заяви ОСОБА_1 від 19 серпня 2020 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ.
Зобов'язано управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19 серпня 2020 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ.
У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2023 року у справі №200/6131/23, яке набрало законної сили 14 березня 2024 року, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про зобов'язання вчинити дії щодо призначення пенсії - задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 18.08.2023 року №056230001663, яким відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19 серпня 2020 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02 березня 2015 року № 213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», з урахуванням висновків суду в даному судовому рішенні.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2023 року у справі №200/6131/23 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянуто заяву від 20 серпня 2020 року відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05 листопада 1991 року в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02 березня 2015 року №213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» та прийнято рішення №056230001663 від 20 березня 2024 року про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах через відсутність пільгового стажу роботи за Списком №2 - 10 років та відсутністю необхідного страхового стажу 20 років.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 09 травня 2024 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про зобов'язання вчинити дії щодо призначення пенсії - відмовлено.
06 вересня 2024 року Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, розглянувши заяву позивача від 29 серпня 2024 року, прийняло рішення №056230001663 про відмову в призначенні пенсії, яким встановлено, що страховий стаж особи становить: 38 років 04 місяці 26 днів, пільговий стаж за Списком 2 - 37 років 07 місяців 10 днів, до страхового стажу зараховані всі періоди роботи, до пільгового стажу за Списком 2 зараховані всі періоди роботи, на обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України не перебуває та пенсію не отримує.
Пунктом 1 частини першої статті 45 Закону №1058-IV передбачено, пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, зокрема, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Так, з матеріалів справи вбачається, що 30 липня 2020 року позивач досягла 50-ти річного віку, а із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах звернулась 19 серпня 2020 року, тобто, в межах трьох місяців з дня досягнення нею пенсійного віку, отже органом пенсійного фонду має бути призначена така пенсія заявнику з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, а саме, у випадку, що розглядається - з 31 липня 2020 року.
Отже, враховуючи наявність двох судових рішень (№200/8218/20-а, №200/6131/23), якими підтверджено право позивача на призначення пенсії за віком на пільгових умовах та було зобов'язано повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19 серпня 2020 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», шестимісячний строк звернення до адміністративного суду має обчислюватись не з 23.01.2020 року, як помилково зазначив відповідач, а з 06.09.2024 року (дати прийняття оскаржуваного рішення).
З адміністративним позовом позивач звернувся 09.04.2025 року та ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 14.04.2025 року заяву позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду - задоволено. Визнано поважними причини пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду та поновлено пропущений строк звернення з позовом до адміністративного суду з даним позовом.
Враховуючи зазначене, у суду відсутні підстави вважати, що позивачем пропущений строк для звернення до адміністративного суду з даним позовом.
На підставі викладеного, апеляційний суд погоджує висновок суду першої інстанції про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити з 31 липня 2020 року ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту «б» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02 березня 2015 року №213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення»), з урахуванням Рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23 січня 2020 року.
За приписами пункту 1 частини 1 статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Оскільки судом першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись статями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 р. у справі №200/2603/25 - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 р. у справі №200/2603/25 - залишити без змін.
Повне судове рішення - 14 серпня 2025 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: Т.Г. Гаврищук
Судді: А.А. Блохін
Е.Г. Казначеєв